Реферат на тему:
Диференціація соціально-психологічних основ страху дорослої людини
Страх нестерпно негативне, важке переживання знайоме майже кожній
людині, надзвичайно сильне неприємне відчуття, що може змусити людину
змінювати звичне життя. Американські психологи стверджують, що 15%
населення США уражено фобіями [1,28]. У нашій країні ще недостатньо
досліджено це питання, щоб з певністю говорити про все населення, що уже
само по собі підсилює актуальність даної проблеми На часі проблема
соціально-психологічних основ страху дорослої особистості на різних
етапах онтогенезу, зокрема у зрілому віці.
У науковому світі ще не склалося одностайності щодо визначення вікових
меж зрілого віку, є спроба окремих авторів по – різному подавати
періодизацію зрілого віку для чоловіків і для жінок. Тому з огляду на
наявні у світовій психологічній науці різноманітні періодизації віку
зрілості ми схильні відносити зрілість до відрізка життя від 16 до 60
років (Р.Гаулд, Д.Левінсон, Д.Вейлант), ґрунтуючись на тому, що кожну
фазу зрілості завершує нормативна криза розвитку (18, 30, 40,50,60років)
календарні межі якої можуть варіювати залежно від перебігу періоду,
індивідуальних особливостей особистості і характеру життя в цілому.
Вивченню проблеми страху ще не приділила достатньої уваги психологія
зрілого віку (акмеопсихологія). Зокрема, соціально – психологічні основи
страху особистості зрілого віку потребують емпіричного вивчення, а саме:
види страху особистості набуті під час її дорослого життя, визначення та
диференціація закономірностей та психічних механізмів страхів
особистості на різних етапах онтогенезу; теоретично обґрунтувати та
експериментально перевірити зміст, форми, види, детермінанти, механізми
як психологічні основи страхів, визначити оптимальні умови поєднання
корекції та профілактики страхів у контексті акмеопсихології для
становлення психологічної культури особистості та психологічної
компетенції в умовах сучасного суспільства самостійної незалежної
держави. Пошук шляхів виявлення психологічних основ страху та підвищення
ефективності його подолання особистостями на різних етапах онтогенезу,
привів до необхідності глибокого і систематичного вивчення проблеми
страхів у осіб активного працездатного віку з метою покращення творчої
самореалізації особистості. З одного боку, страхи охороняють від
можливих нещасть, але з іншого – вони обмежують свободу, не дають
особистості досягти тих вершин до яких вона здатна, а почасти навіть
блокують можливість спробувати зробити це.
Наголошуємо, що так як новий соціально-історичний етап розвитку світової
наукової думки змінив статус національної науки, визначивши її, зокрема
у нашій країні як „українську психологію”, психологи повинні
проаналізувати психогенний спадок сучасного суспільства, і зокрема,
стосовно страху. Механізми страху дорослої людини майже століття
експлуатувалися тоталітарною владою і, на жаль, експлуатуються у
багатьох країнах і до нині. Над психікою дорослої людини з часів
закінчення НЕПу велись невпинні експерименти по навіюванню страху,
паралельно із запевненнями, що справжній радянській людині не властивий
страх, а тільки притаманна безстрашність, як гідна її риса. Єдине чого
радянська людина не повинна була боятися, так це доносити на своїх
близьких, рідних, сусідів і просто не знайомих людей, у яких вона (знову
ж таки зі страху за своє життя!) повинна перш за все бачити «ворогів
народу». Мільйони радянських людей усе це пережили безпосередньо чи
опосередковано, досвід багаторічних негативних переживань увійшов у
суспільну свідомість, тому маємо спільну генетичну пам’ять, перш за все
у підсвідомості, яка, як з’ясувалося, більше керує особистістю ніж
свідомість. Розмірковуючи про широту впливу свідомого і несвідомого у
нашій психіці, уявіть айсберг і зрозумійте, що надводна видима частина
його – це наша психіка керована свідомістю, а все, що під водою,
невидима частина, яка значно більша і не доступна погляду, то наша
психіка, що керується несвідомим і підсвідомим (тобто генетичним
досвідом попередніх поколінь, і генетичною пам’яттю). Страх у психіці
дорослих радянських громадян довго і вірно служив параноїчному
керівництву і продовжує служити і зараз обмеженим, не добросовісним,
агресивним керівникам будь-якого рівня, та вже тепер служить свою чорну
службу по інерції. Запущений у нашу суспільну свідомість страх,
спеціально навіюваний майже ціле століття, активно стимульований
голодоморами «22-го», «33-го», «47-го» років та репресіями від 37-го до
54-го років, замовчуванням долі 60 мільйонів представників різних націй
і національностей замучених в ГУЛАГах. Через впливи на механізм страху
перш за все дорослу людину можна позбавити соціального здоров’я у
найбільш довготривалий період онтогенезу – зрілість, де особистість
реалізує репродуктивну функцію та активно включається в трудову
діяльність, що особливо значимо для суспільства.
Ґрунтуючись на психологічних основах страхів, біологічній та соціальній
ролі періоду зрілості, профілактика і корекція страху в умовах
незалежного суспільства відповідатиме вимогам сучасності тоді, коли
зміст, форми і методи психологічної допомоги будуть диференційовані та
ідентифіковані з віковими закономірностями протікання страху,
орієнтовані на формування психологічної компетентності та психологічної
культури і психогігієни особистості, що спрямовується на реалізацію
завдань сучасної психології. Страх досить потайний і підступний ворог:
він діє тоді, коли людина найменше захищена і часто не усвідомлюється
особистістю. За висловлюванням Бернарда Шоу: « У цьому світі завжди є
небезпека для тих, хто боїться » [1,28].
Вивчення страхів дорослих буде сприяти забезпеченню формування
психологічно – компетентної особистості, здатної до творчого
саморозвитку в умовах динамічних змін соціокультурного середовища.
Психологічна компетентність у питаннях профілактики страхів та
психогігієни розглядається як структура, що проявляється у
багатофункціональній діяльності, характеризується системністю, відносною
цілісністю, гнучкістю, мобільністю, залежить від потреб практичної
діяльності людини, від історико-суспільних умов, соціально-психологічних
і культурних характеристик даного суспільства.
Завдання подальших розвідок у роботі над проблемою виробити
концептуальний підхід, модель прояву страхів особистості на різних
етапах онтогенезу, зокрема на різних фазах зрілого віку; виявити та
розробити психодіагностичні засоби дослідження страху в дорослої людини;
запропонувати модель психологічної компетенції особистості як основ
психогігієни страхів, розробити модель системи психологічної їх корекції
в контексті акмеопсихології та експериментально перевірити вплив
реабілітаційних заходів на процес особистісного зростання людини.
Враховуючи вимоги сучасного динамічного суспільства вважаємо за
необхідне ще раз звернутися до розробки теоретичних і методичних засад
вивчення страхів у зрілому віці; проаналізувати та систематизувати
теоретичні наукові підходи до дослідження страхів; зокрема необхідно
відкрити історико-суспільні основи детермінант страху у національному
менталітеті особистості зрілого віку; піддати глибокому психологічному
аналізу психогенний спадок сучасного суспільства стосовно страху;
охарактеризувати соціально – психологічні засади насаджування,
навіювання, культивування страху, використання владою механізмів страху
для впливу на людську самосвідомість, що закарбовано у соціальний досвід
попередніх поколінь на теренах сучасного пострадянського простору.
Необхідно вивчити соціально – психологічні основи страху осіб зрілого
віку: закономірності, генетичні корені, особливості проявів, механізми
(внутрішні, латентні та інші) необхідно створити концептуальну схему
перебігу страхів локальну, цілісну для кожної фази віку зрілості;
подальшого розвитку повинні набути глибинні наукові розвідки генезису
прояву страху.
Практична значущість дослідження спрямована на розробку методичних
засад діагностики страху зрілого віку та конкретних критеріїв і рівнів
для кожної фази зрілості (від 16 до 60 років), у виявленні та розробці
психодіагностичних засобів для дорослої людини; подальшого розвитку
набудуть принципи профілактики та корекції страху. У реальному
обстеженні значного масиву осіб віку кожної з фаз зрілості; буде
удосконалено психологічні засоби корекції і профілактики на різних фазах
зрілого віку, набуває гостроти і необхідності дослідження психологічних
основ страху: закономірності, особливості переживання і подолання,
механізми (внутрішні, зовнішні, латентні, приховані, пролонговані),
інтеграція емоцій.
Концептуальна модель перебігу страхів нами будується схематично, як
локальна, цілісна і зокрема для кожної фази віку зрілості психологічні
механізми, принципи трансформації. У концептуальній схемі
конкретизуються принципи, як наукові положення для подальшої
профілактики та корекції, охарактеризується страх як детермінанта
психогенних захворювань на різних вікових етапах; вивчається вплив
страху на самосвідомість на особистісний та професійний онтогенез
періоду зрілості. Вивчаються вікові кризи як одна із можливих
детермінант зародження нових видів страху особистостей зрілого віку. Для
того, щоб зрозуміти цю нестабільність варто зрозуміти природу страхів,
їх специфіку та функції. Здорова людина не та, яка нічого не боїться, а
та яка не боїться боятися.[2, 25-26]
Література:
1. Роксолана Гнатюк У полоні фобій // ПАН Україна.
Огляд.-2(21).-2004.-С.28-29
2. О.Осадько Страх як прояв особистісних самообмежень //
Психолог.-7(103).-2004.-С.25-30
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
