UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1959
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного

 

В епохи гострих соціальних конфліктів людська духовність має

властивість виснажуватись. Це виявляється у формі утрати багатьма людьми

моральної чутливості до розрізнення таких понять, як істина і неправда,

краса і потворність, добро і зло. Вселюдські моральні цінності

виявляються непотрібними.

 

Об’єктом художнього аналізу В.Підмогильного стають причини і механізми

руйнування етичних засад людського буття, характер спотворення моральної

природи людини і пошук регуляторів нормалізації та гармонізації

духовності соціуму і духовного світу людини.

 

У своїх прозових творах В.Підмогильний нерідко доходить висновку, що

одним із факторів роз'єднання людей у суспільстві, спустошеності людини

та її моральної деградації є міський спосіб організації життя, де кожна

людина сам-на – сам залишається зі своїми проблемами.

 

Експозицією оповідання „ Собака” є метафоричний опис міста, в якому воно

постає ніби живою істотою й одночасно неживим фізичним об’єктом, який

перебуває у стадії стиснення до розмірів точки, що може у будь-яку мить

вибухнути. З перших рядків автор виявляє неприхильність до міста, яке

може знищити все живе своїм „отруйним повітрям”.

 

Мешканець міста, студент Тимергей стає творцем далеко не життєствердної

філософії – філософії голоду. Фінансова криза звела Тимергея з людьми, з

якими „він не мав нічого спільного”. Оточення, чуже Тимергею, не

допомагає йому позбутися почуття безпорадності. Долаючи часо-просторові

межі, Тимергей уступає у діалог із титанами філософії. Подумки він

звертається до Декарта:

 

– Декарте! Ти голодував коли?

 

– Ні, – каже.

 

– Біжи ж мерщій та пиши свою працю. Потім не поїж тиждень і створи нові.

Тоді матимеш ти певний ґрунт. Тоді ти не скажеш:

 

– Cogito ergo sum... А закричиш!

 

– Ой їсточки...

 

– Пам’ятай, що право на існування має лише те, що можна спожити.

 

До „поняттєво – категоріального апарату” філософії Тимергея увійшли борщ

та ковбаса, що виступили у вигадливих оксюморонних семантичних сполуках:

„Кант і борщ. Ніцше і ковбаса”.

 

Концепція існування у Тимергея лаконічна, виразна й універсально

значуща: „Рація життя в тому, щоб їсти”. Однією фразою Тимергей ніби дає

відповіді на всі онтологічні, гносеологічні, етичні, психологічні

запитання світу. Самому собі Тимергей говорить, що людина – не Homo

Sapiens, а, передусім, тварина, яка керується інстинктами задоволення

голоду й споживання. Падіння людини з антропоцентричного п’єдесталу,

зневіра у людській духовності, знищення гуманістичних ідеалів

спровокували почуття презирства, відрази й відчуження від людей і світу.

Тимергей ... ішов у тому ж нахабному настрою... і дивився навкруги з

такою зневагою, мовби плюнув допіру з місяця на землю”. Мізантропія,

викликана відчуттям голоду, сприяє виникненню в душі Тимергея

деструктивних імпульсів, спрямованих на соціум і навіть на символ

сучасної людської спільноти – місто.

 

„Якби він міг вимовити свою безсилу, стислу ненависть до міста , людей і

вулиць, місто зникло б, люди попадали б і вулиці вкрилися б пилом.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ