UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2448
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан

 

Гідрологічне та гідрохімічне районування – дуже важлива в науковому і

практичному відношенні проблема. Воно полягає у виявленні

закономірностей розподілу по території тих елементів, які характеризують

умови зволоженості, режим вод, їх хімічний склад, і у виділенні на

основі аналізу цих закономірностей окремих районів. Виділення районів

(об”єктивно існуючих природних комплексів) має здійснюватися з

урахуванням всіх головних факторів, перш за все фізико-географічних

(рельєфу, геології, клімату, грунтів, рослинності). Районування надає

можливість отримати знання про умови певних невивчених територій за

аналогією з вивченими, які за комплексом елементів природного середовища

аналогічні (однорідні), а також дозволяє досить обгрунтовано здійснювати

географічну інтерполяцію знайдених закономірностей (у відомих межах

точності в залежності від масштабу схематизації). Виділення однотипних

за природними умовами територій сприяє виявленню типових для усіх водних

об”єктів даного району закономірностей. Практичне значення районування

полягає в тому, що воно дозволяє розкрити нові закономірності

гідрологічних та гідрохімічних явищ; дає можливість диференційованого

підходу в розрахунках і прогнозах; воно необхідне при використання

методу аналогії; для раціонального розміщення мережі пунктів

спостережень; при розробці планів використання водних ресурсів.

 

Відкритий В.В.Докучаєвим закон географічної зональності, відповідно до

якого всі природні процеси і явища на рівнинних просторах земної

поверхні підкоряються широтній зональності, а в горах – висотній

поясності, було підтверджено і розвинуто у працях вчених Л.С.Берга,

І.П.Герасимовича, А.А.Григор”єва та ін. [1].

 

Закону географічної зональності підпорядковані всі фізико-географічні

компоненти – клімат, грунти, рослинність та інші, які в сукупності

визначають природні комплекси – ландшафти. Оскільки ріки є одним з

основних елементів ландшафту, то в своєму режимі вони відбивають зміну

природних зон і підкоряються закону географічної зональності. Ще

В.В.Докучаєв (1898 р.) відмічав, що “та ж закономірність, той же

всемогутній закон природи дуже поширений і в … річках”.

 

Відомий гідролог В.Г.Глушков підкреслював, що вивчення гідрологічних

умов території повинно йти комплексно, на основі географо-гідрологічного

методу, який пов”язує воду з природою, що її породила.

 

Як гідрологічне, так і гідрохімічне районування можливі лише на певному

етапі розвитку відповідних наук, а саме: при накопиченні достатньої

кількості даних спостережень і виникненні необхідності подальшого

розвитку цих наук у взаємозв”язку з географічним середовищем.

 

У зв”язку з тим, що регулярні спостереження за стоком почали проводитися

значно раніше, ніж за хімічним складом води, гідрологічне районування

виникло раніше за гідрохімічне.

 

Існуючі підходи до гідрологічного районування базуються на двох головних

принципах: зональному (географічному) та басейновому (гідрологічному).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ