UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародні вироби з бісеру: силянки, гердани (реферат)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9730
Скачало937
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лям захоплювалися не тільки жінки, а й

чоловіки. На Гуцульщині побутувало чимало жіночих прикрас: натуральні,

та штучні коралі, скляне намисто, дукачі, згарди, силянки та ґердани.

 

ґердан, силянка або драбинка, стяжка, нашита або насиляна пацьорками в

різні взори, носиться залюбки карпатськими українками на шиї, рідше – на

голові.

 

У гуцулів і на Покутті ґердани носять також парубки на капелюхах.

 

На початку ХХ ст. було створено вишивальні майстерні на території

Галичини й Буковини, де поряд з тканням та вишиванням виготовляли

прикраси з бісеру.

 

Особливо були розвинені художні ремесла на Поділлі, Покутті, Гуцульщині;

в Тернополі, Чорткові, Борщеві, Коломиї, Косові, Чернівцях, Хусті та ін.

 

Вироби українських майстринь мали великий попит на Лейпцігських

Ярмарках, були модними у Варшаві, Лондоні, Парижі.

 

Виготовлені з бісеру вироби мали притаманні лише їм орнамент, колорит,

місцеві назви. Найпоширенішими були шийні та нагрудні жіночі прикраси з

різнокольорового бісеру у вигляді вузеньких смужок, плесканих ланцюжків

та заокруглених ажурних комірців. У назвах цих прикрас немає чіткого

розмежування: одну й ту саму прикрасу в різних областях, районах і

навіть селах називають неоднаково. Так, заокруглений комірець з

різнобарвного бісеру в селі Космач називають “силєнка”, у селах

Брустури, Шепіт, Вербоцець – “ґердан”, у селі Яворів – “решітка”, у селі

В. Ключів – “лапка” та інші.

 

Найбільш поширена назва “ґердан” означає плетений шнурок чи тасьма, а

також прикраса у вигляді плесканого ланцюжка або ажурного комірця з

різнокольорового бісеру, якими жінки прикрашали шию або голову а

чоловіки – капелюхи.

 

Від техніки виготовлення прикрас походять назви: силянка, силєнка,

силюванка, (від “силити”, “насилювати”, тобто “низати”, “нанизувати”);

плетінка, плетінка, тканий гердан, від форми вічок – решітка, ліхтарик.

 

ґердан – нагрудна прикраса у вигляді петлі з суцільної або ажурної

смужки різної ширини, яка одягається через голову на шию, з’єднані

спереду медальйоном кінці прикрашають груди.

 

Смужка ґерданів низами завширшки 1-4 см. і завдовжки 1 м й більше, кінці

ланцюжка з’єднували медальйоном. Прикрашеним торочками з бісеру.

 

Силянка – рівна суцільна чи ажурна смужка. Плели її з різнобарвного

бісеру на волосяній або нитяній основі, завширшки від 0,5 до 4 см,

геометричним орнаментом. Коротка силянка, яка щільно прилягає до шиї, а

ззаду зав’язується або застібається на гачок, належить до шийних

прикрас. Силянки носили на шиї по одній смужці або зразу по дві-три

вузеньких смужки різних кольорів і узорів, поєднували їх з кількома

разками скляного намиста, коралів, зґардами.

 

Геометричний орнамент, що виник в давнину – це своєрідні умовні знаки,

за допомогою яких майстриня виражала своє світосприйняття. Так,

горизонтальна лінія означала землю; хвиляста – воду, вогонь – у вигляді

хреста; ромб, коло або квадрат символізували сонце і т.д. Деякі

орнаментальні знаки відігравали роль оберега, їх носили на одежу і

предмети вжитку. Геометричний орнамент найлегший, композиційно він

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ