Реферат на тему:
До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на
річках України
На сьогодні в країнах колишнього союзу, в тому числі й в Україні, діє
нормативний документ по розрахунках максимальних витрат води на річках,
який було запропоновано ще в 1972 році, а потім дещо змінено в 1983
році. Фахівцями неодноразово на авторитетних конференціях і симпозіумах
приверталася увага розробників на невідповідність у багатьох випадках
розрахункових максимумів паводків і повеней матеріалам спостережень,
особливо у випадках, коли місцеві особливості формування стоку суттєво
відрізняються від фонових. Удосконалення діючої нормативної бази не
можливо в принципі – через емпіричний підхід при її створенні. Досить
звернутися до відомих базових структур БНіПу, щоб переконатися в цьому.
Так, для весняної повені (без наведення поправок) використовується
формула (7(:
,
(1)
де qm – максимальний модуль повені, ko – коефіцієнт “дружності” повені,
Ym – розрахунковий шар стоку, F – площа водозбору, Fo – додаткова площа,
за допомогою якої ураховується зменшення інтенсивності редукції на малих
водозборах.
Згідно з дослідженнями (4(, чисельник є максимальний модуль схилового
стоку q(m, тоді
.
(2)
Коефіцієнт редукції максимального модуля qm/q(m дорівнює
. (3)
Його верхньою фізичною границею повинно бути qm/q(m=1.0 при F(0. Але
якщо з цього боку розглянути (3), то легко переконатись, що при F(0
, (4)
за винятком, коли Fо=1.0.
З структури (1) не ясно, до котрого з параметрів (ko чи Ym) відносяться
поправки на залісеність та заболоченість. При розрахунках дощових
паводків в залежності від розмірів водозбірних площ використовується не
одна, а дві формули (зауважимо, що їх “склеювання” не забезпечується:
а) при F>100-200 км2
; (5)
б) при F
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
