Реферат на тему:
Психологічний аспект альтернативного виховного впливу на неповнолітніх
правопорушників.
Медіація між малолітнім правопорушником та жертвою, чи постраждалим
(ою).
Що виграємо ми, суспільство від проведення медіації?
Підняття свідомості – процес допомоги особі чи групі осіб стати
свідомими та чутливішими до існування певної соціальної умови, проблеми
чи ідеї, які раніше викликали у них мало зацікавленості
(Англо-український термінологічний словник-довідник із соціальної
роботи, Львів 2004р., Міністерство освіти України, НУ “Львівська
політехніка”, Манітобський університет).
Майже щодня нам, фахівцям, що допомагають постраждалим жінкам,
доводиться опинятись в емоційному просторі людського болю і страждання,
кривди і жалю, бажання помсти чи, навіть, думок про самогубство.
Емоції та почуття, найчастіше болісні і негативні, інколи переповнюють і
душі і серця наших клієнток, а по великому рахунку, сферу їхнього
психічного здоров’я.
Кожна п’ята заміжня клієнтка, що звертається по допомогу в наш Центр,
має проблеми у сім’ї. Це, в першу чергу, скарги на взаємостосунки з
чоловіком, (найчастіше алкоголіком і кривдником) і з сином (рідше
донькою) підлітками.
Чому батьки, вчителі, сусіди, дільничні говорять про них: „Це якісь
дебіли, раніше таких не було?”
Чому вони йдуть з дому, тряскаючи дверима, ображаючи батьків, тікають зі
школи і опиняються із своїми однолітками в підвалах та скверах, а тепер
все частіше біля ігрових автоматів та у комп’ютерних клубах? З цигаркою
чи пляшкою у руках?
Чому малолітня агресивність стає нормою поведінки в підлітковому
середовищі?
Чому?
Присутня тут аудиторія різними шляхами намагається вберегти суспільство
від малолітніх правопорушників та дорослих злочинців.
Як врятувати нас?
Караючи їх.
На думку кримінологів багатьох країн, темпи приросту злочинності у світі
випереджують темпи приросту народонаселення. Така тенденція збережеться
і в майбутньому.
За влучним висловом російського кримінолога В.В. Лунєєва, людство
потрапило у „кримінологічний капкан”. Статистка стверджує про
надзвичайний зріст дитячої, підліткової молодіжної, а також
організованої та корупційної злочинності. Зрештою, вам це відомо більш
докладно. Зрозуміло, що держави не можуть не реагувати на таку загрозу.
Як правило, реакція держав полягає в активізації інституту покарання за
вчинені злочини:
· розширенні складів злочинів у кримінальному законодавстві,
· збільшенні жорстокості покарання за наявні склади злочинів,
· скороченні дискреційних повноважень суддів тощо.
Такий підхід призвів до збільшення кількості ув’язнених у тюрмах, а,
відтак, зростання витрат держав на їх утримання. А головне полягає у
тому, що каральний характер відповіді держави на злочин підвищує
„сумарну агресивність” суспільства і зумовлює розширене відтворення
злочинності, так вважають світові та вітчизняні вчені.
У своєму передньому слові до книги „Розвиток медіації в Україні.
Польсько-українська співпраця” пані І. Войтюк розвиває думку стосовно
зміщення акцентів покарання злочинців на інші способи реакції на злочин,
зокрема, відновне правосуддя. Цей термін зацікавив нас як достатньо
змістовне поняття альтернативної форми реагування на покарання
правопорушників.
Чому нас – соціальних працівників, що працюють у сфері надання
соціальних послуг потерпілим жінкам це зацікавило?
У відновному правосудді та медіації прихований глибокий виховний і
психологічний вплив на кривдника, зокрема це стосується і малолітніх
правопорушників.
Програма примирення, яка в Україні робить перші кроки, має зайняти своє
чільне місце у нашому суспільстві.
Працюючи з постраждалими жінками, ми завжди інтуїтивно відчували, що
кривднику, чи злочинцю добре було б почути те, про що розповідає
консультантці жертва, побита, принижена жінка, зґвалтована дівчина,
налякана школярка, у якої в сквері зірвали малолітні злочинці золотий
ланцюжок з шиї. Їх болісні емоції, страх, образа, гнів, почуття помсти,
зневага до всіх оточуючих, до себе або ідентифікація кривдників з усіма
чоловіками не може залишити байдужими будь кого.
Ми – фахівці, психологи, психотерапевти, юристки, соціальні працівники
кризових центрів усвідомлювали, що нам дуже бракує дійового механізму
впливу на кривдника, адже ми не можемо захистити дівчинку від
ґвалтівника чи злодія. І в той самий час дуже хотілось, щоб і сама
постраждала певним чином мала б вплив на покарання ґвалтівника чи
злодія. Як?
Відновне правосуддя, медіація, програма примирення – саме такий
механізм.
Як ним оволодіти? І хто має володіти цим механізмом?
За визначенням Тоні Маршалла „Відновне правосуддя – це процес, за
допомоги якого сторони, причетні до злочину, спільно вирішують як
обходитись з його наслідками і які висновки зробити на майбутнє”. Це
означає, що за столом порозуміння знаходяться кривдник, жертва і
посередник чи медіатор. Яка їх мета? Не засадити малолітнього
правопорушника чи злочинця в тюрму, а пошукати і знайти, якщо це
можливо, альтернативні способи виховного впливу на нього.
Нам відомо, що потерпілі лише формально наділені правами як самостійні
учасники кримінального процесу в Україні. Насправді ж, потерпілі
практично не мають впливу на характер вироку. Все вирішує суд.
Потерпілі не мають впливу на компенсацію ні моральних, ні матеріальних,
ні психічних втрат, що зазнали від злочинця чи малолітнього
правопорушника.
У той же час як процес медіації між потерпілою (жертвою) та
правопорушником (кривдником) може суттєво змінити хід подій для обох
сторін.
Кривдник має можливість почути від потерпілої все, що вона відчувала під
час скоєння злочину і ця можливість відчути чужий біль, а ще усвідомити
те, що саме від постраждалої залежить його доля, може багато що змінити
у мисленні і поведінці кривдника.
Медіатор, який спеціально підготовлений до проведення такої роботи,
відіграє одну з ключових ролей у цьому процесі примирення чи
порозуміння, чи пошуку компромісу.
На жаль, судочинство не працює на усвідомлення злочинцем чи
правопорушником наслідків вчиненого зла, а зосереджене лише на покаранні
останнього.
Таке спрямування кримінального судочинства лише на покарання не може і
не дає позитивного впливу для суспільства в цілому. Особливо, коли на
лаві підсудних – неповнолітній.
Світова практика стверджує, що є реальний шлях змінити це.
· Ми вважаємо, що використання медіації у конфліктних ситуаціях,
кримінальних справах як гнучке розв’язання проблем є доповненням або
альтернативою для традиційного судового розгляду.
· Для наших клієнток так само важливо, щоб жертва мала шанс до діалогу з
правопорушником для отримання вибачень і певної компенсації за
спричинену шкоду.
· Медіація суттєво може змінити свідомість людини. Особа отримує
можливості для нових, більш конструктивних і менш репресивних заходів у
вирішенні тієї чи іншої справи.
· Зрозуміло, що медіація потребує певних навичок, умінь та спеціальної
освіти.
Саме тому, наша неурядова організація, яка довший час працює у
правовому, економічному та соціально-психологічному просторі допомоги
людям в життєвій кризі, вбачає в програмах примирення великий позитивний
ресурс у вирішенні людських проблем.
А для цього нам потрібно більше про це знати.
Служба у справах неповнолітніх нашої області та Асоціація посередництва,
що утворена за сприяння фахівців кафедри соціології та соціальної роботи
інституту гуманітарних та соціальних наук НУЛП сприяють впровадженню
такого пілотного проекту у Львові та області.
Студенти – волонтери можуть стати одними з тих, від кого почнуть
відходити флюїди нових знань з питань альтернативних способів виховних
впливів на малолітніх правопорушників.
Адже, найчастіше, саме з них, за статистикою, виростають дорослі
злочинці.
Отже, якщо нам, фахівцям, вчителям і правоохоронцям, психологам і
соціальним працівникам, батькам і всім дорослим, не байдужі долі наших з
вами дітей, якщо ми не хочемо, щоб вони втікали з дому, крали, вживали
алкоголь чи наркотики, нюхали клей чи зривали золоті ланцюжки з тонких
дівочих ший, і наповнювали виправні колонії, якщо ми всі зацікавлені у
побудові правової держави і безпечного середовища, нам всім треба
якомога більше розповсюджувати інформацію про програми примирення і
людей, що впроваджують їх. Так стверджують і фахівці тих країн, не
відновне правосуддя набрало свого позитивного значення.
Впровадження процедури примирення потерпiлих та правопорушникiв є
абсолютно інноваційним проектом. Нам – всім зацікавленим, потрібно чітко
відпрацювати нашу модель впливів та змін шляхом:
· проведення тренінгів та семiнарiв для психологів, соціальних
працiвникiв шкіл, фахiвцiв соціальних служб, студентів;
· круглих столів з питань впровадження процедури примирення;
· відпрацювання механізму взаємодії між зацікавленими інституціями;
· розповсюдження літератури з питань розвитку медiацiї в Україні;
· створення спеціалізованих програм у ЗМІ;
· проведення інформаційно-просвітницьких кампаній для широкого загалу;
· підготовки волонтерів для проведення інформаційних виступів серед
школярів;
· впровадження у навчальні програми майбутніх юристів спеціалізованих
курсів з питань програм примирення.
Ці та інші взаємодії покликані сприяти кращому впровадженню у життя
механізмів правозахисту та правосвідомості громади.
У програмі примирення прихована велика альтернативна можливість
підтримки для тих, хто послизнувся на жорстокому льоді і потребує
підтримки та тепла.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
