Реферат на тему:
Українська національна кухня
Україна славиться своєю національною кухнею, яка створювалася протягом
сторіч, багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їх високими
смаковими й поживними властивостями. Борщі і пампушки, вареники і
галушки, ковбаси і печеня, напої з фруктів і меду відомі в усьому світі.
Українська кулінарія налічує сотні рецептів, що характеризуються
простотою приготування і прекрасними, неповторними смаковими якостями,
ароматом, соковитістю. Українці жартома кажуть про свою кухню: “У нас
просто: борщ, каша, третя кваша”.
Українській кухні властиві різноманітність вживаних продуктів та
комбінування кількох видів теплової кулінарної обробки (смаження,
варіння, тушкування, запікання). Лишень способів варіння борщу понад
тридцять, а до його складу входять близько двадцяти найменувань
продуктів. Для багатьох страв характерне поєднання овочів, круп та
м’яса. Це голубці з м’ясом, крученики волинські, перець фарширований,
капуста тушкована з свининою, м’ясо, шпиговане овочами.
Особливо смачні страви, приготовлені у спеціальних керамічних горщиках
(печеня, вареники із сметаною запечені, картопля тушкована з м’ясом та
чорносливом тощо).
Велике значення в українській кухні з давніх-давен мають страви з риби:
карась запечений у сметані, щука тушкована з хріном, рибні крученики,
фарширована риба.
Популярні в Україні різні каші (пшоняна, гречана, гарбузова та ін.) і
вироби з них (січеники, запіканка, крупники, бабки).
Різноманітність і багатство страв української кухні описав у поемі
“Енеїда” великий письменник, знавець народного побуту І.П.
Котляревський:
Тут їли рознії потрави,
І все з полив’яних мисок,
І самі гарнії приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підлевою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
Із маком медовий шулик…
П’ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість;
Баранів тьма була варених,
Курей, гусей, качок печених,
Досита щоб було всім їсть…
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба-шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани…
Там лакомини разні їли…
Сластьони, коржики, стовпці,
Варенички пшеничні, білі,
Пухкі з кав’яром буханці.
Потрава — те ж, що й страва, їжа. В “Енеїді” потравою називається страва
типу печені, смажені.
Лемішка — кашоподібна борошняна страва.
Зубці — варена страва з ячного солоду і конопляного або макового молока.
Зубці зі солоду вважалися ласощами.
Путря — страва з варених на воді ячних круп, які заправляли житнім
солодом, хлібним квасом і ставили на піч у тепле місце для вкисання.
Вранці варили у горщику. Готували путрю під час зимових постів.
Кваша — страва, схожа на кисіль за консистенцією і технологією
приготування, але відмінна за складом продуктів. Готували її з двох
частин житнього й однієї частини гречаного борошна і невеликої кількості
борошна з житнього солоду. Борошно змішували, заправляли окропом,
розводили до густоти рідкого тіста і ставили на піч у тепле місце для
вкисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику,
стежачи, щоб кваша не вибігла. Заправляли квашу влітку ягодами, а взимку
свіжою калиною, сушеним варенням і товченими грушами. Кваша вважалася
ласощами.
Шулики — коржі, які пекли на свята Маковія або Спаса. Коржі ламали на
шматочки, змішували з тертим маком і медом і їли упродовж цих свят.
Тісто на коржі робили пісним і прісним (на спасівку припадав двотижневий
піст), у зв’язку з цим виникла і приказка: “Із води та муки пече баба
шулики”.
Шпундра — страва із обсмаженої свинини (підчеревини або грудинки),
тушкованої з буряками у буряковому квасі.
Баба — шарпанина з отрібки — це страва з посічених нутрощів: печінки,
легенів, серця, які заливали тістом з яйцем, а коли їли, то шарпали,
смикали, розривали, розділяли на дрібні шматочки.
Крохналь — кисіль, який був мало поширеною “панською” стравою.
Сластьони — дрібненькі шматочки вчиненого білого тіста, смаженого в олії
до золотистого кольору.
Стовпці — гречані хлібці, випечені в керамічних кухлях з рідкого кислого
гречаного тіста, які заміняли хліб.
Кав’яр — риб’яча ікра, солена із спеціями. Особливо цінувався кав’яр з
осетрових. Ще у XVIII ст. кав’яру робили багато, навіть селяни дозволяли
собі його їсти у піст.
Улюблені напої українців — різні кваси (хлібний, буряковий, яблучний,
березовий, журавлинний, калиновий, малиновий, грушевий); узвари із
сушених і свіжих яблук, груш, слив, вишень; медова сита, пиво.
В українській кухні знайшли відображення не лише історичний розвиток
народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його
культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями
господарської діяльності.
Кожному з етнографічних регіонів України властиві свої особливості
кухні, зумовлені географічними умовами і національними традиціями. Так,
у гірських районах Карпат переважають страви з кукурудзяного борошна,
грибів, молочних продуктів: кулеша, чир, мамалиґа, банош, бринза,
гуслянка, соломаха та ін. У низинних районах готують страви з пшеничного
борошна і різних овочів — галушки, вареники, гомбовці, кремзлики,
пироги. У кухні поліщуків поширені страви з картоплі та овочів: коми,
деруни, зрази, холодники.
Найпопулярнішим в українців є сало, яке використовують для засмажування
чи затовкування рідких страв — борщів, капусняків, юшок; на ньому
смажать яєчню; шкварки з сала вживають до каш, галушок, вареників,
млинців, лемішки, мамалиґи тощо. Його їдять сирим, копченим, вареним,
смаженим, а також використовують для шпигування яловичини, приготування
завиванців. В народі достаток сала вважався за справжній добробут.
Багато страв — кулеші, лемішки, лежні картопляні, гуслянки (з молока),
верещака, шпундра та ін., які раніше вважали традиційними і широко
використовували, тепер почали забувати.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
