UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографічні відомості про Л.М.Гумільова (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1841
Скачало435
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біографічні відомості про Л.М.Гумільова

 

"Освободят его или окончательно упекут ?"

 

М.Е.Салтыков-Щедрин

 

В 1903 році молодий петербурзький поет Микола Гумільов (1886 – 1921 рр.)

познайомився з початкуючою поетесою Анною Ахматовою (1889 – 1966 рр.). В

їхньому короткому й не дуже щасливому шлюбі в 1912 році народився син

Лев. Він не став поетом-акмеїстом, як його батько та мати, натомість

зумів стати дуже визначним природознавцем, творцем нової моделі

всесвітньої історії.

 

Чому "зумів стати", а не просто "став"? Це там, на Гнилому

Заході, все просто : схотів стати науковцем – і став. А в колишньому

Советському Союзі все було непросто. По-перше, в 1921 році петроградська

ЧК розстріляла його батька – звісна річ, без будь-якої провини з боку

останнього. Що значить бути сином репресованого – ніхто, окрім колишніх

радянських людей, не може собі уявити. Це щось на кшталт природженого

гріха, який не можна нічим спокутувати і який назавжди відкидав людину в

другий сорт. Якщо таким людям таланило отримати вищу освіту, то це

виключно через більшовицьку безгосподарність : дітей благонадійних

батьків було так мало, що ними не можна було заповнити всі посади, і

тому доводилось допускати туди дітей неблагонадійних і навіть самих

неблагонадійних.

 

До 1929 р. він жив разом з бабусею Анною Іванівною Гумільовою (до 1918

р. – в селі Слепнево біля Бежецька, в 1918 – 1929 рр. – у Бежецьку),

навчався в школі у Бежецьку :

 

 

З цих коротких свідчень я виводжу, що на той час вправи з поезії

розглядались як цілком поважне заняття, як майбутня професія. Однак Лев

не став поетом. Можливо, він зрозумів, що на цьому шляху він завжди

перебуватиме в тіні батьків. До своїх власних віршів він ставився дуже

суворо й ніколи – наскільки мені відомо – сам їх не публікував. Один з

них, написаний 1936 р., носить дуже характерну назву "Історія". Свої

віршовані переклади давніх поетів він уміщував у своїх наукових працях,

подекуди навіть не зазначаючи, що переклад виконано ним самим. Так чи

інакше, саме на початку 1930-х років відбувалось самовизначення Льва як

історика.

 

Етапи свого пролетарського життя Гумільов докладно розповів у бесідах з

Варустіним : спочатку він працював сторожем у трамвайному депо. Навесні

1931 р. він поступив в геологічну партію і влітку того року працював в

експедиції на хребті Хамар-Дабан, що біля Байкалу.

 

Це знайомство справило сильне враження на Гумільова, причому не тільки

як поштовх до вирішення ефталітської проблеми . Мені здається, що

внаслідок цього знайомства Гумільов зацікавився питанням про роль

ісмаїлізму в житті мусульманського суперетносу (він вважав цю роль дуже

визначною), а через приклад ісмаїлізму він прийшов до поняття

антисистеми, яке відіграє важливу роль в його етногенетичній концепції

 

Влітку 1933 р. він працює в археологічній експедиції

Г.А.Бонч-Осмоловського, яка досліджувала палеолітичну стоянку Аджи-Коба

у Криму, а після її закінчення (тобто восени 1933 р.) влаштувався на

роботу в Геологічний інститут АН СССР. У грудні 1933 р. Гумільова вперше

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ