Реферат на тему:
Професійно-орієнтована методика навчання іноземним мовам
Тенденції розвитку суспільства вимагають невідкладного рішення проблеми
випереджаючого розвитку системи освіти на основі інформаційних
технологій (ІТ). Інформатизація припускає зміну змісту, методів і
організаційних форм освіти. Включення сучасних ІТ в освітній процес
створює можливості підвищення якості освіти. Для цього, в першу чергу,
необхідно підготувати викладачів: доля технологічних інновацій у вузі
безпосередньо залежить від становлення педагога, оскільки особа вчителя
і його світоглядні установки є безпосереднім змістом освіти.
Існування у сфері педагогічного утворення суперечностей між
індивідуальним характером праці викладача і типовою системою його
підготовки припускає пошук нових форм організації навчального процесу.
Навчання може бути ефективним за умови створення оптимальної
професійно-орієнтованої методики, яка реалізується за рахунок
відповідного підбору (створення) програмного забезпечення і спеціально
розробленого дидактичного матеріалу. При цьому необхідно надавати
студентам можливість для самореалізації, враховуючи їх особливості та
інтереси.
Вивчення іноземних мов (ІМ) у сучасному університеті є одним з
пріоритетних напрямів у підготовці фахівців практично в усіх областях
знань. Процес інтеграції у міжнародний єдиний освітній простір вимагає
знання ІМ на високому рівні в поєднанні з володінням новими ІТ. При
цьому стиль навчання трансформується, у зв’язку з чим першорядного
значення набуває не стільки знання сукупності фактів, скільки уміння
здобувати, переробляти і використовувати інформацію. Не просто засвоєння
знань, а уміння їх творчо застосовувати для отримання нового знання.
Дане положення справедливо відносно підготовки майбутніх перекладачів і
лінгвістів—викладачів.
Майбутній викладач ІМ повинен не тільки досконало оволодіти цією мовою,
але і педагогічною майстерністю. Особливу увагу в підготовці викладачів
ІМ необхідно звертати на педагогічний потенціал певної ІТ. Сучасні ІТ
при вивченні ІМ дозволяють забезпечити:
– інтенсифікацію процесу придбання лексико-граматичних знань
(комп’ютерні вправи і лінгвістичні ігри);
– розвиток продуктивних мовних умінь і навичок розуміння на слух мови
різних носіїв мови (програми мультимедіа);
– поповнення словарного запасу (електронні версії словників та інших
довідкових видань);
– навички двостороннього перекладу (системи машинного перекладу – СМП);
– перевірку орфографії, граматики і стилю в тексті перекладу (СМП);
– контроль якості засвоєння матеріалу теоретичних курсів (програми
тестування);
– можливість індивідуалізувати процес навчання мові за рахунок
використання інтерактивних комп’ютерних середовищ (програми вивчення
ІМ).
Найвища ефективність застосування ІТ у мовній підготовці досягається при
їх комплексному використанні [1].
Не дивлячись на вищезгадані можливості комп’ютерних технологій, реально
в учбовому процесі вони не використовуються. Одна з причин цього – у
використовуваній методиці викладання ІМ і в підготовленості педагогів.
Введення нової методики [1] спричиняє перегляд програми і зміну ролі
викладача. Часто педагоги не готові до таких змін або через
консерватизм, або через недостатню професійну підготовку, адже нові ІТ
пред’являють серйозніші вимоги до їх рівня компетенції. Отже, фахівців,
здатних якісно навчати володінню ІМ, застосовуючи нові ІТ, необхідно
спеціально готувати.
У існуючих методиках навчання ІМ основна увага приділяється не
осмисленню студентами відмінностей у мовній свідомості, а заучуванню
граматичних форм і лексичного змісту слів. Тому їм властиві такі
недоліки, як обмеження у можливості педагогічної імпровізації і
педагогічної творчості, труднощі з їх коректуванням при оновленні суті
та змісту, низький рівень проблемності навчання. Комп’ютер же дає
можливість індивідуалізації процесу вивчення ІМ: навчаний може
зупинитися, подумати, виправити помилку.
У той же час застосування комп’ютера у процесі формування педагогічних
умінь робить позитивний вплив лише у тому випадку, якщо він включений в
особистісно-орієнтовану, гуманістичну модель навчання, в якій формування
педагогічних умінь виступає не метою, а засобом розвитку особистості
майбутнього вчителя. Викладач у цьому випадку виступає у ролі
організатора і керівника самостійної роботи студентів. Він створює умови
для реалізації їх пізнавальної діяльності, мобілізуючи і стимулюючи її,
коректує і надає допомогу, оцінює результати. Іншими словами, викладач у
навчальному процесі виконує управлінські функції, а не виступає як
джерело інформації. Адже навчання – це не передача готових знань, а
організація учбово-пізнавальних дій студентів.
Звичайно, не можна використовувати комп’ютер постійно, оскільки є безліч
інших завдань, вирішити які можна лише при безпосередньому спілкуванні.
Але і недооцінювати роль таких занять не можна. Саме комп’ютерне
навчання несе в собі величезний мотиваційний потенціал і відповідає
принципам індивідуалізації навчання. Активізація ж викладача і оснащення
його розвиваючими методиками навчання – це прямий шлях до особистого
зростання, до творчої активності. Високу якість освіти сьогодні може
дати тільки той, хто володіє високим рівнем педагогічного
професіоналізму на основі сучасних ІТ.
Література:
1. Скиба К.М., Рудик Т.О. Навчання граматиці іноземних мов і методика
для його здійснення / Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір
№ 11860 від 24.12.2004 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
