Реферат на тему:
Педагогічні роздуми і методичні поради вчителя хімії.
Викладаючи предмет “хімія” у школі, спостерігала: учні, вивчивши теми
декількох уроків, наприклад: на п’ятому уроці забували, що розглядали на
першому. Нерідко зустрічала нерозуміння учнями вимог програми – для чого
вчити питання теми, формувати уміння. Тому, я почала роздумувати над
тим, як: 1) об’єднати всі питання окремої теми, що вивчається згідно
програми в межах конкретно визначеного циклу уроків; 2) показати учням
послідовність, зв’язок і завершення вивчення теми; перехід до іншої
теми; 3) ознайомити учнів з вимогами до знань і умінь у кожній темі, що
включає цикл уроків, зокрема і за семестр (І і ІІ) та навчальний рік
взагалі.
Ці роздуми довго крутилися в моїй голові. І не одразу, а поступово, мені
прийшла така думка: позначати цифрою у кружочку номер питання теми
(циклу уроків) (1) , (2) , (3) … і т.д. перед написанням цього
питання на тому чи іншому уроці на дошці. Вперше ми це робили з учнями у
20001-2002 навчальному році, у ІІ семестрі. Користуюся таким позначенням
і до тепер. Хочу порадити вчителям хімії робити його, оскільки мої учні
вже звикли до цього позначення, розуміють вимоги програми до знань і
умінь, бачать початок вивчення нової теми, тривалість її, тобто цикл
уроків і закінчення його. Навчання стало більш ціленаправленим,
систематизованим.
Методична порада 1 – писати перед питанням теми уроку його номер у
кружочку. Якщо питань декілька, то номерів декілька:
Наприклад:, у темі 3 “Прості речовини. Повітря” раджу виділити такі
питання.
(1). Оксиген – хімічний елемент.
(2). Кисень – проста речовина. Фізіологічна дія кисню.
(3). Добування кисню в лабораторії. Його збирання.
(4). Фізичні властивості кисню. Перші уявлення про каталізатор.
(5). Хімічні властивості кисню (кислотні і основні оксиди).
(6). Поняття про окиснення, горіння і оксиди.
(7). Повітря його склад. Охорона повітря від атмосферних забруднень.
(8). Умови виникнення і припинення горіння.
(9). Застосування кисню.
(10). Одержання кисню в промисловості.
(11). Кругообіг Оксигену в природі.
Інший приклад: у темі 4 “Водень. Газові закони” позначаю з учнями такі
питання:
(1). Гідроген – хімічний елемент.
(2). Водень – проста речовина. Водень у природі.
(3). Добування водню в лабораторії.
(4). Фізичні властивості водню.
(5). Хімічні властивості водню.
(6). Поняття про відновлення і окиснення.
(7). Застосування водню.
(8). Закон Авогадро, наслідок з нього.
(9). Молярний об’єм газів.
(10). Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях.
(11). Відносна густина газів (1-го газу за 2-м).
Третій приклад позначення питань відноситься до теми 2 у 10 класі.
Питання УТО № 5 з тем “Оксиди. Кислоти”.
(1). Оксиди, їх склад, назви, визначення.
(2). Класифікація оксидів.
(3). Оксиди в природі. Вода як найважливіший природний оксид.
(4). Значення води в природі, народному господарстві та побуті. Фізичні
властивості води.
(5). Кругообіг води в природі. Охорона природних водойм від забруднення.
(6). Хімічні властивості води: взаємодія з Ме, оксидами Ме, оксидами
Неме, розклад води.
(7). Кислоти, їх склад, назва.
(8). Класифікація кислот. Оксигеновмісні і безоксигенові кислоти.
(9). Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з Ме та їх
оксидами. Реакція обміну. Поняття про витискувальний ряд Ме. Запобіжні
заходи під час роботи з кислотами.
(10). Хлоридна кислота: властивості, добування, застосування.
(11). Якісна реакція на хлоридну кислоту і її солі.
Інші приклади:
Питання УТО № 6 з теми “Основи. Солі.”
Основи, їх склад, назви.
Класифікація за розчинністю у воді. Фізичні властивості основ. Луги.
Добування лугів.
Хімічні властивості основ (Р і Н): дія на індикатори, взаємодія з
кислотами. Реакція нейтралізації як вид реакції обміну.
Взаємодія лугів з оксидами Неме.
Розклад нерозчинних основ під час нагрівання.
Солі, їх склад, назви, визначення, значення.
Хімічні властивості солей: взаємодія з Ме, кислотами, основами, солями.
Амфотерні оксиди та гідроксиди. Їх властивості.
Класифікація неорганічних речовин.
Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук. Хімічні
властивості оксидів.
11. Зразок розв’язування задачі за хімічним рівнянням.
Питання усного тематичного оцінювання № 2 з теми 2 “Нітроген і Фосфор”.
(1). Нітроген і Фосфор, їх місце в Періодичній системі, будова атомів.
(2). Фізичні властивості азоту і фосфору. Алотропні модифікації Фосфору.
(3). Хімічні властивості азоту і фосфору: взаємодія з Ме, воднем і
киснем.
(4). Аміак і будова молекули. Добування аміаку в лабораторії. Фізичні
властивості аміаку. Хімічні властивості аміаку: взаємодія з киснем,
водою, кислотами. Застосування аміаку. Задачі на практичний вихід.
(5). Солі амонію: склад, назви, добування, фізичні властивості. Хімічні
властивості солей амонію.
(6). Промисловий синтез аміаку, вибір оптимальних умов синтезу, будова і
робота колони синтезу.
(7). Нітроген (І-V) оксиди, фосфор (ІІІЮV) оксиди.
(8). Властивості нітратної і ортофосфатної кислот.
(9). Взаємодія розбавленої і концентрованої нітратної кил ости з
металами (Ме). Застосування НNO3 і H3РО4.
(10). Нітрати, їх добування, властивості. Нітратні добрива.
На уроках хімії у 8 класі учні набувають умінь, деякі з них є дуже
важливі і часто зустрічаються на наступних уроках при вивченні тем.
Учень, який не був у школі, не вміє те, що вміє інший учень, який був у
школі і формував дане уміння. Вчитель знаходиться у нелегкій ситуації:
як зорієнтувати учня, який пропустив урок або є як наступному уроці (на
протязі всього навчання у 8-му класі) у потрібний навчальний момент те
чи інше уміння. Ось тому (у 2003-2004 навчальному році) я виділяю і
говорю учням, що це уміння1, чи уміння 2 і т.д.
Методична порада 2 – під час формування уміння позначати його числом і
всі уміння записати на стандартному листку та вивішати на стенд у
кабінеті хімії. Наприклад у 8-му класі.
Уміння 1 – визначати Мr (Ах Ву Сz).
Уміння 2 – визначати відношення мас елементів у сполуці Ах Ву Сz.
Уміння 3 – визначати масові частки елементів у сполуці Ах Ву Сz.
Уміння 4 – визначати хімічну формулу сполуки Ах Ву Сz за w (A), w(B),
w(C), чи m (A) : m(B) : m(C).
Уміння 5 – визначати В (валентність) елюентів у формулах бінарних
сполук.
Уміння 6 – складати формул бінарних сполук за відомою валентністю
елементів.
Уміння 7 – записувати хімічні рівняння, урівнювати їх.
Уміння 8 – визначати тип хімічної реакції.
Уміння 9 – обчислювати N за V.
Уміння 10 – обчислювати V за m; m за V.
Уміння 11 – складати рівняння реакцій окиснення, горіння складних
речовин.
Уміння 12 – писати рівняння реакцій за схемами: Н2О2 ?О2?СиО?Си
Уміння 13 – визначати за хімічними рівняннями реакцій “m за V”, “m за m”
“V за V”, “V за m”.
Уміння 14 – знаходити “V за V”, “V за V”, “V за m”, “m за V”.
Уміння 15 – визначити за хімічними рівняннями реакцій “V за V”, “V за
m”, “V за V” при н.ц.
Уміння 16 – визначити за хімічними рівняннями “V за V” газів при н.ц.
Уміння 17 – визначити Д2 за Мr1; Мr1 за Д2 .
Уміння 18 – називати оксиди за їх формулами.
Уміння 19 – визначити характер оксидів (основний, кислотний і
амфотерний).
Уміння 20 – складати формули за їх назвами.
Уміння 21 – визначати елемент за Мr оксиду і валентністю елемента.
Уміння 22 – писати рівняння характерних реакцій для води, оксидів,
кислот, основ і солей.
При вивченні у 9 класі теми “Розчини. Електролітична дисоціація” уміння
за навчальною програмою я виділила так:
Уміння 1. Визначати формулу кристалогідрату за Со (Н2О) і загальною
формулою кристалогідрату.
Уміння 2. Визначити w(речов.) за m(речов.) і m(розч.).
Уміння 3. Визначати m(речов.) і m(води) за w(речов.) і m (розч.).
Уміння 4. Визначати w(речов.) за V(розч.).P(розч.) і m(речов.).
Уміння 5. Визначити w(речов.), якщо розчин розбавили або випарили.
Уміння 6. Писати рівняння дисоціації електролітів.
Уміння 7. Складати на основі молекулярних рівнянь повні і скорочені
іонні рівняння.
Уміння 8. Передбачати оборотність реакції.
Уміння 9. За скороченим іонним рівнянням складати молекулярні рівняння.
Уміння 10. Задачі на визначення m(розчину) за хім. рівнянням за відомою
m(іншої речовини) і W(її).
Зворотні задача: на визначення
m (розч.)
При вивченні тем у ІІ-му семестрі в 10-му класі можна виділити такі
уміння:
Уміння 1 –визначати найпростішу формулу органічних сполук за масовими
частками елементів (це (13) пит.).
Уміння 2 – записувати рівняння хімічних реакцій метану і інших алканів.
Уміння 3- визначати хімічну формулу О.С. (органічних сполук) за
w(елементів) і Дпов чи ДН2 і т.д.
Уміння 4 – писати структурні формули ізомерів С4Н10 і т.д.
Уміння 5 – називати ізомери (О.С.) за їх структурними формулами (Це (18)
пит. УТО4).
Уміння 6 – складати структурні формули О.С. (на прикладі алканів,
алкенів…) за їх назвами.
Уміння 7 – визначати m за V, N за m, N за V, V за m газів при н.у.
Уміння 8 – писати хімічні рівняння реакцій алкенів.
Уміння 9 – писати хімічні рівняння реакцій алкенів.
Уміння 10 – писати рівняння реакцій за схемами (включає уміння 7-10).
Уміння 11 – визначати хімічну формулу О.С. за її масою і m(чи V, чи
v)продуктів реакції її згорання (СО2, Н2О) і Дпов. Чи ДН2.
Перечитуючи газети “Хімія” протягом останніх 20 місяців, я звернула
увагу на матеріали до уроків (опубліковані в різних номерах). Наприклад
№30(78) 10.2004 р. опублікував Т.Г.Лукаш, вчитель хімії /категорії УВК з
гімназією № 82, м. Харків на с. 13-14; № 3(325), січень 2004 р. – С.Сік
орська, учитель хімії гімназії № 9 м. Одеса на с. (0, У даних матеріалах
до уроків розглядають “хімічні диктанти як форма поточного контролю
засвоєння учнями навчальної інформації”. Мені подобалась ідея –
використовувати хімічні диктанти для опитування учнів. Хімічні диктанти
мають переваги над усним опитуванням: 1) не займають багато часу на
уроці; 2) вчитель здійснює опитування не 1-5 учнів, а всіх учнів класу
(фронтальне опитування).
Завдання хімічних диктантів я складаю сама.
Наприклад, хімічний диктант з теми “Початкові хімічні поняття”.
В-1: 1. Чиста речовина – це індивідуальна речовина…
В-2: 1. Хімія вивчає…
В-1: 2. Напишіть способи розділення неоднорідних сумішей.
В-2: 2. Напишіть способи розділення однорідних сумішей.
В-1: 3. Що таке атом?
В-2: 3. Що таке молекула?
В-1: 4. Напишіть формулу визначення Мr(АчВуСz).
В-2. 4. Напишіть формулу масової частки w елемента А: w(A).
В-1 5. Хімічне явище –
В-2: 5. Хімічна формула –
В-1: 6. Валентність –
В-2. 6. Закон збереження маси речовин:…
В-1: 7. Кількість речовини –
В-2: 7. 1 моль –
В-1: 8. В(Н) = ; В(F, Cl) = у фтори дах і хлоридах.
В-2: 8. В(О) = ; В(Са, Мд) =
В-1: 9. Які to плавл. і to кип.мають речовини молекулярної будови?
В-2: 9. Що таке проста речовина?
В-1: 10. М= 11. В(Na)= , B(S) =
В-2: 10. N= 11. B(Al)= , B(C)=
В-1: 12 Реакція сполучення –
В-2: 12. Реакція заміщення –
Хімічний диктант, який проводжу на уроці “Добування кисню” в
промисловості. Застосування кисню. “Кругообіг Оксигену”.
В-1: 1. Який елемент найпоширеніший на Землі? Чому дорівнює w(1ого в
літо – гідро – і атмосфері)?
В-2: 1. Валентність – В(О) = ; В(Н)= ;
В-1: 2. Аr(О) = ?
В-2: 2. О – Ме чи Неме чи Перехідний елемент?
В-1: 3. До складу молекули простої речовини кисню входять… атоми.
Хімічна формула…?
В-2. 3. М(О2)=…
В-1: 4. Фізичні властивості кисню: агрег. стан при н.ц., колір, смак,
запах, розчинність у воді.
В-2: Кисень визначають у пробірці так:…
В-1. 5. Масова частка кисню в повітрі….
В-2. 5. w(О у Н2О)=…
В-1: 6. Кисень збирають методом: а) витіснення….;
б) витіснення…
В-2: 6. Напишіть рівняння реакцій добування кисню з КмnО4.
В-1. 7. Напишіть рівняння реакції з гідроген пероксиду.
В-2. 7. Що таке оксиди?
В-1. 8. Що таке окиснення?
В-2. 8. Що таке каталізатор?
В-1. 9. Що таке горіння?
В-2. 9. Що таке реакція сполучення?
В-1:. 10 . Написати рівняння реакції Неме з О2. Які сполуки утворюються
Ме з О2.
В-2: 10. Написати рівняння реакції з Ме з О2. Які сполуки утворюються?
В-1. 11. Умови виникнення горіння.
В-2. 11. Умови припинення горіння –принципи пожежегасіння.
Хімічний диктант, який проводжу на уроці “Іонний зв’язок” у 9 класі.
атомів, чи іонів, чи молекул…
В-1: 2. Які електрони утворюють спільні (зв’язуючі) електронні пари?
В-2: 2. Чим пояснюється суть зв’язуючих електронних пар?
В-1: 3. Зв’язок, що утворюється в простих речовинах – неметалах (Неме)
за рахунок виникнення спільних електронних пар -…
В-2: 3. Зв’язок, що утворюється в складних речовинах між атомами різних
Неме за рахунок спільних електронних пар -…
В-1: 4. Формула речовини, в якій зв’язок між атомами позначається
рисками – це…
В-2: 4. Формула речовини, в якій біля символів атомів елементів крапками
позначають валентні електрони – це…
В-1: 5. У періоді зі зростанням заряду ядра атома електронегативність:
зростає чи спадає, чи не змінюється?
В-2: 5. У групі….?
В-1: 6. Дано речовини: Н2SO4, SiH4Урок 2. Тема. (5) Хімічні властивості водню. (6) Поняття про відновлення. Завдання: вивчити хімічні властивості водню як простої речовини: взаємодія з киснем, іншими неметалами. Розглянути взаємодію водню з оксидами металів як процес окиснення – відновлення; а процес від’єднання воднем Оксигену від інших речовин як відновлення - протилежний до процесу окиснення; Формувати вміння складати рівняння реакцій, працювати з лабораторним обладнанням. Унаочнені засоби: лабораторний штатив, пробірки, пробіркотримач, корок з газовідвідною трубкою, склянка з киснем, купрум (ІІ) оксид, цинк, розчин хлоридної кислоти. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: демонстрації, діалог “вчитель – учні”, фронтальна бесіда, робота з опорним конспектом, виконання експерименту. План І. Підготовка учнів до засвоєння нового матеріалу. Діалог ведуть 2 учні: 1-ий запитує по питаннях - УТО № 4, другий відповідає. І навпаки. Фронтальна бесіда за книгою М.М.Савчина “Збірник задач і вправ з хімії” на стор. 31 “Хімічний диктант” та завдання 1. Питання 1-8 підручника на ст. 85-86. Розшифруйте телеграму, яку залишив Кавендіш віправляючись у відрядження, Незнайкові (якщо не встигли на попередньому році). Напишіть рівняння реакцій. Вкажіть їх тип. (два учні працюють біля дошки одночасно). І учень ІІ учень добув і зібрав Н2 у посудину Р. Байль 1660 р. а) Fe+HCl = a) Fe+ H2SO4 = б) Ва+Н2SO4= б) Al+H2SO4= ІІ. Засвоєння нового матеріалу. Опорний конспект (5) Хімічні властивості водню. І. Взаємодія з Неме: киснем : 2Н2+О2=2Н2О 2HCl 2NН3 H2S ІІ. Взаємодія з 10 Ме (активними) : 2Na+H2=2NaH Са+Н2=СаН2 ІІІ. Вз-я з оксидами Ме (основними оксидами) Демонстрація. Сu+Н2О окисник Процес забирання Оксигену від інших сполук називається їх відновлення. Речовини, які відбирають Оксиген, називаються відновниками. Пригадайте, що таке окиснення? Відновлення W+3H2O окиснення У цій реакції відбувається відновлення вольфраму з його оксиду і окиснення водню до оксиду. Демонстрація. Взаємодія водню з купрум (ІІ) оксидом. Зберемо прилад, як показано на малюнку 34, стор. 87 в підручнику. Перевіримо водень на чистоту і пропустимо його через нагрітий купрум (ІІ) оксид. Що витікає з пробірки? Які зміни відбуваються з купрум (ІІ) оксидом? Складіть рівняння реакції і запишіть в опорний конспект. ІІІ. Вправи і контроль ступеня засвоєння нового матеріалу. Складіть рівняння реакції водню з вольфрам (VІ) оксидом. Позначте відновлення і окиснення. Назвіть відновник, окисник. Чи може відбуватися відновлення без окиснення? І навпаки? ІV. Узагальнення вивченого, підсумки. Які хімічні властивості водню ми вивчили? Що таке відновлення, відновник? Якщо є час, дати учням переглянути опорний конспект: впр. 3 на с. 88. V. Домашнє завдання: § 25 до “Застосування водню” на с. 88 – питання ТО № 4; впр. 3 – олімп. завдання, 4-6 письмово на с.88-89. Урок 3 Темa Окиснення і відновлення – два боки єдиного окисно-відновного процесу. Застосування водню як екологічно чистого палива і сировини в хім. промисловості. Завдання: поглибити знання про процеси окиснення і відновлення, формувати вміння складати рівняння реакцій, в тому числі окисно-відновних. Розглянути галузі застосування водню. Виховувати екологічну свідомість, гармонійне співіснування з природою. Унаочнені засоби: таблиця “Застосування водню”, пробірки, корок з газовідвідною трубкою, ферум (ІІІ) оксид, цинк, розчин хлоридної кислоти, магніт. Тип уроку: комбінований. Форма роботи: фронтальна письмова робота, демонстрація, самостійна, складання таблиці. План І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу. 1. Фронтальна письмова робота за “Збірником задач та вправ з неорганічної хімії”. М.М. Савчина: стор. 32 завдання 1. Напишіть рівняння реакцій. Які з них характеризують хім. властивості водню? В-І в) Na+H2= B-II в) Zn+HCl= B-III в) Al+HCl= В-ІV в) Mg+HCl = B-V в) Zn+H2SO4= B-VI в) Mg+H2SO4= Усна відповідь учнів для перевірки. Актуалізація знань. Чим є Н2 (окисником чи відновником) у реакціях з оксидами металів? Що відбувається при: HgO?Hg, a H2?H2O. HgO ? Hg; H2 ? H2O відновлення окиснення ІІІ. Засвоєння знань. Розглянемо ще раз відому реакцію за рівнянням? Що в ній окисник? HgO + H2 = Hg + H2O Який процес окиснення?, відновлення? Отже, процес відновлення одних речовин супроводиться одночасним окисненням інших. У реакції відбувається відновлення Нg з його оксиду (НgO) і окиснення Н2 до Н2О. Відновник – Н2 окиснюється, а окисник – НgO відновлюється. Експеримент. Відновлення заліза. У пробірку насипаємо порошку ферум (ІІІ) оксиду і закріплюємо так, як показано на мал. 34, ст. 87 в підручнику. Пропускаємо струмінь водню через нагрітий порошок. Після охолодження висипаємо вміст пробірки на картон і досліджуємо магнітом продукт реакції. Як пояснити, що утворена речовина притягується магнітом? Знайдіть відновник та окисник у реакції. ? ? Fe2O3+3H2=2Fe+H2O ? ? Окиснення і відновлення – два боки єдиного окисно-відновного процесу. Заповнення таблиці “Застосування водню”. (Те, що зеленою ручкою у таблиці, діти не пишуть). № п/п Властивості Н2 Галузі застосування 1. Найлегший газ – це фізична чи хімічна властивість? Для наповнення воднем аеростатів, куль – зондів для вивчення повітря, прогнозу погоди. 2. 2Н2+О2=2Н2О+Q запалений сірник Внаслідок згорання водню утворюється лише пара води, яка не забруднює довкілля. Температура полум’я при горінні водню у кисні досягає 2500оС. Тому, ця реакція відбувається з виділенням великої кількості теплоти. Теплоту Q використовують для різання і зварювання металів. Для синтезу коштовних синтетичних каменів. Як ракетне паливо і як екологічно чисте паливо в автомобілях з двигунами особливої конструкції. Водень – екологічно чисте паливо майбутнього на ЕС (оскільки людству невідомий дешевий спосіб добування Н2. Водень добувають електролізом води. А електроенергія – продукт перетворення хімічної енергії згорання вугілля – дорога. Тому економічно не вигідно добувати з води водень. 5. 3Н2+N2 2 NH3 Для добування аміаку, нітратної кислоти, азотних добрив. ІІІ. Вправи і контроль засвоєння знань. Cr2O3+3H2=2Cr+3H2. Яка речовина в цій реакції відновник?; окисник? Що таке процес окиснення?; відновлення? Яка речовина окислюється? А яка відновлюється? Запитання з ТО №4. Чим приваблює перспектива використання водню як палива? Чи можна вже сьогодні вважати водень альтернативою іншим видом палива? Запитання ТО № 4. Застосування водню, ІV. Узагальнення вивченого матеріалу, підсумки. Cr2O3 ? Cr – який це процес? (відновлення); Н2 ? Н2О – який це процес? (окиснення). Окиснення і відновлення – два боки єдиного процесу. Якби був відомий дешевий спосіб добування водню, то цей газ вже сьогодні б став альтернативою іншим видам палива. V. Домашнє завдання. (6) , (7) пит. УТО № 4 - § 25 прочитати, конспект і таблицю вивчити: повторити § 18. ”; “m за m”. 5 6 1 4 5 хлороводень аміак сірководень натрій гідрид кальцій гідрид 5 6 і 6 7 7 6 7 1 2 3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
