КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Аналіз звичайної діяльності підприємства
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ІНФОРМАЦІЙНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХ
РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У
2005 РОЦІ.
3. АНАЛІЗ МАЙНОВОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ЗА 2005 РІК І ОЦІНКА СТРУКТУРНИХ
ЗМІН.
4. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ЗА 2005 РІК.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого
розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності
значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану
підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової
стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової
стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка
фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм
власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними
можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити
тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану
підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його
платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й
тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато
в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан
підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та
диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом
взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,
визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і
характеризується системою показників, що відображають наявність,
розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої,
комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього
впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому
стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і
реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу
виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх
собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає
на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання
якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення
надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого
погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв’язок, оскільки
брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними
ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність
підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного
надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання
розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального
співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою
ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється
необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового
стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його
стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик
діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення
рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи
стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед
бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з
використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить
критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у
статиці за певний період, так і в динаміці – за ряд періодів, дасть
змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи
ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального
розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить
до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих
перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до
невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до
загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
– дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
– дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства,
забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
– об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та
фінансової стійкості підприємства;
– оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та
кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
– аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку
цінних паперів;
– визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки
планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб
мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для
необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість
основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та
точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі:
аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи
підприємства.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану
підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення
такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення
роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності,
самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових
ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової
стабільності підприємства.
1. ІНФОРМАЦІЙНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХ
РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато
нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України “Про
власність” від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метою цього закону є
забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання
природних, економічних, науково-технічних та культурних потенціалів
республіки для підвищення рівня життя народу.
Наступним нормативним актом є Закон України “Про підприємництво” від 7
лютого 1991р. №698-XII, який визначає загально правові, економічні та
соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та
юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи
підприємництва та його державної підтримки. Згідно із статтею 5, одним
із принципів підприємницької діяльності є залучення і використання
матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів
ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р.
№887-XII, виділяє види і організаційні форми підприємств, правила їх
створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний
механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до
ринкової економіки. Підприємство користується банківським кредитом на
комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на
договірній основі право використовувати свої вільні кошти і
встановлювати проценти за їх використання. Розрахунки підприємств за
своїми зобов’язаннями проводяться у безготівковому та готівковому
порядку через установи банків, відповідно до правил здійснення
розрахункових та касових операцій, затверджених НБУ.
З 1 січня 1995 року основним виглядом прямого податку на юридичних осіб
в Україні став податок на прибуток, що був введений Законом України від
28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (після
чисельних змін і доповнень з 1.07.97 цей закон діє у редакції Закону
України від 22.05.97 року). Стаття 3 Закону України “ Про оподаткування
прибутку підприємств” присвячена характеристиці об’єкту оподаткування і
порядку обчислення оподатковуваного прибутку. Це дуже важливий закон.
Оскільки основним джерелом формування власних фінансових ресурсів
підприємства є прибуток.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення
суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових
витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.
Ставка податку на прибуток підприємств закріплена у статті 10 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” – прибуток платників
податку оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.
Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року
№168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу
та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та
імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,
звітування та внесення податку до бюджету.
Згідно із статтею 2 об’єктом оподаткування є операції платників податку
з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із
статтею 4 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними
або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,
інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що
включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з
питань оподаткування. Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою
20%. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними
(контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану
вартість.
В залежності від правового статусу підприємства визначається
мінімальний розмір статутного капіталу і порядок його формування. Розмір
статутного капіталу оговорюється в засновницьких документах підприємства
і вноситься в реєстраційну карту при здійсненні державної реєстрації
підприємства. Мінімальний розмір статутного фонду регламентується діючим
законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних
видів діяльності, як правило, пов’язаної з фінансовими операціями. Для
підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його
величина визначається засновником і залежить перш за все від виду і
масштабу діяльності. Законодавчі акти, що регулюють мінімальний розмір
статутного фонду – це Закон України “Про внесення змін і доповнень в
Закон України “Про господарські товариства” від 16 грудня 1993р. №3709;
Положення “Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії”, затверджене
Указом Президента України від 19 лютого 1994р. №55/94; Декрет Кабінету
Міністрів України “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 №23-93.
Порядок і джерела формування статутних фондів залежать від типу
підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. В Україні
права підприємств різних типів і форм власності закріплені у чинному
законодавстві, зокрема в законах України «Про власність», «Про
підприємство в Україні», «Про господарські товариства».
З 1 січня 1995 р. в Україні скасовано порядок, що передбачав вилучення
державою частини амортизаційних коштів державних підприємств до
державного бюджету для створення централізованих фондів
капіталовкладень, тобто вся сума амортизаційних відрахувань перебуває у
розпорядженні підприємств для витрат за цільовим призначенням. Але не
виключено, що, враховуючи інвестиційну ситуацію в країні, такий порядок
може бути запроваджено знову.
Таким чином, беручи до уваги, що нормативні акти постійно змінюються та
доповнюються, керівництву підприємства потрібно постійно цікавитися
змінами у законодавстві.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ОЙКУМЕНА”
ВАТ “Ойкумена” засноване в 1964 році як цех від іншого заводу. В 1965
році завод був підпорядкований міністерству верстатобудування та
інструментальної промисловості СРСР. З цього часу завод налагодив
масовий випуск різців токарних напаяних, збірних, фрез кінцевих, наборів
слюсарно – монтажних інструментів.
Акціонування підприємства почалось в 1995 році. На 1 листопада 1996 року
на аукціонах продано 43% акцій. Статутний фонд становить 56442 гривень.
Чисельність робітників становить 245 чол.
Метою діяльності ВАТ „Ойкумена“ є отримання прибутку за рахунок
наукової, виробничої та підприємницької діяльності.
Предметом діяльності є :
виробництво слюсарно – монтажних, металорізальних інструментів для
машинобудівних підприємств, підприємств різноманітних галузей народного
господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських
підприємств, транспорту, а також власників легкових автомобілів;
реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб
працівників, створення безпечних умов праці;
збереження на договірній основі мобілізаційних потужностей;
виробництво та реалізація товарів народного споживання;
надання послуг іншим юридичним особам та населенню;
зовнішньоекономічна діяльність;
комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської
діяльності, не заборонені чинним законодавством.
Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових цінностей, а
також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші
рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та
торговий знак.
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської
діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і
витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства вносяться
передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у
повному розпорядженні Товариства.
За рішенням загальних зборів Товариство створює :
а) резервний (страховий) фонд;
б) фонд оплати дивідендів.
Фонд оплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку
Товариства.
Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості
належних їм акцій.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів
своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у
встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.
Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність
підприємства в поточному 2005 році доцільно скласти таку таблицю:
Таблиця 1
Техніко-економічна характеристика ВАТ ”Ойкумена”
Показники Одиниця виміру 2004 2005 Відхилення Темп росту, %
I. Продукція
1.1.Обсяг промислової продукції (послуг) в оптових цінах без ПДВ та
акцизного збору в діючих цінах Тис.
грн. 631,8 957,0 325,2 51,5
1.2.Зміна залишків незавершеного виробництва Тис.
грн. 16,9 33,7 +16,8 99,4
II. Фінансові результати
2.1. Балансовий прибуток (збиток) Тис.
грн. (3) (87)
2.2.Собівартість виготовленої продукції Тис.
грн. 748 1030,3 282,3 37,7
2.3. Виручка від реалізації продукції (товарів, послуг) Тис.
грн. 853 1111 258 30,2
III. Основні фонди
3.1. Річна вартість основних фондів Тис.
грн. 3562,2 3388,7 -173,5 -4,8
IV. Праця
4.1. Чисельність штатних працівників основної діяльності (середня) Чол.
207 189 -18 -8,7
4.2. Фонд оплати праці Тис.
грн. 177 249 72 40,7
V. Ефективність виробництва
5.1. Фондовіддача
0,18 0,28 0,10 55,5
5.2. Фондомісткість
5,64 3,54 -2,1 -37,23
5.3. Фондоозброєність
17,21 17,93 0,72 4,18
За 2005 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах ) на 957 тис.
грн., що на 325,2 тис. грн. більше обсягу 2004 року. Разом з тим
збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн. Реалізовано
продукції на 1111 тис. грн., що на 33,2% більше реалізації минулого
періоду.
Від всієї господарської діяльності в 2005 році підприємство отримало
збитків на суму 87 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом
минулого року, то можна судити про погіршення фінансового стану
підприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить про не
конкурентоспроможність продукції підприємства, що пов’язано з великими
матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну
роботу відділів збуту та маркетингу.
Собівартість виготовленої продукції збільшилась на 282,3 тис. грн.
(37,7%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що
виготовляється, досить високої якості, але через велику ціну (яка
обумовлена високим рівнем собівартості продукції) інструменти не
користуються попитом. Про це свідчить і дуже високий рівень
фондомісткості, яка набагато перевищує нормативне значення. Хоча на
кінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за
рахунок збільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б
продати частину основних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на
отриману суму закупити нове обладнання, більш досконале. Показники
фондовіддачі менше нормативу, що рекомендується спеціалістами (в межах
3). Тобто на одиницю фондів приходиться менше одиниці продукції (на
початок та кінець періоду відповідно 0,18 та 0,28).
В 2005 році в порівнянні з відповідним періодом 2004 року чисельність
всього персоналу знизилась на 8,7%, а фонд оплати праці збільшився на
40,7%. Через нестачу коштів у підприємства та відсутність замовлень воно
було змушено звільнити 18 працюючих.
Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності
підприємства за 2005 рік свідчать про незадовільне становище
підприємства. Це обумовлено недостатнім забезпечення виробництва
власними обіговими коштами, несвоєчасністю розрахунків, великою
заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.
Необхідно діяльність підприємства орієнтувати на розширення зв’язків із
зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних
коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.
4. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ЛІКВІДНОСТІ
(ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА.
Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин
особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності,
надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення
контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств,
зростає потреба в оцінка фінансового стану та аналізі ліквідності
(платоспроможності) підприємства.
Ліквідність підприємства – це можливість у практичній ситуації, що
склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками,
акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.
В економічній практиці підприємств України поступово впроваджується
методика оцінки фінансової стійкості і платоспроможності економічних
агентів (суб’єктів ринкових відносин), яка за змістом відповідає
міжнародним вимогам і ґрунтується на даних фінансової звітності і
бухгалтерського балансу.
В залежності від мети дослідження конкретних аналітичних задач в першу
чергу необхідно агрегувати основні розділи активу і пасиву балансу.
Агрегована форма бухгалтерського балансу показана на умовних даних.
З орієнтацією на розробку бізнес-планів доцільно згрупувати окремі
показники в основні групи:
запаси і затрати (33);
власні оборотні кошти (ВОК);
джерела формування запасів (ДФЗ).
Запаси і затрати (33) визначаються за даними бухгалтерського балансу як
підсумок II розділу активу балансу.
Власні оборотні кошти (ВОК) розраховуються за наступною методикою: ВОК=
Поточні активи — Поточні пасиви
Таким чином, власні оборотні кошти – це різниця між поточними оборотними
активами (вартість оборотного капіталу в матеріально-речовій і грошовій
формах) і поточними (короткостроковими) зобов’язаннями підприємства
(короткострокові кредити, зобов’язаннями перед: постачальниками,
бюджетом по податках і платежах, працівниками, іншими підприємствами по
отриманих авансах і т.д.).
Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:
ДФЗ = Власні оборотні кошти + Короткострокові кредити банку і
короткострокові позики для покриття запасів + Розрахунки з кредиторами
за товари, роботи послуги
Порівнюючи приведені вище три основні показники (33, ВОК і ДВЗ), в
практиці фінансового менеджменту можна умовно виділити такі рівні
фінансової стійкості підприємства:
1) абсолютну фінансову стійкість, яка характеризується нерівністю:
33 ДФЗ.
Економічний зміст даної нерівності полягає в тому, що запаси і затрати
неможливо покрити джерелами коштів.
4) критичний фінансовий стан характеризується такою ситуацією, коли не
тільки не виконується нерівність 3), але й мають місце ” непокриті
збитки” , а також “Довгострокові кредити та позики, що не погашені в
строк”.
Таблиця 4
Агрегований баланс для аналізу фінансового стану підприємства.
тис. грн.
Показник На початок року На кінець року
ЗЗ 715,2 998,9
ВОК 581 667,4
ДФЗ 622,8 763,2
Аналіз отриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан. Це
означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу
погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі,
та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим
джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). В даному
випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів
підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча
підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами,
але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в
дебіторську заборгованість.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо
для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці
розраховують деякі інші показники.
Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є
найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності
підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами
розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.
Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають,
наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість
перетворювались у наявні гроші.
На підставі даних другого розділу активу балансу розраховують
коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти
ліквідності.
При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише
грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які
можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву
коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення
суми грошових коштів до короткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину
короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він
розраховується по формулі :
АЛ = ( Кі + Гк ) / П, (7.1)
де Кі – кошти на розрахунковому та інших рахунках ;
Гк – гроші в касі ;
П – поточні зобов’язання.
На початок року : 10500/134200 = 0,09
На кінець року : 5250/331500 = 0,016
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2
до 0,35.
Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства,
є коефіцієнт швидкої ліквідності (Acid test ratio, Quick ratio), який
відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад
ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші
активи. Він обчислюється за формулою:
QR = ( Кі + Гк + Дз ) / П, (7.2)
де Дз – дебіторська заборгованість.
На початок року : 55500/134200 = 0,41
На кінець року : 166850/331500 = 0,5
Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при
умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт
повинен дорівнювати або бути більшим 1, але реально для українських
підприємств він складає не більше 0,7-0,8. Виходячи з цього
рекомендоване значення 0,3-1
Третій коефіцієнт – коефіцієнт загальної ліквідності (Current Ratio)
має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:
CR = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П, (7.3)
де Зз – виробничі запаси.
На початок року : 715200/134200 = 5,33
На кінець року : 998900/331500 = 3,01
Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні
знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя
обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для
погашення короткострокових зобов’язань, інакше компанія виявиться під
погрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими
зобов’язаннями більш ніж у три рази також є небажаним, оскільки може
свідчити про нераціональну структуру активів.
Четвертий коефіцієнт – чистий оборотний капітал (Net working capital), у
грошових одиницях:
NWC = Ап – П (7.4)
де Ап – поточні активи
На початок року : 715200-134200 = 581000
На кінець року : 999600-331500 = 668100
Значення, що рекомендуються: > 0
Різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових
зобов’язань. Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки
фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів
над короткостроковими зобов’язаннями означає, що підприємство не тільки
може погасити свої короткострокові зобов’язання, але і має резерви для
розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу
залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів,
обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і
дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про
нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов’язання.
Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою
свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.
Наприклад: випуск чи акцій одержання кредитів понад реальну потребу.
Обчислення чотирьох різних показників ліквідності обумовлено потребою
зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із
стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини,
матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для
банка підприємства, яке кредитується – другий, четвертий, для володаря
акцій і облігацій підприємства – третій.
Таблиця 5
Аналіз показників ліквідності підприємства
Показники На початок року На кінець року
Грошові кошти, тис. грн. 10,5 5,25
Дебіторська заборгованість, тис. грн. 45 161,6
Запаси і затрати, тис. грн. 659,7 832,05
Поточні зобов’язання, тис. грн. 134,2 331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,09 0,016
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,41 0,5
Коефіцієнт загальної ліквідності 5,33 3,01
Чистий оборотний капітал 581000 668100
Згідно таблиці 5 можна зробити висновки про не досить високий рівень
ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно
свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі
всього періоду.
Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький.
Його значення свідчить про те, що тільки 1,6% короткострокової
заборгованості підприємство може погасити негайно, по зрівнянню з
початком періоду – 9%.
Коефіцієнт швидкої ліквідності теж має низьке значення, яке майже вдвічі
нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька збільшився
за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний
коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує
ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до
збільшення свідчить на користь підприємству.
Тобто показники абсолютної і швидкої ліквідності набагато нижчі
нормативних значень. Це визнано перевищенням темпів росту поточної
заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.
Високим лишається тільки показник загальної ліквідності, є досить
високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його).
Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових
зобов’язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду –
3,01 гривні. Але він також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі
показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий
стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у
підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною
рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
Збільшення чистого оборотного капіталу свідчить про нераціональне
використання ресурсів підприємства.
Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість
покриття зобов’язань активами, строк перетворення яких у грошові кошти
відповідає строку погашення зобов’язань.
Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним (платоспроможним). Та
через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити
короткострокові зобов’язання. Більшість коштів підприємства мобілізовані
в виробничі запаси, які є важко реалізованими активами і не можуть
забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість
діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для
самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську
заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.
Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість
підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в
підсумку активу балансу, тобто відношення загальної суми власного
капіталу до майна підприємства. В практиці цей відносний показник
отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки
підприємство незалежно від позикового капіталу.
Коефіцієнт автономії = Власний капітал / Майно підприємства (7.5)
Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше йому справлятись з
негараздами економіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та
його керівники. Ось чому останні намагаються збільшувати з року в рік
абсолютну суму власного капіталу підприємства. Такі можливості є
насамперед у добре функціонуючих підприємств. Маючи великі прибутки,
вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом
створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення
у власний капітал нерозподіленого прибутку.
Для коефіцієнту автономії бажано, щоб він перебільшував по своїй
величині 50% . В цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно,
бо знають, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю
підприємства .
Таблиця 6
Оцінка динаміки показника автономії підприємства
Показники На початок року На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн. 4277,4 4388,3
Коефіцієнт автономії 0,969 0,924
Темпи росту, % — – 4,64
Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на
кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності
підприємства від зовнішнього фінансування.
Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт
фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення позикових та власних
коштів.
Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії.
Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових
коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до
одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок
власних коштів.
Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних
та позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить
про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і
відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт
фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 – 0.90.
Таблиця 7
Аналіз динаміки коефіцієнту співвідношення власних і позичених коштів
підприємства
Показники На початок року На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8
Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5
Коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів 30,87 12,24
Темпи росту, % — – 60,35
Показник фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному
значенню, навіть в кілька разів перевищує його.
Різке зниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових
коштів майже в 2,5 рази.
Але більш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів
виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів.
Він показує, яких коштів у підприємства більше – залучених чи власних.
Чим більше коефіцієнт, тим більше залежність підприємства від залучених
коштів. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного
підприємства і, в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів.
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є часткою від
ділення всієї суми зобов’язань по залучених позичених коштах на суму
власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило
підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.
Таблиця 8
Аналіз динаміки і темпів росту показника співвідношення позичених і
власних коштів.
Показники На початок року На кінець року
Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів 0,03 0,08
Темпи росту, % – 166,6
Згідно даних таблиці на кожну гривню вкладених в активи підприємства
власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на
кінець року – 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності
підприємства від позикових коштів.
Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості
матеріальних запасів власними оборотними коштами та маневреності
власних коштів.
Коефіцієнт маневреності власних коштів визначається співвідношенням
власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.
Коефіцієнт маневреності = Власні оборотні кошти / Власний капітал
(7.6)
Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства
знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати
цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є
гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці.
Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує
фінансовий стан.
Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а
для показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних
запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що
пропонуються, може бути взяти під сумнів.
Таблиця 9
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності власних коштів
Показники На початок року На кінець року
Власні оборотні кошти, тис. грн. 581 668,1
Джерела власних коштів, тис. грн. 4143,2 4056,8
Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,14 0,165
Темпи росту, % — 17,86
В 2005 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить
висока.
Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами – це
співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто
показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами
та не потребують залучення позикових.
Рівень показника забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними
коштами оцінюється насамперед в залежності від стану матеріальних
запасів. Якщо їх величина значно перевищує обумовлену потребу, то власні
оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальних запасів, тобто
показник буде менше одиниці. Навпаки, при недостатності у підприємства
матеріальних запасів для безперебійного здійснення діяльності, показник
може бути вище одиниці, але це не буде свідчити про гарний фінансовий
стан підприємства.
Рівень коефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності
підприємства : в фондомістких виробництвах його нормальний рівень
повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких (оскільки в фондомістких
значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих
фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневрування, тим
кращий фінансовий стан.
В чисельнику обох показників – власні оборотні кошти, тому в цілому
покращення стану оборотних коштів залежить від попереджувального
зростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням
матеріальних запасів та власних джерел коштів.
Таблиця 10
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності матеріальних запасів
Показники На початок року На кінець року
Власні оборотні кошти, тис. грн. 581 668,1
Матеріальні запаси, тис. грн. 659,5 832,05
Коефіцієнт маневреності матеріальних запасів 0,88 0,71
Темп росту, % — – 19,32
Тобто, як бачимо з таблиці, матеріальні запаси на початок та кінець року
покривалися власними оборотними коштами відповідно на 88% та 71%.
Індекс постійного активу – коефіцієнт, що характеризує долю основних
засобів та необоротних активів в джерелах власних коштів.
Індекс постійного активу = Нерухомість / Джерела власних коштів (7.7)
Таблиця 11
Аналіз динаміки і темпів росту індексу постійного активу
Показники На початок року На кінець року
Нерухомість 3562,2 3388,7
Джерела власних коштів 4143,2 4056,8
Індекс постійного активу 0,86 0,84
Темп росту, % — – 2,33
В нашому прикладі значення індексу постійного активу досить високе : на
протязі звітного періоду воно майже не змінилось та складало на початок
та кінець звітного періоду відповідно 86% та 84%.
Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної
вартості основних засобів у майні підприємства. Він визначає, яку долю в
вартості майна складають основні засоби виробництва. Коефіцієнт
розраховується як відношення сумарної величини основних засобів (по
залишковій вартості) до вартості майна підприємства за підсумком балансу
(валюти балансу).
Коефіцієнт РВОЗ = Основні засоби / Майно підприємства (7.8)
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства,
забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже
важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з
новими партнерами – постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної
вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству
скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання
договорів з ними з цієї точки зору.
Нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає
більш 0,5 від загальної вартості активів.
Таблиця 12
Аналіз динаміки і темпів росту коефіцієнту реальної вартості майна
Показники На початок року На кінець року
Реальні активи 3520 3346,5
Загальна сума капіталу 4277,4 4388,3
Коефіцієнт реальної вартості майна 0,83 0,76
Темп росту, % — – 8,4
Згідно даних таблиці 12 рівень виробничого потенціалу підприємства дуже
високий, хоча на кінець періоду він декілька зменшився.
ВИСНОВКИ
Отже, звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а
також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її
проведення.
За умов ринкової економіки підприємство здійснює свою
виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає
в змаганні підприємств за споживачів своєї продукції, змушує продавця
(виробника) враховувати інтереси й побажання покупців і виробляти
продукцію, яка їм потрібна. Підприємство, що програло в цій боротьбі,
звичайно стає банкрутом, тобто не може оплатити вартості товару, робіт
та послуг, розрахуватись з бюджетом, а через те наражається на небезпеку
примусового продажу свого майна. Отже, щоб запобігти катастрофі,
підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і
забезпечувати високу конкурентоспроможність своєї продукції.
Одним із інструментів з’ясування реальної конкурентоспроможності є
аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть
найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна
вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо
завжди, а тим більше – нині, коли на зміну безгосподарності й
безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й
ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу
мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у
рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала
найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати
фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових
відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і
торговельної діяльності кожного підприємства.
Фінансовий аналіз – це засіб оцінювання і прогнозування фінансового
стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Новий план
рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку
та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили
необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка
відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для
вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності
підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності,
прогнозування фінансового стану підприємства.
Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова
звітність, тобто система показників, які відображають майновий і
фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Склад, зміст, вимоги та
інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентовано положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО № 19 “Об’єднання
підприємств”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від
7 липня 1999 р. №163.
З вищепроведеного аналізу звичайної діяльності випливає, що підприємство
ВАТ „Ойкумена” має недостатню фінансову стійкість. Це підтверджують і
отримані дані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що
підприємство в змозі негайно погасити лише 1,6% короткострокової
заборгованості. Значення коефіцієнту швидкої ліквідності також має
низьке значення, вдвічі менше нормативного. Лише тільки значення
коефіцієнту загальної ліквідності знаходиться в межах норми, навіть
перевищує її. Але ж високі показники загальної ліквідності свідчать не
про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його
діяльності, а про наявність у нього позанормативних виробничих запасів.
Коефіцієнт загальної ліквідності також свідчить, що на кожну гривню
короткострокових зобов’язань припадає 5,33 грн. на початок року та 3,01
грн. на кінець оборотних коштів. Коефіцієнт автономії має велике
значення через наявність великої кількості власного капіталу.
Підприємство має достатній запас фінансової стійкості. Згідно
коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів на кожну гривню
власних коштів припадало 3 коп. позикових (на початок звітного періоду)
та 8 коп. на кінець.
Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких
показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових
коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через
високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.
Оскільки на ВАТ „Ойкумена” існує дві великі проблеми – проблема збуту та
оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути
основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції
з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість
продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки
платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з
відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є
надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується
обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах
високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по
залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації
дебіторської заборгованості.
Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже
застарілі, а отриману суму спрямувати на покупку нового обладнання чи на
розширення виробничої діяльності.
Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та
забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює
необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі
розвитку підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Борисова В.А. Методологічні основи аналізу фінансового стану
підприємства. // Фінанси України.-2000.- №10.- С.63-68.
Грачова Р. Аналіз фінансового стану підприємства. // Дебет-Кредит. Нова
бухгалтерія.- С.212-224.
Івчук В.І. Методика визначення фінансового стану підприємства за даними
балансу. //Бухгалтерський облік і аудит. –1995. -№12.-С.7-12.
Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. -К.: МАУП, 2000.-152с.
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.
посібн. – К.: КОО “Знання”,2000. – 378с.
Логіненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства.
Методичні підходи. // Економіка.Фінанси.Право.- 1998.- №10.- С.10-15.
Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану
підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. – 132с.;
Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник – К.: КНЕУ, 2000. –
460с.;
Мамонтова Н.А. Умови забезпечення фінансової стійкості підприємства. //
Фінанси України.-2000.- №8, С.103-107.
Методичні рекомендації з аналізу фінансово- господарського стану
підприємств і організацій. Лист Державної податкової адміністрації
України від 27.01. 1998. //Бухгалтерія. Податки. Бізнес. –1998.- №11.-
С.3-28.
Мец О.В. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану
підприємств: Навч. посібн.: КНЕУ, 1999. – 53с.
Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності
підприємств. – К.: НМКВО, 1999. – 53с.
Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану. //
Фінанси України.- 2001.- №11.- С.54-62.
Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства. // Фінанси
України.-2001.- №1.- С.61-66.
Руденко Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.:
Навч. посібн.- К.:НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.- 421с.
Додаток 1
БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА
на 31 грудня 2005 р.
Форма №1 тис. грн.
Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи(
залишкова вартість 010
первісна вартість 011
знос 012 ( ) ( )
Незавершене будівництво 020 42,2 42,2
Основні засоби(
залишкова вартість 030 3520 3346,5
первісна вартість 031 7489,36 7464,16
знос 032 ( 3969,36 ) ( 4117,66 )
Довгострокові фінансові інвестиції(
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040
інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборгованість 050
Відстрочені податкові активи 060
Інші необоротні активи 070
Усього за розділом І 080 3562,2 3388,7
ІІ. Оборотні активи
Запаси(
виробничі запаси 100 218,2 262,5
тварини на вирощуванні та відгодівлі 110
незавершене виробництво 120 16,9 33,7
готова продукція 130 421,9 529,35
товари 140 2,7 6,5
Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги(
чиста реалізаційна вартість 160 40,1 143,6
первісна вартість 161 40,1 143,6
резерв сумнівних боргів 162 ( ) (
)
Дебіторська заборгованість за розрахунками(
з бюджетом 170 6,6
за виданими авансами 180
з нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 4,9 11,4
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквіваленти(
в національній валюті 230 10,5 5,25
в іноземній валюті 240
Інші оборотні активи 250
Усього за розділом ІІ 260 715,2 998,9
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 0,7
Баланс 280 4277,4 4388,3
Продовження додатка 1
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 147,5 147,5
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 3844,6 3845,2
Інший додатковий капітал 330
Резервний капітал 340 49,1 49,1
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 102 15
Неоплачений капітал 360 ( ) ( )
Вилучений капітал 370 ( ) ( )
Усього за розділом І 380 4143,2 4056,8
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420
Усього за розділом ІІ 430 0 0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 440
Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450
Відстрочені податкові зобов’язання 460
Інші довгострокові зобов’язання 470
Усього за розділом ІІІ 480 0 0
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків 500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 41,8 95,8
Поточні зобов’язання за розрахунками(
з одержаних авансів 540 6,4 1,2
з бюджетом 550 28 60,1
з позабюджетних платежів 560 1,9 13,3
зі страхування 570 22,8 28,9
з оплати праці 580 31,9 67
з учасниками 590
із внутрішніх розрахунків 600
Інші поточні зобов’язання 610 1,4 65,2
Усього за розділом IV 620 134,2 331,5
V. Доходи майбутніх періодів 630
Баланс 640 4277,4 4388,3
Додаток 2.
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За 2005 рік.
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Форма № 2 тис. грн.
Стаття Код
рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010
1333,2 1023,6
Податок на додану вартість 015 ( 222,2 ) (
170,6 )
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
035 1111 853
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 (
1030,3 ) ( 748 )
Валовий:
прибуток 050 80,7 105
збиток 055
Інші операційні доходи 060 128,9 166
Адміністративні витрати 070 ( 161,6 ) (
185,1 )
Витрати на збут 080 ( 40,2 ) ( 41,1
)
Інші операційні витрати 090 ( 96,4 ) (
47,3 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток 100
збиток 105 ( 88,6 ) ( 2,5
)
Доход від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130 10,5 0,6
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160 ( 8,9 ) ( 1,1
)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170
збиток 175 ( 87 ) ( 3
)
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток 190
збиток 195 ( 87 ) ( 3
)
Надзвичайні:
доходи 200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
прибуток 220
збиток 225 ( 87 ) ( 3
)
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код
рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Матеріальні затрати 230 3152 3150
Витрати на оплату праці 240 249 177
Відрахування на соціальні заходи 250 190,2 194
Амортизація 260 185,6 208,5
Інші операційні витрати 270 378,1 289
Разом 280 4154,9 4018,5
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті Код
рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 300 590000 590000
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 590000 590000
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340
PAGE
PAGE 33
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
