UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВишивка на Україні (реферат)
АвторPetya
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось29913
Скачало2194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вишивка на Україні

 

Вишивка — один з давніх і найбільш розповсюджених видів народного

декоративно-прикладного мистецтва. Вона виникла дуже давно і

передавалася від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби

палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині та його аналогів,

засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях

перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу,

оздобленого різнокольоровою вишивкою. Про масове побутування

вишиваних виробів в Україні свідчать численні історичні, літературні,

фольклорні та речові пам'ятки.

 

Основна функція вишивки — оздоблення одягу і тканин для обладнання

житла. Упродовж віків у кожному регіоні України вироблялися своєрідні

прийоми художнього вирішення одягових та інтер'єрних тканин. Навіть у

межах сусідніх сіл існують місцеві варіанти. Є відмінності у місці

розташування орнаменту, його величині, характерних особливостях

мотивів, їх укладанні на площині композиції, колориті тощо. Вишивання

вбрання — давня східнослов'янська традиція. Наші предки оздоблювали

жіночі головні убори — перемітки, очіпки, хустки, стрічки,

чоловічі шапки; плечовий одяг — жіночі та чоловічі сорочки; верхній

одяг — кожухи, безрукавки, свити, юпки та ін. Серед компонентів одягу

найбільше уваги приділялося оздобленню чоловічих і, головним чином,

жіночих сорочок. Основна частина декору припадала на рукав. Допоміжну

роль відігравали узорні стрічки, що обрамляли горловину, пазуху, манжети

тощо. В інших компонентах одягу — безрукавках, гуглях, мантах —

вишивку розташовували переважно, у місцях з'єднання двох

полотнищ, чим до певної міри акцентували крій та підкреслювали силует.

 

Так, на Київщині найбільш поширені вишивки з геометричним, інколи —

геометризовано-рослинним орнаментом (з квітами, листям, бутонами). Це

переважно вузькі стрічки з ромбоподібними мотивами, укладеними в розетки

та інші фігури. Вони сполучаються з «кривульками», хрестоподібними

зображеннями тощо. Основний червоний колір доповнюється чорним та

незначною кількістю жовтого. Найбільш уживаними техніками є «гладь»,

«набирування», «стебнівка», «поза голкою».

 

Для Чернігівщини характерні геометричні візерунки, в яких переважають

червоний та білий кольори або червоний та синій на білому тлі виробу.

Особливими декоративними якостями вирізняються чернігівські рушники з

геометризовано-рослинними мотивами (розетами — квітами, букетами,

вазонами) та фігурними зображеннями (птахами, людьми) тощо. Улюбленими

техніками вважаються: «гладь», «набирування», «вирізування з лиштвою»,

«штапівка», «мережка», «хрестик», «качалочка» та ін. Полтавщина

славиться вишуканими за конфігурацією геометричними та стилізованими

рослинними мотивами. Надзвичайно гарні однотонні сорочки, вишиті

відбіленими нитками. Рукави в них покриті ніби памороззю — мереживом

дрібних візерунків — ромбиків, прямокутників, укладених у прямі, ламані,

зигзагоподібні й меандричні динамічні лінії та смуги. На плечовій

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ