Реферат на тему:
Якість та системи якості продукції
ПЛАН
1. Поняття якості продукції
2. Фактори, що обумовлюють якість продукції
3. Особливості системи якості продукції
Список використаної літератури
1. Поняття якості продукції
Якість – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей
продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби
людини відповідно до свого призначення.
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується
підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується –
підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але
нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки
вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і
вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція
не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи
увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином,
конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших
рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.
В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга “Якість,
продуктивність, конкурентоспроможність”, в якій автор виклав свою
концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих
постулатів.
Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її
основою є так звана “петля якості”, яка в класичному варіанті має такий
вигляд (мал.1.).
Мал.1. “Петля якості”, або етапи, на яких
забезпечується якість
2. Фактори, що обумовлюють якість продукції
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як
самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах
життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати
в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.
До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку
елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія
виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний
рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.
До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація,
форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і
методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи
транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного
обслуговування, ремонту та інші.
Організаційним факторам, на жаль, ще не проділяється стільки уваги,
скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні
вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування,
експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.
До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень
зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь
підвищення продуктивності суспільної праці та інше.
Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки.
Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До
перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів,
матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів.
Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і
до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата.
Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При
цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по
підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В
той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.
В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною
підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова
йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище
фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням,
виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання
технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів
роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з
використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє
технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах
суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова
заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.
Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед
виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість
розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на
підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це
недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.
3. Особливості системи якості продукції
На сьогоднішній день, в нашій державі відбувається зріст економічного
розвитку, формуються цивілізовані взаємовідносини між товаровиробниками
і споживачами. Зростає конкуренція на світових ринках, які потребують
якісну та конкурентно спроможну продукцію та послуги. Споживачі бажають
мати впевненість в якості, яку може забезпечити підприємство з
результативною системою управління якістю.
Практика зарубіжних і провідних вітчизняних підприємств свідчить, що
задоволення вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 дозволяє
забезпечити необхідний рівень якості і конкурентоспроможності продукції
і послуг.
Підприємства-виробники складної продукції починають вимагати наявність
сертифікованих систем якості у своїх постачальників, звільняючи себе від
витрат на вхідний контроль і з’ясування відносин по незадовільних
постачаннях.
Зрозуміло, що управляти якістю повинні всі, хто хоче зберегти
конкурентоспроможність на ринку. Навряд хтось стане заперечувати
важливість підвищення якості для успіху на ринку. Інша справа – дорога
процедура сертифікації.
Сертифікація за стандартами ISO 9000 припускає відповідність системи
якості підприємства ряду як формальних так і не формальних вимог. Процес
приведення системи якості у відповідність цим вимогам може бути дуже
трудомістким і, як правило, займає багато часу. Тому, перш ніж ухвалити
рішення про підготовку системи якості до сертифікації по ISO 9000,
керівництво підприємства повинне ретельно зважити всі “за і проти”, а
також ясно визначити навіщо компанії потрібен сертифікат на систему
якості.
Якщо справа торкається українських підприємств, то мова про сертифікацію
по ISO 9000 повинна вестися в тому випадку, якщо компанія працює на
зарубіжних ринках або має намір виходити на них, або ж якщо клієнти
компанії вимагають наявності у неї сертифікованої системи якості.
Сертифікація систем управлінея якістю потрібна для:
Підвищення іміджу організації в регіоні і галузі.
Можливості співпраці в спільних роботах і проектах з іноземними
організаціями.
Отримання державного або будь-якого іншого замовлення, яке фінансується
з бюджету країни або міста.
Отримання переваги перед конкурентами при участі в тендерних торгах.
Спрощення процесу отримання ліцензій або дозволів.
Залучення українських та іноземних інвесторів.
Полегшення управління всією діяльністю підприємства.
Зменшення непродуктивні витрати.
Підвищення якості продукції та послуг.
Удосконалення системи управління і підвищення її ефективності.
Філософія ISO 9000 грунтується на економічно ефективному застосуванні
“правила довіри”, яке дозволяє раціонально використовувати ресурси як
кожного підприємства окремо, так і економіки в цілому. Можна вважати, що
стандарти систем якості ISO 9000 були впровадженні саме для того, щоб
дати підприємствам велику впевненість в постачальниках, дати їм
можливість точніше оцінити постачальника.
Важливо чітко розділяти два поняття – управління якістю і сертифікація
систем управління якості. Управління якістю – одна з функцій управління
підприємством, яка дозволяє реально забезпечувати високий рівень якості
продукції і послуг за рахунок уважного і розумного управління
виробництвом і обслуговуванням. Система управління якістю
організовується відповідно до специфіки і задач конкретного
підприємства. Стандарти ISO 9000 пропонують методику побудови такої
системи, яка може бути офіційно сертифікована.
Стандарти ISO 9000 визнані в багатьох країнах. В той же час сертифікація
по ISO 9000 не є обов’язковою вимогою до виробників. Проте, наявність
сертифікату ISO 9000, часто є ключовим чинником успіху на багатьох
ринках або навіть виходу на них. Воно свідчить про належність компанії
до цивілізованого ділового світу. Крім того, системи управління якості
багатьох компаній вимагають наявності сертифікованих систем управління
якості у їх постачальників.
Впровадження системи управління якістю згідно вимог державних стандартів
серії ДСТУ ISO 9000 дає підприємству:
Сприяє успішній реалізації продукції (послуг):
підвищує якість і конкурентоспроможність продукції;
сприяє задоволенню споживача;
розширює ринкові можливості;
покращує імідж фірми в очах громадськості.
Підвищує культуру менеджменту і рівень керованості. Покращує:
послідовність в досягненні мети;
взаємодію персоналу;
мотивацію персоналу;
використання часу і ресурсів
Економить витрати на розробку, виробництво і застосування продукції
(послуг):
знижує втрати від браку;
зменшує кількість помилок, переробок;
знижує відходи;
економить експлуатаційні витрати. Вигоди зацікавлених сторін Споживачі
отримують продукцію, яка:
відповідає вимогам;
надійна, безвідмовна ;
є в наявності, коли потрібна;
Співробітники організації отримують вигоди від:
підвищення стабільності зайнятості;
стабільності і зростання оплати праці;
покращення робочих умов;
більшого задоволення роботою;
поліпшення техніки безпеки;
поліпшення морального клімату;
Bласники і інвестори отримають вигоди від:
збільшення прибутку на вкладений капітал;
збільшення частки ринку і поліпшення результатів діяльності організації.
Постачальники і партнери отримують вигоди за рахунок:
стабільності (зростання) об’єму постачань.
Суспільство отримує вигоду від:
виконання законодавчих і нормативних вимог;
зменшеного впливу на навколишнє середовище;
підвищення безпеки.
Перш за все необхідно усвідомити, що система якості, заснована на
стандартах ІSО серії 9000, не припускає створення на підприємстві
абсолютно нової системи. Будь-яке діюче підприємство має певні процедури
управленія- оформлення документально або роботи, що склалися за
непісанним правилами і традиціями, відповідно до яких персонал виконує
необхідні дії, реєструє і аналізує їх результати, вживає заходи по
усуненню збоїв в роботі. І на більшості малих підприємств фактично
виконуються окремі процедури управління якістю, вказані стандартами ІSО
серії 9000, проте вони можуть бути не завжди оформлені належним чином
або в чомусь відрізняються від встановлених вимог.
Тому почати вдосконалення діючої системи якості, а саме в її
вдосконаленні полягає основна змістовна частина роботи – доцільно з
ретельного аналізу всієї діючої на підприємстві документації і форм
реєстрації даних, зіставивши їх зміст з вимогами стандартів і з
роз’ясненнями та рекомендаціями, висловленими в цих документах.
Природно, при цьому треба проаналізувати і те, як виконуються ті або
інші процедури і положення на практиці.
Чим раніше підприємство почне роботи із створення сучасної системи
управління якістю, тим більше вірогідний її успіх в конкурентному
середовищі.
На сьогодні в Україні діє національний стандарт ДСТУ ISO 9001-2001
„Система управління якістю. Вимоги”, який відповідає міжнародному
стандарту ISO 9001:2000.
У зв’язку з посиленням тенденцій глобалізації ринку та з підготовкою
України до вступу до Світової організації торгівлі виникає нагальна
потреба в побудові таких систем управління вітчизняними підприємствами,
які б сприяли підвищенню конкурентоспроможності української продукції та
національної економіки в цілому до світового рівня. Чільне місце в таких
системах управління підприємствами, на думку багатьох вітчизняних та
зарубіжних спеціалістів, має належати системі управління якістю (СУЯ),
яка ґрунтується на ідеях TQM.
Створення СУЯ на підприємстві – це не можливість виробляти найкращу та
найбільш конкурентоспроможну продукцію, а можливість дати гарантію, що
якість виготовленої продукції є стабільною та зорієнтованою на
споживача. Наявність сертифікованої на відповідність стандарту ISO 9000
(або ін., залежно від специфіки галузі) СУЯ дає організації стабільність
і мінімум можливостей для виживання в умовах сучасного ринку. Стандарти
статичні, хоча і можуть удосконалюватись, змінюючись відповідно до
зростаючих вимог до конкурентоспроможної якості. Отже, для того, щоб
залишитись на ринку, виробник змушений випереджати вимоги стандартів, і
у цьому йому допомагає робота за принципами TQM.
Лідерства на ринку досягають ті організації, які постійно поліпшують
якість. Ці організації, як правило, отримують національні або міжнародні
нагороди (премії) за якість. Для інших організацій досвід лідерів слугує
взірцем, а критерії моделей ділової досконалості, покладених в основу
премій, допомагають здійснювати самооцінку з метою поліпшення СУЯ.
Критерії премій також можуть періодично змінюватись. Окрім того,
розробники кожної наступної премії мають змогу врахувати попередній
досвід у цій галузі.
Концепція TQM динамічна, на відміну від стандартів. Вона розвивається за
рахунок найвищих досягнень науки і практики в галузі управління якістю і
загального менеджменту. У розвитку TQM виділяють три основні етапи,
останній з яких триває.
Компанії, які достатньо довго утримують позиції лідера (неодноразово
отримують різні премії або нагороди за якість, особливо міжнародні), на
нашу думку можна вважати такими, що формують концепцію TQM.
Опрацювання робіт провідних фахівців з управління якістю (Глудкіна О.П.,
Конті Т., Лапідуса В.А., Шаповала М.І.) дозволяє побудувати таку схему
розвитку систем управління якістю (рисунок 1).
Концепція TQM і концепція стандартів ISO серії 9000
взаємодоповнюють одна одну. Однак, якщо стандарти ISO призначені для
регулювання взаємовідносин між виробником і споживачем, то концепція TQM
призначена тільки для внутрішньої потреби виробника. Концепція
стандартів ISO відповідає на питання, що необхідно робити для
забезпечення якості, а концепція TQM – як це робити. Якщо стандарти ISO
9000 проголошують досягнення якості кінцевою метою, то концепція TQM
розглядає досягнення якості як поточний процес, де сам рух так само
важливий, як і кінцева мета. Саме концепція TQM дозволяє максимально
задовольняти вимоги і запити всіх груп зацікавлених осіб організації,
яка виступає в ролі постачальника.
Система управління якістю є механізмом пристосування виробництва
до змінних умов зовнішнього та (або) внутрішнього середовища
функціонування.
Для піднесення української економіки і завоювання нашою країною
стійких позицій на міжнародному ринку необхідно, щоб вітчизняна
промисловість не тільки вийшла на рівень, який відповідає міжнародним
стандартам, але й була здатною його перевищити. Світовий досвід показує,
що досягти цієї мети можна лише шляхом оновлення філософії бізнесу,
розкриття інтелектуального та творчого потенціалу суспільства, розвитку
руху за якість і досконалість, залучення широких кіл науково-технічної
громадськості до процесів постійних вдосконалень і поліпшень, широкого
впровадження в усі ланки виробництва кращих світових і вітчизняних
досягнень у галузі управління якістю.
Список використаної літератури
Щедріна Т. “Оптимальні механізми стандартизації і сертифікації продукції
в умовах ринкової економіки” Журн. Розбудова держави – 1997 – w10
с.35-41
Онищенко Н. “Сертифікація по-українськи: платять усі” Газ. Галицькі
контракти – 1998 – листоп (л44) с.30-32
Кайфман Ю.І. “Управління якістю і забезпечення якості” Довідник. –
К.-1995
Белик Ю.А. “Краткий економический словарь” – М.: Политиздат, 1987
Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” Т2. – К. – 1995
Шаповал М.І. “Основи стандартизації, управління якістю і стандартизації”
– К. – 2000
Фейгенбаум А. “Контроль качества продукции” – М. – 1986
Леонов И.Г. Аристов О.В. “Управление качеством продукции” – М. – 1990
Держстандарт України “Державна система стандартизації” – К. – 1994
PAGE
PAGE 2
Пакування і зберігання
Контроль, випробування і аналіз
ЯКІСТЬ
Технічна допомога і обслуговування
Монтаж і наладка
Виробництво
Збут (продаж) і сфера обслуговування
Планування і розробка технологічних процесів
Придбання матеріалів і комплектуючих
Вивчення ринку
(попит і перспективи його розвитку)
Науково-дослідна робота і проектування
Утилізація
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
