Реферат з економічної географії на тему
Економічний потенціал США
Найбільш розвинутою країною Північної Америки, як відомо, є США. Від
моменту прийняття Декларації незалежності США (4 липня 1776 p.),
започаткувавши швидке перетворення аграрної країни в першу індустріальну
державу, найбагатшу в світі, ця країна вийшла в лідери і за рівнем
продуктивності праці. Як дотепно висловився у свій час Ф. Гибні,
віце-президент Британської енциклопедії, США продемонстрували
спроможність “швидше, ніж будь-яка країна, поставити на березі моря
більше за інших автоматів для розливу кока-коли”. Після цього пройшло
менше 100 років, коли відомий журнал “Ю. С. ньюс енд Уорлд Рипорт”
запитав цілком відверто: “Чи залишаться США державою №1 ?”
Серед різних показників, якими послуговуються для характеристики
національних економік, найчастіше використовують валовий національний
продукт. У США він визначається як сукупна ринкова вартість всього
обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці країни за один
рік:
С + I + G + X = ВНП,
де С – обсяг особистих споживчих витрат домашніх господарств на товари й
послуги; I – обсяг валових приватних внутрішніх інвестицій; G – обсяг
державних (федеральні, штатів і місцевих органів влади) закупок товарів
і послуг, включаючи витрати на купівлю робочої сили; X – величина так
званого чистого експорту, тобто різниця між експортом із США в зарубіжні
країни та імпортом з-за кордону.
Наведена формула є одним із підходів .до виміру ВНП. За цим показником
(близько 6 трлн доларів) США випереджають такі країни, як Японія, ФРН і
Франція, разом узяті.
В останні 15-20 років в економічному й науково-технічному розвитку США
спостерігається перехід до нової моделі відтворення, яка враховує нові
суспільні потреби та більш повне використання наявних можливостей
нагромадження капіталу. Змінюються орієнтири суспільного розвитку, що
об’єктивно зумовлене вдосконаленням продуктивних сил. Це виявляється у
поступовому послабленні попиту на масову ресурсомістку продукцію типової
якості, поглибленні диференціації та індивідуалізації потреб на
Інвестиційні й споживчі товари, різноманітні послуги.
Для ефективного ведення господарства США вже недостатньо загального
задоволення сукупного платоспромож-ого попиту; натомість нагальним стає
завоювання конкретного споживача, у якому б сегменті ринку він не був.
опит швидко змінюється, стаючи дедалі гнучкішим як за споживчою
цінністю, так .і за якістю. Іншими словами, за змінами на споживчому
ринку вже не встигає індустріальний тип виробництва з його жорстким
технічним базисом, конвеєрною системою організації праці й старими
формами управління.
Такі зміни стали наслідком ефективного, хоча й суперечливого,
використання економічного потенціалу США. Він є основною складовою
національного багатства країни і включає всі елементи основного й
оборотного капіталів і, зрозуміло, кадри працівників та вчених;
економічний потенціал відображає спроможність суспільства забезпечувати
певний рівень виробництва й добробуту людей. Зазначені зміни якраз і
віддзеркалюють всебічне використання, нарощування й удосконалення
економічного потенціалу США.
У порівняльній характеристиці господарств різних країн, розкритті їх
економічного потенціалу послуговуються, крім зазначеного ВНП, іншими
показниками, такими як чистий національний продукт США (ЧНП = ВНП мінус
амортизаційні відрахування), національний доход (НД = ЧНП мінус непрямі
податки на бізнес), ВНП на душу населення, НД на душу населення, а також
відносними показниками, такими як питома вага країни у світовому
промисловому виробництві, закордонних прямих приватних інвестиціях,
експорті й т. д.
Міжнародні порівняння показують, що економіка США, як і економіка
Швейцарії, забезпечує найвищі показники ВНП на душу населення. Сьогодні
США – це держава з високорозвинутою економікою інтенсивного типу, більш
передовою, порівняно з іншими країнами світу, галузевою і відтворюючою
структурами. З більшості найважливіших напрямів науково-технічного
розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості
господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв’язку
тощо США також випереджають своїх конкурентів.
Водночас є розрахунки, які свідчать про сумніви щодо спроможності США
зберегти лідируючі позиції у світовій економіці. Так, до 2006 p., у разі
збереження тенденцій 1973- 1986 рр:, США можуть опинитись на восьмому
місці в світі за рівнем продуктивності праці (після Франції, Норвегії,
ФРН, Бельгії, Канади, Японії, Італії). Згідно з доповіддю Центру
перспективних досліджень і міжнародної інформації (СЕПІЇ) “Світова
економіка 1990-2000 років: імператив зростання”, США втратять динаміку
середньорічних темпів приросту ВВП (2,0% протягом поточного десятиліття)
через фінансові труднощі та слабке зростання продуктивності праці;
частка країни у світовій продукції обробної промисловості впаде з 23,4
до 18,0% протягом 1988- 2000 pp., і США, зрештою, поступляться першим
місцем у машинобудуванні країнам ЄЕС, а в електроніці – Японії, яка
збереже також провідну роль у виробництві електротехнічного
устаткування.
Володіючи найпотужнішим серед розвинутих країн науково-технічним
потенціалом, США намагаються зберегти власні лідируючі позиції. Зокрема,
як корпорації, так і федеральний уряд надають великого значення
подальшому прогресові галузей інформаційного сектора економіки. Ці
галузі (виробництво засобів інформатики та електронно-обчислювальної
техніки, зв’язок, телекомунікації, інформаційна промисловість)
розвиваються більш високими темпами, ніж інші сфери в американській
економіці. Програмне забезпечення, управління базами даних і
телекомунікаційними мережами стають ключовими елементами стратегії
більшості американських корпорацій. Згідно з оцінками американських
спеціалістів, оперативні й ефективні телекомунікації не тільки
відіграють найважливішу роль в інформаційній компетенції нації, а й
постають рушійною силою зростання національного багатства країни і,
отже, її економічного потенціалу. Найбільші програми, складені з
допомогою ЕОМ, безпосередньо впливають на національну економіку. З
допомогою НДДКР у сфері інформаційної технології реалізуються такі
національні програми США, як розв’язання енергетичної проблеми,
поліпшення навколишнього середовища, системи охорони здоров’я, сприяння
економічному зростанню тощо.
Сьогодні у США інформацію мають за найважливіший економічний і
стратегічний ресурс і розуміють, що інформаційна економіка є ключовою
складовою до успіху в конкурентній боротьбі. Якщо у минулому підвищення
ефективності виробництва пов’язували з факторами праці, капіталу й
технології, то зараз, аби бути конкурентоздатним на національних і
міжнародних ринках, бізнес повинен опрацьовувати інформаційно
орієнтований підхід до підвищення ефективності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
