Реферат на тему:
Електронні засоби навчання у професійній діяльності педагога
(західноєвропейський досвід)
Педагоги постійно працюють над підготовкою до занять, вибором
матеріалу, а також способу його подачі. Викладання на високому рівні
вимагає багатьох організаційних обов’язків, великих зусиль та
самовіддачі, тож, в разі потреби, часу для роботи з комп’ютерними
технологіями, створення електронних навчальних курсів їм, як правило, не
вистачає. Поряд з цим, перед педагогом особливо гостро постає проблема
вибору з-поміж існуючих комп’ютерних програм та електронних технологій
найбільш релевантних для його професійної діяльності.
Метою будь-якого проекту електронного навчання є забезпечення якісного
здобуття знань студентами за допомогою інформаційних технологій. Це ж
твердження, на думку ряду науковців Заходу [1, 2, 4], можна розглядати
як загальне визначення поняття «електронне навчання». Для того, щоб
встановити який електронний засіб потрібно використовувати для
досягнення мети навчання необхідно проаналізувати наявну (поточну)
навчальну ситуацію, а відтак, розглянути й наступні ключові питання:
Яка конкретна мета застосування технології (навчання, вправи, екзамени,
подання матеріалу, прямий контакт, дискусійний форум) ?
Яка цінність електронного засобу навчання у порівнянні з традиційними
(підручниками, роздатковим матеріалом тощо) ?
Яка навчальна ситуація (традиційна, класно-урочна система, при якій
можлива синхронна та пряма комунікація з візуальним контактом,
дистанційне навчання (в умовах якого студенти мають віртуальні зустрічі
з викладачем; візуальний контакт відсутній; асинхронна комунікація) чи
самоосвіта (студенти працюють тільки з електронними засобами при
повністю відсутньому контакті із викладачем)) ?
Хто навчає? При цьому важливими є наявні у педагога навички та
мотивація, а також технічні засоби.
Хто студенти? Мається на увазі їхня кількість, вік, навички, мотивація
та доступні їм технічні засоби.
Для того, щоб не помилитися у виборі електронного засобу навчання
потрібно брати до уваги усі вище вказані взаємозалежні аспекти. Проте
досить часто помилок припускаються на початковому рівні аналізу
проблеми. Найбільш типові з них:
Електронні засоби навчання реально менш цінні за традиційні;
Коли застосовуються новітні засоби навчання й технології часто високі
сподівання щодо їхньої цінності поступово перетворюються на
розчарування. Можливі випадки, коли тільки через свою доступність
електронні засоби навчання використовуватимуться у викладацькій практиці
не зважаючи на доцільність та їхню ефективність. Наприклад, у багатьох
країнах електронні навчальні курси випускаються на компакт дисках. При
цьому, в більшості випадків їхня цінність в якості джерел знань значно
знижується, порівняно із книгами.
Ігнорування конкретних умов викладання та навчання;
Перед початком роботи для викладача важливо дізнатися про умови
навчання. Наприклад, якщо це традиційна форма навчання, котра передбачає
взаємодію учителя та учнів на уроці (face-to-face learning), електронне
навчання виступатиме додатком до усталеної класно-урочної системи
навчання, а учні використовуватимуть його засоби лише за нагальної
потреби. В умовах класно-урочної системи важко запровадити широке
використання інформаційних технологій, оскільки малоймовірно, що учителя
можна повноцінно замінити будь-яким електронним засобом навчання.
Недооцінювання технічних можливостей, власних зусиль, умінь та навичок,
необхідних для створення та користування програмним забезпеченням;
Практично кожен, хто працював над проектами пов’язаними із створенням
електронного начального курсу, визнає, що недооцінював власні
можливості, зусилля та повний обсяг робіт для досягнення мети. Подібний
досвід особливо добре відомий програмістам, адже розробку електронного
навчального курсу можна розглядати як один із варіантів практичного
застосування програмування, оскільки в багатьох випадках потрібні
конкретні знання у даній галузі інформатики.
Недооцінювання вмінь та навичок учня (студента) працювати з електронними
засобами навчання, а також рівня технічного забезпечення навчального
закладу.
Якщо усі попередні аспекти були заздалегідь продумані і взяті до уваги,
це ще не гарантує забезпечення бажаного результату у використанні
електронних засобів навчання. Досить часто недостатній рівень технічних
вмінь та навичок студентів користуватися інформаційними технологіями
стоїть на заваді досягнення конкретних навчальних цілей. Поряд з цим,
подібну ж проблему створює відсутність, чи просто мала кількість
технічних засобів, як, наприклад, комп’ютерів.
В Західноєвропейській педагогічній науці існують декілька підходів до
питання детального вивчення технологій електронного навчання та їх
порівняння з метою вибору найефективніших. Ряд науковців розглядають
дану проблему лише в загальному, а тому в оцінці технологій керуються
наступними критеріями [2, 5]:
Гнучкість, пристосовуваність; наскільки легко пристосовувати технологію
для реалізації різноманітних функцій (викладання, подання нового
матеріалу, обговорення, контроль знань, в т.ч. екзамен, спілкування
студентів);
Сумісність, сполучність; сумісність технологій та програмних продуктів з
наявною оргтехнікою, а також з операційними системами, встановленими на
комп’ютерах;
Кошторис для вчителів/учнів; величина затрат на використання технологій.
Розглянемо найвідоміші технології керуючись даними критеріями:
Технологія Пристосовуваність Сумісність Кошторис
відео конференція — — —
Аудіо та відео засоби навчання +— +— +—
Online публікації + + +
Offline публікації — — +—
Інтернет програмування + + +
«звичайне» програмування + — +
Програми для тестів +— +— +—
Авторські системи + +— +—
Інтернет середовище навчання +— +— +—
Науковці, прихильники детального вивчення проблеми вибору
найефективніших технологій електронного навчання, розглядають наступні
категорії їх застосування[3,6]:
Викладання; можливість та результати використання технології у
викладанні (чи пожвавиться сам процес викладання);
Матеріал; можливість забезпечення навчальним матеріалом (наприклад,
підручники, роздатковий матеріал) з допомогою технології;
Контрольні роботи, тестування, екзамени; можливість їх організації та
проведення з допомогою технологій;
Спілкування; можливість з використанням технології організувати та
інтенсифікувати спілкування між учнями й між учителем та учнями.
Розглянемо технології з огляду на вказані категорії їх застосування:
Технологія Викладання Матеріал Екзамени, Тестування Спілкування
відео конференція + — — +—
Аудіо та відео засоби навчання + — +— —
Online публікації +— + — +
Offline публікації +— — — —
Інтернет програмування +— + +— +—
«звичайне» програмування +— — +— —
Програми для тестів — — + —
Авторські системи +— — + —
Інтернет середовище навчання — + + +
Кожна із перелічених технологій має свої недоліки та переваги, тому
практично неможливо вважати будь-яку з них найефективнішою. У їх виборі
слід попередньо провести детальний аналіз умов застосування у
навчальному процесі.
З огляду на вище сказане, вважаємо, що проблема вибору ефективних
електронних засобів навчання й надалі залишатиметься актуальною в
системі педагогічної науки, доповнюючи склад перспективних напрямків
досліджень. Її вирішення вимагає проведення подальших теоретичних
досліджень. Для цього ж потрібно здійснити ряд практичних реформ, у тому
числі із масштабнішим залученням використання інформаційних технологій в
системі професійної підготовки майбутніх учителів, а також
післядипломної освіти (курси підвищення кваліфікації, самоосвіта), тим
самим вжити заходів щодо підвищення рівня інформаційної культури
педагогічного працівника.
Література
1. Bodendorf F. Computer in der fachlichen und universitaeren
Ausbildung. — Muenchen, 1990. — 131 p.
2. Dichanz H., Ernst A. E-Learning: Begriffliche, psychologische und
didaktische Ueberlegungen zum “electronic learning” // Medienpaedagogik.
— 2001: http: // www.medienpaed.com/00-2/dichanz_ernst1.pdf .
3. Koerndle H., Narciss S. Entwicklung und Evaluation multimedialer
Werkzeuge fuer Lehrende und Studierende //Bildung und Wissen. —
Nuernberg, 1998. — p.223-239.
4. Lobin H., Stuehrenberg M., Rehm G. ELearning und offene
Standards. Zum Einstatz XML-strukturierter Lernobjekte // Sprache und
Datenverarbeitung. Heft 1, 2003. — Berlin. — S. 87-95.
5. Mathes M. eLearning in university teaching: educational aspects
of simple eLearning applications in economics // eLearning and
Economics. Proceedings of the international conference “eLearning and
economics”. — Trier, 2002 — p.45-53.
6. Weber G., Kuhl H., Weibelzahl S. Developing adaptive Internet
based courses with the authoring system NetCoach // eLearning and
Economics. Proceedings of the international conference “eLearning and
economics”. — Trier, 2002 — p.131-146.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
