UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовна культура вчителя (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7154
Скачало824
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовна культура вчителя

 

Засвоєння норм літературної мови тривалий процес, який починається з

дитинства, а вивчення застосування функціональних можливостей мови

триває впродовж усього свідомого життя. Адже того, що засвоєно з уст

матері, в житті замало. Коли дитя йде до школи, критерієм істини для

нього в багатьох випадках стає слово вчителя. І не лише бездоганне

знання свого предмета, не лише педагогічна майстерність, досконалість,

методичних прийомів, а й словесно-естетичний рівень подання знань формує

юну особистість. Тому дуже прикро коли цей рівень не досконалий, коли

вчитель байдужий до свого мовлення і до мовлення учнів. З цього

починаються дивні, несподівані помилки дикторів, редакторів, авторів

посібників, творчих і керівних працівників, інженерів, виховательок

дитячих садків, молодих матерів.

 

Виховання культури мовлення — справа не лише вчителя-словесника. Його

правильний наголос, точно вжите слово, чітка побудова фрази будуть

безслідно зруйновані, якщо фізик, математик, біолог чи історик цё ж

слово наголосять неправильно або невдало введуть у контекст. І даремні

будуть намагання мовника — він не має академічного часу для загострення

уваги на всіх можливих помилках акцентуації, слововжитку, вимовив

 

Кожен учитель повинен володіти здоровим, неупередженим відчуттям мови

(без архаїзаторства, примітивізму, пуризму), постійно стежити за

змінами, які відбуваються в нормах вимови, наголошування, слововживання

у зв'язку з глибшим вивченням загальнонародної мови, тенденцією до

взаємозбагачення національних мов, вирівнюванням діалектів. Треба вміти

самому і навчити учнів уважно (інколи з олівцем) читати наукову,

технічну, публіцистичну, художню літературу. Неможливо весь педагогічний

шлях пройти тільки з багажем, набутим у стінах вузу.

 

Труднощі починаються з першої хвилини перебування в класі. Потрібно

підготувати учнів до роботи. І як запитати: «хто черговий чи хто

черговий?» (черговий!). «Яке було домашнє завдання чи завдання?»

(завдання!) Або: «Що було дано, завдано чи задано додому?» (заданої) А

як правильно сказати: «розкрийте, розгорніть чи відкрийте зошити

(книжки)?» (відкрийте), покладіть, положіть чи поставте ручки?»

(положіть, краще — покладіть); витріть, стеріть чи зітріть дошку, чи з

дошки» (витріть дошку, але зітріть з дошки!); «підніміть, підійміть,

здійміть чи піднесіть руку?» (піднесіть!) І «слідкуйте чи стежте по

тексту чи за текстом?» (слідкуйте за текстом!); «слухайте перше питання

чи запитання?» (запитання!) І «переверніть чи перегорніть сторінку?»

(перегорніть!) і багато ін. Потрібно зробити зауваження — і чуємо: «не

мішай!» (не заважай!); «не списуй у товариша» (від товариша); «у тебе

нечітка уява про події» (уявлення); «відповідь невірна» (неправильна);

«тихше!» (тихо!) «замовчте!» (замовкніть!) та ін. А ось підсумовують і

дають домашнє завдання: «коротше кажучи» (коротко кажучи), «другим

разом» (іншим разом), «це підготує хтось другий» (інший), «слідуючий

урок» (наступний), «на домашнє читання» (читання) і т. д. Стереотипів у

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ