UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні міжгалузеві системи господарства Японії (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1494
Скачало274
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему

 

Основні міжгалузеві системи господарства Японії

 

Науковий комплекс. До початку 80-х років у Японії було створено

потужний науково-технічний потенціал: у сфері наукових досліджень і

конструкторських робіт зайнято 0,5 млн чоловік, витрати на науку

становлять понад 4% ВВП, на міжнародному рівні щороку реєструється понад

30 тис. патентів. Це дає змогу вибрати виробництво наукомісткої та

технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації

господарства країни у МПП.

 

У науковому комплексі Японії взаємодіють великі корпорації (насамперед

їхні наукові та конструкторські підрозділи) та державні наукові й

управлінські установи. У витратах на науку тут, на відміну від інших

економічно розвинутих країн, на приватний капітал припадає понад 60%

фінансування, однак успішне виконання великих науково-дослідних програм

стратегічного значення стає можливим за умови активного сприяння

держави.

 

У структурі наукового комплексу можна вирізнити три блоки: наукові

установи, підприємства невиробничої сфери і виробничі підприємства.

Серед перших бачимо як науково-дослідні підрозділи корпорацій, так і

наукові сектори університетів (в Японії понад 300 університетів) та

державні інститути, лабораторії і дослідні станції. У невиробничій сфері

на науку працює чимало комітетів, комісій, асоціацій, що координують

наукові розробки, комерційні банки, науково-інформаційні та

обчислювальні центри, державна патентна служба й патентні служби

корпорацій. Виробнича сфера наукового комплексу репрезентована

експериментальними та "пайлот"-виробництвами, приладобудівними

підприємствами, "венчурними" фірмами.

 

Регіональна структура науково-виробничого комплексу Японії вирізняється

надзвичайно складною системою взаємозв'язків та безпрецедентно високою

локалізацією наукових установ та наукомістких виробництв в обмеженій

кількості найбільших агломерацій. Так, на район південного Канто

(агломерація Токіо- Йокогама) припадало 60% наукових розробок у техніці

(за, кількістю поданих патентних заявок), 50% студентів вузів, до 40%

продукції наукомістких галузей промисловості. Важливу роль як наукові

центри відіграють також Осака, Кіото та Нагоя. Перспективним напрямом

поліпшення територіальної організації наукового комплексу Японії є

створення системи "технополісів", тобто науково-виробничих зон,

обладнаних сучасною науковою інфраструктурою, перспективними

науково-дослідними осередками та експериментальними підприємствами з

найновішою технологією. Під розвиток технополісів визначено 19 зон,

розташованих в усіх економічних районах країни. Вже збудовано первісток

нової структури науково-виробничого комплексу Японії - наукове містечко

Цукуба. Основні напрямки наукового пошуку в науковому комплексі країни

на 90-ті роки такі: "інформаційна революція", пов'язана з подальшим

розвитком комп'ютерної техніки та телекомунікаційних мереж; "мекатронна"

революція (японський термін "мекатроніка" - комбінація від слів

"механіка" та "електроніка") і розширення використання роботів та

гнучких виробничих систем; "біотехнологічна" революція, розвиток генної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ