UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуддівське самоврядування: становлення і перспективи (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2529
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Суддівське самоврядування: становлення і перспективи

 

Початок нормативного закріплення суддівського самоврядування було

покладено на І з’їзді суддів України, який відбувся в 1991 р., незабаром

після проголошення Верховною Радою України Декларації про державний

суверенітет нашої держави. Судова система тоді діяла в рамках

застарілого процесуального законодавства, в умовах адміністративного

стилю управління судами і не відповідала демократичному вибору нашої

країни.

 

Судді України, зокрема Миколаївської, Одеської, Київської,

Івано-Франківської областей, ініціювали скликання Всеукраїнського

зібрання суддів для вирішення назрілих питань реформування судової

системи, оскільки тягар старих проблем гальмував подальше її

вдосконалення та розвиток, демократизацію держави.

 

На з’їзді судді порушили питання щодо його статусу, повноважень і прав.

На пропозицію представників Київської області було ухвалено Положення

про з’їзд суддів України, у якому вперше висловлено ідею їх

самоврядності.

 

Згідно зі ст. 25 прийнятого 15 грудня 1992 р. № 2862-XII Закону «Про

статус суддів» (далі — Закон № 2862-XII) для вираження своїх інтересів

судді утворюють органи суддівського самоврядування, яке реалізується

через конференції суддів місцевих та апеляційних судів, збори і з’їзд.

 

2 лютого 1994 р. Верховна Рада України ухвалила Закон № 3909-XII «Про

органи суддівського самоврядування» (нечинний з 1 червня 2002 р.), яким

було закріплено організаційні форми самоврядування суддів та дещо

розширено їхні повноваження. Хоча в Законі й немає визначень цієї

інституції, а завдання та повноваження зведено в основному до права

обговорювати питання застосування законодавства, матеріального й

технічного забезпечення суддів, проте він мав, без перебільшення,

доленосне значення для реформування судової системи України і

закріплював самоврядні суддівські органи як одну з найважливіших

гарантій незалежності судів і суддів від адміністративного впливу.

Подальшими змінами в цьому Законі, які вносилися на вимогу наступних

з’їздів суддів України, розширено повноваження органів суддівського

самоврядування, чіткіше регламентовано їхні права.

 

У розд. V «Суддівське самоврядування» Закону від 7 лютого 2002 р. №

3018-III «Про судоустрій України» (далі — Закон № 3018-III) уже чітко

визначено завдання, організаційні форми, правомочність та порядок

здійснення самоврядування суддів. Однак тягар адміністративного стилю

управління судами, успадкований від системи радянської влади, і нині

перешкоджає становленню суддівського самоврядування. Так склалося, що

ті, хто очолює суди (здебільшого судді зі значним практичним стажем),

уже не можуть перелаштувати свій стиль керівництва на демократичні

рейки. І це не вина, а біда як їх, так і суддів зокрема, які не звикли

до участі в управлінні, колективному вирішенні питань внутрішньої

діяльності.

 

Безперечно, чинним законодавством, нормативними актами Президента

України, Кабінету Міністрів України керівникам судів надано певні

управлінські важелі, зокрема встановлювати надбавки до посадових окладів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ