UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГердани та силянки – кольорові гами, ношення. (реферат)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4896
Скачало633
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

відтінки жовтого,

в які вплітаються білі акценти та зелені, червоні ясні, темні, блакитні

– усі барви золотої осені.

 

Прикраси Снятинського району характеризуються поєднанням білого,

жовтого, зеленого та блакитного кольорів.

 

Буковина – буяння зеленого рослинного орнаменту.

 

Як носили

 

Носили прикраси і в будень і в свято. Вузенькі силянки або коротенькі

ґердани щільно пов’язували на шию. Носили їх не лише молодь, а й літні

жінки. На свято вдягали силянки ширші, багатші часом по дві-три різних

кольорів і узорів, поєднували їх із кількома разками скляного намиста,

коралів, згардами.

 

В селах Річка, Яворів, Соколівка, Брустури, Прокурава, Шешори

Косівського району, під вузеньку силянку на шию одягали широку “решітку”

торочки якої звисали на груди.

 

Дівчата іноді пов’язували герданом голову замість стрічки. Силянка на

шиї, короткий вузький гердан на чолі, а іноді навіть дві смужки

оперізували чоло, ніби притримували волосся на скронях. Чим багатша

дівчина, тим багатші прикраси.

 

Вироби з бісеру використовували і в чоловічому одязі. Невеликі

“висьорки” прямокутної або круглої форми пришивали з лівого боку на

кептарі. Виготовляли також підвіски до кишенькових годинників, чоловічі

краватки, прикраси до чоловічих капелюхів – “трісунки”, нанизували їх на

дротик або на кінське волосся.

 

Типовим декором сорочок є бісерні зав’язки (“вущінки”, “китички”,

“кутасики”) де шнурок з бісеру завершується однією великою або двома

чотирма меншими кульками, обшитими лелітками і пацьорками. У с. Космач

ґердани (“висьорки”) і зараз прикрашають чоловічі весільні капелюхи.

 

Мої Карпати, мій казковий світе, що протягнувся вдовж Черемоша й Прута.

Цей край народив багато талановитих людей: письменників, художників,

вчених, а ще, він славиться народним мистецтвом – як ніякий інший.

 

Тут цінують духовні традиції, народні звичаї. Можна сказати, що жителі

Карпат являються оберегом усієї нації. Дітей змалку привчають до

народного мистецтва, яке передається з покоління в покоління. Всі кращі

надбання національної культури, що були виплекані протягом століть

передаються нащадкам. Адже традиційна етнокультурна інформація може

зберігатися тільки передаючись від прабатьків до батьків, а відтак до

дітей та онуків. Збереження традицій зовсім не означає нехтування

сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та

історії, можна чіткіше зрозуміти сьогодення і уявити майбутнє.

 

Народившись в цьому мальовничому краї не можливо бути байдужим до краси

природи і людей, які створюють неповторну красу своїми руками. Змалку

мене чарували і вабили вироби народних майстрів, а саме гуцульська

вишивка. Ще дуже малою, я навчилася вишивати. А трохи згодом, освоїла

техніку вишивання – хрестом, низинкою, гладдю.

 

Одного разу мені до рук потрапила мамина силянка з бісеру, вона мене

просто зачарувала. З того часу мені дуже захотілося навчитись робити

такі чудові вироби. Дрібненькі пацьорки переливались кольоровими барвами

і вабили немов чарівні. З кожним днем зростав інтерес д осилянок,

-----> Page:

[0] 1 [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ