UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив антропогенного фактора на стік найбільших річок України (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2078
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вплив антропогенного фактора на стік найбільших річок України

 

 

Безповоротний забір

 

Стік найбільших річок України – питання, яке цікавило багатьох

дослідників [2, 6, 10-12]. Водночас робіт, які присвячені стоковим

характеристикам за відсутності господарської діяльності, – порівняно

небагато. Разом з тим, в умовах України антропогенний вплив є значним і

дуже різноманітним.

 

Найважливішим чинником впливу на річковий стік є безповоротний забір

води. Певну роль відіграють вилучення частини стоку при створенні ставів

і водосховищ, втрати на додаткове випаровування, меліорація.

 

За даними Держводгоспу України, безповоротний забір з природних джерел

упродовж останніх двох десятиліть зазнав істотних змін. Найбільше води

(близько 14,5 км3) безповоротно забиралося в середині 80-х років. В

останні 10-15 років він зменшився вдвічі і у 1999 р. становив 6,99 км3.

Нині три чверті безповоротного забору припадає на басейн Дніпра.

 

Кількісна оцінка впливу безповоротного водоспоживання на річковий стік

потребує врахування низки обставин. Зокрема, безповоротний забір із

природних джерел зазвичай асоціюється із забором із річок. Насправді,

значний об’єм води забирається з підземних джерел і лише його частина

пов’язана з річковим стоком. Переважна кількість забраної води згодом

відводиться у річки, сприяючи зростанню їх водності. Таким чином, вплив

на річковий стік зазвичай є істотно меншим, ніж це уявляється.

 

Інша обставина, яка має враховуватися, - необхідність сплати за забрану

воду. Державному обліку підлягають всі водоспоживачі, що протягом доби

забирають понад 50 м3. Ця обставина визначає, що фактичний забір

(особливо на півдні та сході) є дещо більшим, ніж той, що охоплений

водообліком.

 

 

Антропогенний вплив на стік Дністра

 

Водпостами, які найбільш придатні для визначення антропогенного впливу

на стік Дністра, є Заліщики (площа басейну – 24600 км2) і Бендер (66100

км2).

 

Наявний ряд за стоком води на в/п Заліщики охоплює період з 1895 р. За

фактичним рядом, в якому є кілька пропусків, середня багаторічна витрата

води по 1999 р. включно становить 228 м3/с. Таким же залишається

значення при відновленні пропусків у спостереженнях.

 

У верхній частині басейну Дністра вода забирається для водопостачання

Львова, Івано-Франківська, ще кількох міст. Серед промислових об’єктів

виділяється Бурштинська ТЕС.

 

За даними Держводгоспу України, безповоротний забір вище в/п Заліщики у

1999 р. становив 62,7 млн м3, або 2,0 м3/с. У 1991 р., коли стався

розпад СРСР, безповоротний водозабір був істотно більшим: 179 млн м3,

або 5,7 м3/с.

 

Певну вплив на стік річки зумовлює забір води при заповненні ставів і

водосховищ, а також додаткові втрати на випаровування. В цілому, роль

зазначених чинників у верхній течії Дністра порівняно невелика. Об’єм

водосховищ до в/п Заліщики становить 121 млн м3, що відповідає 1,7%

стоку річки за один рік. У верхній течії Дністра існує приблизна

відповідність між втратами на випаровування і кількістю опадів на водну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ