UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії. (реферат)
АвторPetya
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4424
Скачало380
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії.

 

Історія виникнення.

 

Уявлення про те, як здійснюються відкриття в науці і як у ній

відбувається сам процес дослідження в цілому, змінювались протягом усієї

історії. Оскільки починаючи з XVII ст. серед емпіричних наук домінувало

експериментальне природознавство, тому вперше ці проблеми виникли саме у

його рамках. Однак протягом XVII-XVIII ст. воно лише накопичувало и

систематизувало необхідну емпіричну інформацію, робило найпростіші

індуктивні узагальнення на основі фактичного матеріалу та

встановлювало елементарні емпіричні закони. Багато з філософів вірили

тоді у можливість створення особливої логіки, за допомогою якої можна

було б майже суто механічно здійснювати відкриття в науці. У галузі

емпіричних наук найбільш чітко такий погляд висловив Ф. Бекон, який

сподівався на те, що створені ним канони індуктивної логіки допоможуть

здійснити цю задачу. "Наш же шлях відкриття наук, - стверджував він, -

небагато залишає гостроті та силі обдаровання, але майже зрівнює них.

Подібно до того як для проведення прямої чи описання досконалого кола

багато значать твердість, вмілість і досвідченість руки, якщо діяти

тільки рукою, - мало чи зовсім нічого не значить, якщо користуватися

циркулем та лінійкою. Так виходить і з нашим методом" [1].

 

Однак як індуктивні канони самого Бекона, так і удосконалені і

систематизовані пізніше Дж.С. Міллем методи дослідження (подібності,

відмінності, супроводжуючих змін та залишків) дають можливість

встановлювати тільки найпростіші емпіричні (за термінологією Мілля

"причинні") зв’язки між властивостями явищ, що безпосередньо

спостерігаються. Та навіть у цьому випадку доводиться звертатися до

гіпотези та уточненню колишніх гіпотез.

 

В області дедуктивних наук Г. В. Лейбніц мріяв про створення загального

метода, що дозволив би звести будь-яке міркування до розрахунків. За

допомогою такого метода він сподівався вирішувати будь-які дискусії не

тільки в науці, а й у політиці та філософії. "У випадку виникнення

дискусій, - вважав він, - двом філософам не доведеться більше

застосовувати дискусію, як не застосовують його лічильники. Замість

дискусії вони просто візьмуть у руки пера, сядуть за дошки і скажуть

один одному: "будемо розраховувати" [2]. Ця ідея про зведення

дедуктивного міркування до розрахунку хоча і привела до створення

математичної логіки, тем не менше виявилась утопічною, бо навіть в

рамках математики існує алгоритмічно нерозв’язні проблеми.

 

Там же, де доводиться враховувати взаємодію досвіду і логіки,

емпіричних даних і раціонального міркування, становище ще більше

ускладнюється. У цьому складному процесі дослідження творчість та

інтуїція, логіка і досвід, дискурсія і уява, знання і талант взаємно

доповнюють і часто обумовлюють один одного. Оскільки усі ці різнорідні

та складні фактори не піддаються формалізації і алгоритмізації,

неможливо і створення логіки відкриття ні у формі індуктивної, ні в

формі дедуктивної логіки. Таким чином, і емпірична і індуктивна модель

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ