UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародні вироби з бісеру: силянки, гердани (реферат)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9749
Скачало937
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

омпозиційно він

складається з простого чергування фігур, та рядів, розміщених по

горизонталі, вертикалі або діагоналі. Тут можуть переважати ромби,

квадрати, прямі і ламані лінії, зигзаги, хрестики.

 

Для виготовлення прикрас із бісеру використовували прозорий і темний,

фарфоровий і скляний, дрібний круглий бісер. На основі найстаріших

зразків першої половини ХІХ ст. (Музей народного мистецтва Гуцульщини і

Покуття імені Йосафата Бобринського – м. Коломия) можна припускати, що

найдавнішим способом їх виготовлення було плетіння – нанизування силяння

бісеру на волосінь (волос із кінського хвоста) або міцну нитку, кінчик

якої замочували у віск (звідси й походить – “силянка”.

 

Спосіб силяння бісеру нескладний, не потребує особливих пристроїв,

вимагає тільки точного розрахунку пацьорок та переплетень ниток.

Відповідно до обраної ширини силянки беруть 6-8-10 ниток або волосінь і

зв’язують їх на одному кінці. На кожну пару ниток нанизують відповідну

кількість пацьорок певних кольорів та з’єднують їх третьою пацьоркою,

переплітаючи нитки й утворюючи очко – ажур – рідкий та більш ущільнений.

А далі продовжують силяння таким способам, щоб утворювались різноманітні

композиції. Силянки плели неширокими смужками (до 4 см, ширини),

святкові були ширшими, ажурнішими, завершувалися петельками (кутасики”,

“дармовисики”, “вузлики”,, “верше”, “бомблики”, “цьомблики”,

“Френзлики”).

 

Другий спосіб виготовлення прикрас з бісеру – ткання, подібне до

виготовлення полотна, простим переплетінням. Таким способом виготовляють

ґердани. Вони відрізняються від силянок тим, що не мають ажуру, фактура

їхня щільна. Для ткання ґердана використовується невелика дерев’яна

дошка – підставка, розміром 40-50х8-10 см з двома дерев’яними порогами,

заввишки 5 см на кінцях. Відповідно до ширини ґердана на порогах, вздовж

дошки намотується міцна нитка – основа, на одну більше, ніж буде

пацьорок, на якій голкою тчуть візерунки. Силянки і ґердани об’єднуються

інколи спільною назвою “ґердани”, хоч вони відрізняються технікою

виконання, характером декору. В деяких селах селянки і ґердани називають

ґерданами, якщо вони нашиті на стрічку (“ґарасівку”), яка зміцнює

прикрасу.

 

Загалом гуцульським силянкам і ґерданам характерні композиції з дрібними

елементами орнаменту, що зумовлюється також дрібним бісером.

 

Найпоширенішим мотивом прикрас з бісеру ромб з видовженими сторонами та

контурами, гладенькими або розробленими виступами – “Ріжками”, малими

ромбиками – “головками”. Площа ромбів заповнюється перехрестям,

ромбиками, цяточками. Мотивом прикрас з бісеру є також трикутник з

ріжками на вершинах, звернений поперемінно то вгору, то вниз, видовжений

прямокутник (скриньковий”) та ін. Основні мотиви – ромби –

відмежовуються розділовими елементами у вигляді перехресть та

трикутників. Узори компонуються з фоном або без нього. Іноді

збагачується з двох сторін по довжині або тільки внизу ламаною лінією –

“кривулькою”, обводяться білою або ж чорною смужкою. Внизу завершуються

тороками різної довжини.

 

Характерно те, що за наявності етнографічної стильової спільності в

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ