UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРесурсно-відновний потенціал країн південної Азії (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1220
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Ресурсно-відновний потенціал країн південної Азії

 

До Південної Азії належать сім країн, що розвиваються: Бангладеш,

Бутан, Індія, Мальдівська республіка, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.

Статистика міжнародних організацій ООН часто вилучає з цього числа

Пакистан та Мальдиви або публікує спільні дані про країни Південної та

Південно-Східної Азії, що перешкоджає їх використанню і порівнянню.

Країни субрайону нараховують у своєму постколоніальному становленні лише

кілька десятків років.

 

Цим державам властиві й загальні закономірності країн, що розвиваються,

і свої особливості. Але суперечності їх виявлення у даному регіоні,

можливо, не мають аналогів в усьому світі. Безпрецедентні за масштабами

бідність, нерозвиненість, залежність і при цьому величезні потенційні

відтворювані ресурси. Тому Південну Азію нерідко іменують "периферією

світу, що розвивається". Початкові системоутворюючі ознаки

соціально-економічного ладу країн регіону характеризуються його

історико- та ресурсно-виробничим (відновним) потенціалом.

 

Щодо країн субконтиненту можна говорити про специфічну дуалістичну

модель їхнього господарського розвитку - вона об'єднує і цивілізаційні,

і формаційні ознаки. Причому на відміну від останніх цивілізаційний

розвиток суспільства тут пов'язується не стільки з матеріально-речовим,

скільки з ідеальними, духовними аспектами буття. Глибоко вкорінені

традиційні соціокультурні цінності віддають примат "антиекономічному"

архаїчному (державному) або так званому "азіатському способові

виробництва". Стійкість цієї моделі істотною, якщо не визначальною мірою

зумовлює інертність до модернізації народногосподарських структур цих

держав.

 

Глибокими коренями в економічну історію субконтиненту входить і його

аграрно-сировинна монокультурна спеціалізація у МПП. Індія та Шрі-Ланка

- це найкрупніші на планеті виробники та експортери чаю і спецій, на

Бангладеш припадає до 80% світового продажу джгуту і джгутових виробів,

одну з найважливіших статей експорту Пакистану складає бавовна та вироби

з неї. В результаті різко обмежується можливість прогресивної

переструктуризації економіки, відтворюється хвороблива залежність від

внутрішніх та зовнішніх кон'юнктурних факторів.

 

Продуктивні сили, виразно диференційовані по країнах регіону, утворюють

різноманітні сполучення своїх типів: патріархально-доіндустріальні,

індустріальні та сучасні, пов'язані з НТР.

 

Перші два типи повністю домінують у Бангладеш, Бутані, Мальдивах і

Непалі - країнах, які належать, згідно з міжнародною класифікацією, до

найменш розвинутих країн (НРК). Щодо Пакистану та Шрі-Ланки, то їх

зараховують до серединної групи країн, що розвиваються, - сучасні

продуктивні сили мають осередковий характер (у галузях ВПК, легкій та

харчовій промисловості). Найбільш повно усі типи продуктивних сил

представлені в Індії, яка належить до групи нових індустріальних країн

(НІК).

 

Таку різноманітність продуктивних сил у країнах доповнює строката

мозаїка соціально-економічних укладів. У цій багатоукладності

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ