.

Виховання навиків педалізації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
351 3768
Скачать документ

Реферат на тему:

Виховання навиків педалізації

Виховання навиків педалізації в процесі навчання гри на фортепіано

Педаль – цінна, неповторна властивість фортепіано. Жодний інший
інструмент не володіє специфічним багатством, подібному педальному
звучанню. Ця самобутня і прекрасна можливість інструменту є найсильнішим
засобом впливу в руках майстра. Педаль широко використовували всі
композитори, починаючи з Л. Бетховена.

Фортепіанна література ХІХ-ХХ ст. мислилась

Композиторами з педаллю, тому виконавське мислення піаністів також не
може існувати поза педаллю.

Відчувати педаль у всій багатогранності її застосування так як і
відчувати звук у всіх його градаціях – значить володіти вже оприділенню
піаністичною майстерністю. Тонка, різноманітна педалізація збагачує
звукову палітру виконавця. Посилення звучання обертонів резонансів
відкритих струн, збереження органного пункту пів педаллю, колористичні
змішання гармоній у імпресіоністів – “педальна вуаль”, “замикання”.
Звуків при вібруючій педалі.

Фортепіанна методика не може обійти питання педалізації. Дана проблема –
одна з найбільш складних у фортепіанній педагогіці. Вона меш, ніж інші
піддається систематизації і методичній розробці власне тому, що вміння
педаголізувати – одним з компонентів художнього мислення виконавця. В
педалізації проявляється творче уявлення і яскравість образних уяв,
глибина розуміння музики і почуття стилю, багатство звукової палітри і
на кінець, арибистичність, яка відзначається в імпровізаційності
педалізації, що залежить від акустики і особливостей даного інструменту.
Тому навчання педалізації абсолютно невідділимо від звучання музики, від
живого її виконання, включаючи перші навчальні вправи в педалізації.
Навити педалізації – значить перш за все навчити слухати, уловлювати
відтінки звучання і вслуховуватись в них, виховувати смак до педальних
фарб, до зміни звукового колориту. Мелодика навчання педалізації
зводиться до двох основних паралельних, але не рівнозначних по глибині і
трудності розділів.

І. Оволодіння прийомами і навиками педалізації.

ІІ. Виховання відношення до педалізації, як творчого процесу.

Графічне позначення педалі:

Затяжне педальне звучання

Взяття педалі

Зняття педалі

Зміна

Пів педаль

Поступове зняття

Тремолюючи педаль

Вже з перших років навчання учень повинен усвідомлювати, що педаль є
одним з необхідних засобів виразності. Що в кантиленних п’єсах потрібна
інша педаль, ніж в танцювальній. Ці початкові уявлення розвинуться в
подальшому в поняття про особливості стилів, і про різноманітну роль
педалі в них.

В роботі над звуком викладач постійно звертається до музичного слуху,
показуючи рух або добиваючись відчуття злиття пальців з клавіатурою,
так, що при виконані учня йде від емоцій до звучання вже не думаючи про
рух. Та ж направленість потрібна і в роботі над педалізацією:
адресуватись до слуху, тільки попутно показуючи рух, викликаючи відчуття
злиття ноги з педаллю, щоб учень не думав спеціально про педаль. Треба
виховувати миттєву реакцію ноги на вимогу слуху. Накопичується таке
вміння в процесі слухового і художнього пізнання. Постійне вслуховування
допоможе учневі відчути природну необхідність педального звучання зміни
педалізації в залежності від переміни звукового колориту.

В процесі навчання викладачеві треба турбуватись одночасно про декілька
компонентів художнього виконання – про якість виконання звуку,
фразування, пальцева білість і т.д., тому педаль залишається на другий
план. Учня треба постійно направляти, навчити вміти слухати себе, вчити
прийомам педалізації, а самостійно учня не завжди вірно знайти шлях.
Важливим завданням є виховати добрий шлях. Граючи з невірною педаллю
учень засліпить свій слух, привикне до дефектів педалізації – тому
потрібні попередні вказівки. Дуже важливим є з дитячих років створити
звичку постійного слухового контролю, навчити правильним прийомам
педалізації, розвинути ініціативу на пошуки нових звукових фарб з
допомогою педалі.

Перше застосування педалі. Запізнюючи педаль.

Зміна педалі

В роботі з учнем дуже важливим є якнайшвидше захопити його багатством
музичних образів. Звукові ефекти педалі, допомагають розвивати музичну
фантазію учня. Необхідно починати навчання педалізації з простих
випадків. Починати вчити слід з запізнюючої педалі. Увагу дитини важливо
направити на слухання педального звучання. А не механізму руху. Так, як
привчаємо учня не просто видобувати звук, а звук красивий і потрібний:
м’який, яскравий, густий, світлий. Так і в педалізації треба, не просто
почути педальну фарбу, а відразу чути чисте педальне звучання, безшумний
рух педального механізму. Якщо учень спочатку освоїть пряму педаль, то
як показує досвід, йому важче переключитися на запізнюючи. У випадку
переходу від запізнюючої педалі до прямої, учень може наприклад з
привички взяти педаль трохи пізніше короткого акорду, якщо не попаде в
педаль. Така помилка приносить менше школи, бо не виникає фальшивого
звучання і не страждає слух учня. Налагодити одночасний рух, рук і ніг
звичайно буває нелегко. Подібно до того, як використовуємо вправи для
оволодіння навиками звукодобуття і переборення технічних труднощів,
можна застосовувати вправи і для вивчення педалізації.

Необхідно відразу від учня вимагати безшумного натиску педалі і особливо
відпуску. Якщо педалізується заключний акорд, руки не піднімати, поки
акорд на педалі, а зняти одночасно.

Якщо в п’єсі педаль зустрічається хоч один раз, ногу треба тримати над
педаллю від самого початку виконання. Цим досягається дві цілі – не
заглядати на педаль і привичка тримати ногу над педаллю.

Прийом зміни педалі широко використовується у фортепіанній фактурі. І
треба на протязі ряду років проходити велику кількість п’єс різного
характеру, щоб закріпити добре прийом.

Пряма педаль

Пряма педаль вживається головним чином, в п’єсах з гострим, чітким або
танцювальним ритмом. Вона підкреслює, сильні долі, або створює ритмічну
опору фрази. Така педаль добра, приклад, в марші, де чіткий ритм своїм
вольовим початком повинен захопити за собою всіх маршируючи. Звідси
оприділеність початку кожної фрази, підкресленої педаллю. В Марші Шумана
чеканним штрихом треба передати веселу дитячу урочистість, рішучий
початок фрази треба окрасити глибокою і відповідно довгою педаллю.

У “Сміливому вершинку” при легкому стакато в досить швидкому темпі
пропонується короткий нажим педалі, відтіняючий чіткість ритму. Коротка
педаль на сильну долю в п’єсах танцювального характеру дасть можливість
учневі почути ритм, “педальне дихання”, красоту без педального
чергування з педальним.

В (педа) багатьох танцювальних п’єсах ритмічна педаль на сильну долю є
зв’язуючою, так як приєднує віддалений бас з акордом. В швидких п’єсах
танцювального характеру учні, щоб встигнути вчасно взяти акорд, нерідко
беруть бас коротким звуком, що він і не підхоплюється педаллю, в той час
як повинне звучати повноцінно. Тому учневі треба контролювати слухом,
виправляти і зупинятись на педальних басах, вслуховуватись в їх звучання
на педалі. Граючи в повільному темпі, корисно взяти віддалений бас
глибоким звуком і трошки потримати, а в швидкому темпі – навчитись брати
басовий звук трошки тяжче, ніж інші легкі акорди партії супроводу.

Ритмічна педаль в танцювальних в більшості випадків є неглибокою, але
завжди абсолютно пряма. Якщо мед олія починається з-за такту, то педаль,
треба брати майже одночасно із звуком на сильній долі такту.

П.Чайковський, вальс.

Це вимагає спеціальної роботи і загострення слухової уваги учня. Корисно
вчити зупиняючись на сильній долі такту без натиску педалі і слухати чи
зник останній затактовий звук, тільки після цього натиснути педаль.

Педалізація кантат ленних п’єс.

Легкі, співучі п’єси на ранніх етапах слід вчити без педалі, щоб
красивий звук, плавне легато і виразність фразування осягались перш за
все пальцями, а потім починати роботу над педалізацією. Коли учень
розбирає складніші п’єси по “складає”, не завжди варто вчити педальну
п’єсу без педалі.

П.Чайковський. Старовинна французька пісенька.

Звук “ре” другої октави відтінить кульмінацію мотиву, окрасить його
обертаннями басового звуку “соль” і допоможе створити безперервне
звучання органного пункту в басі.

В п’єсі Шумана “Перша втрата” – вісім тактів – педаль на опорні звуки
мелодії звільняє струни від демпохрів, акордові звуки гармонії,
підтримуючої мелодії, появляються вже на відкритій педалі (це допоможе
учневі виконати їх м’яко).

Одне з завдань педагога заключається в тому, щоб розвинути в учневі
вміння слухати і мукати.

Пояснення помилок дасть учневі основу дальнішому самому розібратись в
невдачах.

В повільних співучих п’єсах педаль можна брати на кожний довгий звук
мелодії.

А.Хачатурян. Андантино.

В цьому випадку педаль не тільки забарвлює обертонами звучання.

Співучі п’єси більш ніжніші, допускають можливість різних варіантів
педалізації в залежності від здібностей учня, його музичної чуйності.

П.Чайковський. Солодка мрія.

Співвідношення звуку і педалі! Це вже художня проблема. Тут –заможний
принцип педалізації романтичних п’єс, де на фоні колихаючої гармонії чи
фігурації, що звучить на педалі, свобідно ллється співуча мелодія.

Знову увагу учня треба привертати до виразності п’єси, до створення
художнього образу. Педагог повинен передбачити можливості просування
кожного учня. Враховуючи індивідуальні здібності у вашому комплексі його
розвитку.

Прекрасний і різноманітний колорит звучання створений педаллю в п’єсі
Р.Глієра “В полях”.

Поезія п’єси – в змінах звукового колориту, вимагає чуйного відчуття
педалі: то педалізується муз. фраза, то хвиля звуків, створюючи гарантію
і при цьому виникають різні краски, то далекі, то прозорі, то близькі і
густі. Це вимагає настороженості слуху до змінливих педальних нюансів.

На початку п’єси педаль треба натиснути перед звуковидобуттям, щоб
переший акорд виникнув на відкритих демпферах. Цей прийом допоможе
створити образ “далекого, безперервного звучання пульсуючої гармонії.

Чарівна педаль захоплює фантазією в казковий світ. Завдяки їй не тільки
створюється образ даної п’єси, але і виховує чуйність до звукових
красок, до їх мінливості.

Трудним моментом для учнів є педалізація таких побудов, де мелодія у
верхньому голосі повинна звучати легато, в а супроводі віддалений бас,
основа гармонії береться форшлагом.

І.Беркович. Варіації ре-мінор

Заключна фраза варіації повинна прозвучати “в підсумково” прощально,
сумно”.

Корисно повчити цю фразу з педаллю, виконуючи партію правою руки з
басами.

Лівою педаллю в перші роки навчання краще взагалі не користуватися.

Техніка педалізації лівою педаллю дуже проста, треба тільки привчити
дитину натискати педаль перед звуковидобуттям.

В старших класах можна спеціально зайнятися лівою педаллю.

Педаль в поліфонічних творах.

Більшість поліфонічних п’єс в музичній школі виконуються без педалі.
Навчити дитину чути і передавати індивідуальний характер кожної
поліфонічної п’єси, неспівпадання голосів – це перший крок до того, щоб
учень грав поліфонічні п’єси з задоволенням. Важливо навчити вслухатись
в ясність і виразність голосоведіння.

В п’єсах, де поліфонія приближається до хорального типу, в російських
композиторів – тільки там де необхідно –наприклад для досягнення легато
або звукові краски.

С.Майнапар. Фугета.

В обробці органних поліфонічних творів педальна краска дуже
різноманітна: від легко зв’язуючої до глибокої гармонічно густої яка
викликає велику кількість обертонів, що сприяє імітації органного
звучання.

Педалізація етюдів вимагає такого ж підходу, що і педалізація
поліфонічних творів.

На етюдах виробляються різні види пальцевої білості, киснева,
репетиційна техніка. Добиватись моторної чіткості і точності
звуковидобування необхідно без педалі.

В репертуарі ДМШ застосовуються різні типи етюдів: строго класичні –
Черні, а з відтінком романтизму – Лешгора, романтичні – Геллера. Тип
етюда оприділює можливість і необхідність застосування в ньому педалі.

Деякі акордні етюди вимагають педалі, так як крайні регістри
об’єднуються в густому звучанні гармоній, педаль допомагає фразуванню і
створенню легато.

Залежність педалізації від стильових особливостей твору.

Звуковий колорит і фортепіанна фактура творів різних стилів дуже
відмінна. Навіть для вираження відносно подібних ідей і почуттів
композитори – класики і композитори-романтики, користуються різними
музичними засобами.

Твори віденських класиків. Включаючи і твори раннього Бетховена, не
могли бути задумані з педаллю. Вся музична тканина сприймається в них
майже графічно ясно і прозоро. Мелодія має точно окреслений рисунок.
Оскільки виразність виконання оприділюється стилем виконання, то і
педалізація не повинна лишати музичну тканину її прозорості, включення
педалі, повинна чергуватись з без педальним звучанням.

Л.Бетховен. Елізе.

Для композиторів – романтиків більш характерне густе гармонічне звучання
з охватом великого діапазону, що можливе тільки завдяки педалізації.

Е.Гріг. “У твоїх ніг”.

Багато творів мають безперервну педалізацію –

Е.Гріг. Метелик.

Струмок

В репертуарі ДМШ зустрічаються і такі твори, які вимагають застосування
вже більш тонких прийомів педалізації: пів педалі, поступового зняття.

Пальці, техніка. Звук, педаль – все це засоби, а не ціль – той
прекрасний, звуковий і емоційний образ, яким захоплений музикант. Вміти
захопити і не просто музикою п’єси, а кожною фразою, нюансом і
динамічним прийомам – ось ціль педагога.

Основні моменти, що оприділюють застосування педалі.

Стиль, фактура, динаміка, регістр, темп – все це об’єктивні фактори,
тобто характерні особливості твору, які зумовлюють педалізацію, дані,
які викликають її до життя.

Крім того, надзвичайно важливим є і суб’єктивний фактор і характер
звуковидобуття виконавця, як наслідок його індивідуального задуму і
піаністичних можливостей.

Великого значення набуває співвідношення педалі та темпу. Роль педалі в
пошуках тембрової різнмоантіності – флестрові ефекти, органні твори та
ф-но. Колосальну роль відіграє педаль у створені образу – настрою.

Робота над педаллю є частиною художнього осмислення твору, частиною
живого виконання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

О.Алексєєв. Робота над музичним твором і розвиток в її процесі елементів
художньої майстерності.

О.Бронфін. Н.Й. Голубовська – виконавець педагог.

Н.Й. Голубовська. Мистецтво педалізації.

Г.Г.Нейпауз. Про мистецтво фортепіанної гри.

Л.Любомирова. Методика навчання гри на ф-но.

Н.А. Сверозарова. Навчання педалізації в дитячій музичній школі.

Б.Л. Крешенштейн. Розвитко техніки педалізації. Найважливіші фактори, що
випливають на педамізацію виконуваного твору.

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну доповідь “Виховання навиків педалізації

в процесі гри на фортепіано”

В методичній доповіді викладач Прокопів Х.М. упорядковує і систематизує
питання, зв’язані з вихованням в учнів вміння користуватися правою
педаллю при виконанні музичних творів на фортепіано.

Викладач описує ряд важливих принципів, якими повинен керуватися кожен
викладач ва своїй роботі з учнями, узагальнює ряд центральних проблем
педалізації.

Методична доповідь відповідає завданням в плані вирішення проблеми
педалізації, яка є частиною загальної виконавської проблеми.

Викладач використав цінну методичну літературу. Робота містить в собі
ряд корисних порад, наведені приклади доповнюють текст.

Методичну доповідь зачитано на засіданні предметної комісії викладачів
фортепіано в листопаді 1992 року. Рекомендовано ПК для вивчення і
використання викладачами спеціального фортепіано на уроках.

Голова ПК (Русакова О.Й.)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020