UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДитячий хрестовий похід 1212 року (реферат)
АвторPetya
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1965
Скачало487
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Дитячий хрестовий похід 1212 року

 

Дитячий хрестовий похід 1212 року

 

Спекотливим посушливим літом 1212 р. сталася подія, що увійшла в історію

як дитячий хрестовий похід. Хроністи XIII ст. обійшли своєю увагою цю

трагічну сторінку середньовіччя. Історики більш пізньої доби вбачали у

дитячому хрестовому поході лише безглуздя і тому приділяли йому лише

лічені рядки наукових праць між описами Четвертого (1202—1204 pp.) і

П'ятого (1217—1221 pp.) хрестових походів. Деякі з них навіть

сумнівались у його реальності. Утім, він все ж таки був.

 

На чолі хрестового походу дітей став дванадцятирічний французький

хлопчик-пастух на ім'я Стефан (у деяких джерелах — Етьєн) із містечка

Клуа, що знаходиться неподалік від Орлеану. У травні 1212 р. Стефан

оголосив, що йому нібито явився сам Ісус Христос у вигляді ченця і

промовив наступне: «З вуст дітей виходить сила, яка зламає ворога. Щоб

визволити труну Божу, достатньо лише безгрішності дітей і Христова

слова, яке вони принесуть із собою в Палестину». Далі чернець наказав

Стефанові очолити похід дітей.

 

З цього дня Стефан почав мандрувати Францією, закликаючи дітей взяти

участь у поході. Місцем збору юних хрестоносців було оголошено місто

Вандом. Діти з гарячою вірою слухали Стефана. З різних куточків Франції

— Бретані, Аквітанії, Лангедока, Гасконі — вони приходили і ставали під

христові знамена. Формувалися цілі загони прибічників Стефана, які йшли

з хрестами і запаленими свічками, співаючи церковні гімни і псалми. До

загонів приєднувалися навіть діти зі знатних сімей. Майже в кожного з

них у Палестині билися чи то дід, чи батько, або старші брати. Хтось із

них загинув. І підлітки мріяли помститися мусульманам, прославити себе,

продовжити справу старшого покоління хрестоносців.

 

Як реагували на це французький король і Папа Римський, дивлячись на те,

як дитяча гра, милі пустощі перетворюються на небезпечну акцію? Король

Філіпп II Август діяв обережно, боячись викликати незадоволення

Ватікану. Лише одержавши відповідь учених-богословів з Паризького

університету, що цей похід є витвором сатани і дітей негайно треба

повернути додому, король видав указ (едикт) про заборону ходіння до

Палестини і пораду «викинути дурниці з голови і вертатися до батьків».

 

Проте королівський едикт не справив враження на дітей — для них

найвагомішими були слова іншого владики — Папи Римського Інокентія III,

який ще на початку цього походу сказав: «Ці діти докоряють нам,

дорослим: поки ми спимо, вони з радістю виступають у святу землю». Папа

таким чином сподівався за допомогою дітей зібрати учасників нового

хрестового походу, бо ентузіазму рухатися з хрестами на Схід у дорослих

ставало дедалі менше і менше. Коли ж згодом папа намагався зупинити цей

масовий психоз, ситуація вже вийшла з-під його контролю. Незважаючи на

всі заборони батьків, діти натовпом бігли у Вандом. Подібно до чуми,

потворна ідея гнала дітей далеко від рідних міст та сел.

 

Разом із дітьми у похід рушили священики і ченці. Багато з них

намагалося зупинити дітей, вмовити їх повернутися до рідних осель. Коли

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ