UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська партія соціалістів-федералістів у громадсько-політичному житті української держави (кінець квітня – грудень 1918 р.) (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось951
Скачало234
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська партія соціалістів-федералістів у громадсько-політичному

житті української держави (кінець квітня – грудень 1918 р.)

 

 

 

 

 

Прихід до влади в результаті державного перевороту 29 квітня 1918 р.

П. Скоропадського та формування ним уряду зумовили вихід на одну з

першорядних ролей у політичному житті України партії

соціалістів-федералістів (УПСФ). Сподіваючись на свій прихід до влади,

УПСФ, однак, не реалізувала можливість стати урядовою партією в день

перевороту, відхиливши з причин недемократичного характеру визначальних

законів Української Держави та несподіваних для партії репресивних

заходів російських правих кіл відповідну пропозицію першого

прем’єр-міністра М. Устимовича. Всі наступні спроби

соціалістів-федералістів прийти до урядової влади, орієнтуючись на

гетьмана П. Скоропадського і сподіваючись на порозуміння з ним,

виявилися безрезультатними, оскільки ситуацією скористалися російські

політичні сили, насамперед, колишня союзниця попередників УПСФ у

боротьбі з самодержавством – Конституційно-демократична партія.

Соціалісти-федералісти переоцінили своє значення як опозиційної

попередньому соціалістичному урядові партії і не усвідомили потенцій

російських політичних сил, зокрема партії кадетів, їх здатності

пристосуватися до нових умов.

 

Основні напрямки діяльності УПСФ у нових політичних умовах визначив її

травневий з’їзд, постанови якого відобразили й певні зміни в партійній

ідеології, зокрема, відмову від ідеї федерування України з Росією, інший

підхід до питання власності на землю.

 

Невдалі спроби УПСФ здобути урядову владу не змусили партію позбутися

своїх намірів утвердитися в державному житті Гетьманату як урядовому

чинникові. Інтелектуальний і кадровий потенціал партії, її

буржуазно-демократична природа та значення національного фактору в

Україні були підставами для такої позиції. З цією метою УПСФ намагалися

заручитися підтримкою широких кіл української громадськості, здійснюючи

спроби консолідації українських політичних партій та шукаючи шляхів до

порозуміння з австро-німецьким військовим командуванням. Протягом травня

– червня 1918 р. за ініціативою Головного комітету УПСФ регулярно

проводилися конспіративні наради керівних діячів УПСФ, Української

соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української партії

соціалістів-революціонерів (УПСР) та працівників державних інституцій

Гетьманату, які співчували цим партіям. У травні 1918 р.

соціалісти-федералісти разом з іншими українськими

буржуазно-демократичними партіями та деякими громадськими організаціями

об’єднуються в Український національно-державний союз, який згодом саме

за ініціативою УПСФ перетворюється в Український національний союз (УНС)

– політичне об’єднання основних українських політичних партій, – в

місцевих організаціях якого УПСФ відігравала досить вагому роль.

 

Зріст ваги УПСФ в Українській Державі зумовлював істотні зрушення в

партійній ідеології. Подальшої еволюції зазнали підходи

соціалістів-федералістів до питання державного статусу України.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ