Реферат на тему:
Концептуальні основи інвестиційно-інноваційної діяльності промислових
підприємств
Сучасна економіка України вимагає істотних інвестицій в промисловість,
які повинні здійснюватися на якісно новому, інноваційному рівні. Але
можливістю здійснювати інноваційну діяльність володіє незначне коло
українських підприємств, оскільки вона вимагає істотного фінансування
наукових досліджень. Державне фінансування фундаментальних досліджень,
які є першоджерелом інновацій, обмежене. Таким чином здійснити
повномасштабний перехід української економіки на інноваційний рівень
розвитку в сучасних умовах неможливо через відсутність повноцінної
пропозиції інноваційних продуктів, інноваційної інфраструктури,
достатнього об’єму фінансових ресурсів. Виходом з ситуації є здійснення
промисловими підприємствами інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є
діями, спрямованими на здійснення капітальних вкладень з метою незначної
зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з
покращеними властивостями.
Аналіз існуючих підходів до класифікації інвестиційної діяльності,
дозволив визначити, що інвестиційно-інноваційна діяльність є однією з
форм реальних інвестицій, займає проміжне положення між інноваційною
діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою її є реакція
підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій
сфері (рис. 1).
Особливістю механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності
промислових підприємств є те, що вона включає складові елементи і
інноваційної і інвестиційної діяльності. В ході здійснення
інвестиційно-інноваційної діяльності ресурси вкладаються в оновлене
устаткування, яке необхідне для виробництва вдосконаленого продукту, але
створене без використання новітніх відкриттів фундаментальної науки.
Рис. 1. Класифікація інвестиційної діяльності
Це дозволяє скоротити первинні вкладення в порівнянні з інноваційними
проектами, та отримати додатковий прибуток за рахунок конкурентних
переваг вдосконаленого товару. Таким чином, інвестиційно-інноваційна
діяльність починається зі встановлення необхідних характеристик
покращеної продукції, які визначають вимоги до устаткування для її
виробництва. Потім аналізується наявне устаткування і розробляється план
його модернізації. На підставі цих даних оцінюється необхідний об’єм
фінансування, його джерела і інші економічні характеристики проекту
(рис.2).
Через вказані особливості інвестиційно-інноваційна діяльність, в
порівнянні з інноваціями, є привабливішою для зовнішніх інвесторів і має
більший потенціал розвитку. В результаті її здійснення підприємство
оновлює основні виробничі фонди на якісно новому рівні, створює
фінансові ресурси для подальшого розвитку і виробляє продукцію з
вдосконаленими характеристиками. Все це є передумовою для формування
інноваційного потенціалу розвитку економіки держави.
Отже, для того, щоб створити і ефективно використовувати потенціал
інноваційного розвитку економіки України, необхідно сформувати систему
ефективного стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Основна
роль в цьому належить державному регулюванню. Узагальнення досвіду
державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в країнах
з високим рівнем технологічного розвитку і порівняльний аналіз системи
державного регулювання інновацій в Україні, показав що, не дивлячись на
передбачені українським законодавством міри з стимулювання інноваційної
Рис. 2. Механізм здійснення інвестиційний-інноваційної діяльності
промислового підприємства
діяльності, державна підтримка не доступна для більшості підприємств.
Останні зміни в податковому законодавстві звели до мінімуму стимулювання
інвестиційної діяльності. Це зумовило комплекс проблем, без успішного
вирішення яких неможливий подальший розвиток промисловості України, :
неузгодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв’язку між
грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою і політикою
економічного зростання, невирішеність проблем технологічного обміну,
відсутність тісних зв’язків між наукою і виробництвом, недосконалість
системи права інтелектуальної власності. У цих умовах можливі два
основні шляхи активізації інвестиційно-інноваційної діяльності: державна
підтримка і ефективне використання внутрішніх можливостей підприємств
для створення потенціалу інноваційного розвитку. Державне фінансування
слід концентрувати в суспільному секторі економіки, а більшість
підприємств повинна використовувати внутрішні резерви, для
інвестиційно-інноваційного розвитку.
Інвестиційна діяльність
За сферою здійснення
Управлінські інвестиції
Фінансові інвестиції
Соціально-економічні інвестиції
Виробничі інвестиції
За формою здійснення
Реальні інвестиції
За характером здійснення
Фінансові інвестиції
За метою здійснення
Інноваційна діяльність
Інвестиційно-інноваційна діяльність
Інвестиції екстенсивного розвитку
Випередження потреб ринку
Реакція на потреби ринку
Маркетингові дослідження, що проводяться з метою визначення необхідного
покращення характеристик продукції
Дослідницькі роботи, що пов’язані з покращенням властивостей існуючої
продукції.
Передпроектна стадія:
– аналіз ресурсів з метою визначення необхідних змін;
– розробка фінансового плану інвестиційно-інноваційної
діяльності;
– юридичне оформлення необхідних проектних відношень;
– організація фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності.
Проектні роботи:
– розробка та затвердження проектної документації;
– техніко-економічне обґрунтування проекту.
Освоєння капітальних вкладень:
– будівельно-монтажні роботи;
– пуско-наладочні роботи;
– підготовка виробництва
– освоєння проектної можливості об’єкту
Виробництво та збут продукції
Повернення інвестованих коштів
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
