UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоетична лексика” збірки „Поезії Іосифа Федьковича (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1493
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

„Поетична лексика” збірки „Поезії Іосифа Федьковича”

 

 

 

До „поетичної” відносимо марковану лексику, вжиту буковинським автором,

зокрема архаїзми, історизми, неологізми (а саме оказіоналізми), а також

діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арґотизми, які, йдучи за

А. Ткаченком, відносимо до соціолекту, крім того вульгаризми та

етранжизми [3] .

 

Проаналізувавши першу збірку віршів Юрія Федьковича з позиції лексики,

ми отримали черговий доказ яскравого таланту найбільшого поета зеленої

Буковини.

 

Огляд „поетичної лексики” розпочнемо з архаїзмів. Отже, архаїзми – це

„застарілі слова, фразеологізми, граматичні та фонетичні форми,

синтаксичні конструкції, що вийшли з активного вжитку” [3, 224]. Автори

„Літературознавчого словника-довідника” до архаїзмів відносять

історизми, біблеїзми, старослов’янізми та давньоукраїнізми. На наш

погляд, біблеїзми в окрему групу виділяти не варто. Різниця між

історизмами й двома іншими групами полягає в тому, що зникнення перших з

широкого обігу напряму пов’язане із зникненням відповідних явищ

тогочасної дійсності, тоді як останні отримали відповідники в сучасній

українській мові. Проілюструємо це прикладами з „Поезій Іосифа

Федьковича”.

 

До історизмів відносимо такі лексеми: цісар, двірник, барон, князь;

козак, чумак, опришок, жовняр; черес, порошниці, булава, палаш; сардак,

ширинка, катанка, чимбор тощо (Де кресак мій, порошниці – піду погуляти,

/ Ци би свою давню вроду де не відшукати; Ци ся в полі під Маджентов

місяць кровйов миє, / Ци то в полі під Маджентов улан яму риє).

 

Серед власне архаїзмів виділимо слова ладо, тур, глава, вражда, піснь;

віщий, нужден, гойний, вражий, мощий; много, яло, днесь; веліте, рціть,

лудить – старослов’янізми (А священик вийшов з книжков, над мерцем

голосить / І посліднє цілобзанє сиротині просить), давньоукраїнізми

представлені такими лексемами: бокач, трупарня, світич, гостинець (шлях,

дорога), злото, зілє, май, город (парк, сквер); крицяний, красний; піти

(співати), гуляти (танцювати) тощо (В трупарні світич світить, але вже

конає, / При нім кровавий жовняр насмерть спочиває).

 

Представлені оказіональні слова не є надто ошатними, бо в основному

створювались автором для забезпечення рими: котюга – кіт, жас – страх,

скрипічники – скрипалі, пробій – ніж, тлук – загін, базаринки – дарунки,

данка –данина, писклята – новонароджені істоти; обмучилась (про бджолу)

– набрала пилок, бутніє (про повінь) – вирує, загладить – закатує,

сфармачив – заготував.

 

Найширше у творчості Буковинського Соловія представлена діалектна

лексика. В. Сімович у покажчику „Що кождий українець повинен прочитати з

рідного письменства” зазначає наступне: „О. Федькович великий знавець

народнього гуцульського побуту [...], має дуже гарний вислів, мова в

нього дуже багата й тільки зразу робить труднощі, – поет уживає своїх

рідних гуцульських слів і гуцульських форм, – далі вже читач звикає” [2,

271].

 

У збірці маємо всі види діалектизмів, але докладніше зупинимося на

розгляді лексичних, морфологічних, фразеологічних та синтаксичних. Про

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ