UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічні особливості особистості неповнолітнього правопорушника (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2274
Скачало409
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Психологічні особливості особистості неповнолітнього правопорушника

 

Напружена, нестійка соціальна та економічна ситуація, яка склалася в

даний час в Україні, зумовлює ріст різних відхилень в особистісному

розвитку і поведінці дітей. Серед них особливу увагу і тривогу

викликають не лише прогресуюча відчуженість, а й підвищена тривожність,

цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес

проявляється на межі переходу дитини з дитинства у доросле життя –

підлітковий вік. Тому головним завданням є виділення тих психологічних

відмінностей, які б характеризували особистість правопорушника

(злочинця) і законослухняну людину.

 

Порівняльне психологічне і соціологічне дослідження особистості

злочинців і законослухняних громадян дозволило зробити ряд важливих

висновків про особливості особистості неповнолітнього злочинця. Слід

зазначити, що це особистість зі значно вищим рівнем тривожності і, як

наслідок, невпевненості в собі, імпульсивності й агресивності; значній

відчуженості від суспільних цінностей і соціально спілкування. Висока

чутливість веде до того, що ці особи в міжособистісних стосунках схильні

вирішувати всі конфлікти силовим шляхом. Для неповнолітніх злочинців

характерним є низький рівень соціальної адаптації, і, навпаки, високий

ступінь відчуження від важливих малих соціальних груп (родина,

однокласники, друзі і т.д.). Такі підлітки менш ввічливі і справедливі у

стосунках з однолітками і однокласниками, меншою мірою відчувають свою

відповідальність, імпульсивність. Вони розсіяні, ненаполегливі у

навчанні і виявляють більший антагонізм до контролю.

 

Коли йде перехід з дитячого світу в дорослий, підліток не належить

повністю ні до першого, ні до другого. Вони являють собою «третій світ».

Ця особливість його соціальної ситуації і життєвого світу виявляється й

у його психіці, для якої типовими є внутрішні протиріччя, агресивність,

схильність приймати крайні позиції і точки зору. Ця напруга і

конфліктність тим більша, чим різкіші відмінності між світом дитинства і

світом дорослості[3,4,5].

 

Радянський психолог Л.Виготський ще в 1920-х роках зазначав, що в

психології даного віку значно більше загальних теорій чим твердо

встановлених фактів.

 

Найважливішими процесами перехідного віку К.Левін вважає розширення

життєвого досвіду особистості, кола його спілкування, груп

приналежності, на яку він орієнтований, так як поведінка підлітка

визначається насамперед його маргінальністю, невизначеністю його

положення. Левін виходив з того, що людська поведінка виступає функцією

особистості, з одного боку, а з іншого – навколишнє середовище.

Властивості особистості і середовища взаємозалежні.

 

Критичним фактором виступає також повна зневага до виховання дітей.

Відсутність контролю з боку батьків найчастіше призводила до розвитку

злочинних нахилів у них.

 

Нерідко і самі батьки бувають притягнуті до судової відповідальності.

Наприклад, в одному дослідженні було виявлено, що в 39% хлопчиків, що

стали малолітніми злочинцями, батьки також були злочинцями і лише в 16%

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ