UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії(реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2508
Скачало430
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної

хореографії

 

 

 

Незважаючи на вкрай несприятливі соціокультурні обставини, ідеологічні

догми і заборони, які регламентували діяльність українських

мистецтвознавців за радянської доби, ними зроблений вагомий внесок у

дослідження українських народних, зокрема, жіночих танців. Теоретичні

здобутки вітчизняного мистецтвознавства певною мірою підсумовано у

працях К. Василенка “Лексика українського народно-сценічного танцю” та

“Український танець”, хоч теоретичні напрацювання і досвід творчої

діяльності В. Верховинця, В. Авраменка, А. Гуменюка, П. Вірського, М.

Вантуха, Я. Чуперчука, В. Петрика, О. Гомона, А. Кривохижи, К. Балог, Д.

Ластівки, Г. Клокова, Р. Малиновського, М. Коломійця та ін. іще чекають

комплексного дослідження. Це питання - на часі в умовах

національно-культурного відродження, котре розгортається в незалежній

Україні як закономірний і системний процес.

 

Сучасне національно-культурне відродження характеризується пошуком

праоснов національної історії, прагненням розчистити її джерела, оживити

кореневу систему етнокультури. А тому поштовхом до відродження

української народної хореографії повинно стати, на нашу думку, системне

осмислення її витоків – жіночих хороводних танців.

 

Запропонована А. Гуменюком класифікація хороводів за тематичним

принципом – хороводи, які відтворюють трудові процеси, родинно-побутові

відносини й патріотичні почуття народу, любов до рідної природи [3,51] –

не відображає тематичний діапазон, своєрідність поетики й

багатофункціональність найдавніших народних танців і не може

задовольнити сучасних мистецтвознавців і хореографів.

 

Обрядовий комплекс, який історично сформувався в українській культурі,

зумовив наявність двох типів народних обрядів і свят – календарних і

родинних. Це має відображатися і в класифікації. Отже, можна

запропонувати наступну класифікаційну схему хороводів:

 

-         антропоморфні й зооморфні хороводи календарного обрядового

циклу;

 

-         хороводи родинного обрядового циклу;

 

-         хороводи, в яких відбито трудові процеси;

 

-         побутові хороводи;

 

-         сучасні хороводи.

 

Ця схема, попри її недосконалість, повертає хороводи у природний

етнокультурний контекст, звідки їх було вилучено у радянські часи під

тиском ідеологічних чинників, і відкриває можливість системного

дослідження як невід’ємної частини етно й культурогенезу.

 

А. Гуменюк вирішував проблему походження хореографічного мистецтва,

вимушено базуючись на теорії марксизму, в якій виникнення танцювальних

рухів пояснюється утилітарно – як наслідок виробничої діяльності. “Отже,

праця дала початок танцювальному мистецтву і є основою його подальшого

розвитку”, - констатує дослідник у праці “Народне хореографічне

мистецтво України”[3,15].

 

Слушність цього теоретичного положення опосередковано підтверджує і К.

Василенко у ґрунтовній праці “Лексика українського народно-сценічного

танцю”, виданий у 1996-му році й, на перший погляд, позбавлений

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ