UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержава та економіка країн Африки (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1292
Скачало399
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему

 

Держава та економіка країн Африки

 

До африканського регіону належать 54 країни, серед яких 52 мають власну

державність. Більшість з них невеликі за розмірами та з недостатньою

природною матеріальною базою для саморозвитку. Лише п'ять можна вважати

вели-кими та середніми (Нігерія, Єгипет, Ефіопія, Заїр, а також ІІАР).

Серед інших тільки 12 з населенням від 25 до 10 млн чоловік.

Розпорошення та незбалансованість ресурсів, вузькість внутрішнього

ринку, до яких додаються багатоукладність господарства, затримка

первинного нагромадження капіталу, слабкість класу підприємців,

зумовлюють важливу роль держави у процесі становлення й розвитку

національних економік країн континенту.

 

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР. ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

 

З перших кроків розвитку національної економіки державний сектор набув в

африканських країнах значних масштабів і став домінуючим у найбільш

важливих галузях господарства. Його основу склала власність колоніальних

адміністрацій, а крім того, в неоднаковій мірі в різних країнах, -

націоналізовані підприємства, що належали приватному капіталові колишніх

метрополій. У подальшому, в 70 - 80-ті роки, спостерігалось розширення

та модернізація існуючих і будівництво нових державних економічних

об'єктів, причому, як правило, за значної участі іноземного капіталу.

 

За структурою державний сектор більшості країн складається з центральних

фінансових установ (банків, інститутів довгострокового кредитування),

підприємств з видобутку та первинної переробки цінних видів сировини,

виробництву будматеріалів, об'єктів енергетичного комплексу,

транспортних компаній. У багатьох країнах створена досить розвинена

мережа агрофірм, що вирощують головним чином експортні культури, ведуть

селекційні та меліоративні роботи. Домінуюче положення державний капітал

займає в соціальній сфері, істотне - в оптовій торгівлі, особливо в

експорті.

 

Питома вага держсектора у ВНП різних країн та на різних етапах їх

розвитку коливається від 15% до 50 і навіть 80% (Алжир на початку 80-х

років). Особливих масштабів держсектор набув свого часу у країнах, які

реалізовували було модель соціалістичної орієнтації (серед них у різні

роки: Ангола, Бенін, Буркіна Фасо, Гвінея, Єгипет, Конго, Мадагаскар,

Малі, Мозамбік, Танзанія, Ефіопія). Політика держави тут передбачала

обмеження ролі іноземного, особливо приватного, капіталу, поступове

витіснення приватного сектора на периферію економіки. За зразками

соціалістичних країн будувалася централізована вертикальна система

управління, розподілу ресурсів, пріоритет віддавався адміністративним

засобам впливу на соціально-економічну сферу. У деяких країнах

спробували поширити держсектор на середні підприємства, сферу послуг,

зробити його домінуючим у сільському господарстві. На це спрямовувалась

значна допомога, що надходила від соціалістичних країн, головним чином з

тодішнього СРСР.

 

І в інших країнах континенту внаслідок слабкості національного

підприємництва держсектор відіграє відносно помітну роль, ніж у

більшості розвинутих країн. Для Африки це своєрідна об'єктивна

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ