UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТекст – як об’єкт вивчення фоносемантики (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2477
Скачало371
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Текст – як об’єкт вивчення фоносемантики

 

Як відомо, в сучасному мовознавстві на зміну структурному підходу до

мовних явищ, у центрі уваги якого знаходилися питання внутрішньої

організації одиниць різних мовних рівнів та мови в цілому, прийшов

функціональний підхід, що передбачає вивчення мовної системи в дії,

вивчення самого процесу комунікації. Така переорієнтація лінгвістичних

дисциплін на вивчення функціонального боку мови призвела до розширення

предмета дослідження лінгвістики, висунувши на одне з перших місць

проблематику тексту. Необхідність виходу за межі речення диктується тим,

що “мовне спілкування здійснюється або у формі висловлювань, що

репрезентують усний тип мовлення, або у формі текстів, що представляють

письмовий тип мовлення, й тому саме в текстах та висловлюваннях різного

типу, а не в ізольованому реченні, реалізується мовна система у процесі

комунікації” [2, с. 200]. Текст у подібному трактуванні виступає як

самостійний об’єкт лінгвістичного аналізу.

 

За спостереженнями В.М. Телії, “текст створюється із чогось, і це щось

(одиниці мови) передає смисли, які створюють прагматичний ефект

мовлення” [9, с. 7]. Об’єктом лінгвістичного розгляду можуть бути різні

(звукові, семантичні, граматичні, стилістичні тощо) явища, представлені

в тексті того чи іншого художнього твору. Однак у будь-якому випадку

дослідник, як правило, повинен враховувати й жанрову приналежність

тексту, тему та ідею твору, особливості композиції. У процесі аналізу

виявляється, як зміст та ідейний смисл зумовлюють підбір та обробку

письменником мовного матеріалу, яке значення для формування естетичного

забарвлення контексту твору мають явища, що вивчаються, на чому

базується пластичність створених письменником образів.

 

Художній бік мови має у своїй основі фонетичні елементи: гармонія,

виразність, краса мови випливає з її звуків та ритму. Різні звуки в

певних умовах можуть викликати певні уявлення, асоціації, причому одні

звуки викликають переважно одне коло асоціацій, інші звуки – інше. Цю

здатність звуків стимулювати певні асоціації називають звуковою

символікою. Символіка звуків пов’язана з різними чинниками. Безумовно,

“відіграють роль значення слів, в яких найчастіше зустрічаються дані

звуки. Має значення зв’язок між звуком та деякими предметами та

явищами, “що звучать”, й це знаходить повне відображення в

звуконаслідувальних найменуваннях” [1, с. 188]. C.В. Воронін підкреслює,

що “звукозображувальна (тобто звуконаслідувальна та звукосимволічна)

система мови охоплює декілька рівнів, та звукосимволізм діє не тільки на

лексемному рівні (на рівні слова), але й на рівні тексту” [3, с. 39].

Вивчення звукозображувальної функції фонем, з яких складаються слова,

звуконаслідування та звукосимволізма на рівні тексту є одним із завдань

фоносемантики.

 

Літературознавці приділяють багато уваги питанню співвідношення змісту

та форми твору, втім для його рішення вони не мають жодної методики,

крім власної інтуїції (на відміну від мовознавців з їхніми

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ