UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1637
Скачало316
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі

тернопільського ставу

 

Як відомо важкі метали (ВМ) є одними з найбільш небезпечних хімічних

забруднювачів поверхневих вод. Їх поведінка в екосистемах є своєрідною,

оскільки вони на відміну від органічних речовин (ОР) не піддаються

деструкції, а постійно присутні у водних екосистемах, змінюючи форму

сполук, а, отже, реакційну здатність, біологічну активність та

екологічну небезпечність. Їх фізико-хімічний стан змінюється в

результаті процесів гідролізу, комплексоутворення, адсорбції, осадження.

Вказані процеси визначають міграційну рухливість ВМ, їх перерозподіл

між основними компонентами водної екосистеми (вода, прибережний мул,

грунти, водорості), біодоступність і токсичність для водних організмів.

Домінування тих чи інших процесів залежить значною мірою від типу

водойми, її гідрохімічного та гідрологічного режимів, біопродуктивності,

сезонності і деяких інших характеристик [6].

 

Метою нашого дослідження було вивчення вмісту та особливостей

перерозподілу Cu, Co, Pb, Cd у системі вода?прибережний

мул?грунти?водорості та їх сезонної міграції по складових ставової

екосистеми.

 

Вміст Cd, Co, Cu, Pb у воді, прибережному мулі, грунтах та водоростях

визначали, відбираючи їх зразки в 5 різних точках Тернопільського ставу:

1 – біля міського пляжу; 2 – поблизу автомобільної дороги; 3 – біля

заплави р. Серет; 4 – низинна ділянка ставу (надходження техногенних

викидів з стоком, з річкової води, з атмосферних опадів); 5 – ділянка

заболоченого схилу (постійне обводнення).

 

Воду відбирали з поверхневого горизонту озера. Проби прибережного мулу

та водної рослинності відбирали на глибині до 50 см. Зразки грунту

відбирали у приводних ділянках не далі 2 м від водного плеса. Проби

висушували в термостаті при температурі 50 0С, розтирали в ступці до

порошкоподібного стану. Згодом 0,25 г абсолютно сухого мулу чи грунту

поміщали в платиновий тигель, додавали 2,5 мл суміші HF і 2,5 мл HСlO4

та випарювали насухо. Після цього додавали 2,5 мл HF і 0,25 мл HСlО4 і

нагрівали до виділення білих парів, знову додавали 0,25 мл НСlО4.

Залишок розчиняли в 2,5 мл НNO3. Спалювання та підготовку зразка

водоростей (0,25 г висушеної маси) здійснювали аналогічно. Отримані

нітратні розчини використовували для визначення вмісту важких металів,

яке здійснювали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на

спектрофотометрі С-115 при відповідних довжинах хвиль, які відповідали

максимуму поглинання кожного з досліджуваних металів.

 

Статичну обробку одержаних даних здійснювали за методом (4(.

 

Концентрацію металів виражали в мг на 1 кг сухої маси досліджуваних

зразків.

 

Відомо, що найбільш біодоступними є розчинені форми металів. При цьому

токсичний вплив на гідробіонти проявляють, головним чином, так звані

вільні (гідратовані) іони ВМ, деякі їх гідроксокомплекси і

метал-органічні сполуки [5].

 

До найбільш важливих процесів, що сприяють зниженню токсичності ВМ і

тих, що відіграють істотну роль в самоочищенні водної маси, відносять

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ