Реферат на тему:
Методика активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі
економічної підготовки
Сьогодні основними турботами ВНЗ є виховання у студентів раціонального
професійного мислення, яке забезпечує їхню майбутню творчу діяльність.
Активна, зацікавлена праця, з високою професійною майстерністю та
новаторським підходом – саме такі вимоги до випускників ВНЗ висуває
сучасне аграрне виробництво. Разом з тим вони повинні запам’ятати
великий обсяг навчального матеріалу, набути певних навичок, без чого
неможливо стати активним учасником господарчого життя держави. Для
послідовного втілення цих завдань необхідним є охоплення всієї
студентської молоді економічною підготовкою. Процес вивчення спеціальних
дисциплін студентами неекономічних спеціальностей поповнювати
економічними знаннями.
Реалізація означеного лежить у площині активної діяльності студента.
Виникла необхідність озброєння студентів методами наукового пізнання, що
націлюють студентів на з’ясування сутності та різносторонніх взаємних
зв’язків пізнавальних об’єктів.
Значний відбиток на індивідуальну пізнавальну діяльність студентів
накладає їх особистий досвід і запас фактичних знань, уявлень та понять.
Особистий життєвий досвід і попередньо здобуті знання посилюють
пізнавальні процеси студентів, сприяючи осмисленому розуміннню,
запам’ятовуванню та засвоєнню нових знань.
Застосовуючи різні методи, прийоми та засоби навчання, викладач
спрямовує пізнавальні процеси студентів, приводить їх у відповідність з
накресленими завданнями, специфікою змісту навчального матеріалу та
виучуваними об’єктами.
Сучасне заняття покликане допомагати зростанню пізнавальних здібностей
студентів, слугувати важливим засобом їх професійного розвитку. Основне
завдання – навчити мислити, міркувати, аргументувати судження,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, переконливо доводити висунуті
положення.
Тільки судження, умовисновки, зроблені самостійно, сприятимуть активній
розумовій діяльності, розвитку пізнавальних здібностей. В ході навчання
повинні збагачуватися уява, пам’ять, мова студентів, формуватися
ринковий спосіб мислення.
Для розвитку активності студентів у процесі пояснення важливо перед
повідомленням нового навчального матеріалу поставити перед групою
проблемні запитання, завдання, що містять й економічну суть проблеми.
Наприклад, викладач може сказати: “Я дам вам загальну характеристику
процесів, явищ, операцій, способів дій, а ви під час розповіді
самостійно складіть їх класифікацію за призначенням, в залежності від
основних ознак, властивостей тощо, зробіть висновок, яка з цих
класифікацій виявиться ефективніша. Вкажіть їх позитивні та негативні
ознаки.” Таким вступом викладач стимулює студентів до міркувань, до
осмислення нових знань з точки зору поставлених проблем.
Повідомлення нового навчального матеріалу може відбуватися й у формі
евристичної бесіди, розповіді, лекції, в процесі перегляду кінофільму,
телевізійної передачі тощо. Різні методи застосовуються на одному або
різних заняттях, залежно від їх змісту та цілей.
В процесі навчання важливо знайомити студентів з перспективами розвитку
науки і техніки. Корисно повідомити і про те, над чим працюють вчені
сьогодні та які переваги нового, його економічна ефективність. Така
інформація спонукає молодь вчитися шукати. Щоб студенти отримали
глибокі, міцні знання потрібно не тільки повідомляти факти, але й давати
їм пояснення. Та й запитань на занятті – як? чому? – повинно бути
більше.
Сьогодні кожна лекція має являти собою дидактично оброблене
повідом-лення – основу самостійної роботи студентів. В лекції викладач
визначає суть проблеми. Повідомлення нових знань спонукає студентів до
самостійних суджень і роздумів. Простий натяк, не розкрита повністю суть
питання іноді скоріше пробудить допитливість студентів, ніж
найдокладніший виклад.
Правильно організована самостійна навчальна робота студентів сприяє
розвитку їхнього мислення, спостережливості, озброює умінням
застосовувати теоретичні знання в умовах практичної діяльності, розвиває
їх творчі сили.
Переосмислення знань, отриманих на лекції, в ході практичних занять дає
можливість студентам знаходити нові варіанти вирішення проблеми,
розрахувати їх економічний ефект й тим самим збагачувати свої знання.
Для того, щоб привчити студентів самостійно мислити, необхідно вміло
формулювати запитання, поєднуючи спеціальні категорії виучуваного
навчального предмета з економічними поняттями.
Якщо запропоноване студентам завдання здається їм малоцікавим, їх
прагнення до пізнавальної діяльності стимулюється недостатньо.
Ми провели педагогічне дослідження, пов’язане з цією проблемою, та
отримали цікаві дані. Спираючись на досвід, ми виділили 15 типових видів
навчальної діяльності та запропонували студентам різних курсів і
факультетів вказати, які з них виконувалися ними у даному семестрі, та
висловити своє ставлення до них і їхню ефективність: конспектування
рекомендованої літератури; робота з електронними версіями лекцій;
підготовка письмових робіт; практичні вправи; розробка рефератів;
підготовка повідомлення чи виступу; складання плану наукової статті,
монографії тощо; підготовка тезів; проведення експериментів; обробка
отриманих експериментальних даних; вирішення ситуаційних завдань;
проектування та виготовлення наочних посібників; моделювання виробничих
процесів; виконання тестів; складання тематичних кросвордів, ребусів,
криптограм тощо.
Найбільш ефективними студенти вважають сім останніх із перелічених видів
занять, причому серед виділених найвище оцінюються студентами три:
вирішення ситуаційних завдань, моделювання виробничих процесів і
складання тематичних кросвордів, ребусів тощо.
Отримані дані дають підставу замислитися над рядом питань методики
навчання. Викладачі повинні навчити студентів різноманітним видам
самостійної роботи, прищеплювати навички самоосвіти, оскільки
різноманітність прийомів роботи активізує пізнавальну діяльність.
Дані дослідження доводять, що студенти оцінюють ефективність завдання в
залежності від того, який характер пізнавальної діяльності необхідний
для його виконання; від того, чи забезпечує цей її характер можливість
осмислити, продумати навчальний матеріал. Наприклад, ефективність ряду
завдань студенти пояснюють саме тим, що вони вимагають вдумливого,
осмисленого вивчення навчального матеріалу та додаткової наукової,
методичної чи довідкової літератури, виділення найважливіших положень,
закономірностей.
Знання покликані допомагати людині усвідомлювати власні прагнення та
способи їхньої реалізації. Тому важливо з’ясувати, як знання можуть
впливати на бажання, інтереси, нахили та світогляд студентів.
Необхідно враховувати також, що інтерес студентів, особливо молодших
курсів, – це далеко не лише інтерес до виучуваного предмета. Іноді він
грунтується, скажімо, на захопленості даною науковою галуззю, професією,
в інших випадках він стимулюється характером завдання.
Для надання економічній підготовці майбутніх фахівців-аграрників
особистісно-діяльнісної спрямованості пропонується врахування принципу
рольової перспективи, де кожний студент реалізує відповідальну роль у
ситуаціях, максимально наближених до реальних, що сприяє формуванню
професійної компетентності, індивідуального стилю діяльності й
готовності до творчого виконання професійних функцій.
Помічено також, що пізнавальна активність формується й у процесі
виконання таких завдань, які вимагають застосування отриманих знань для
оволодіння уміннями та навичками, показу студентам значення цих знань у
житті та практичній діяльності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
