.

Сучасні методи організації рухової діяльності дітей (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
385 2733
Скачать документ

Реферат на тему:

Сучасні методи організації рухової діяльності дітей

В сучасних умовах науково-технічного прогресу та зв’язаними з ним
екологічними проблемами, гіподинамією, стресами, велику увагу вчених,
медиків, педагогів, притягують питання зоров‘я й здорового способу
життя. Слово “health” (здоров’я) походить від англійського “whole” (хул
–цілий, цілісний), що означає завершеність, досконалість організації,
тобто життєву надійність, гармонію функцій, енергію та свободу від
будь-якого напруження, скутості. Хвороба ж – це порушення цілісності,
втрата здатності чинити опір зовнішнім і внутрішнім хворобам організму.
За ствердженням Г. Шелтона будь-яка хвороба є хворобою усього організму
[НУФВ і СУ].

Залучення дітей до здорового способу життя є одвічною проблемою в
історії людства. Теоретичним підґрунтям розвитку здорового способу життя
та фізичного виховання у вітчизняній педагогіці були погляди відомих
педагогів: А. Волошина, К. Ушинського, О. Духновича, С. Русової, С.
Стріполка, А. Макаренка, В. Сухомлинського. Всебічний
історико-філософський та психолого-педагогічний аналіз наукової
літератури дозволяє зробити висновок, що здоровий спосіб життя справляє
значний вплив на формування особистості людини в підлітковому віці.
Проте проблема формування у підлітків загальноосвітніх шкіл потреби у
здоровому способі життя засобами виховання досліджена недостатньо.

Бути здоровим – природне бажання і прагнення людини, її неусвідомлена
потреба. Здоров’я – основа всіх наших справ і починань, трудових і
творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. Відсутність здоров’я,
повна або часткова, забирає у людини багато повсякденних радощів
активного життя, праці, кохання, тому за всіх часів здоров’я було і
залишається основною сутністю людського існування.

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального
благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад. Питання
наявних знань та інформації щодо проблеми здоров’я є першими і
необхідними передумовами усвідомлення підлітками цінності здоров’я і
здорового способу життя.

Ситуація зі станом здоров’я населення в Україні погіршується. Однією з
причин цього є низький рівень знань у переважної більшості людей
фундаментальних законів раціонального формування, збереження і зміцнення
свого власного здоров’я впродовж усього життя, зневажливе й нерідко
безвідповідальне ставлення до цієї єдиної онтологічної цілісності, якою
природа нагороджує людину разом з життям. Єдиним способом розв’язання
проблеми є кардинальна зміна поглядів людини на причини і наслідки
нездоров’я, здобуття нею знань основ здорового способу життя.

Навчання в школі збільшує навантаження на організм дитини. Виникає
необхідність засвоєння та переробки великих обсягів інформації, а отже,
підвищується напруження організму. Діти менше рухаються, більше сидять,
в результаті чого виникає дефіцит м’язової діяльності. Це призводить до
порушення статури, зору, підвищення артеріального тиску, накопичення
зайвої маси тіла. За статистичними даними з кожним роком зростає
кількість дітей з різними захворюваннями. Особливо поширились так звані
“шкільні патології”, першість серед яких посідають захворювання хребта.
В зв’язку з цим на державному рівні було створено низку оздоровчих
програм, зокрема комплексна міжвідомча оздоровча програма “Школяр”
(Київ, 1994), комплексна програма “Здоров’я школяра”(Львів, 1999). У
зазначених програмах вказується на необхідність здійснення профілактики
захворювань у дітей. Виходячи з цього, першочерговим завданням школи є
масове охоплення дітей та підлітків регулярними заняттями спортом,
зокрема, розвитку у них сили, витривалості, швидкості та інших фізичних
якостей. Залучення підлітків до здорового способу життя – важлива
складова молодіжної та соціальної державної політики. Формування
мотивації до здорового способу життя у підлітків є першочерговим
завданням, оскільки саме у молоді роки відбувається сприйняття певних
норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь,
усвідомлення потреб та мотивів, засвоєння ціннісних орієнтацій,
інтересів та уявлень. Одним із найважливіших показників здорового
способу життя є обсяг фізичних навантажень. Хронічний дефіцит рухової
активності став сьогодні реальною загрозою здоров’ю та нормальному
розвитку учнів. Щоб виключити негативний вплив гіпокінезії на дитячий
організм, потрібна рухова активність[1,2,3,8].

Найбільшою популярністю користуються такі види здоровчої гімнастики:
аеробіка [7], ритмічна гімнастика (РГ)[6], шейпінг [5], фітнес та інші
[3,9].

Аеробіка – це один із найбільш широко розповсюджених та різноманітних
видів рухової активності, яка має більш ніж 100 напрямків (швидка
ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, ходьба на лижах, плавання,
танцювальна аеробіка та інші)[9]. Основною особливістю аеробіки є
наявність аеробних вправ. Аеробні вправи примушують працювати м’язи
досить інтенсивно, щоб споживати багато кисню, але не у такій мірі, щоб
це перевищувало можливості серця і крові щодо транспортування. Головним
критерієм аеробних вправ є їх тривалість та регулярність[4].

Засновницею танцювальної аеробіки вважається американська кіноактриса
Джейн Фонда, яка демонструвала на телеекрані комплекси гімнастичних
вправ в зв’язку з танцювальними елементами, що виконувались інтенсивно
під сучасну музику, без пауз для відпочинку [7].

Танцювальна аеробіка в залежності від стилю музичного супроводу та
набору характерних хореографічних рухів, має багато стилевих напрямків
(Hip-hop, Cardio-Funk, City Jam, Latin-Dance, Box Aerobic, Karate
Aerobic), з використання додаткових предметів (Step, Slide, Pump), з
виконуванням у воді (Aqua-aerobics)[3,9]. За інтенсивністю заняття
розділяються на низько інтенсивні (Low Impact), високо інтенсивні (High
impact) та комбіновані (High-low impact).

Ритмічна гімнастика (РГ) – це назва, під якою аеробіка спочатку
з’явилась у нашій країні. Змістом РГ є різноманітні, прості за технікою
виконання фізичні вправи (загального розвитку, танцювальні та інші), які
виконуються у супроводі ритмічної музики [2]. Недоліком танцювальної
аеробіки та ритмічної гімнастики є висока травмонебезпека, особливо
нижньої частини тіла (нижні кінцівки).

Шейпінг – методика розроблена у Санкт-Петербурзі, яка поєднує засоби
аеробіки та атлетичної гімнастики з використанням елементів
комп’ютерного контролю за ефективністю занять. Головна мета – формування
красивої жіночої фігури, усунення недоліків будови тіла[5].

Отже, на основі даних видів оздоровчої гімнастики, можемо зробити певні
висновки:

1. Аеробіка переважно спрямована на тренування витривалості, підвищення
функціональних можливостей організму, зниження жирового компоненту.

2. Ритмічна гімнастика поряд з покращенням функціонального стану тих, що
займаються, ефективно впливає на суглоби, закріплює м’язовий апарат,
поліпшує поставу, гнучкість, координаційні здібності.

3. Шейпінг впливає переважно на опорно-руховий апарат, спрямований на
корекцію фігури.

Найбільша ефективність досягається при поєднанні динамічних, статичних
вправ, вправ на розтягування, анаеробного (на зростання м’язової маси) і
аеробного (на зниження жирового компоненту) режимів тренування.

Таким чином, всі вище перелічені методики корисні, характеризуються
широким вибором засобів і методів, які мають ефективний оздоровчий
результат. Кожна методика має спеціалізовану спрямованість, тому для
всестороннього впливу на тих, що займаються не можна обмежуватися
вибором тільки однієї з них. Найбільш ефективним являється комплексне
використання засобів і поєднання різних видів гімнастики. Працюючи над
темою своєї наукової роботи, я збагатила свої знання з цієї теми,
навчилась практично підбирати, складати комплекси гімнастики, добирати і
використовувати відповідні вправи та рухливі ігри, що стане хорошим
підґрунтям у моїй майбутній роботі.

Маючи свідоцтво інструктора з аеробіки, шейпінгу та фітнесу, я навчала
учнів 1-7 класів аеробіки та ритмічної гімнастики при Палаці школярів
(м. Чортків Тернопільської обл.) тому я ще раз переконалася, що
попри плин часу, попри зміни моди аеробіка та ритмічна гімнастика не
втрачає своєї популярності. І серед старших учнів, багатьох позашкільних
закладів, вона має своїх шанувальників. Хлопчики та дівчатка залюбки
виконують вправи під музику і рухи від того стають природнішими,
граційнішими, красивішими. Аеробіка – це позитивні емоції, це чудова
змога для розвитку якості, скоординованості рухів, танцювальних і
музичних здібностей.

Використана література:

Волкова Н. П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001.

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. – К.:
Райдуга, 1994.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:
Шкільний світ, 2000.

Овчиннікова Н.А., Нестерова Т.В. Характеристика сучасних засобів занять
оздоровчої спрямованості. – К.: Олімпійська література. – 1998. – 24с.

Система “Шейпинг” / Разр. Э.В. Земцовский, О.К. Химич,
И.В. Прохорцев. – Л.: Ассоциация щейпинга. – 11с.

Сосина В. Ю., Фабан Э. М. Ритмическая гимнастика. – К.: Рад. школа,
1990. – 254с.

Фонда Джейн. Моя аэробика // Физкультура и спорт. – 1984. – №9. – с.
24-25; №10. – с. 19-20; №12. – с. 19-20.

Формування здорового способу життя молоді: Проблеми і перспективи / О.
Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. – К.: Український інститут
соціальних досліджень, 2000. – С.15.

Network for Fitness Professionals. – Ausralia. – 1998. – №1,3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020