Реферат на тему:
Екзамени. один білет на всіх
Кількість і якість–вічна проблема. Скільки Україні потрібно фахівців з
вищою освітою? Якою повинна бути якість їх підготовки? Якщо на перше
питання викладач навчального закладу відповісти не може, то на друге –
будь ласка: якість підготовки фахівців повинна бути високою, настільки
високою, щоб їх професійна компетентність, що базується на знаннях,
сприяла покращенню виробничих процесів, впровадженню новітніх технологій
в усіх галузях народного господарства і забезпечувала
конкурентоспроможність України на міжнародній арені.
У національній доктрині розвитку освіти якість освіти визначена
національним пріоритетом. Тому забезпечення якості освіти на всіх
рівнях, оцінювання її результативності і, головне, управління якістю –
це одне з головних завдань сьогодення. Причому управління якістю повинно
бути не командно-адміністративним, а засноване на чітких критеріях
якості та підкріплене організацією високоефективного навчання.
Діяльність навчальних закладів у цьому напрямі активізує Болонський
процес. Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках
Болонського процесу зводяться в основному до шести ключових позицій
(шість цілей Болонського процесу), однією з яких є контроль якості
освіти [1].
Однією зі складових контролю якості освіти є контроль знань студентів.
Це якраз та позиція, яка досягається на рівні ВНЗ, окремої кафедри,
окремого викладача. В кінці кінців оцінку в залікову книжку студена
ставить викладач.
Оцінювання знань студентів, встановлення його рейтингу в групі, на курсі
– предмет нашого повідомлення.
Аналіз публікацій, матеріалів науково–практичних конференцій, журнальних
статей показав, що питання контролю знань і вмінь у вищих закладах
освіти вивчено недостатньо [2].
Правильне оцінювання знань неможливе без надійного вимірювання їх.
Вимірювання – одна з найбільших розповсюджених операцій, що проводиться
людьми. Здавалося б поняття “вимірювання” повинно мати однозначне
лаконічне визначення. На жаль цього немає навіть для технічних
вимірювань, не кажучи вже про вимірювання в педагогіці. Є багато
визначень “вимірювання”, вони дещо відрізняються в залежності від точки
зору автора, але загальним в цих визначеннях є те, що “вимірювання” – це
приписування чисел об’єктам досліджень за деякими правилами [3].
Приладів, які вимірюють розумові здібності людей, їхні знання, поки що
немає. Єдиним “вимірювальним пристроєм” знань студентів є викладач. На
основі його експертної оцінки здійснюється контроль навчання. Експертне
оцінювання – це процес зіставлення відповіді студента з нормою
(еталоном) у власному трактуванні оцінювача. Але, як відомо, стільки
викладачів – стільки і критеріїв оцінок знань. А чи рівень знань
відповідає поставленій оцінці – це велике питання. А ще більше турбує
невибагливість деяких студентів до якості своїх знань. Традиційна
система оцінювання знань студентів уже не задовольняє ні викладачів ні
студентів. П’ятибальна шкала фактично стала трибальною (відмінно, добре,
задовільно – інших оцінок в залікову книжку ми не ставимо) та й питома
вага екзамену в контролі знань надзвичайно велика, що дозволяє “от
сессии до сессии жить студентам весело”, а потім “штурмівщина”,
надзвичайне перенапруження і не завжди хороші результати.
Для контролю знань використовуються як традиційні, так і сучасні методи
контролю. Серед останніх чи не найширше розповсюдження знаходять методи
контролю знань шляхом тестування. Зокрема, впровадження
модульно-рейтингової системи в навчальний процес вищих закладів освіти
вимагає застосування тестового контролю для оцінки знань студентів, що
забезпечує високу технологічність проведення контролю та об’єктивність
його результатів [4].
Модульно – рейтингова система оцінювання знань студентів покликана
підвищити ефективність навчального процесу на основі зростання мотивації
студентів до регулярної самостійної роботи. Рейтинговою оцінкою з
навчальної дисципліни є сума балів, отриманих студентом у процесі
вивчення дисципліни та на екзамені. На наше глибоке переконання,
екзамени з найважливіших дисциплін повинні бути обов’язковими, тому що
поточний контроль відображає лише дискретну активність студентів і
знання “пунктиром” по курсу [5]. Звести знання в систему, поглибити їх
можна готуючись до екзамену.
Для технічних спеціальностей однією з найважливіших дисциплін, яка
формує інженерне мислення, є опір матеріалів. Тому контроль знань з цієї
дисципліни надзвичайно важливий.
Традиційний екзаменаційний білет мав одне або два теоретичних запитань
(виведення формул, доказ теорем), дві задачі, тобто охоплював три –
чотири теми. Питання і задачі в усіх білетах різні. Звичайно можливі
додаткові запитання.
Якість кожного тесту оцінюється за допомогою надійності, валідності та
об’єктивності. Тому разом з веденням МРОЗ на кафедрі залізобетонних і
кам’яних конструкцій та опору матеріалів ПолтНТУ відпрацьовується
методика проведення екзамену за новою технологією (у новій формі).
Відмінність нового білета полягає в тому, що в нього включені питання
різної складності, які оцінюються відповідно різною кількість балів, але
буквально по всьому курсу, що вивчався, наприклад наш експериментальний
екзаменаційний білет мав десять пунктів. Це фактично тести відкритої
форми з вільно конструйованими відповідями.
Переваги даної форми тестування, як і всіх тестових завдань відкритого
типу полягає в виключенні можливості вгадати вірну відповідь та в тому,
що завдання цього типу зручно використовувати при перевірці понять
учбової ерудиції студентів. В нашому експериментальному білеті нам
удалося уникнути головних недоліків цієї форми тестів (неоднозначного
формулювання завдання, та громіздкості самих питань).
За технологією наш тест відноситься до однієї з головних форм тестування
– ручної. Переваги цієї форми на відміну від тестування з використанням
комп’ютера в повній незалежності від технічних засобів, одночасно є
можливість тестувати довільну кількість студентів, більш вільне
керування процесом тестування та обробки результатів. Хоча при цьому
статистичний аналіз результатів зручніше проводити за допомогою
комп’ютерних програм.
Якщо розглянути дидактичні властивості нашого експериментального білета
то, на наш погляд, вимогу надійності, яка містить в собі забезпечення
стійкості послідовних результатів контролю знань тестами одного рівня
складності, нам вдалося підвищити за рахунок збільшення в тесті числа
питань. Змістовна валідність – досягнена відповідністю завдань (питань)
навчальної програми. Інформаційна потужність – яка оцінюється кількістю
учбових елементів розглядуваних тем, знання яких перевіряє дане тестове
завдання в нашому випадку оцінювалася необхідним інформаційним
мінімумом, тобто включала базові знання, необхідні для сприйняття і
засвоєння подальшої нової інформації, а також питання з теорії
дисципліни, які виявляють глибину знань і їх повноту, уміння
аналізувати, порівнювати, робити висновки.
Дискримінантності–- здатності окремих завдань тесту і тесту в цілому
диференціювати студентів відносно максимального та мінімального
результатів тесту, ми намагалися досягти наявністю серед запропонованих
питань як практичних задач, так і теоретичних питань, деякі з яких в
свою чергу полягали в виведенні певних формул та залежностей.
Екзамен проводиться письмово. Всі студенти працюють на екзамені в
однакових умовах. У всіх однаковий білет, тобто всі відповідають на одні
і ті ж питання, розв’язують однакові задачі. Оцінюється також культура
подачі знань, їх оформлення, графіка. Для проведення такого екзамену
потрібна велика аудиторія. Студенти сидять по одному через парту. В
аудиторії два викладачі, щоб виключити можливість підказки, списування,
консультування.
Після закінчення екзамену роботи перевіряються колегіально – викладач і
два – три студенти з групи. В білеті для кожного питання указана
максимальна кількість балів. За сумою набраних на екзамені і в семестрі
встановлюється рейтинг студента в групі, на потоці, а також
виставляється екзаменаційна оцінка.
На нашу думку при такому контролі, що складається з поточного і
підсумкового за новою технологією, задіяні всі функції контролю знань
студентів: контролююча, навчаюча, виховна, керуюча, розвиваюча,
методична, діагностична, вимірювання і оцінювання, коригуюча. Контроль
проводиться на основі дидактичних принципів дієвості і систематичності
(поточний контроль) та індивідуальності і диференціювання ( підсумковий
контроль) [2].
Екзамен подобається студентам своєю відкритістю, прозорістю і
об’єктивністю. Питання для підготовки до екзамену і поточного контролю
відомі студентам на початку семестру, вони надруковані в методичних
вказівках до самостійної роботи, де вказані підручники і навіть сторінки
для вивченні. Наприклад у нас таких програмних питань біля восьмидесяти.
Крім того, що за результатами екзамену просто і відносно об’єктивно
(звичайно на момент екзамену) встановлюється рейтинг студента, можливий
статистичний аналіз результатів, що позволяє зробити кількісні оцінки
засвоєння матеріалу і відповідно коригувати навчальний процес з метою
його покращення, що підвищить якість підготовки спеціалістів.
Література
Болонський процес у фактах і документах
(Сорбонна–Болонья–Прага–Берлін).-Тернопіль, 2003 р. – 60 с.
Л.І. Поважна Г.С., Цехмістрова. Організаційно – методичне забезпечення
контролю якості навчання у вищому закладі освіти. Київ, 2001 р. – 94 с.
М.А. Земельман. Метрологические основы технических измерений. Москва,
1991 г. – 227с.
Буренніков Ю.А., Дерібо О.В. Тестовий контроль знань студентів, як засіб
підвищення ефективності навчального процесу // Вісник ВПІ. – 1994. – №2.
– С.81-84.
П.І. Сікорський. Кредитно – модульна технологія навчання. Навчальний
посібник. Київ, 2004 р. – 126 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
