.

Екологічний стан міста Старокостянтинова , його району та проблеми що склались (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
428 4375
Скачать документ

Реферат на тему:

Екологічний стан міста Старокостянтинова , його району та проблеми що
склались.

План:

1. Екологічний стан міста Старокостянтинова , його району та проблеми що
склались.
3

2. Література
17

Місто Старокостятинів,(Хмельницької області) площа якого 3,5 тис.
гектарів, розташоване в поймах річок Случ, Ікопоть, Шахівка.
Старокостянтинів та його район розташований на північний захід області,
в межах помірного клімату, своїми природно кліматичними умовами,
географічними факторами, рівнем природокористування і охорони природного
середовища район можна віднести до реакраційної зони.

Площа району становить 125,1 тис.га.

Територія міста Старокостянтинова знаходиться на пн. – 49 градусів
46 хв. пн.ш. ; пд. – 49 градусів 43 хв.пн.ш; сх. – 27 градусів 20 хв.
сх. д.; зх .- 27 градусів 12 хв. сх. д., а крайня точка території
Старокостянтинівського району на зх. є с. Пихтії – 27градусів сх. д. 00
хв. і 49 градусів 54 хв. пн.ш.; на сх. – с.Махаринці – 27 градусів 40
хв. сх. д. і 49 градусів 50 хв. пн.ш.; на пн. – с.Андріївка – 49градусів
56 хв. пн.ш. і 27 градусів 08 хв. сх.д.; на пд. – с Самчинці – 48
градусів 35 хв. пн.ш. і 27градусів 25 хв.сх.д.

Лісистість району становить 0,5%. Природні води включають: річки,
ставки, болота та підземні води. Ґрунти в основному чорноземи, 40% площ
має крутизну схилів більше 5 градусів, 48,9% орних земель щорічно
піддаються водній ерозії, що має негативний вплив на відновлення
родючості земель і викликає забруднення поверхні водою.

Рослинний покрив в основному складається із с/г культур. Річкові
долини покриті трав’янистою рослинністю в основному: вівсяниця,
тонконіг, жовтець і т.д. В лісах переважно посаджено ясен, дуб, берези
та хвойні посадження.

З природних копалин місцевого значення: торф, щебінь, шерства,
глина, пісок.

Загальна екологічна проблема міста та району.

Падіння виробництва, що продовжується і надалі , протягом останніх
років , безпосередньо позначається на стані природного середовища міста
і сіл району , його основних ресурсів – води , землі, повітря.

З однієї сторони, зменшення об’ємів використання природних
ресурсів – зокрема викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
використання питної води, склад неочищених стоків, зменшили вплив на
природне середовище. Покращився стан поверхневих водойм в місті та
районі , крім р.Случ ,повітряного басейну.

Що ж стосується земельних ресурсів, то неспроможність
господарств підтримувати на належному рівні родючість ґрунтів,
впроваджувати засоби захисту від водної ерозії, веде до поступової їх
деградації, а в таких господарствах як КСП І-го Травня с.Капустин, КСП
«Кубинське»,с/с «Немиринецьке», с/с «Перемога»,с.Сковородки, КСП
«Урожай» с.Черна, КСП ім. Володимира Великого вона вже наступила.

Врожайність всіх с/г культур в даних господарствах найнижча в
районі. Відповідно до цього в даних господарствах удобрено площі під
посів с/г культур мінеральними добривами від 14% до 33%, а органічних
добрив 1% – 9% , від загального. Гірше того на І га посівних площ тут
внесено мінеральних добрив 0,4 -14 кг, органічних добрив відповідно
від 0,3 – 0,6 тонн по Йосипівці та Немиренцях , Староострополя , та 1,4
тонни по інших.

І це враховуючи той фактор, що в цілому по району за останні
5 років внесення мінеральних добрив скоротилось вдвічі, а органічних
добрив на половину.

Негативні наслідки економічної кризи негативно позначаються
на виконанні природоохоронних заходів запланованих регіональній
програмі на 2005 р., особливості в промисловості, будівництві, і
особливо очисних споруд, транспорті

Значна частина заходів, якщо не всі ,пов’язані із за
відсутності коштів у підприємств на їх фінансування залишаються не
виконаними.

На стан природного середовища міста та району своєю виробничою
діяльністю впливають:

Промислові підприємства – 18;

Будівельні організації – 16;

Транспортні організації – 9;

Підприємства зв’язку – 3;

Житлово – комунальні – 10;

Підприємства постачання – 15;

Заготівельні організації – 2;

Підприємства громадського харчування – 11;

Підприємства торгівлі – 40;

Підприємства побутового обслуговування – 6

Військові частини – 8;

С/г підприємства та селянські спілки – 36;

Фермерські господарства – 43;

Організації та установи – 85.

Як і раніше відмічається спад виробництва як по промислових так і по с/г
підприємствах.

Проте, в окремих районах міста ситуація не з кращих. На
екологічній карті району та міста визначено 2 основних райони
екологічного напруження. Це південно – східна частина міста , де
розміщуються цукровий завод, військовий аеродром. Друга частина між АТ
« Дружба народів» – с.Самчики, куди входять і очисні споруди міста, поля
фільтрації цукрового заводу.

Саме в цих районах сконцентровано найбільші підприємства, які в
даний час працюють і своєю діяльністю негативно впливають на навколишнє
середовище.

По об’ємах викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин
являється цукровий завод 250,6 т. , військовий аеродром, асфальтний
завод, забруднюється природне середовище підприємствами міста , об’єм
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за рік зменшено на 558
т. і становлять 1511.

По водних об’єктах .

Оскільки в 2004 році п.н. вагонів закрито, то зменшився скид
неочищених стоків в р. Случ в кількості 10 тис.м3. Залишився завод ЗБШ,
який скидає свої стоки в р. Случ, які кваліфікуються як нормативно чисті
без очистки в кількості до 30 тис. м3 в рік.

Міськводоканалом у поверхневі водойми р. Случ скинуто недостатньо
очищених стоків в кількості 1531 тис. м3, або 67% до скинутих в
поточному році. Всі недостатньо очищені стоки становлять перевищення по
азоту амонійному – на 14% до норми. В зв’язку з цим постійно у р. Случ
спостерігається висока мінералізація.

Забруднюють природне середовище АТ «Дружба народів» /тваринницький
комплекс по відгодівлі ВРХ, який розміщено в водоохоронній зоні р. Случ/
, НВО «Еліта» с.Самчики – стоками з ферми, через очисні споруди. В
незначній мірі забруднюють поверхневі водойми, землю жителі міста і сіл
району.( М.Волколуп « Джерела нашого життя » // Наше місто, 2004 рік 25
березня).

Стан природного середовища , використання і охорона природних ресурсів (
станом на 2004 рік).

І. Земельні ресурси та ґрунти, охорона надр.

Земельні ресурси району станом на І.0І.2004 року становлять
124960 га. Зокрема землі сільськогосподарського призначення становлять
105230 га, з них рілля 810099 га.

Слід відмітити, що ступінь розораності земель високий, що
підсилює дію водної, повітряної ерозії і вимагає більш ощадливого
ставлення до збереження родючості ґрунтів, незважаючи на це, за останні
8 років проведено залуження крутосхилів більш 7%, а також, водоохоронні
зони річок і малих водойм.

Площа еродованих земель становить біля 43 тис. га, кислих
земель 23,2 тис. га .Проте в цьому році розкислення земель зовсім не
проводилось , заболочені землі – 783 га . Під водою – 2350 га, в т.ч.
під річками – 549 га, міліоративними канавами – 407 га.

На сьогодні в сільських господарствах району проведено
розпайовування 66,4 тис. га землі, створено 43 фермерських господарства,
площа їх становить 972 га.

Лісистість району становить 6,5%, що також надто низька.
Площа лісів становить 8159 га. За 2003 рік виділення земель під не
сільськогосподарські потреби не виділялись.

В районі нараховується порушених земель 1797 га , з них
під кар’єрами 96 га.

Рекультивація вироблених кар’єрів за відповідний період
не проводилась. На порушених землях висаджено 32,2 га деревних
насаджень ,залужено 234 га .

Аналізуючи стан земельних ресурсів в районі велику
стурбованість викликається незадовільною охороною ,збереженням родючості
ґрунтів .

Родючі землі району до 60 % охоплені ерозією .Із
врожайністю щорічно виноситься значна кількість поживних речовин .Ці
витрати не компенсуються ,причому щорічно катастрофічно зменшується
вміст гумусу .

Починаючи з 2005 року внесення мінеральних добрив в
діючій речовині на кожен гектар посівних площ зменшився із 157 ц. до 21
кг (це при тому , що удобрено в 2003 році лише 46 % посівних площ.)

Найгірші справи по окремих сільськогосподарських підприємствах.

Так по Капустину на 14% удобрених площ внесено по 3.7 кг д.р. По
Радківцях на 18% посівних площ внесено по 9 кг, по Черні – на 11% площ
внесено 11,2 кг, Мацевичах – 5,8 кг, по Губинському – 0.4кг.

Не компенсується дефіцит поживи і внесенням органічних
добрив. Лише 46% посівних площ удобрено органічними добривами , де
внесено на кожен гектар по 12 тонн з яких окремі господарства взагалі
не вносити органічні. Це радгосп «Хмельницький» КСП «Заготівельник» , а
частина з господарств внесено менше ніж по району. По Капустну внесено
на 14% площі по 2 тонни, по Немринцях – І тонну, Старий Остропіль,
Сковород-

ки – по 5 тонн на 32% площ. Черна на ІІ% площі.

При нестачі у власників і землекористувачів ресурсів для
охорони і раціонального використання земель кошти, що надходять від
сплати земельного податку направляється на поповнення місцевих бюджетів,
а не на охорону і збереження земельних ресурсів.

Ще гірші справи на землях фермерських господарств. Практично
тут проходить інтенсивне викачування із землі поживних речовин, не даючи
їй поповнення.

В районі надься 86 га землі під кар’єрами. Половина з якої
вироблено, але за поточний рік не культивовано на І га. У господарствах
відсутні кошти, а держава на ці цілі не виділила жодного гривня.

Для зменшення забруднення н. п. середовища в господарствах
району починаючи з 2001року впроваджується комплекс заходів які
базуються на раціональному застосування хімічних методів захисту рослин
від шкідників та хвороб.

Це пов’язано не тільки зі зменшенням навантаження на
навколишнє середовище, а тому, що немає коштів для закупівлі хімічної
продукції.

В боротьбі з хворобами та шкідниками с/г культур витрачено
на 15 тонн хімічної продукції менше до м.р. На І га оброблених площ
витрачено 1,5 кг отрутохімікатів, хоч площа оброблених культур і
збільшилась на 7129 га.

Однак було б краще, якби в районі застосовували б єдиний
екологічно чистий метод боротьби із шкідниками с-г культур-біологічний.

Проте, протягом останніх трьох років ним не оброблено жодного
гектара. На кінець року в складах району зберігається біля 100т.
мінеральних добрив, що значно менше до минулого року.

За останні два роки в районі не збудовано жодного складу
для зберігання хімічної продукції ,хоч потреба в цьому є в 13
господарствах району. Зовсім відсутні склади в селах Губин, Мартнівка,
Іршики, Вишнопіль, Сковородки, Баглаї. Із наявних 35 складних приміщень
в районі не паспортизовані 15.

Станом на 2004 рік в складах сільськогосподарських
підприємств зберігається 19,3 тонн заборонених та неопізнаних
отрутохімікатів, які зберігаються із значним порушенням і являються
постійним джерелом забруднення навколишнього середовища. Найбільша
кількість їх знаходиться в Ілляшівці 2,8 т., Баглаях 3,4 т., Немиринці 2
т., Самчинці 4 т., Іршиках 0,9 тонн.

Починаючи з 2005 року в районі впроваджується
контурно-меліоративна система організації територій . На сьогодні не
можна назвати жодного господарства , де б вона була впроваджена .

Крім щорічної посадки високо регулюючих полезахисних
лісосмуг , ця вся робота і закінчується. Слід відмітити, що в окремих
господарствах проекти були винесені в натуру,проте на сьогодні з них не
залишилося нічого. Розорені вали на межах технологічних груп.
Пошкодження стокорегулюючих смуг відмічено в Немиринцях, Старому
Острополі.

За поточний рік крім всього районна райСЕС здійснювала
контроль за станом грунтів в районі. Протягом року досліджено 150 проб
грунту на забруднення хімічними елементами, бактеріологічне забруднення
хімічними елементами, бактеріологічне його забруднення гельмінтами в
різних місцях.

У місцях вирощування рослинної продукції – 14 проб в яких з
перевищенням 3/21,4%/ з них перевищення по нітратах становить 2% по
гельмінтозному забрудненні 1% до досліджених. У санітарних зонах
підприємств міста перевірено 6 проб, перевищення по бактзабрудненні у
33,3%. У житлових зонах із 113 проб перевищення в 10/8,8%/ в т.ч. по
бактеріальному забрудненню із 11 проб у 8/72,7%/.

Крім того відбирались проби -21 на наявність пестицидів, солей
важких металів.

Перевищення по ГДК не виявлено. При дослідженні 1155 проб
відібраних в містах і селах району : продуктів харчування плодів,
овочів, зернових, перевищення ГДК виявлено в 72/6,2%/ з них спеціально
досліджувались 3670 проб на наявність в продукції нітратів. Перевищення
ГДК виявлено в 32/8,7/.

Це в овочах плодах . Отже, що стосується характеристики грунтів по
хімічному та бактеріологічному забрудненні ситуація не погіршується і
не викликає занепокоєння. Однак, враховуючи стан розореності ,
еродованість земель , відновлення родючості грунтів вимагає негайного
вжиття заходів по призупиненні їх деградації.

Перевищення нормативів по забрудненні ґрунтів по радіологічному
забрудненні не виявлено.

II.Водні ресурси

2.1. Водний баланс

Забір води на виробничі та господарсько-побутові потреби в 2003 році
становить 13,92 млн. м3. З них з підземних водозаборів піднято 5,46 г
мен. Метрів кубічних. За рік використано свіжої води на різні потреби
становить 13,61 млн., 0,3 млн м3 води – це втрати, що спричинились
аваріями на водопроводах.

На виробничі потреби використано 2,784 млн м3 води, крім того 2,434
млн м3 води використано в сільському господарстві та його населенням.

Слід відмітити, що використання води залишилось на рівні минулого
року .

З поверхневих водойм використано 5,446 млн м3 на виробничі потреби ,
як технічна вода ,яку використовує цукровий завод, завод АБЗ
облавтодорога, завод ЗБШ, КМС – 276.

В 2004 році у відкриті водойми скинуто 7,64 млн м3 стоків, з них :
5,361 млн м3 скинуто як нормативно очищені без очистки. Недостатньо
очищених стоків 0,742 млн м3, це в основному стоки з очисних споруд.

Найбільша частка стоків належать міськводоканалу 2,274 млн м3, в
межах минулого І загальної кількості скинутих стоків в поточному році
перевищень по органічному забрудненні не відмічалось.

2.2.Характеристика поверхневих водойм.

Гідрохімічний стан поверхневих водойм району визначався на основі
спостережень, що велись лабораторією Держуправління екобезпеки по двох
створах р. Случ та Іква та районного санітарно – епідеміологічного
станцією по 4 – х створах.

По лабораторних даних забруднення річок Случ та Ікопоть дещо
зменшився за останні 2 роки проте наявність у р. Случ органічних речовин
(особливо в районні Сахновець) що перевищують ГДК свідчить про
забруднення річки, залишається високою мінералізацією. Із досліджених
102 проб води, відібраної по р. Случ та Ікопоть райСЕС виявлено
перевищення в 46/ 45 %/ в т.ч. по хімічних показниках–54 проби,
перевищення у 6/4,1%/ по бактеріальному забрудненні у 48 пробах
перевищення у 40, або 83,3%.

Отже бактеріальне забруднення відкритих водойм залишається значним
і в поточному році не зменшилось. Із 30 проб відібраних з поверхневих
водойм р. Случ в районні сіл Воронківці – Григорівка – Старокостянтинів
перевищення по БАК – 5 виявлено в 6 пробах – 20%. Особливо висока
ступінь забруднення в районні міського пляжу / права і ліва сторона /,
де БАК – 5 становить від 9,36 до 10,24. Перевищення на 51,3%.

Стан поверхневих водойм, особливо в районі міста вимагає значного
покращення як по органічному забрудненні так і по бактеріальному.

2.3. Підземні води.

Спостереження за хімічними та біологічними показниками підземних
вод здійснювались лабораторією райСЕС. За спостереженнями свердловинами
в районні полів фільтрації цукрового заводу, де їх є 8, здійснювала
лабораторія Хмельницького товариства охорони природи.

Дослідження питної води по свердловинах центральних водогонах ,
колодязів проводилась на вміст в ній нітратів , пестицидів, солей важких
металів, заліза по бактеріальному забрудненню.

Контроль проводиться за центральними водогонами на 130 об’єктах ,
комунальних – 2 , відомчих – 76 , по сільських населених пунктах – 55.
Із досліджених 126 проб води виявлено перевищення у 24 / 19% / з них
органалептиці в 45,8 %, по загальній мінералізації – 72,2 % що становить
по нітратах.

Має місце біологічне забруднення підземних вод . Так, із
досліджених 458 проб води у 148 /32,2%/ перевищення ГДК становило
мікробіологічне забруднення, яке зросло в порівнянні до минулого року.
Найбільші перевищення ГДК по нітратах в питній воді виявлено у місту /
вул.Закузминській / с.Ладиги,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,, / вул.Загребля/
В.Чернятин, Немиренці , Мартинівка; Мацевичі, Футори , Підгірне/ від 1,5
до 2,5 раз до норми /.

На наявність пестицидів досліджувались 24 проби , солей важких
металів – 4 фіналів -4. Перевищень по ГДК не виявлено . Не виявлено
забруднень води і по радіаційному забрудненні . По спостережних
свердловинах полів фільтрації ц/з перевищень ГДК на вміст пестицидів,
солей важких металів не виявлено .

Аналіз питної води по свердловинах міськводоканалу – відхилень від
норм ГДК не виявлено, лише за виключенням 5 свердловин перевищення по
азоту амонійному, а по залізу у двох.

ІІІ. Атмосферне повітря

Із зменшенням обсягів виробництва щорічно в районі зменшується кількість
викидів в атмосферне повітря. За поточний рік викиди в атмосферу
зменшились ще на 558 тонн. Як і в попередні роки, більше викидається в
атмосферу шкідливих речовин в районі другого вокзалу, де розміщується
цукровий завод , військовий аеродром, АБЗ, АБЗ ДРСУ- 71. 60 підприємств
міста і сіл району здійснювали викиди в атмосферу. В середньому на одне
підприємство по 20 тонн викидів. Найбільші викиди в атмосферу від
військового аеродрому 486 тонн, цукрового заводу – 260,8 тонн,
тепломережі, держлісгоспу – 57-45 тонн.

В районі працює на постійній основі КР пункт по контролю за
викидами в атмосферу забруднюючих речовин від пересувних джерел. На
заводі СЗМ проведено еколого-режимну наладку котлів, що сприятиме
зменшенню викидів в атмосферу.

Розпочато цю роботу і в підприємстві «Тепловик». Підключено
житловий масив ЖЕКу до центральної опалювальної системи внаслідок чого
вивільнилось 2 котельні , які працювали на вугіллі. В районі створено 3
постійні пости по контролю за станом атмосферного повітря / район
цукрозаводу, « Металіст», АБЗ /.

На транспортних магістралях в районі пошти, ринку, виявлено
перевищення по пилу / у 2 рази /, окислів азоту в 10 раз. Отже ,
забруднення повітря в районі та місті проходить в основному за рахунок
транспорту та АБЗ.

ІV. Лісовий фонд.

8159 га. становить лісовий фонд в районі. Лісистість території
становить 6,5%.

Крім того , що ліси відіграють значну роль у підтриманні природної
рівності , рівноваги цілюще впливають на стан атмосферного повітря ,
являється головним резервом поставки деревини на господарські потреби .
Ліси в районі поділяються на державні та колгоспні.

У віданні державних органів, які представляє Старокостянтинівський
держлісгосп нараховується 4955 га. Площа покрита лісом – 4490 га, що
становить 90,0 %.

В лісовому фонді в основному переважають насадження
твердолистяних порід. Із найбільш розповсюджених є свіжа грабова дубрава
– 71,7%, де переважають в основному насадження молодняка – 40,5%.

Середньовікові насадження 37,3%.Спілі насадження становлять –
8,2%, середній вік лісу – 51 рік. Насадження лісоутворюючих порід
характеризуються 1-2 пласом бонітету . Середня повнота насаджень – 0,75,
приріст деревини на 1 га за 2003 рік становить 36 м3.

В державних лісах згідно матеріалів лісовпорядкування проводяться
рубки. Рубки головного користування щорічно повинні становити 70 га на
14,6 тис. м3. За 2003 рік рубки головного користування становлять 88 га
на 14,7 тис. м3.З 1 га вирубаного лісу отримано 167 м3 , деревини що
менше до відповідного періоду 2003 року на 16, 7 м3.

Щорічно держлісгоспом висаджуються в межах до 80 га лісів. Крім
того щорічно висаджуються лісові культури – 20 га на порушених землях.
Лісовий фонд сільськогосподарських підприємств становить 2676 га, що
становить 48,9% до державного. Але слід відмітити , що ведення лісового
господарства в колгоспних лісах потребує корінної зміни.

Головні рубки в господарствах не плануються, а проходять по
потребі господарств, тому спостерігається чимало випадків самовільних
рубок. Ліси засмічені сухими, буреломними деревами.

Рубки догляду та санітарні не проводяться.

Самовільні рубки здійснюють самі господарства, а також і
індивідуальні особи, поскільки ліси не охороняються, немає зовсім
охорони в КСП «Поділля», АТ «Лемківське», НВО «Еліта» с. Самчики та
інші.

За минулий рік в колгоспних лісах висаджено 5,6 га лісу, крім того на
землях меліофонду висаджено 9,5 га деревних насаджень.

Охорона висаджених дерев також недостатня.

V.Охорона тваринного світу.

В зв’язку з переходом мисливських угідь, що належать держлісгоспу
відповідна доля державних мисливських угідь зросла на 21 тис. га, з них
20274 га відтворюючих ділянок . На угіддях виділено 0,7 га орної землі
для вирощування кормів. Створено 90 підгодівель них майданчиків , 5
годівниць , 26 солонників , 2 водопої. На водоймах встановлено 7
штучних гнізд.

Станом на 1.01.2003 року наявність фауни становить :

Лось – 2шт. , козуля – 56 шт., кабан – 12 шт., заєць – 3800 шт., ондатра
– 118 шт., лисиця – 113 шт., борсук – 52 шт., видра – 48 гол., куниця –
76 гол.

На 1.08.2003 року кількість пернатої птиці становила : гуси – 170
гол., качки – 10045 гол., перепілки – 120 гол., лебідь – 48 гол.

Таксація по мисливських угіддях держлісгоспу не проводилась.

Для відтворення диких звірів і збільшення їх кількості необхідно
на 2 роки за заборонити полювання у мисливських угіддях. ( Дані згідно
Екологічного звіту Старокостянтинівської держінспекціі екобезпеки за
2004 рік).

Еколого – медична проблема міста та району.

Протягом останнього 10 – річчя спостерігається зростання
захворюваності населення міста та району на новоутворення та смертності
від них. Це зумовлено негативним впливом значного забруднення
навколишнього середовища.

Погіршення стану навколишнього середовища призвело до погіршення
функції травлення, особливо печінки та підшлункової залози ,
ендокринної, кровотворної та інших систем, зниження адаптогенних
можливостей дитячого організму.

Згідно статистичних даних міста та району продовжує знижуватись
народжуваність і зростає смертність.

У 2004 році народилося 932 дітей, що на 70 дітей менше ніж в
минулому році.

Померло 1218 чоловік, коефіцієнт народження на 1000 чоловік
становить населення 12,1%, а смертності відповідно 15,6%.

Загальний коефіцієнт приросту населення складає мінус 1,95% на 1000
чоловік і є найнижчим за останні роки.

Стан навколишнього середовища негативно впливає на процес
вагітності, в наслідок чого відмічається збільшення вродженої патології.
Так на 100 тис. чоловік припадає 141 немовля із вродженими аномаліями.
Поширюються хвороби органів кровообігу і на 100 тис. чоловік – хворих
2830 чоловік:

– хвороби серця-280 чоловік;

– органів дихання – 1876 чоловік.

Зросла абсолютна кількість інфекційних захворювань, з них на
шлунково – кишечні хвороби – 581 чоловік в т.ч. дизентерії – 260 чоловік
(згідно звіту статистичних даних захворюваності Центральної Районної
Лікарні, за 2004 рік ).

Еколого – освітня та виховна діяльність в районі .

У наш час є підстави говорити про низький рівень екологічної
грамотності та загальної екологічної культури не якоїсь окремої групи
населення, а суспільства в цілому. Особливої уваги потребують діти і
молодь, бо саме в молодому віці формуються основи ставлення людини до
навколишнього середовища. Екологічне виховання підростаючого покоління
спрямоване на поглиблення знань про взаємозв’язки в природі та
усвідомлення людини як Ії частини, розуміння необхідності берегти
навколишнє середовище, формування уміння і навичок позитивного впливу на
природу, розуміння естетичної цінності природи, виховання негативного
ставлення до дій, що завдають шкоди природному середовищу.

Формування екологічної культури, як цілісного процесу, включає
правовий, моральний, духовний, етичний та естетичний компоненти.

Цікавою по екологічному вихованню є робота районної бібліотеки. У
квітні 2005 року проведений районний семінар «Екологія і здоров’я
людини» з виїздом в сільські бібліотеки – філії. Вся робота бібліотек
районну спрямована на екологічну просвіту населення, в бібліотеках –
філіях планується проведення вечора «Збережемо нашу землю блакитною і
зеленою», подорож – експедиція «Легенди і бувальщини про корисні
рослини краю», планується екологічна конференція «Природа України в
далекому минулому», подорож екологічною стежиною «Вода найсмачніша в
рідному краю».

В роботі бібліотек є також не вирішене питання. Вивчення
читацького попиту на літературу з екології показало, що в бібліотеках
дуже мало книг про конкретні події після Чорнобильської аварії, про
необхідні заходи захисту від підвищення радіаційного фону, про програми
підприємств з природоохоронної діяльності. Головна причина – обмаль
коштів на поновлення фондів.

В свою чергу, у школах вчителями як молодших класів так і старших
з 1 вересня 2005року проводяться бесіди на тему «Людина – частина
природи».З цією метою, крім традиційних бесід , враховуючи вікові і
психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, активно
використовують ігрові форми роботи . Так, цікаво проводиться екологічна
казка «Подорож Екоколобка». Тут діти разом з героєм Екоколобком
здійснюють захоплюючі подорожі у світ природи . А така форма роботи як
«жива газета» «Світ навколо тебе» знайомить дітей з оточуючим світом,
розповідає про недбале ставлення людей до природи. Діти разом з
вчителями шукають шляхи збереження природи, висловлюють своє ставлення
до проблем.

Великою популярністю користуються у молодших школярів екологічні
ігри, лото, вікторини, екологічний млин та цикл екомандрівок «В гостях у
мудрого Лісовичка ».

Елементарні наукові знання про природу, навички
природокористування, які б поглиблювали екологічну культуру школяра,
несуть екологічні читання «Природа і ми», «Перлини природи
Старакостянтинівщини», зустрічі з краєзнавцями та екологами, екопанорама
«Людина і природа», районна екокраєзнавча мандрівка «Знай.Люби.Бережи
природу рідного краю».

Основи екологічної культури закладаються в процесі популяризації
науково – природничої літератури та наукового підґрунтя навчальних
курсів у школі «Природознавство», «Рідний край», «Охорона здоров’я», та
«Валеологія».

Учні старшого шкільного віку, підлітки, у яких не тільки
формуються погляди, а і переконання, правова грамотність, знайомляться з
Конституцією України (ст.16), яка передбачає забезпечення екологічної
безпеки на території України, іншими правовими документами, що регулюють
використання природних ресурсів та охорону навколишнього середовища.

Особливу роль у формуванні позитивного відношення до природи
відіграють знання народної метеорології, народних прикмет та
передбачень, пов’язані з ними прислів’я і приказки, які дають певні
знання про оточуюче середовище.

Під час проведення народних свят «Покрівонько, Покрівонько, покрий
мою голівоньку», «Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію» школярі дізнаються
про прикмети і відповідні ритуали, що пов’язані з шанобливим ставленням
до природи наших предків.

Спільна робота шкіл з бібліотеками, екологічною організацією,
краєзнавчим музеєм дає можливість формувати екологічну культуру
підлітків.( на основі статті Г.Радецької «Джерела нашого міста» // Наше
місто, 2004 рік 12 грудня).

Але нажаль сформувати екологічну культуру дорослого населення міста
та району екологічній організації не вдається. Значна частина порушень
природоохоронного законодавства здійснюється свідомо , як керівниками,
так і населенням міста та сіл району, особливо це забруднення
поверхневих водойм, землі різними смітниками. В свою чергу надмірна
вологість , зумовлена поверхневим заляганням вод, надто шкідлива. Адже
за таких умов не можна планувати багатоповерхового будівництва, що в
майбутньому негативно вплине на розвиток міста, його розбудову.

Великою проблемою в нашому місті, районі, країні та в усьому
світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе
природи, вони вирубують ліси, вбивають звірів, будують підприємства і
забруднюють природу. У багатьох містах створено організації захисту
природи, але нажаль у нашому районні така організація практично не
існує , не вистачає коштів для існування. Постає питання, чому
суспільство не розуміє, що природа – наше життя! Адже вони продовжують
жорстоко знищувати красу довкілля, не усвідомлюючи того, що роблять.

Не буде природи – не буде нас. Можливо, з часом люди зрозуміють,
але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів,
ліси, нашу рідну дорогу природу.

Як шкода, що жага збагачення затьмарює здоровий глузд. Людина
забруднюючи навколишнє середовище впевнена, що саме вона не постраждає
від наслідків, а захворівши починає згадувати свої дії, а зарадити
скоєному не може.

Література

1. Екологічний звіт Старокостянтинівської держінспекції
екобезпеки за 2004 рік.

2. М. Волколуп «Джерела нашого міста» // Наше місто, 2004р. 25
березня.

3. Г. Радецька «Джерела нашого міста» // Наше місто, 2004р. 12
грудня.

4. Звіт статистичних даних захворюваності Центральної Районної
Лікарні , за 2004 рік.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020