UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз існуючих підходів до районування водосховищ та пропозиції по його удосконаленню (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1590
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аналіз існуючих підходів до районування водосховищ та пропозиції по

його удосконаленню

 

Одна з найважливіших проблем дослідження і освоєння водосховищ – це

оцінка і прогноз розвитку регіональних та індивідуальних особливостей їх

акваторій і прибережних зон. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід

найоптимальнішим засобом відображення цих особливостей є районування.

 

Під районуванням водосховищ більшість дослідників розуміють метод

територіальної класифікації (виділ акваторій і ділянок берегової зони)

на основі сформульованого критерію (або їх сукупності), встановленого у

відповідності з метою дослідження (1(. Районування – важлива складова

частина повноцінного гідрологічного або екологічного дослідження.

Найважливіші питання районування – це визначення таксономічних одиниць і

меж їх поширення.

 

При побудові системи одиниць районування важливо визначити основну,

вихідну одиницю. Це може бути або водосховище в цілому і від нього потім

районування йде зверху вниз. Або ж, навпаки, вибирається найменша

таксономічна одиниця (наприклад, акваном – в лімнології, фація – в

географії, біотоп – в гідроекології) і потім вибудовується ієрархічна

таксономічна система всіх одиниць. На практиці використовуються обидві

системи районування, але загальновизнаної єдиної схеми на сьогодні не

існує. Перший підхід складає основу регіонального (індивідуального)

районування, другий – як регіонального, так і типологічного районування.

 

Здебільшого особливості будь-якого таксону районування найяскравіше

виражені в його центрі, а до периферії вони слабнуть, відчуваючи вплив

сусідніх таксонів. Через це межі між таксонами частіше виявлені не

лініями, а перехідними смугами. В екології широкі межі (смуги) є окремим

об’єктом дослідження і тому мають самостійну назву “екотон”. В

гідрології використовуються і межі-смуги, і межі-лінії.

 

При районуванні водосховищ найчастіше вживається районування за

провідною ознакою на підставі гіпотези про нерівнозначність ознак

взагалі. Спочатку визначається провідний фактор диференціації водойми і

за ним проводиться районування даного рівня. Для побудови наступного

рівня беруться інші градації цього ж фактора, або інший фактор

(чергування факторів). Вибір ознак для районування водосховищ

визначається їх репрезентативністю, важливістю для характеристики

водойми. З цією метою виділяють лімітуючі фактори для екосистеми водного

об’єкту та ступінь їх кореляції з показниками екосистеми. На практиці

критеріями районування найчастіше служать морфометричні, морфологічні,

гідрологічні, гідро- чи геодинамічні, гідрохімічні, біологічні параметри

та їх поєднання.

 

В залежності від набору ознак (параметрів) районування водосховищ

поділяють на окреме, галузеве і комплексне (1, 20(. Окремим є

районування за одним показником (наприклад, параметри хвиль, розподіл

прозорості води тощо), в результаті якого ми одержуємо карти розподілу

окремих компонентів екосистеми. Галузеве районування виконується за

групою показників (наприклад, морфометричних, гідрологічних), що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ