.

Основні напрямки гідрологічних досліджень кафедри гідрології і гідрохімії київського національного університету імені Тараса Шевченка (1949-2000 рр.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2005
Скачать документ

Реферат на тему:

Основні напрямки гідрологічних досліджень кафедри гідрології і
гідрохімії київського національного університету імені Тараса Шевченка
(1949-2000 рр.)

Гідрологічний напрямок досліджень на географічному факультеті
Київського національного університету імені Тараса Шевченка отримав
імпульс із створенням кафедри гідрології суші (1949 р.).

Першим завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Назаров
В.О., основні праці якого присвячені питанням формування стоку, водному
режиму річок та гідрологічному прогнозуванню. Саме ці питання впродовж
багатьох років були основними напрямками в науковій тематиці кафедри
гідрології.

Розвиток гідрологічних досліджень кафедри за півстоліття її існування
можна умовно поділити на три етапи: перший, найдовший охоплює 50-70-і
роки, другий – 80-ті, а третій – 90-ті роки двадцятого століття.

Одним з головних напрямків розвитку гідрологічних досліджень на кафедрі
протягом перших тридцяти років (1950-1970 рр.) було вивчення водного
режиму річок України. Висвітлювався режим багатьох водотоків України,
але найбільша увага приділялася річкам Українського Полісся. Це було
пов”язано з актуальним на той час (особливо у 60-ті роки) питанням
осушення цих земель цього регіону. З метою надання рекомендацій щодо
розрахунку різних гідрологічних характеристик на заболочених річках,
була виконана значна дослідницька робота. Для річок Полісся було
обчислено норму стоку за вегетаційний період, мінливість та
забезпеченість стоку на початок вегетаційного періоду, максимальний,
мінімальний та середній стік за меженний період. Виходячи із середніх
величин стоку за багаторіччя, було побудовано карти ізоліній
характеристик стоку на коефіцієнтів мінливості, що дозволяли підрахувати
з достатньою для практики точністю розрахункові величини стоку
(С.П.Пустовойт, Л.Г.Будкіна).

Виконані розробки дозволили висвітлити водний режим річок, що протікають
по території Українського Полісся. Одночасно досліджувався вплив
заболоченості на водний режим річок і вплив осушення боліт на стік. Для
практичних розрахунків розмірів осушувальних каналів були розроблені та
передані інституту “Укрдіпроводгосп” (тепер “Укрводпроект”) відповідні
гідрологічні характеристики для використання в процесі проектування
осушувальних систем.

Члени кафедри брали участь у написанні окремих розділів монографії
“Нариси про природу та сільське господарство Українського Полісся”, яка
вийшла з друку у 1955 р. за редакцією О.М.Маринича.

Значна увага приділялась вивченню водного режиму річок Лісостепової зони
України в межах басейнів Південного Бугу та Дніпра. Зокрема, було
складено гідрологічний нарис Київської області та Середнього
Придніпров”я. При вивченні річок Середнього Придніпров”я відзначено
великий вплив фізико-географічних умов на окремі гідрологічні
характеристики, зокрема на тривалість льодового періоду, на режим
рівнів, на величини весняного стоку та розподіл його між сезонами.

На кафедрі була розроблена схема гідрологічного районування Лісостепової
зони (в межах басейнів Південного Бугу та Дніпра). В основу районування
покладено матеріали по режиму малих і середніх річок, які повністю
протікають у межах досліджуваної території і, формуючи стік під впливом
різних фізико-географічних умов даної зони, в своєму режимі відображають
її ландшафтні особливості. Принципи, покладені в основу гідрологічного
районування Лісостепової зони, були пізніше використані Л.Г.Будкіною при
проведенні гідрологічного районування України ( р.).

У 50-х роках на кафедрі проводилося вивчення річок Степової зони з метою
дати рекомендації для використання їх вод при зрошенні земельних масивів
на півдні України. Для цих річок (Інгул, Інгулець, Кальміус, Міус,
Молочна та ін.) були підраховані характеристики стоку за вегетаційний
період.

Великий внесок зроблено вченими кафедри при складанні географічних
атласів. Для атласу Київської області було складено 4 карти, які
характеризують водоносність річок зазначеного району. Кафедра була
головною організацією при підготовці першого атласу “Природні умови та
природні ресурси Української РСР” (розділ “Поверхневі води”), 1967 р.
Безпосередньо на кафедрі створено 4 карти, що характеризують льодові
явища на річках України (С.П.Пустовойт). Активну участь прийняли
викладачі кафедри у підготовці і створенні атласу “Природных условий и
естественных ресурсов Украинской ССР», 1978 р. До складу редакційної
комісії атласу входили С.П.Пустовойт (завідувач кафедри з 1968 р.) та
Б.А.Пишкін (завідувач кафедри з 1962 р.), які були науковими керівниками
розділу “Поверхневі води”.

У розробці тематичного змісту карт приймали участь: С.П.Пустовойт
(“Весняний льодохід”), Л.Г.Будкіна, Л.М.Козінцева, С.П.Пустовойт
(“Гідрологічне районування”), С.С.Левківський (“Водний баланс”).

Одним з основних напрямків у роботі кафедри в період 50-70-х були
теоретичні дослідження, пов”язані з розробкою проблеми довготермінових
прогнозів режиму р.Дніпра великої завчасності та довготермінових
прогнозів весняних явищ р.Прип”яті (В.О.Назаров, Л.М.Козінцева). Були
запропоновані оригінальні розрахункові побудови передобчислення витрат,
кривих підйому та спаду весняних гідрографів. Практика гідротехнічного
будівництва та ефективного використання гідроенергоресурсів у 60-ті роки
поставили завдання по випуску прогнозів великої завчасності. Такі роботи
були виконані для р.Дніпро. Аналогічні роботи виконувались по розробці
методики довготермінових прогнозів гідрографа весняної повені р.Прип”ять
біля м.Мозира. В основу робіт покладено спосіб схематизації і
узагальнення гідрографів весняної повені р.Прип”ять, який об”єднував у
собі методики В.О.Назарова та А.В.Огієвського. Одержані результати
дозволили рекомендувати розроблену методику для використання її в
оперативній практиці, при експлуатації каскаду гідроелектростанцій на
Дніпрі.

З приходом Б.А.Пишкіна, відомого вченого-гідротехніка та гідролога, на
кафедрі починають розроблятися питання динаміки берегів водосховищ –
нового на той час наукового напрямку. Вивчалися питання гідродинаміки
прибережної зони, дії вітрових хвиль на гідротехнічні споруди і береги.
Вченими кафедри були розроблені методи прогнозів розмірів та темпів
формування берегів, шляхи та засоби кріплення берегів водосховищ від
розмиву та затоплення, методи захисту від занесення портів, водозаборів,
водоскидів судноплавних каналів та інших берегових споруд (Б.А.Пишкін,
С.М.Лисогор, В.М.Максимчук). Разом з відділом гідродинаміки хвиль
Інституту гідромеханіки НАН України були виконані значні роботи,
головним чином натурні дослідження, на Каховському, Кременчуцькому та
Київському водосховищах. Результатом спостережень за вітровою ерозією
укосів берегів та споруджень було розроблення рекомендацій по рослинному
захисту незакріплених укосів від вітрової ерозії. Опубліковані
монографії: “Динаміка берегів водосховищ” (К., 1965), “Дослідження
вздовжберегового руху наносів на водосховищах” (К., 1967), “Регулювання
вздовжберегового потоку наносів” (К., 1972).

В зв”язку з прийняттям у 70-ті роки ряду важливих постанов і законів,
спрямованих на зберігання та використання водних ресурсів (“Основы
водного законодательства Союза ССР и союзных республик” (1970 р.),
постанов “О мерах по дальнейшему улучшению охраны природы и
рациональному использованию природных ресурсов» (1972 р.), «О мерах по
предотвращению загрязнения бассейнов Черного и Азовского морей» (1976
р.) та інших) передбачалося здійснення заходів по комплексному і
раціональному використанню та охороні водних ресурсів. Для успішного
здійснення намічених завдань та розроблення заходів по комплексному
використанню водних ресурсів України, викладачами кафедри
(С.С.Левківський, М.Г.Галущенко, Л.М.Козінцева) були виконані
дослідження кількісного та якісного стану вод, їх розподілу по
території, коливаннях в часі, використанні в різних галузях народного
господарства. Ці дослідження знайшли відображення у монографії
С.С.Левківського “ Водные ресурсы Украины” 1979 р. Він також у
співавторстві з С.М.Лисогором та Л.М.Козінцевою підготував та
опублікував в 1982 р. навчальний посібник “Комплексное использование и
охрана водных ресурсов СССР».

Серед навчальних посібників, що були опубліковані викладачами кафедри у
цей період, слід відзначити книжки С.П.Пустовойта “Гідрометрія” (1974
р.) та колективну працю “Основи загальної гідрології” за редакцією
С.С.Левківського (1975 р.).

На другому етапі (80-ті роки) у науковій тематиці гідрологічних
досліджень кафедри зростає значення робіт, пов”язаних з оцінкою впливу
господарської діяльності на формування водних ресурсів (С.С.Левківський,
М.М.Паламарчук, А.Б.Корзаном). Разом з установами Гідрометслужби України
та рядом проектних і науково-дослідних інститутів проводяться роботи по
оцінці дощового стоку північного заходу України в умовах осушення їх
водозборів (1980 р.), виявленню можливих змін стоку Дністра під впливом
господарської діяльності (1981 р.), зміни водних ресурсів найбільших рік
України внаслідок розвитку богарного землеробства (1983 р.), дослідженню
деяких аспектів водного режиму дельти Дніпра в умовах антропогенового
впливу (1985 р.), оцінці водних ресурсів Донбасу в умовах інтенсивного
господарського освоєння (1988 р.).

Одним з нових напрямків наукових досліджень кафедри у 80-ті роки стає
дослідження руслових процесів на річках України (О.Г.Ободовський,
Є.С.Цайтц). Це дослідження руслоформуючих витрат річок Кримського
півострова (1984 р.), річок басейну Дніпра (1985 р.). Протягом 1989-85
рр. викладачами кафедри (Є.С.Цайтц, М.Г.Галущенко, О.Г.Ободовський)
виконувалися дослідження руслового процесу у великих земляних каналах
півдня України. Роботи проводилися на каналах р.Дунай-оз.Сасик,
Дніпро-Донбас, Каховському та Північно-Кримському каналах. Розглядалися
сучасні способи гідравлічного розрахунку незакріплених каналів,
визначалися основні морфометричні характеристики каналів та варіанти
конструкцій кріплення. Протягом наступних п”яти років (з 1986 по 1991)
співробітниками кафедри (Є.С.Цайтц, О.Г.Ободовський) проводилися натурні
дослідження руслового процесу на криволінійних ділянках безнапірних
потоків. Дослідження проводилися на різних водних об”єктах України:
Північно-Кримському каналі (1986 р.), річках Українських Карпат (1988
р.), р.Дунай (1989 р.). Результати розробок були передані колишнім
Міністерству меліорації і водного господарства УРСР та Міністерству
енергетики УРСР для використання з метою поліпшення експлуатації
існуючих водогосподарських систем річок і каналів.

Результатом колективної праці викладачів кафедри: Л.М.Козінцевої,
С.С.Левківського, Л.Г.Будкіної, Л.Б.Кордюма став навчальний посібник
“Гідрологічні і водно-балансові розрахунки” за редакцією М.Г.Галущенка
(1987 р.). Наукові дослідження, що проводилися на кафедрі, знайшли своє
відображення у монографії “Малі річки України” за редакцією А.В.Яцика,
1991 р., авторами окремих розділів якої були: гідрологічних –
М.Г.Галущенко, С.С.Левківський, О.Г.Ободовський, Є.С.Цайтц;
гідрохімічних – Д.В.Закревський, В.І.Пелешенко, С.І.Сніжко,
В.К.Хільчевський.

Третій етап розвитку гідрологічних досліджень кафедри (90-ті роки ХХ
століття) характерний тим, що почалося поступове зближення двох наукових
напрямків – гідрологічного та гідрохімічного. Останній почав розвиватися
з початку 70-х років з приходом на кафедру В.І.Пелешенка, який у 1976 р.
її очолив. В цьому ж році кафедра стала називатися кафедрою гідрології і
гідрохімії. Це зближення стало наслідком процесів, що відбувалися і
відбуваються в гідрологічній науці останнім часом, коли на чільне місце
виходять гідроекологічні питання.

З організацією при кафедрі Богуславського гідролого-гідрохімічного
стаціонару (1981 р.) в басейні р.Рось (лісостепова зона) розпочалися
інструментальні та аналітичні дослідження гідрологічних і гідрохімічних
характеристик поверхнево-схилового стоку на малих експериментальних
водозборах. Розвиваючи географо-гідрологічний метод, В.К.Хільчевський
розробив методологію оцінки впливу землеробства на якість природних вод,
яка була також доповнена дослідженнями на Придеснянській (зона мішаних
лісів) і Велико-Анадольській (степова зона) водобалансових станціях. У
1996 р. В.К.Хільчевським опублікована монографія “Роль агрохімічних
засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра” та захищена докторська
дисертація, яка була кваліфікована ВАК України як новий науковий
напрямок у науковій спеціальності “гідрологія, гідрохімія, водні
ресурси”. Фактично, цією роботою були започатковані прикладні
гідроекологічні дослідження на кафедрі.

Органічним поєднанням гідрологічних і гідрохімічних досліджень стала
робота В.В.Гребеня по вивченню стоку важких металів р.Рось (1998 р.). В
ній використані дані власних досліджень на Богуславському
гідролого-гідрохімічному стаціонарі та інформація моніторингу
Гідрометслужби України в цілому по басейну Росі.

Певною мірою з гідроекологічними дослідженнями були пов”язані роботи
Л.М.Горєва (завідувач кафедри з 1993 р.), який видав у 1997 р. підручник
“Основи моделювання в гідроекології”.

Починаючи з 1990 р. з”являється нова наукова тематика, пов”язана з
дослідженням руслових процесів на річках України – розрахунки екологічно
допустимих витрат води (О.Г.Ободовський). Такі розрахунки були проведені
для малих річок України (1990 р.), разом з Є.С.Цайтцом та І.П.Шуляренко
– для річок басейну Дніпра (1996 р.) і, нарешті, для всієї рівнинної
території України (2000 р.).

Поряд з дослідженням основних факторів руслоформування та оцінкою впливу
господарської діяльності на розвиток руслових процесів, розрахунком
руслоформуючих витрат води, визначалися екологічно допустимі витрати
води та екологічно необхідний стік для вказаних вище басейнів.

У першій половині 90-х років викладачами кафедри (О.Г.Ободовський,
Є.С.Цайтц) проводилися дослідження р.Десни з метою оцінки гідрологічного
стану русла і розробки заходів по його покращенню (1992 р.), роботи по
розробці науково обгрунтованих рекомендацій з метою захисту берегів
р.Десни від руслової ерозії (1995 р.). Дослідження виконувались на
замовлення інститутів “Укрводпроект” та “Чернігівводпроект”.

З метою розробки рекомендацій по проявах руслових процесів та заходах
інженерного захисту берегів Є.С.Цайтцем та О.Г.Ободовським на замовлення
Мінводгоспу протягом 1991-1992 рр. проводилися дослідження в нижніх
б”єфах гідровузлів дніпровського каскаду. Підсумком цих досліджень стало
створення авторами “Методичних рекомендацій по моніторингу руслових
процесів при інженерному освоєнні зон виклинювання підпору Дніпровських
водосховищ (1995 р.), яке регламентує основи організації об”єктивного
моніторингу при вивченні руслових процесів та містить робочу програму по
моніторингу руслових процесів в зонах виклинювання. Даними “Методичними
рекомендаціями…” передбачені також питання оцінки екологічної обстановки
в районі досліджень та прогнозування процесів її розвитку. У період з
1997 по 2000 р. викладачами кафедри О.Г.Ободовським та В.В.Гребенем
проводилися моніторингові дослідження гідрологічного режиму та руслових
процесів р.Дніпро в районі Канівського заповідника.

Протягом 1996-2000 рр. викладачами кафедри (О.Г.Ободовський, Є.С.Цайтц,
І.П.Шуляренко, В.В.Гребінь та С.М.Лисогор) виконувалися дослідження
гідроекологічних особливостей прояву руслових процесів на річках
України. При аналізі процесів руслоформування автори, враховуючи
результати попередніх досліджень та зростаючий антропогенний вплив на
річки, запропонували нову структуру чинників руслових процесів. В ній,
поряд з генетичним розподілом чинників, вказані функції їх дії, а також
виділені види їх прояву. Запропонована структура екологічного
руслознавства дає можливість відслідкувати взаємодію природних та
антропогенних чинників у формуванні руслового режиму річок, базуючись на
динаміці руслових потоків, якісному складі річкових вод. Започатковане
поняття екологічного стану русла і вперше розроблена структура
гідроекологічного аналізу руслових процесів. Створений алгоритм
гідроекологічного аналізу руслових процесів, який може застосовуватися
для оцінки стану русла різних річок.

Протягом п”яти років з 1996 по 2000 рр. колективом викладачів кафедри
(О.Г.Ободовський, Є.С.Цайтц, В.В.Гребінь) виконувалась науково-дослідна
робота по дослідженню руслових процесів річок Закарпаття з метою
обгрунтування комплексу протипаводкових заходів (на прикладі р.Тересви).
Метою роботи було визначення комплексу рішень по захисту берегів від
руйнівної дії річкового потоку та проведення протипаводкових заходів.
Під час виконання теми було проаналізовано умови формування та
проходження історичного паводку 1998 р. на Закарпатті, дана оцінка
ефективності і надійності роботи берегозахисних і регуляційних споруд,
подані рекомендації щодо регулювання русел гірських річок на ділянках з
різними типами руслового процесу. Дослідження виконувалися на замовлення
Державного комітету по водному господарству України.

Одним з напрямків досліджень, що отримав розвиток на кафедрі в другій
половині 90-х років є дослідження стоку води і наносів річок на основі
географо-гідрологічного методу (В.В.Гребінь). За допомогою генетичного
ймовірностно-статистичного аналізу визначені головні природні та
антропогенні фактори, що впливають на формування стоку води і наносів
річок в межах України.

Наукові дослідження В.К.Хільчевського (завідувач кафедри з 2000 р.) з
проблеми використання водних ресурсів України для питного водопостачання
стали базою при створенні нового спецкурсу, для якого ним був
опублікований у 1999 р. підручник “Водопостачання і водовідведення:
гідроекологічні аспекти”.

Протягом останнього часу викладачами кафедри також були опубліковані з
гідрології: навчальний посібник “Руслові процеси”, автор –
О.Г.Ободовський (К., 1998) та підручник “Загальна гідрологія” – автори
С.С.Левківський, В.К.Хільчевський, О.Г.Ободовський та ін., за редакцією
С.М.Лисогора (К., 2000).

Результати наукових досліджень знайшли широке впровадження в навчальний
процес.

Впровадження здійснювалось шляхом використання наукових результатів при
виконанні наукових, бакалаврських і дипломних робіт, читанні нових
спецкурсів “Руслові процеси і динаміка берегів водосховищ”, “Гідрологія
гірських регіонів”, “Гідрологічне картографування та районування” та ін.

Гідрологічний напрямок досліджень на кафедрі продовжує інтенсивно
розвиватися і в новому, ХХІ столітті в рамках нової теми: “Дослідження
регіональних змін гідролого-гідрохімічних процесів та явищ клімату
України, їх наслідків”.

Список літератури

Пишкін Б.А., Будкіна Л.Г., Пустовойт С.П., Козінцева Л.М. Основні
напрямки розвитку гідрології в КДУ // Вісн. Київ. ун-ту. – 1967. – Сер.
Географія. – Вип. 9, с.10-16. 2. Хільчевський В.К.
Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. К.: Ніка-центр, 2000. –
22 с. 3. Хільчевський В.К. Кафедрі гідрології і гідрохімії – 50 років //
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2000. – т.1. С.229-247.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020