Реферат на тему
Сленг як явище молодіжної субкультури
План
Поняття сленгу, його коротка характеристика. Деякі відомості з історії
проблеми. Особливості проблеми для України.
Взаємодія сленгу та інших форм арго різної форми герметизації на
прикладі взаємодії із субкультурою наркозалежних.
Використання сленгізмів у ЗМІ.
Додаток: короткий словник найбільш поширених сленгізмів.
1. Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей,
об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило,
люди 12 – 30 років. Однак, ми не можемо погодитися з думкою деяких
дослідників, що сленг обслуговує лише незначне число життєвих ситуацій
(на цій позиції стоять Лапова Е.Б. О молодежном жаргоне // Русский язык.
– Минск, 1990. – Вып.10; Подюков И.П, Маненкова Н.Ю. Жаргонизированная
лексика и фразеология в обиходно-разговорной речи молодежи //
Лингвистическое краеведение. – Пермь, 1991; Уздинская Е.В. Семантическое
своеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы в
языке и речи. – Саратов, 1991). Сленг охоплює практично всі області
життя, описує практично всі ситуації, крім нудних, оскільки сленговое
слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета
розмови. Сленг — це постійна словотворчість, в основі якої лежить
принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у
сленговом тексті. Молодій людині важливо не тільки “що сказати”, але і
“як сказати”, щоб бути цікавим оповідачем.
Етимологія слова „сленг” невідома. Уперше термін slang був зафіксований
у 1750 році зі значенням “мова вулиці”. У сучасних словниках
зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:
по-перше, особлива мова підгруп чи субкультур суспільства;
по-друге, лексика широкого вживання для неформального спілкування[8].
При цьому, друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим.
“Сленг займає проміжне становище між усім відомими словами і виразами
для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп”[7].
Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб
відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід
слів зі сленгу в розмовну мову (popular speech).
Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно
трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що
використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у
фамільярних, дружніх відносинах.
Письмові тексти, хоча вони відображають лише малу частку всіляких
говорів і в них чутні тільки окремі звуки живого вуличного різноголосся,
доводять існування різноманітних арго в різні культурно-історичні епохи.
При цьому саме ті тексти, у яких використаний потенціал так званих
знижених стилів, є найбільш багатими, експресивними, хвилюючими навіть
для сучасного читача. З пам’яток літератури Київської Русі тут доречно
згадати “Моління Данила Заточника”, про тональність якого не вщухають
суперечки і донині; “Сповідь” протопопа Аввакума, шалена лайка якої
звучить зовсім не книжно, але жваво і природно. Але все-таки за цими
джерелами, неможливо уявити повною мірою усне мовлення Київської Русі,
тому нам залишається лише шкодувати, що цілеспрямоване вивчення й опис
вітчизняних розмовних стилів почався лише у ХІХ столітті.
Вперше жаргонна лексика широкого вжитку була представлена в лексиконі
Микуцкого (Микуцкий С. Материалы для сравнительного и объяснительного
словаря русского языка и других славянских наречий. – СПб., 1832) і,
звичайно, у словнику Даля. Більшість інших досліджень ненормативної (не
плутати з „нецензурною”) мови велося, в основному, у формі
лексикографічних описів мови окремих соціальних і професійних груп:
злодіїв, жебраків, бродячих торговців і ремісників. Так В.Боржковський
склав словник таємної мови кобзарів (Киевская Старина. – 1889. – № 9), а
Ф.Ніколайчик – таємної мови подільських жебраків (Киевская Старина. –
1890. – № 4)[3].
На рубежі століть великий інтерес був спрямований як на професійні і
групові жаргони, так і на мову кримінального світу. Найбільш цікавим
дослідженням у цій області є “Блатная музыка” В.Трахтенберга (С.-П.,
1908), що включає біля чотирьохсот словникових одиниць.
Бурхливий сплеск у вивченні різних шарів мови відбувся після революції
1917 року. У 1918 році був створений Інститут живого слова, що займався
проблемами соціальної діалектології. У 20-і—30-і роки з’являються роботи
Є.Д.Поліванова, Л.П.Якубинського, Б.А.Ларіна та інших дослідників, що
розглядали проблеми жаргонів, арго, умовних дитячих мов і т.п. При цьому
часом “мова революції” сприймається як “революція мови”. Мова бідняків,
люмпен-пролетаріату часом зводиться в ранг “мови майбутнього”[4]. Або ж,
навпаки, викликає відторгнення, розглядається як небезпечна
безкультурність, що загрожує чистоті і цілісності мови.
Вплив “блатної музики” на розмовну і літературну мову в нашій країні, що
пережила безліч катаклізмів, пройшла через табори і в’язниці, – це
факт, що не підлягає сумніву, але викликає суперечливе емоційне
ставлення. У Радянському Союзі жаргон кримінального світу став
досліджуватися, переважно з криміналістичної, а не соціо-лінгвістичної
точки зору. Так з’явилися численні словники для службового користування
з грифом “Не підлягає розголошенню”. Складені працівниками карного
розшуку, вони перевершували аналогічні роботи філологів за кількостю
словникових одиниць, але поступались за якістю аналізу і подачею
матеріалу. Багато суто філологічних праці з “фені” публікувалися за
рубежем[2].Усе це утруднювало обмін матеріалами і думками серед
дослідників і негативно позначалося на якості їхніх праць.
У третьому – четвертому десятилітті двадцятого століття численні
публікації були присвячені проникненню злодійського арго в мову
молоді[5]. При цьому, ставлення науковців до цього явища було переважно
негативним. На таких пуританських позиціях було непросто вибудувати
серйозні дослідження. Тому активне вивчення молодіжної мови як явища, що
проводилося в 60-70-і роки [6] сформувало більш наукове і менш емоційне
ставлення до природних мовних процесів. Проте, ліберально настроєним
науковцям усе ще доводилося відстоювати свої права на вивчення “низьких”
матерій. К.Косцинський у 1968 році писав: “Лихо нашої лексикології як і
раніше полягає в тому, що вона досліджує головним чином “гарні” слова і
з бридливістю класної дами з інституту для шляхетних дівчат, піднявши
свої крохмальні спідниці, обходить стороною “погані” слова”.
У часи „перебудови” відбувся справжній “бум” у вивченні знижених стилів
мови. Це було обумовлено вибухом громадянських і мовних свобод. Стрімкі
соціальні процеси спричинили значні зміни в стилістиці усної і
письмової мови. А науковці одержали багате джерело матеріалу для
досліджень і можливість вивчати й обговорювати в пресі будь-яку область
мови. Стало можливим вийти за рамки спостереження за розмовною мовою і
просторіччям і взятися за “блатну музику”, табуйовану лексику, жаргони
хиппи, наркоманів і кримінальних структур, не мотивуючи своє дослідження
бажанням допомогти правоохоронним органам, підвищити культуру мови і
т.п. На жаль, поряд із серйозними матеріалами з’явилося безліч
публікацій, що експлуатують інтерес пересічного читача до ницих
предметів. Однак вони досить швидко переситили публіку і перестали
приносити серйозний фінансовий прибуток, внаслідок чого в наші дні
практично зникли з книжкового ринку.
У 80і – 90і роки намітилися нові тенденції в дослідженні неформальної
молодіжної мови. Її стали вивчати в контексті мови міста. Питання
культури мови в дослідженнях цього періоду практично не обговорюються;
термін “жаргон” цілком втрачає зневажливий значеннєвий відтінок.
На сьогодні, кількість наукових праць, присвячених молодіжній розмовній
мови значно скоротилася. Періодичні видання і збірники філологічних
праць відзначають схожу тенденцію. Увага більшої частини дослідників
переключилося на ідіостилі сучасних письменників, а також на різні
корпоративні жаргони, що з’являються слідом за новими професіями і
родами діяльності: менеджментом, обслуговуванням комп’ютерів,
юриспруденцією і т.д. Думаємо, це почасти відбувається тому, що
лексичний матеріал для цих досліджень набагато простіше зафіксувати,
описати й укласти в термінологічні рамки.
Тепер слід сказати декілька слів з приводу сленгу у мовно-соціальній
культурі української молоді. Найважливішим фактором творення
різноманітних форм арго в українському мовному середовищі залишається
„постімперський” культурний синдром: збереження і навіть посилення
російсього впливу на вітчизняну лексику, а особливо ненормативну.
Фактично, у цій сфері розвиненою є лише українська лайка, та й то,
останнім часом вона носить усе більш фольклорно-етнографічний характер.
Слід констатувати відсутність національної форми сленгу, „фені” та інших
форм арго. Натомість наявним є калькування російських лексичних одиниць
на рівні транслітераційної їх „українізації”: „гониво” — „гоніво”,
„отстой” — „відстій” і т.п. Надалі в цій роботі ми наводими російський
(по-суті, оригінальний) та український (по-суті, скалькований) варіанти
сленгових виразів.
Причин вищенаведеного явища декілька. По-перше — це існування
консервативної „радянської мафії” — кримінальних структур
інтернаціонального, міжслов’янського характеру, переважно (якщо не
виключно) російськомовних, і зростання контактів сучасної молоді з
даними соціальними шарами. По-друге — це відсутність історичних
можливостей розвитку національного урбаністичного соціуму, одним з
головних культурних аспектів якого і є арго (сленг, „феня” і под.).
Адже, ще починаючи з XIV-XV ст.ст. — періоду бурхливого розвитку
середньовічної міської культури на Україні — наш народ не мав власної
держави, а переважну більшість міського населення складали поляки
(згодом, на Наддніпрянщині, росіяни), євреї та, дещо менше, представники
інших етносів — циган, німців, вірмен та ін. Саме вони і сформували
міську розмовну культуру, молодіжним проявом якої і є сленг.
2. Жаргонізми наркоманів, як буде доведено далі, потрапляючи в
молодіжну мову, метафорично переосмислюються і набувають більш
загального значення. Тобто, лексика наркоманів обслуговує лише вузьке
семантичне поле, описуючи найбільш важливі для цього мікросоціуму
предмети і ситуації: назви наркотиків, маніпуляції з ними, а також
відчуття, пов’язані зі станом сп’яніння. А молодіжна мова додає їм більш
широкого значення, не прив’язаного з будь-яким значеннєвим діапазоном.
При цьому запозичуються переважно слова, що змальовують почуття і стани,
і цей процес носить спекулятивний характер, тобто арготизм
прикріплюється до поняття, що вже має словесне вираження в літературній
мові.
Про культурний аспект проникнення наркотичних арготизмів у мову молоді
сказано чимало. Слід зазначити, що запозичення лексем однієї форми арго
іншою демонструє соціальні зв’язки між носіями цих підмов, а не
безкультурність, аморальність і т.п. Широке поширення лексики наркоманів
підтверджує наявність культурних зв’язків між людьми залученими до
вживання наркотиків і вільних від залежності. Причому, за нашими
спостереженнями, активне використання наркотичних жаргонізмів у прямому
і переносному значенні нерідко утримує “прикордонний” контингент молоді
від вживання зілля. Оскільки для багатьох з них видимість “причетності”
достатня для придбання авторитету серед однолітків і високої самооцінки.
А жаргонування (на рівні лексики, фразеології і тексту-“байки”) дає цю
можливість підліткам з розвитим почуттям мовного стилю.
Широта застосування запозичених жаргонізмів обумовлює і деякі
граматичні зміни в їхньому використанні. Так, багато дієслів, що у мові
наркоманів вживаються тільки в односкладних безособових реченнях, у
молодіжній мові можуть виконувати роль присудка двоскладної конструкції.
Наприклад, наркоман скаже: «Мене ПРЁТ/ПРЕ від цієї фігні», – а від
молодої людини можна почути: «Мене ПРЁТ/ПРЕ цей музон».
Деякі дієслова, перемістившись із жаргону наркоманів, змінюють способи
керування другорядними членами. Наприклад, дієслово (ЗА)ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ
в мові наркомана не може мати додатку в орудному відмінку (тобто не
говорять, чим можна (ЗА) ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ — це, на думку носія арго,
очевидно). Однак молоді люди можуть розширити вираз: «Дістав
ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ тупими байками» і т.п. Подібним чином слово ГНАТИ в
наркоманів використовується без додатку в знахідному відмінку, а молоді
люди розширюють можливості цього дієслова до керування другорядними
членами.
Молодіжна мова не тільки використовує готові мовні одиниці жаргону
наркоманів, але і створює нові слова із запозичених продуктивних
коренів. При цьому активно діють префіксальний (ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.)
> ПРОГРУЗИТЬ/ПРОГРУЗИТИ (мол.) і суфіксальний (ДЕЦИЛ (нарк.) >
ДЕЦИЛЬНЫЙ/ДЕЦИЛЬНИЙ (мол.) способи словотвору. Окремо слід зазначити
каламбур, як засіб освоєння запозиченої лексики. Отримане таким методом
слово, як правило, має форму загальнолітературної одиниці і значення
освоєного жаргонізму. Наприклад: ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.) – У стані
наркотичного сп’яніння завзято і наполегливо висловлювати свої думки,
нав’язуючи їх слухачу. > ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (мол.) – Напористо і завзято
висловлюватися на тему, що не цікавить слухача, що тяготиться розмовою.
> ГРУЗ – тяжка мова, яку доводиться вислуховувати; ГРУЗ’ИЛО – людина,
яка постійно нав’язується з довгими неприємними розмовами, зазвичай про
свої проблеми; ГР’УЗЧИК – те ж, що грузило.
До особливостей освоєння наркотичних жаргонізмів можна також віднести
постійну розробку продуктивних метафор. Так, деякі слова, проникнувши в
молодіжну мову, здобувають переносне значення і починають обростати
фразеологічними виразами і новими метафорами. Наприклад: КР’ЫША/ДАХ
(нарк.) – свідомість, розум. > КР’ЫША/ДАХ (мол.) – розум. > БЕЗ
КР’ЫШИ/ДАХУ, БЕЗКР’ЫШНЫЙ (частіше— БЕЗБАШЕННЫЙ/БЕЗБАШЕНИЙ) — нерозумний,
непередбачливий, надмірно ризиковий (означення).[1]
3. За нашими спостереженнями, видання, у мовну політику яких входить
використання в публікаціях молодіжного сленгу, поділяються на дві
основні групи.
Першу можна умовно назвати “Ті, що розмовляють сленгом”. Найяскравішим
представником цього типу є російська щотижнева газета “Молоток”.
Видання першого типу ставлять перед собою мету спілкуватися з аудиторією
її мовою (зрозуміло, як вони її собі уявляють). При цьому журналісти
намагаються перенести на папір особливості розмовного синтаксису:
збивчивчивість мови, “рвані” фрази, велика кількість, у тому числі і
новомодних, вставних слів (“прикинь”), оціночних конструкцій (“отстой”,
“улет”), вигуків, накшталт “йоу-йоу”, “уау” (“вау”), “лайла-лайла”,
“бла-бла-бла” і т.п.
У цих виданнях відсоток сленгизмів у текстах досить високий. У деяких
матеріалах (наприклад, у гороскопах Світлани Да — газета “Молоток”) він
досягає 40-50%. У середньому по виданню ця цифра дорівнює приблизно 8%
за рахунок того, що запрошені автори, що висвітлюють серйозні теми,
звичайно уникають строгого дотримання стилістиці газети. На сленгізми,
що походять від наркоманских жаргонізмів, приходиться менш 1%
друкованого тексту. “Я, как любая нормальная муренка, тащусь от серебра”
(Евгеша Сулимова, читачка „Молотка” А как почистить серебро? // Молоток.
– 2000. – № 33. – С. 7). У виданнях, що “говорять на сленгу”,
літературні працівники схильні до власної “сленготворчості”, а також до
привнесення на сторінки видання слів, використовуваних у вузьких колах
дружніх компаній. Наприклад, газета “Молоток” ввела в мову своїх
публікацій слова “крендель” (“молодий чоловік”) і “мурена” (“дівчина”),
що не є широко розповсюдженими в молодіжному середовищі (більш
поширеними є слова „пацан” і „тёлка”). Цими жаргонізмами стали
користатися всі постійні автори газети, художники назвали
“крендиксами-мурениксами” комікси про взаємини хлопців і дівчат. У
результаті читачі “Молотка” сприйняли цю мовну гру і стали користуватися
“кренделями” і “муренами” у листах до редакції. “Я, как любая нормальная
муренка, тащусь от серебра” (Евгеша Сулимова, читачка „Молотка” А как
почистить серебро? // Молоток. – 2000. – № 33. – С. 7). У редакції
газети “Молоток” є навіть спеціальний Сленговик для службового
користування, за допомогою якого редактор “оживляє і бадьорить” нудні
тексти. Вирізки зі Сленговика друкуються в кожному номері газети.
Ставитися до такої пропаганди сленгу можна по різному, але очевидно, що
використовуваний у розумних межах цей прийом користується популярністю
серед читачів і їм приємно мати спільну з улюбленим виданням мову. Тут
можна провести аналогію із жаргоном окремої родини, компанії, класу в
школі, що високо цінується його носіями і робить співтовариство людей
більш міцним, дозволяє відрізняти своїх і чужих.
Друковані видання, що говорять на сленгу, стилістично і за духом
близькі молодіжному каналу MTV. Це помітно по темах, що у них
висвітлюються, по кумирах, яких журналісти підносять читачу. У газеті
“Молоток” практично щотижня знаходиться місце для повідомлень про DJ-їв
каналу чи для інтерв’ю з ними. На останній сторінці видання довгий час
публікувалися скетчі від імені Бивіса і Баттхеда, відомих
“інтелектуалів” музичного каналу. Фактично, редакція “Молотка”
намагається пресово повторити популярну телестилістику, запозичаючи
вільне користування сленгом, а також теми матеріалів і знайомі образи і
типи.
Другий тип: “Сленгізм — експресивний засіб”. До видань другого типу, що
ми умовно назвемо “Сленг — експресивний засіб”, відноситься велика
частина молодіжних ЗМІ. Назва групи відбиває її сутність. Працівники цих
газет і журналів використовують сленгізми і жаргонізми нечасто, як
виразний прийом. Загальна стилістика журналістських текстів —
нейтральна; частка сленгізмів невисока: вона складає не більше 1% по
виданню в цілому і досягає максимум 3% в окремих матеріалах. У цих
виданнях використовуються переважно ті сленгізми, що близькі до
просторіччя і не мають відтінку несподіванки та новизни. Серед
запозичених з жаргону наркоманів це такі слова, як “кайф”, “гальмувати”
і слово “відстій”, що стало популярним завдяки перекладачу серіалів про
Бивіса і Баттхеда. “Ніколи “Аварія” так не кейфувала…” (“Дискотеку
Аварія” заносить на роздягання // Cool. – 2000. – № 21. – С. 10). “І
раптом відчув, що друзі…мислять категоріями “Децл – круто, читати
книжки – відстій” (Хочете вляпатися в політику? // Молодий. – 2000. №
46-47. – С. 2). У виданнях другого типу немає власної словотворчості.
Їхня мова не є оригінальною візитною карткою. За стилем статей важко
визначити, де вони могли бути надруковані: у “Cool”, “Тусовочці”,
“Бумеранзі” чи “Молодому”. Різниця відчувається в музичних та інших
уподобаннях, а не в мові, що явно належить поколінню старше 25 років.
Окремо у цьому ряді стоїть журнал “Птюч”, на сторінках якого з’являється
нецензурна і груба лексика, але предмету розмови про сленг це не
стосується.
Стійкий інтерес до варіантів розмовної мови зберігається в мережі
Інтернет. Час від часу на сайтах, що мають відношення до словесності,
з’являються конференції з питань культури мови , вивішуються передруки
журнальних статей (наприклад, Ю.Шинкаренко “На палубі “Арго”, чи похід
за владою”). Деякі дослідники публікують свої роботи в мережі з метою
одержати відгуки читачів, що не пов’язані з науковим світом (наприклад,
робота Є.Гуц “Фізичні можливості і зовнішній вигляд людини в мовній
картині світу підлітка”). Великою популярністю користуються словники
“блатної музики”, молодіжного сленгу, жаргону наркоманів і т.п. Автори
деяких сайтов (наприклад, видавництво ЭТС на www.russianstory.com)
пропонують відвідувачам брати участь у створенні різноманітних
словників. Таким чином, Інтернет, як інтерактивний ЗМІ, може надати
величезну допомогу науковцям, що вивчають живу розмовну мову в зборі й
аналізі лексичного матеріалу, а також швидко довести результати їхніх
досліджень до читаючої публіки.[I1]
4. Додаток: „Словник найбільш поширених сленгізмів”.
безпонт’овий Поганий, неякісний, невигідний, невдалий. /Є відтінок
очікувань, що невиправдалися, розчарування. Беспонтове літо.
беспонт’ово – присл. від беспонтовый. Щось дівчата безпонтово скачуть..
безпонт’овка Ім. від безпонтовий. Про будь-який предмет, особу чи явище
Як новий препод? – Безпонтовка.
Йому в барі навалили півтарілки якоїсь безпонтовки.
бути (сид’іти)
на ізм’єні Бути наляканим. Весь колок на ізмєні: запитають – не
запитають.
в’арщик Поважне найменування фахівця в якій-небудь області. Вася –
головний варщик по матеші.
виїхати
поїхати Розслабитися, відвернутися від проблем. Ми смикнули по
стаканчику і виїхали.
відключ’итися 1. Знепритомніти. (розм.)
2. Міцно заснути. (розм.)
3. Глибоко задуматися і не реагувати на навколишні явища. (розм.)
Вибач, відключився.
відкл’ючка Ім. від відключитися. /про стан/ Грузи – не грузи, а він у
відключці.
відст’ій Про будь-який поганий предмет, особу чи явище. /відтінок
зневаги/ /звичайно оцін. констр./ Новий кліп Мадонни – повний відстій.
відст’ійний – прикм. від відстій Дістав цей відстійний музон.
вст’авлений Пригнічений, неуважний. Якийсь ти сьогодні вставлений
вставл’яти 1. Робити статевий акт (суб’єкт – чоловік).
2. Розпікати, перемагати і т.п. /зі значенням переваги суб’єкта/ Він
мені так вставив – мало не показалося!
втикати Уважно дивитися. Втикай, яка файна дівчина!
гальмувати (тормозити – в деяких похідних) 1. Уповільнено реагувати Ти
чого гальмуєш, не выспався?
2. Гаятися, упускати можливість. Не гальмуй, а то не дістанеться.
т’ормоз- про людину; ім. від гальмувати. Ну ти і тормоз.
тормозн’ути – док.в. від гальмувати. Я тормознув – вона і звалила.
зтормоз’ити, протормоз’ити- док.в. від гальмувати.
тормозн’утий- прикм. від гальмувати. Забери свого тормознутого дружка:
він мене дістав!
глюкан’ути На мить помилково оцінити візуальний об’єкт. Ти чого? – Так,
глюкануло, папика тачка.
гл’юки Обман зору. = “здалося”. Ой, препод йде…Фу, глюки.
гл’ючитися
пригл’ючитися Здаватися, увижатися. /можл. ос. і безос. ф./ Їй у траві
чирик приглючився. Ломанулась – фантик.
гл’ючить 1. Помилково оцінювати візуальний об’єкт. /перев. безос. ф./
Мене глючит зі столовки стільці тирять.
2. Протягом якогось часу робити дурні помилки одну за одною./можл. ос. і
безос. ф./ З ранку глючишь – піди проспися.
3. Погано працює, через технічні недоліки. /Ну цей комп і глючить!
гл’ючний Дурний, неякісний. Мене задовбала твоя глючна ручка.
гнати 1. Говорити багато, нудно і безглуздо. Борисич щось жене/гонить
про свою перту успішність.
2. Говорити неправду. Чесно кажу! – Не жени/гони! прогн’ати –
розповісти. Никітон прогнав круту байку.
прогн’ати віз – розповісти історію.
проган’яти недок. в. до прогнати.
гон, гоніво 1. Довгий, марний монолог. Припиніть гон.
2. Неправда. Гон! – Відповім/отвечу!
г’онки – те ж що гон.
гонщик – людин, що говорить
1. багато і нудно;
2. неправду.
Ну ти і гонщик!
груз’ити Складно і завзято висловлюватися на тему, що не цікавить
слухача /можливо дод. у ор.відм./. Забодав грузити своїми проблемами!
груз – важка мова, яку доводиться вислуховувати. Мені твої грузи уже ось
де!
груз’ило – людина, що постійно нав’язується з довгими неприємними
розмовами, звичайно про свої проблеми. Ну твоя маманя і грузило!
гр’узчик – те ж, що грузило.
дах відірвало,
знесл’о Док.в. до дах рве, відривається, зносить. вим. дод. у род.відм.
із прийменником у//тільки безос.ф./
дах від’їхав,
з’їхав,
по’їхав Док.в. до дах від’їжджає, з’їжджає. Дах перекос’ився – те ж. Дах
протік – те ж.
дах їде,
від’їждж’ає,
з’їждж’ає,
Про нерозумні, неадекватні думки, поводження. /вим. дод. у род.відм. із
прийменником / Втріскався – дах їде.
дах в дорозі – те ж. Забий, у нього дах у дорозі.
дах протік’ає – те ж. Дах протікає? Зараз покрівельника із сокирою
покличу.
дах рве
відрив’ає,
зн’осить Про рішучі, дуже нерозумні, неадекватні думки, поведінку. /вим.
дод. у род.від. із прийменником у//тільки безос.ф./ Як згадаю – дах
зносить.
дах,
башня (лише як частина слів) Розум
безбашений – нерозумний, непередбачливий, надмірно ризиковий
/означення/ Що я без даху, щоб підставитися.
д’ецил Мало, небагато. Смикнемо по децилу?
д’ецильний – маленький. Підкинь децильный шурупчик.
доган’ятися
догн’атися Продовжити заняття чим-небудь. Відпочинемо чи догонимось?
Стимулювати себе чимось. Петя догнався горілкою і покатився.
забити (на) Стати байдужим до кого/чого, не звертати увагу. Нам сказали,
шо deadline завтра.—Та забий, це гоніво. Не треба забивати на ММСД — це
найважливіший для соціологів курс.
завтикати Задивитись на когось/щось, бути неуважним. Завтикав — і
головою об стовп.
загруз’ити
нагруз’ити
прогруз’ити Стомити важкою розмовою; обтяжити сторонніми проблемами.
/можливо дод. у ор.відм./ Батий мене загрузив, аж дах поїхав.
загруз’иться
нагруз’иться
прогруз’иться Задуматися над яким-небудь питанням чи перейнятися
проблемою настільки глибоко, що утруднюється перехід до інших видів
розумової діяльності /можливо дод. у ор.відм./. Я цією хімією загрузився
– ні хрена не розумію.
зак’инуться З’їсти що-небудь. Нумо в столовку – закинемося.
заманати Приносити проблеми (лише док. в.) Ти мене вже заманав!
замор’очити Замучити незрозумілою поведінкою і/чи
висловлюваннями.(розм.).
замор’очка 1. Проблема. Йти чи не йти – от вже заморочка.
2. Незрозуміла навколишнім особливість. У кожного свої заморочки.
зачіпляти Док.в. від чіпляти.
зіскоч’ити Те ж, що злізти. Зіскочили з MTV.
зістр’ибнути Те ж, що зіскочити.
злізти Позбутися від пристрасті чи надмірної захопленості. Я зліз з
регбі.
ізм’єна Переляк, страх.
кайф 1. Задоволення. Таке кіно – от це кайф.
2. Оціночна конструкція із загальпозитивним значенням. Ну, як Маруся? –
Кайф.
кайф’овий – гарний, той що приносить задоволення. Кайфовый ресторанчик.
кайф’ово – добре, приємно. Кайфово прошвирнулись.
кайфон’ути
спійм’ати кайф
злов’ити кайф Док.в. до кайфувати, ловити кайф.
кайфув’ати
лов’ити кайф 1.Одержувати задоволення, блаженствувати. Читаю і ловлю
кайф, прикинь!
2.Перен., ірон. дуже втомитися. Я після кросу кайф зловив.
ковб’асити Забезпечити соматичний прояв сильної нервової напруги,
бурхливого переживання; = простор. бити. /тільки безос.ф./ Не можу на
нього дивитися, мене ковбасить.
2. Розважатися, танцювати. І начебто напередодні не пила – так,
ковбасилась півночі на танцполі і годинки в дві, як зразкова,
відправилася подушку давити.
3. Псувати настрій, приносити страждання. Сиджу на іспиті, як на вогні,
– так мене ковбасить.
розковбас – задоволення, невтримні веселощі, щось дуже високої якості.
Знамениті київські діджеї Кефір і Приват притягли усі свої прибамбаси:
вертушки, шари, стовпчики – і влаштували повний розковбас.
ковбаса – те ж, що розковбас. Послухай, RAMMSTEIN – дійсна ковбаса…
колеса 1. Таблетки, ліки. Мені якісь колеса прописали, ну і горло
полоскати.
2. Цукерки, які за формою й упакуванням нагадують таблетки (наприклад,
“Ментос”, “M&М’s”, “Рондо” і т.п.). Підкинь колеско, не жмись.
колихати Хвилювати. Мене твоя думка не колише.
кум’ар 1. Цигарки. Кумар є?
2. Дим, задуха. Ну і кумар!
кум’арити 1.Палити. Покумарим? – Ваш тютюн.
2.Перен. синонім до „гнати” Зара заліплю по харі! — Та ти кумариш…
м’іцно сид’іти Пристраститися. Ми щільно підсіли на Квэйк.
мутити 1. Робити, виготовляти, писати, створювати щось. Замути реферат.
2. Спілкуватися.
замутити також — організувати. Микита і Грув замутили крутий проект.
3. Почати любовні відносини. Ти в курсах, Маху з Вовчей замутила?
вимутити – одержати. А як вымутить собі фірмовий CD?
обкум’арений Неадекватний (про людину). Ти чого якийсь обкумаренный.
перти Подобатися, радувати, робити приємність. /безос. і ос.ф./ Мене пре
ця шняга.
пертися – одержувати задоволення. Я пруся від Земфіри.
пруха – везіння Пішла по життю пруха.
непруха – невдача Суцільна непруха, хоч вішайся.
п’ихати Курити. Борисич прогнав, типу пихкати в школі забудьте.
підс’істи Полюбити заняття чим-небудь. /вим. дод. у знах.відм. із
прийменником на/ Він підсів на бісер.
підс’істи на ізм’єну док.в.до бути (сидіти) на ізмєні.
пл’ющити Гнітити, стомлювати./можл. ос.ф./ Ти чого? – Життя плющить.
подсад’ити Навернути, зацікавити. Сірого Косий на бродилки підсадив.
приб’ити 1. Сподобатися. Мене її феньки просто прибили.
2. Здивувати. Ця фішка усіх прибила.
приб’итий 1. Здивований. Він від дирюги вийшов сильно прибитий.
2. Розстроєний. Чогось ти прибитий, начебто тобі не налили.
прих’ід Задоволення. Така чикса – повний прихід.
проперти Док.в. від перти. Мене “Брат-2” просто пропер.
сид’іти
тащ’ити Те ж, що перти. Мене ця пара не тащит.
тащ’итися – те ж, що пертися. Я тягнуся від Брітні Спірс.
т’оркати 1. Вражати. Я в Штатах на таких катався. Мене не торкає.
2. Хвилювати, цікавити. Мене це все не торкає. В’їхав?
3. Подобатися. А неї торкають такі хлопці.
т’оркнути Док.в. від торкати. Така дівчинка – мене просто торкнуло.
т’оркнутий 1. Здивований.
2.Захоплений.
3. Про дивну поведінку. Торкнутий якийсь – носиться без справи.
уд’овбаний. 1. Дивний, неадекватний.
2. Утомлений, замучений. Він учора був геть-чисто удовбаний.
уп’иханий 1. Багато викурив.
2. Замучений, утомлений. Упиханий, начебто на ньому скакали
чіпл’яти Хвилювати, привертати увагу. Мене твої заморочки не чіпляють.
ш?арити Бути фахівцем у певній області. З “Ймовірності” у мене 100. – Та
ти, я бачу, шариш !
Використані джерела.
Друковані
Internet
Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование. –
М., 1996.
Быков В. Проблемы словаря русского воровского интержаргона (“Русской
фени”) // Быков В. Русская феня. – Смоленск, 1994.
Воровской язык // Энциклопедический словарь, начатый проф.
И.Е.Андреевским, продолженный под ред. К.К.Арсеньева и засл. проф.
Ф.Ф.Петрушевского / Издатели Ф.А.Брокгауз (Лейпциг), И.А.Ефрон (СПб). –
СПб, 1892.
Елистратов В.С. Русское арго в языке, обществе и культуре // Русский
язык за рубежом. – 1995. – № 1 .
Копорский С. Воровской жаргон в среде школьников // Вестник просвещения.
– 1927. – № 1. – С. 7-12.
Скворцов Л.И. Взаимодействие литературного языка и социальный диалектов:
Дис д-ра филол. наук. – М., 1966.
Slang // The Encyclopedia of Language and Linguistics. – UK: Pergamon
Press, 1994.
Slang // Britannica’97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster’s
Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.
Internet
http://annababina.narod.ru/pressa2.html
http://www.paco.net/~odessa-mag/slovar/index.htm
Арго (від франц. argot – просторіччя) – соціальний діалект;
відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але
не має власної граматичної й фонетичної систем.
Жаргон (від франц. jargon та галло-романського gargone – базікання) –
мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла
для сторонніх.
Словник іншомовних слів./Під ред. О.С. Мельничука.- К., 1974.
Складено на основі почутих розмов студентів НаУКМА, повідомлень в
чатах, на форумі Bo.net.ua/forum та власного досвіду. Ілюстраційний
матеріал підібрано з реальних діалогів.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
