UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1211
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на

річках України

 

На сьогодні в країнах колишнього союзу, в тому числі й в Україні, діє

нормативний документ по розрахунках максимальних витрат води на річках,

який було запропоновано ще в 1972 році, а потім дещо змінено в 1983

році. Фахівцями неодноразово на авторитетних конференціях і симпозіумах

приверталася увага розробників на невідповідність у багатьох випадках

розрахункових максимумів паводків і повеней матеріалам спостережень,

особливо у випадках, коли місцеві особливості формування стоку суттєво

відрізняються від фонових. Удосконалення діючої нормативної бази не

можливо в принципі – через емпіричний підхід при її створенні. Досить

звернутися до відомих базових структур БНіПу, щоб переконатися в цьому.

 

Так, для весняної повені (без наведення поправок) використовується

формула (7(:

 

,

(1)

 

де qm – максимальний модуль повені, ko – коефіцієнт “дружності” повені,

Ym – розрахунковий шар стоку, F – площа водозбору, Fo – додаткова площа,

за допомогою якої ураховується зменшення інтенсивності редукції на малих

водозборах.

 

Згідно з дослідженнями (4(, чисельник є максимальний модуль схилового

стоку q(m, тоді

 

.

(2)

 

Коефіцієнт редукції максимального модуля qm/q(m дорівнює

 

. (3)

 

Його верхньою фізичною границею повинно бути qm/q(m=1.0 при F(0. Але

якщо з цього боку розглянути (3), то легко переконатись, що при F(0

 

, (4)

 

за винятком, коли Fо=1.0.

 

З структури (1) не ясно, до котрого з параметрів (ko чи Ym) відносяться

поправки на залісеність та заболоченість. При розрахунках дощових

паводків в залежності від розмірів водозбірних площ використовується не

одна, а дві формули (зауважимо, що їх “склеювання” не забезпечується:

 

а) при F>100-200 км2

 

; (5)

 

б) при F<100-200 км2

 

, (6)

 

- ординати кривих редукції середньої інтенсивності опадів у часі, Н1% -

добовий максимум опадів, ( - коефіцієнт стоку.

 

У теоретичному відношенні (5) взагалі ну відповідає фізичним вимогам до

граничних значень qm, бо qm/q(m дорівнює одиниці не за умови F(0, а при

F=200 км2. Вважаємо, що більш обгрунтованим було б (5) записати у

загальному вигляді

 

.

(7)

 

, то вона використовується помилково, бо як показано в (3(, замість неї

в (6)повинна входити інша величина, а саме:

 

, (8)

 

де (n+1)/n – коефіцієнт нерівномірності схилового припливу, То –

тривалість схилового припливу, tp – час руслового добігання паводкових

хвиль.

 

тотожня осередненому в межах tp коефіцієнту повноти схилового припливу

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ