.

Статистика фінансів галузей національної економіки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
741 4573
Скачать документ

Реферат на тему:

Статистика фінансів галузей національної економіки

Сутність і завдання статистики фінансів галузей національної економіки

Фінанси становлять сукупність економічних відносин, пов’язаних з
формуванням, розподілом і використанням грошових коштів (фінансових
ресурсів) у господарській діяльності.

Статистика фінансів галузей національної економіки:

• вивчає систему показників і кількісні характеристики економічних
відносин на основі властивих їй статистичних методів;

• вивчає процес здійснення фінансовими органами розподілу, нагромадження
та використання фінансових ресурсів;

• визначає резерви отримання прибутку і підвищення рентабельності;

• виявляє фактори, що впливають на показники фінансового стану;

• досліджує розподіл прибутку, оборотність обігових коштів. Завдання
статистики фінансів галузей національної економіки:

• розробка інструментів статистичного спостереження (форм звітності, які
затверджує Міністерство фінансів України та державний комітет із
статистики);

• проведення спеціальних спостережень, які дають змогу отримати
необхідну інформацію для дослідження того чи іншого явища;

• методологічне і технічне забезпечення зведення масових даних, що
отримують від підприємств у процесі надання ними статистичної звітності,
групування і подання даних органам управління і контролю;

• удосконалення системи статистичних показників, що характеризують
фінанси підприємств і галузей національної економіки;

• удосконалення статистичної методології аналізу показників прибутку,
рентабельності, виявлення і вимірювання факторів, що впливають на зміну
цих показників.

Поняття і склад системи показників фінансів галузей національної
економіки

Система фінансових показників характеризує економічні результати
діяльності галузей національної економіки і умови, в яких здійснюється
ця діяльність.

Результати діяльності галузей можна подати у вигляді показників, які
характеризують сукупність економічних ресурсів, що є у розпорядженні
підприємств і в разі їх використання повинні забезпечувати отримання
доходу.

Основний капітал складається з матеріальних засобів, які
використовуються на підприємстві тривалий період. Це земля, обладнання,
верстати, транспортні засоби тощо. У процесі експлуатації вони
зношуються і списуються у вигляді амортизаційних відрахувань на
новостворений продукт. Термін їх використання — кілька років.

До цінностей, що визначаються як нематеріальні активи, належать
видавничі права, патенти, законні права на вид діяльності, вартість
фірмового знака і фірми.

Обіговий капітал — це частина виробничого капіталу, вартість якого у
процесі виробництва повністю переходить на продукт, що виробляється.
Термін використання оборотного капіталу — щонайбільше рік.

Гроші можуть мати форму готівки в касі, коштів на банківських рахунках,
цінних паперів.

Дебіторська заборгованість виникає під час продажу товарів і надання
послуг у кредит.

Резерви (запаси) можуть мати вигляд сировини і матеріалів незавершеного
виробництва, готових виробів.

Власний капітал виражається фінансовим вкладом господаря підприємства та
його співвласниками, акціонерами.

Довгостроковий капітал може бути створений з резервів, які складаються
на основі прибутку минулих років.

Резерви забезпечують підприємство коштами на випадок майбутніх
непередбачених витрат чи виплати боргів.

Довгострокові кредити підприємство бере на тривалий термін (понад рік).

Короткострокові зобов’язання охоплюють заборгованість підприємства, яка
повинна бути погашена в термін до одного року.

Поточна заборгованість становить зобов’язання підприємства перед
працівниками із заробітної плати, зобов’язання перед бюджетом і фондами
з виплати податків, зобов’язання перед кредиторами.

Наведемо класифікацію господарських засобів і коштів, а також; джерел їх
утворення (за Н. Ткаченко).

Статистика фінансів підприємств

Перехід до ринкової економіки істотно вплинув на фінансову систему
загалом і насамперед на її основну ланку — фінанси підприємств.

Фінанси підприємств — це система фінансових або грошових відносин, які
виникають у процесі формування основного та оборотного капіталу, фондів,
коштів підприємств, їх розподілу та використання.

Завдання статистики фінансів підприємств:

• оцінює ефективність використання ресурсів;

• аналізує фінансовий стан рентабельності, фінансову стабільність;

• визначає становище на фінансовому ринку;

• аналізує платоспроможність, ліквідність та конкурентоспроможність
підприємств.

Статистика фінансів підприємств здійснює статистичний аналіз відносин
між власниками (акціонерами), працівниками підприємств, постачальниками,
споживачами, фінансово-кредитними інститутами, бюджетними та
позабюджетними фондами, органами управління підприємством.

Фінанси підприємств виконують певні функції:

• оперативну (ґрунтується на підсумках статистичного аналізу формування
доходів і фондів);

• розподільну (полягає в розподілі отриманих коштів за напрямками з
метою підтримання пропорційного їх використання);

• контрольну (перевірка ефективності здійснення різних видів
діяльності).

Виконання цих функцій здійснюється за напрямками (блоками) —управління
поточною фінансовою діяльністю, активами, пасивами та ефективністю
управління поточною фінансовою діяльністю. При цьому використовують
результати аналізу формування та використання доходів, поточних витрат
та їх фінансування, утворення та використання прибутку, амортизаційних
відрахувань, господарського ризику.

Управління активами і пасивами здійснюють через аналіз формування майна
підприємства, обігових активів, інвестицій у розвиток майна, формування
капіталу, дивідендної політики збільшення власного капіталу, кредитної
політики.

Для забезпечення ефективності фінансової діяльності необхідно
проаналізувати виконання фінансових планів, ефективність фінансової
політики.

Кожному із складових блоків властива специфічна методика статистичного
аналізу стосовно розподілів (групувань), напрямків визначення
ефективності використання фінансових ресурсів під впливом основних
факторів.

Так, у процесі аналізу формування майна підприємств вивчають структуру
майна, яке поділяється на основний капітал (основні засоби,
нематеріальні активи, капіталовкладення, довгострокові фінансові
вкладення) і оборотний, або поточні активи (товарно-матеріальні запаси
за собівартістю, авансовані витрати, кошти, дебіторська заборгованість).

При вивченні структури джерел фінансових коштів, які авансуються в майно
підприємств, розрізняють внутрішні джерела (чистий прибуток, амортизація
основних засобів і нематеріальних активів, кошти, отримані за рахунок
емісії акцій) і зовнішні (банківські та поза банківські позики,
додаткова емісія акцій).

У процесі аналізу механізму формування майна підприємств вивчають вплив
основних факторів: внутрішніх (стадії життєвого циклу підприємства,
профіль і обсяги діяльності, стратегічні цілі та завдання) і зовнішніх
(стан економіки країни та окремих її регіонів, кон’юнктура ринків,
капіталу та ресурсів, конкурентне середовище).

Після цього аналізують формування та використання окремих складових
майна підприємства.

Певна частина коштів забезпечує процес господарської діяльності у формі
оборотних фондів. Вони авансуються в поточні витрати підприємств і
повертаються у складі виручки за реалізовану продукцію. Статистичний
аналіз обігових коштів здійснюють у вигляді їх групування за певними
класифікаційними ознаками та роллю у виробництві.

За функціональними ознаками і роллю у виробництві вони поділяються на
оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво,
витрати майбутніх періодів) і фонди обертання (готова продукція, гроші
та кошти в розрахунках).

За ознаками організації обігові кошти поділяють на нормовані та
ненормовані.

За джерелами формування розрізняють власні та запозичені кошти.

У процесі статистичного аналізу враховують відмінності у структурі
обігових коштів, зумовлені належністю до різних галузей та видів
діяльності, а також спеціалізацією виробництва.

Ефективність використання обігових коштів аналізують на основісукупності
показників. Розглянемо основні з них.

• Коефіцієнт оборотності обігових коштів:

де РП — обсяг реалізації продукції за собівартістю; 3 — середнійзалишок
обігових коштів.

• Швидкість обороту обігових коштів, днів:

де Д — кількість днів у періоді.

• Абсолютний розмір економії від прискорення обороту обігових коштів:

• Коефіцієнт завантаженості:

де ТП — обсяг товарної продукції за період.

• Коефіцієнт рентабельності:

де П — прибуток.

• Коефіцієнт збереження:

де Зп, Зк — залишки обігових коштів відповідно на початок і на кінець
періоду.

Наведені показники вивчають як у статиці, так і в динаміці. Динаміку цих
показників вивчають за допомогою показників динамічного ряду — темпів
зростання та приросту, абсолютного приросту та ін.

У розподілі за установами (підрозділами) підприємства для аналізу
динаміки застосовують індекси середніх величин, до складу яких

входять індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Так, індекс коефіцієнта рентабельності змінного складу

показує відношення середнього рівня рентабельності за сукупністю
підрозділів підприємства у звітному періоді до середнього рівня у
базисному періоді:

де Rі, Rо — рівень рентабельності в окремих підрозділах підприємства у
періоді відповідно звітному та базисному; d\, do — частки залишків
обігових коштів у загальному їх обсязі по підприємству. Абсолютна зміна

Індекс рентабельності фіксованого складу визначають за формулою

відповідно абсолютна зміна

Індекс IФ’с показує, як змінився середній рівень рентабельності у
звітному періоді порівняно з базисним тільки за рахунок динаміки рівня
рентабельності в окремих підрозділах підприємства.

Індекс рентабельності структурних зрушень визначають за формулою

відповідно

Індекс Id’3 показує, як змінився середній рівень рентабельності по
підприємству тільки за рахунок зміни розподілу залишків обігових коштів
підрозділами підприємства.

Між індексами існує такий взаємозв’язок:

Взаємозв’язок абсолютних показників:

Індекси динаміки інших показників стану обігових коштів розраховують за
аналогічними формулами. При цьому за вагу розподілу в індексах
коефіцієнтів оборотності та завантаженості беруть частку середніх
залишків. У цьому разі факторами, що формують динаміку прибутку, є
рівень рентабельності та залишки обігових коштів. Абсолютну зміну
прибутку визначають за такими формулами: • за рахунок рівня
рентабельності, тобто віддачі,

• за рахунок динаміки середніх залишків обігових коштів

Звідси

У свою чергу, факторами, що впливають на динаміку рівня рентабельності,
є динаміка прибутку і залишків обігових коштів. Динаміку рентабельності
визначають за такими формулами:

• за рахунок прибутку

• за рахунок середніх залишків обігових коштів

Список використаної літератури

Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А. В. Головач, В. Б.
Захожай, Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К. 1995.

Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. — К.: НИКА-Центр,
1999.

Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна теорія
статистики”. — Вінниця, 1999.

Захожай В. В., Шепітко Г. Ф. Статистика ринку товарів та послуг. — К.:
Вид-во УФІМВ, 1998.

Збірник задач зі статистики / За ред. А. В. Головача, А. М. Єриної, О.
В. Козирева, С. С. Герасименка. — К.: Вища шк., 1994.

Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. — К.:
Вид-во КНЕУ, 2001.

Ерина А. М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. — К.: Т-во
“Знання”, 2001.

Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного
підприємства. — К.: Хрещатик, 1999.

Митрофанов Г. В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. — К.:
Вид-во КТЕІ, 1993.

Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.: Вік, Глобус, 1992.

Рябушкин В. Т. Основы статистики финансов. — М.: Финстатин-форм, 1997.

Статистика / С. С. Герасименко та ін. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, М. Єріна та
ін. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000.

Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. / А. В. Головач, B. Б.
Захожай, К. С. Базилевич. — К.: МАУП, 1999.

Статистика кредиту: Конспект лекцій з курсу “Фінансова статиcтика” /
Укл. О. Г. Демешко. — К.: Вид-во КДТЕУ, 1998.

Статистика финансов: Учебник / Под ред. проф. В. Н. Салина. —М.: Финансы
и статистика, 2000

Теслюк И. Е. Статистика финансов. — Минск: Вышэйш. шк., 1994.

Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины:
Учебник для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. — 7-е изд., доп. и
перераб. — К.: А. С. К., 2001.

Ушакова Н. М., Лігоненко Л. О. Кредитна політика торговельного
підприємства: Навч. посіб. — К.: Вид-во КТЕІ, 1994.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020