.

"Зачарована Десна" О.Довженка – казка генія про власне дитинство. Проблематика твору. Характери. Поетика Довженкової автобіографічної кіно

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 19919
Скачать документ

Реферат на тему:

“Зачарована Десна” О.Довженка – казка генія про власне дитинство.
Проблематика твору. Характери. Поетика Довженкової автобіографічної
кіноповісті (Урок).

Мета: Познайомити старшокласників зі змістом Довженкового
автобіографічного твору, Проаналізувати фабулу, дати характеристику
образам-персонажам, попрацювати над художніми особливостями. Вивчити
основні ознаки кіноповісті. Прищепити любов до України та її природи.

Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань

1. Розкажіть про дитячі роки Сашка Довженка та його батьківську сім’ю.
Додаткові запитання: До чийого з вивчених вами раніше дитинств подібне
дитинство майбутнього кінорежисера? Які автобіографічні твори про
дитинство ви читали? Якою постає світ дитинства у повістях М.Стельмаха
“Щедрий вечір” та “Гуси-лебеді летять”, у повісті Б.Лепкого “Казка
мойого життя”, у першій частині епопеї У.Самчука “Волинь” – “Куди тече
та річка”

2. Розкажіть про становлення таланту О.Довженка (20-30-і роки XX ст.).

Додаткове запитання: Що особливо вас схвилювало, коли ви читали про
молодого Довженка? Як ви особисто ставитеся до наміру молодого
кіно-митця вивести українську кіноматоргафію на світовий рівень?

3. Розкрийте тему: “О.Довженко і Друга світова війна”.

Додаткове запитання: Чому Сталіну не сподобалася “Україна в огні”. Як ви
ставитеся до позиції Довженка стосовно цього твору й чому ставитеся саме
так?

4. Розкажіть про повоєнне життя і творчість О.Довженка.

Додаткове запитання: Як ви особисто ставитеся до потреби перепоховати
прах митця в Україні й до повного видання його творів?

ІІ. Виклад нового матеріалу

Епіграфом для уроку рекомендуємо використати уривок з вірша О.Гончара:

О рідний краю! Сонячна блакить!

Солодкий запах суму і озону!

Хіба тебе я можу не любить,

Мою колиску срібнодзвонну?!

“Зачарована Десна” О.Довженка не є складним для учнівського сприйняття
твором. Його взагалі можна було б вивчати й семикласникам, але оскільки
програма рекомендує в 11 класі, то мусимо порушувати хронологічний
порядок і йти за принципом “від простого до складного”, аналізуючи
написану набагато пізніше “Зачаровану Десну” перед “Щоденником” і
“Україною в огні”.

На самому початку уроку варто спитати учнів, що вони довідалися про
роботу О.Довженка над “Зачарованою Десною” з біографії, коли і де вперше
цей твір був надрукований. Слід нагадати, що візія-привид Сіверської
землі у спогадах постала перед Довженком у 1942 році, про що й з’явилися
записи в “Щоденнику” (один ми вже цитували на попередньому уроці,
другий, від 2 квітня 1942 року звучав так: “У мене був дід, похожий на
Бога. І коли я молився Богу, я бачив на покуті ніби портрет діда, а сам
дід лежав на печі і кашляв”), а писати твір він взявся, очевидно, аж
після війни. Спочатку була публікація у третьому номері журналу “Дніпро”
за 1956 рік, а окремою книгою “Зачарована Десна” вийшла у 1957 році уже
після смерті автора й відразу ж набула серед читачів великої
популярності. Сам Довженко визнавав, що писав твір насамперед для своїх
рідних – матері і сестри, про що повідомляв їм у листах від 9 листопада
1946 і 3 квітня 1947 років. Витяги з цих листів природно могли вписатися
в загальне тло самої автобіографічної кіноповісті: “Пишу одну повість
про діда, батька, матір і про все, одне слово, наше сосницьке життя, ще
коли я був маленьким…” та “Драстуйте, дорога моя старенька мамо!
Христос воскрес! Не вдалося, на жаль, приїхати до Вас на Пасху, робота
грішна не пускає… Поздоровляю з празником Пасхи. Я пригадав отут на
самоті всі паски, що Ви колись пекли нам, лаючись голосно і проклинаючи
діда й Параску, заклинаючи оті паски од недоброго ока. І треба правду
сказати – добрі паски уміли Ви виготовляти, пошли Вам бог життя до ста
літ. Часом, було, у челюсті впекались, і витягали її боком. І їли
тиждень аж до Провід. Да окорок гризли. Словом, багато було кумедних
отаких дрібничок. А зараз порозумнішали, стали серйозні та вчені. От і
паска дуже поменшала. Не така вже пухка, вже без шафрану, і не то що в
челюсті не впирається, ні в що вже не впирається. Вже її немає. Та й
пощо вона, мамо моя сива. Вже у людей хліба нема. Хліба… нема…”
(йдеться про голод у 1947 – О.С.)

За світосприйманням О.Довженко належить до трагічних романтиків, через
що майже всі його твори зболені й надривні. “Зачарована Десна” – на диво
світлий і легкий твір. Народжений він з ностальгії за недосяжною для
автора Україною. У листі від 2 жовтня 1956 року до львівського
театрального колеги С.Пономаренка кінорежисер писав: “Дуже сумую за
Україною. Тільки там, я вже почуваю, нікому я не потрібний. Скоро вийде
моя книжка…”

Читаючи “Зачаровану Десну”, ми на “вербових човнах” авторових спогадів
потрапляємо у дивовижну Землю Обітовану, в нерукотворне царство райської
природи й на її фоні – потужного українського менталітету, святості
родини й України.

Оповідачем у цій кіноповісті є одночасно автор і малий Сашко як
літературний персонаж. Дана пара центральних героїв існує то як
нерозривне і єдине ціле, то дорослий митець відступає на задній план,
лише зрідка коментуючи якісь події з точки зору зрілої людини (
наприклад, дитя дошкільного віку навряд чи може зробити висновок, що
батько потопив свої кораблі в шинку або що статурою Петро Довженко був
такий красивий і досконалий, що з нього можна було ліпити античних
героїв) чи за допомогою зсуву художнього часу роблячи проекції на війну
або повоєнне життя в Україні.

Розповідь ведеться від першої особи. Основна частина твору є
сповідальною.

Після цього переходимо до аналізу образів. Безперечно, в нашому
посібнику нема необхідності ці образи розкривати – вчитель і
старшокласники осилять цю роботу й самі.. Придумає учитель і більшу
частину запитань до класу самостійно. Ми ж подаємо лише ті проблемні
запитання, які проливають нове світло на кіноповість:

У “Зачарованій Десні” є ліричний опис городу. На основі власних

спостережень за текстом доведіть, що навіть буденний сільський город
Довженко бачить очима кінорежисера й буквально змальовує цікаві кадри,
маючи власну точку зору на красу.

Розкрийте образ матері. Зупиніться на її ставленні до книги, до святості

хліборобської праці, до ворожбитства, до жебраків. Кого мати називала
“рідними ворогами” і як пояснювала зміст картини, яка називалася
“Страшний Суд” і у верхній частині якої було зображено рай, а у нижній –
пекло? Кого впізнавала мати на цій картині? Чому матері хотілося бути
обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей? Що з того
вийшло? Чи можна вважати гумористичні сцени зневагою до неньки?

Яким постає у творі Петро Довженко? Чи ідеалізує батька автор? Чому

наділяє романтичними рисами? Чи вірите ви в те, що Петро Довженко міг
поховати дітей без священика? Чому такий епізод введено у твір?

Розкрийте образи Довженкових дідів – Семена і Тараса. Що вам найбільше

сподобалося в їх характерах?

– Дайте характеристику колоритному образу прабаби Марусини. Як ви
думаєте, вона дійсно не любила малого й бажала зла Сашкові? У чому саме
полягав “талант” цієї жінки? Як в народі ставляться до тих, хто любить
проклинати і чому? Як саме у “Зачарованій Десні'” за допомогою гіпербол
розкрито страшну силу прокльонів?

Розкрийте образ дядька Самійла. Чи можна назвати цей персонаж типовим

національним характером? А інші персонажі?

Чи с у “Зачарованій Десні” картини, виписані з доброзичливим гумором? А

сатиричні?

Розкрийте образ малого Сашка і на основі власних спостережень доведіть,
що перед нами типовий українець, в якому вже помітні майбутні паростки
неабиякого таланту, розвинена творча уява, глибока душа, кришталева
чистота світосприймання й вроджене бажання прожити без гріха. Як ви
вважаєте, чи доречними є епізоди Сашкових дитячих страждань і мук? Чому?
Про що вони свідчать?

Останні сторінки “Зачарованої Десни” – глибоко філософські. Відчувається
певна патетика. Довженко називає річку свого дитинства непорочною
дівицею, акцентуючи на тому, що в ті часи вона ще не була зґвалтована
прогресом, вода в ній мала чистоту дівочої сльози. Філософські роздуми
Довженка над проблемою людини й природи вражаючі, їй треба відвести
кілька хвилин на уроці, підкреслити, як, почувши від діда, що раніше
природа була більш багатою і розкішною, тяжко переживає Сашко, що поки
виросте, краси не залишиться зовсім, як уявляє на тлі Десни та її
берегів царя звірів лева, якому, на думку дитини, якраз і доцільно жити
тут, як “підслуховує” розмову коней, як на власні очі переконується в
небаченій щедрості землі української. Довженкові слова: “Вбігаю в
ліс-гриби. У лози ожина. В куші – горіхи. В озері воду скаламучу – риба”
– з більш афористичним біблійним висновком У.Самчука з “Волині”( варто,
щоб хоч найсильніші учні прочитали її першу частину “Куди тече та річка”
для порівняння з “Зачарованою Десною” – О.С): “Прийди і пий воду життя
даром”.

IIІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу

Варто, щоб учні виписали такі уривки із “Зачарованої Десни” й пояснили,
як їх розуміють, який підтекст вкладено в слова:

а) ” Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм”;

б) ” Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу
зневажати все минуле? Невже для того, щоб навчити онуків ненавидіти
колись

дороге й святе моє сучасне, що стане теж для них колись минулим?..”;

в) “Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе
вже

много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим.

Так багато дала ти мені подарунків на все життя”;

г) “Щасливий я.., що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі,

дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних

калюжах на життєвих шляхах.”

IV. Домашнє завдання:

Вміти аналізувати образи та проблематику. Виписати три афоризми. Скласти
плани до образів Сашкових батька, матері, прабаби Марусини. Прочитати
“Щоденник” О.Довженка, зробити закладки на тих сторінках, які найбільше
вразили.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020