UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбраз вовка у фольклорі Українців (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3034
Скачало292
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Образ вовка у фольклорі Українців

 

Ця робота присвячена присвячена образу вовка, що стрілою пронизує

фольклор українців, та наших предків індо-європейців. Причина її

написання, перш за все, бажання розібратися чому з малечку я асоціюю

себе з вовком, чому в казках, що розповідала мені бабуся вовк завжди

“вовчик-братик” і не інакше. Зрозуміти чому образ вовкулаки не страшить

на наших теренах, в той час як де-інде про них знімають страшні фільми?

Нарешті пояснити собі та іншим чому отаман Сірко отримав собаче ім’я!

 

Перш за все потрібно розуміти хто є вовк і що він за один. Перш за все

Canis lupus – Вовк звичайний великий лісовий хижак. Він може бути до

метра заввишки і важити до 50 кг. Вовка, як відомо ноги кормлять, тому

він прекрасно пристосований до тривалого бігу та різких ривків. Вовки

живуть практично у всіх ландшафтних зонах, хоч найбільше вони

розповсюджені у степах, лісостепах, тундрах ба навіть напів пустелях.

Вони об’єднуються у зграї, що розпадаються на сім’ї навесні, щоб

привести потомство. Головна здобич для вовка великі копитні. Це не

більше ніж енциклопедична замітка. Тепер докладніше про ті якості, що

роблять вовків схожими на людей:

 

Вовк справжній мисливець. Крім власної спритності у полюванні

використовує допомогу родичів, особливості ландшашту.

 

Він благородний і справедливий – за нормальних умов він не буде нападати

на противників слабших за себе.

 

Він чистий – вовк не харчується падлом.

 

Вовк вільний, свободолюбивий та самостійний, в той час як левів

дресирують у цирках.

 

Він безстрашний – б’ється до перемоги чи смерті.

 

Вовк моногамний, виховує своїх дітей. У них немає перелюбів.

 

Оттакий вовк живе у середньоєвропейських лісах. Не дивно, що прадавні

народи, що жили з мисливства хотіли бути схожим на нього. Культ вовка

на наших теренах сягає сивої давнини, ще праіндоєвропейці мали тотемний

культ цього звіра. То ж звідси випливає висновок, що всі народи

індоєвропейської мовної групи матимуть відповідні культи та їхне

відображення у фольклорі. Саме так стверджує професор Л. Залізняк,

більше того він пропонує це як ознаку, що вирізняє цю мовну групу серед

інших. За свідченням Геродота, уже стародавні слов’яни - неври вважали,

що кожен з них щороку на кілька днів перетворюється на вовка, а потім

знову набирає людського образу

 

Це підтверджується зокрема засобами палеолінгвістики та порівняльної

лінгвістики. У всіх індоєвропейців знайдені спільні слова, що

означаються види дерев та тварин: дуб, береза, граб, бук, ясен, осика,

верба, тис, сосна, горіх; Вовк, ведмідь, рись, лисиця, шакал,

кабан-вепр, заєць, змія, бобер; орел, журавель, ворона, тетерев,

гуска-лебідь.

 

Аналіз фольклору європейских народів має образ хтонічного вовка, що

пожирає сонце й зорі. Хоч з іншої сторони цей вовк хмара дає живильне

молоко (дощ). У слов’ян йому протиставляється крилатий пес

Семаргл-Переплут, що охороняє посіви та поїть їх дощем. Подібні образи

існують у всіх індоєвропейських народів – від скандинавського Фефніра до

індійської Сарами. Литовці та чехи називають Вечерницю (Hesperus —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ