Реферат на тему:
Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії
бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів
В сучасних економічних умовах перед сільським господарством
поставлено ряд завдань, серед яких найважливішим є збільшення
виробництва продукції рослинництва і підвищення якості врожаю всіх
сільськогосподарських культур. Як свідчать дані наукових установ досягти
цього неможливо без надійного захисту посівів від бур’янів, які в
більшості випадків є причиною втрати 10-50% врожаїв. Тому при
вирощуванні сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями
важливе значення відводиться швидкому та своєчасному знищенню бур’янів
за допомогою гербіцидів.
Застосування гербіцидів є одним з найважливіших елементів
технологій, що звільняє культурні рослини від конкурентної боротьби за
фактори життя: світло, вологу та поживні речовини. Це дає їм можливість
краще розвиватись та формувати більший урожай, ніж в умовах
забур’яненості ( В.Ф.Сайко, 1997). Також при цьому знижується
собівартість продукції і кожна гривня, витрачена на хімічну обробку
посівів, окуплюється в 5-10 разів, що в цілому підвищує продуктивність
галузі рослинництва.
Загальновідомо, що гербіциди належать до речовин високої
фізіологічної активності. Залежно від хімічного складу діючої речовини,
вони здатні викликати в культурних рослинах і бур’янах
анатомо-морфологічні, біохімічні та генетичні зміни. Тривале
застосування гербіцидів однієї діючої речовини зумовлює виникнення
адаптаційних змін у бур’янів, які з часом забезпечують їм
резистентність.
На сьогоднішній день одним із шляхів подолання резистентності є
використання препаратів нових хімічних груп або поєднання їх дії в
бакових сумішах. У бакових сумішах дія препаратів може підсилюватись,
що дозволяє розширити спектр впливу на бур’яни і підвищити ефективність
сумісного застосування препаратів ніж кожного з них окремо.
Для з’ясування дії сумішей гербіцидів різних хімічних класів на
продуктивність посівів ярих зернових колосових культур нами в умовах
дослідного поля Уманського державного аграрного університету було
закладено досліди з внесенням: на посівах ярої пшениці сорту
Колективна-3 гербіциду дікопуру Ф, 600, в.р. у нормах 0,7; 1,0; 1,5;
2,0 л/га – сумісно й окремо з агроном, 300, в. р. у нормі 0,4 л/га, на
посівах ярого ячменю сорту Звершення – дікопур Ф, 600, в.р. у нормах
0,5; 0,75; 1,0; 1,25 л/га сумісно й окремо з гранстаром, 75 в.г. у
нормі 15 г/га.
Гербіциди вносили в фазі повного кущіння культур обприскувачем
ОН-400 з витратою робочого розчину 300 л/га. Площа дослідних ділянок
складала 100 – 120 м2, повторність дослідів триразова. Розміщення
варіантів рендомізоване.
У результаті проведених досліджень нами встановлено, що
ефективність дії гербіцидів залежала від складу бакової суміші та норм
внесення препаратів. Так, при застосуванні у посівах ярої пшениці
дікопуру Ф у нормі 0,7 л/га через 25 днів після внесення препарату
відсоток знищених бур’янів за кількістю становив 64,3, а за масою –
55,8%, на варіанті із внесенням 1,0 л/га препарату – відповідно 69,7 і
57,8%, 2,0 л/га препарату – відповідно 74,3% і 58,7%.
Поєднання різних норм дікопуру Ф у бакових сумішах з
гербіцидом агроном у нормі 0,4 л/га дало змогу знищити більшу кількість
бур’янів, ніж при застосуванні цих же норм дікопуру Ф без агрону. Так,
внесення дікопуру Ф у нормах 1,5 і 2,0 л/га сумісно з 0,4 л/га агрону
зумовило збільшення відсотка знищених бур’янів за кількістю відповідно
до 76,5 і 78,7%, а за масою – до 59,6 і 62,3% ( табл.1).
Значне зменшення забур’яненості посівів ярої пшениці на варіантах
із застосуванням бакових сумішей гербіцидів дало змогу отримати
порівняно
Таблиця 1.
Вплив різних норм дікопуру Ф й агрону на забур’яненість та урожайність
посівів ярої пшениці (середнє за 2003-2004 роки)
Варіант досліду Через 25 днів після внесення препаратів Урожайність
зерна, ц/га
Кількість бур’янів, шт./м2 Маса бур’янів, г/м2 Знищено бур’янів, %
За кількістю За масою
Контроль ( без препаратів) 22,7 70,8 – – 29,7
Контроль ( ручна прополка) 18,3 63,3 19,4 10,6 30,3
Дікопур Ф 0,7 л/га 8,1 31,3 64,3 55,8 32,7
Дікопур Ф 1,0 л/га 6,8 29,9 69,7 57,8 33,9
Дікопур Ф 1,5 л/га 6,4 29,7 71,7 58,1 34,8
Дікопур Ф 2,0 л/га 5,8 29,2 74,3 58,7 35,0
Дікопур Ф 0,7 л/га + агрон 0,4 л/га 6,2 29,3 72,5 58,6 33,5
Дікопур Ф 1,0 л/га + агрон 0,4 л/га 5,7 28,9 74,7 59,2 34,9
Дікопур Ф 1,5 л/га + агрон 0,4 л/га 5,3 28,6 76,5 59,6 36,3
Дікопур Ф 2,0 л/га + агрон 0,4 л/га 4,8 26,7 78,7 62,3 35,8
НІР 0.5 2,3
вищий урожай зерна. Зокрема, при внесенні дікопуру Ф у нормах 0,7; 1,0;
1,5 і 2,0 л/га сумісно з агроном 0,4 л/га, урожайність зерна ярої
пшениці відповідно склала 33,5; 34,9; 36,3 і 35,8 ц/га при 29,7 ц/га на
контролі.
На посівах ярого ячменю найвищий відсоток знищених бур’янів
через 25 днів після внесення препаратів та перед збиранням урожаю було
відмічено при сумісному застосуванні дікопуру Ф у нормах 1,0 і 1,25
л/га сумісно з гранстаром у нормі 15 г/га, що складало відповідно 14,0 і
4,0 шт./м2 та 24 і 16,0 шт./м2 при 84,0 і 232 шт./м2 відповідно на
контролі без гербіцидів. Досліджувані бакові суміші препаратів
забезпечували високу пригнічуючу дію на бур’яни. Однак збільшення в
бакових сумішах норми внесення дікопуру Ф до 1,25 л/га зумовлювало дещо
фітотоксичну дію на рослини ярого ячменю, тому на варіантах досліду
формувалась різна урожайність та якість врожаю ( табл. 2).
Таблиця 2
Вплив сумішей гербіциду дікопуру Ф з гранстаром на урожайність і якість
зерна ярого ячменю сорту Звершення
Варіант досліду Урожай зерна, ц/га Прибавка зерна до контролю, ц/га Маса
1000 зерен,г Натура зерна,г
Контроль ( без препаратів) 38,4
– 39,8 600,5
Контроль ( ручна прополка) 41,0 2,6 41,2
608,3
Дікопур Ф 0,5 л/га + гранстар 15 г/га 43,8 5,4 43,3 621,5
Дікопур Ф 0,75 л/га + гранстар 15 г/га 43,3 4,9 42,0 618,3
Дікопур Ф 1,0 л/га + гранстар 15 г/га 42,2 3,8 40,5 610,1
Дікопур Ф 1,25 л/га + гранстар 15 г/га 40,5 2,1 40,0 608,7
НІР 0.5 1,65
Найвищу врожайність зерна ярого ячменю було одержано на варіантах
із внесенням дікопуру Ф у нормах 0,5 –0,75 л/га сумісно з гранстаром у
нормі 15 г/га, що на 5,4 і 4,9 ц перевищувало контрольні показники. На
цьому ж варіанті досліду було відмічено збільшення маси 1000 зерен та
натури.
Таким чином, з вищенаведеного експериментального матеріалу можна
зробити наступні висновки: максимальне контролювання забур’яненості
посівів ярої пшениці та ячменю, підвищення урожайності та якості урожаю
забезпечують відповідно бакові суміші дікопуру Ф 1,5-2 л/га з агроном
0,4 л/га та дікопуру Ф 0,5-0,75 л/га з гранстаром 15 г/га.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
