UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхаїзми та історизми у сучасному комунікативному суспільстві (психолінгвістичне дослідження на матеріалі німецької мови) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3896
Скачало535
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Архаїзми та історизми у сучасному комунікативному суспільстві

(психолінгвістичне дослідження на матеріалі німецької мови)

 

 

 

Застаріла лексика широко використовується письменниками, істориками,

журналістами, у певних випадках звичайними мовцями. Поряд із цим,

архаїзми та історизми являють собою також актуальну лінгвістичну

проблему, оскільки їх дослідження унаочнює процеси змінності мови,

робить можливим визначити часові рамки її еволюції, передбачити

подальший розвиток тощо.

 

Незважаючи на це, феномен «архаїзація» є мало дослідженим у сучасному

мовознавстві. Не існує, навіть, повного зібрання застарілих слів. А

відомості про діахронічно марковану лексику, які пропонують тлумачні

словники, є суперечливими [2, с.40]. Редактори словників, не маючи змогу

проводити об’ємні дослідження, користуються власною інтуїцією та

досвідом, які часто є недостатніми. Метод визначення часової

приналежності слів шляхом проведення анкетувань є найбільш об’єктивним

[3, с.79], саме тому ми скористались ним для аналізу архаїчної лексики.

 

На основі проведеного нами експерименту можна визначити ступінь

розуміння значень архаїзмів та історизмів мовцями, охарактеризувати

місце даної лексики в їхньому житті, виявити залежність кількості

адекватних відповідей від особистого досвіду, віку та соціального

статусу респондентів, встановити частотність вживання архаїзмів та

перевірити відповідність темпорального маркування, поданого у словнику.

 

Було проведено 2 серії експерименту. Обов’язкова умова для респондентів

– німецька мова як рідна. У першій серії інформантами виступили 22

студенти старших семестрів університету м. Гьоттинген (Німеччина).

Середній вік опитаних – 25 років. У якості респондентів другої серії

виступили представники старшого покоління (середній вік – 58 років) -

загалом 30 інформантів. Тестування проводилось у письмовій формі. Для

пред’явлення інформантам з тлумачного словника Duden було відібрано 21

слово: архаїзми з різним ступенем старіння та історизми.

 

У ході експерименту очікувалось, що слова, позначені у словнику як

застарілі, будуть, здебільшого незнайомі мовцям; тлумачення слів, що

лише знаходяться у процесі старіння, не має викликати суттєвих труднощів

(насамперед у інформантів старшої вікової категорії); розуміння

історизмів залежатиме від особистих показників людини. Окрім того,

інтуїтивно респонденти повинні були вказати на обмежене вживання поданих

слів, відносячи застарілі до взагалі невживаних, а старіючі та історизми

– до рідковживаних. Визначивши використання архаїзмів у сфері

комунікації людей старшої вікової групи, а історизмів – в історичній

літературі, інформанти мають виділити основний критерій відбору

запропонованої їм лексики – часовий.

 

На першому етапі респондентам було запропоновано вказати, чи знайоме їм

дане слово. Гіпотеза про маловідомість слів підтвердилась, причому

ступінь ознайомленості з історичною та старіючою лексикою був вищим.

 

На другому, основному етапі дослідження респонденти повинні були

пояснити значення поданих слів. Застаріла лексика (Ehegespons, Ernting,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ