UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро природу і механізми метафоричного процесу (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1352
Скачало277
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про природу і механізми метафоричного процесу

 

Одним із засобів розвитку і збагачення семантики і функцій слів, без

утворення нових, є метафоризація мови, вживання слів у непрямому

значенні, в ролі метафор. Процес метафоризації мови з поширенням

семантики і стилістичної функції слів – це дуже давній, праісторичний

процес. Внаслідок цього багато слів сучасної мови набули різноманітного

значення.

 

Метафоризації присвячено чимало праць лінгвістів, літературознавців,

філософів, психологів, та проблема метафоризації залишається надзвичайно

складною, адже йдеться про процеси мислення, в яких породжується знання

про світ. Метафоризація – це не лише вживання одного слова замість

іншого, вона утворює новий зміст, який з'являється внаслідок дії

складних когнітивних механізмів. Однією з найважливіших залишається

проблема походження метафоричного значення.

 

Найпершою спробою окреслити межі поняття “метафоризація” в науці

пов'язують з ім'ям Арістотеля. “В субституційній парадигмі метафора

постає як заміна слова (лексеми, концепту) іншим словом (лексемою,

концептом, поняттям)” [11, 18]. З арістотелівською концепцією заміни ще

з античних часів конкурувала теорія порівняння, яку розробили Квінтіліан

та Ціцерон. На відміну від Арістотеля, який заявляв, що “порівняння –

розгорнута метафора” теорія порівняння розглядає метафору як скорочене

порівняння, акцентуючи увагу на відношенні подібності, що лежить в

основі метафори, а не дії заміни (субституції) як такої [11, 18].

 

Нове бачення механізмів метафоутворення у другій половині 70-х років ХХ

століття подано прихильниками інтеракціоністської теорії метафори

М. Блеком, К. Бюлером, Айвором А. Речардсом. Процес метафоризації

М. Блек уявляє так: метафоричне судження має два суб'єкти – головний і

допоміжний. До головного суб'єкта додається система “асоціативних

імплікацій”, пов'язаних із допоміжним суб'єктом. Метафора в

імплікаційному вигляді вміщує такі судження про головний суб'єкт, які за

звичай додаються до допоміжного суб'єкта, завдяки чому метафора

організовує одні характеристики головного суб'єкта і відкидає інші.

Отже, метафора виконує роль своєрідного фільтра. М. Блек вважає, що

розуміння метафори досягається за допомогою збудження у індивіда

асоціацій, які складаються із значень загальних для представників однієї

культури. Як приклад він аналізує вислів “людина – вовк” і стверджує,

що у індивіда виникає комплекс думок про цей вислів які можуть бути

схожими з думками іншого індивіда тієї ж культури [9, 85].

 

Згідно з Н. Д. Арутюновою, найважливішим компонентом механізму

метафоризації є процедура порівняння [15, 39]. Вона зводиться до пошуків

спільних ознак, “метафора може бути виведена з порівняння і заснованого

на паралелізмі різнопорядкових явищ” [2, 28].

 

О. Тищенко процес метафоризації окреслює так: а) людина бачить і

безпосередньо відчуває предмет (чи явище) дійсності, що вже означений

словом, аналізує його, порівнює з іншим і дає йому нове означення; б)

людина не бачить безпосередньо предмет, але в її свідомості виникає

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ