UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункція заощаджень. Середня та гранична схильність та заощадження” (контрольна робота)
АвторPetya
РозділМакроекономіка, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось9091
Скачало776
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

Функція заощаджень. Середня та гранична схильність та заощадження”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття про заощадження

 

2. Сукупне споживання та заощадження

 

3. Функція заощаджень і споживання

 

4. Недоходні фактори заощадження

 

Висновок

 

Використана література

 

Вступ

 

Споживання та заощадження відіграють визначальну роль в економіці

будь-якої країни. Держави в яких інвестують значний відсоток своїх

доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів

зростання національної економіки й продуктивності праці. І навпаки, ті

країни, що споживають вищий відсоток своїх доходів та інвестують менший,

розвиваються повільніше.

 

1. Поняття про заощадження

 

Заощадження – це та частка особистого безподаткового доходу, яка не

споживається, тобто:

 

З = БД – СВ.

 

Середньою схильністю до заощадження (ССЗ) називають частку

безподаткового доходу, що спрямовується на заощадження (у відсотках):

 

ССЗ = (З / БД) * 100%

 

Оскільки БД = СВ + З, то ССС+ССЗ = 100%, або 1,0.

 

Переважно ССС більше ССЗ.

 

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між

додатковими заощадженнями та додатковим доходом, який спричинив ці

заощадження:

 

ГСЗ = ((З / (БД) * 100%

 

ГСС + ГСЗ = 1,0 або 100%.

 

Заощадження дорівнюють доходу мінус витрати на споживання:

 

S = YL – C = YL * (NL – WL) / NL

 

З рівняння випливає, що заощадження протягом робочого періоду життя

людини дорівнюють певній частці трудового доходу, а числове значення

такої частки дорівнює числовому значенню частки, яку становить період,

коли людина не працює за віком, від усього життя.

 

На малюнку № 1 показано схему споживання, заощадження і витрачання

заощаджень за весь період життя. Упродовж усього життя потік споживчих

видатків С рівномірний і становить разом С * NL. У період життя, коли

людина не працює за віком, такі споживчі видатки фінансуються за рахунок

заощаджень, що накопичувалися протягом робочого періоду життя. Отже,

заштриховані відрізки (YL – C) * WC і C * (NL – WL) рівні, або можна

сказати так і за рахунок заощаджень у роки праці фінансуються витрати в

період, коли людина не працює за віком.

 

Малюнок № 1.

 

 

max

 

активи

 

 

 

C Заощадження

 

 

 

 

 

Витрачання заощадження

 

o

 

WL NL

 

 

 

З малюнка стає очевидною важлива ідея теорії життєвого циклу споживання.

Вона полягає у тому, що плани споживання складаються так, аби досягти

однакового або рівномірного рівня споживання шляхом заощадження упродовж

періодів високих доходів і витрачання заощаджень у періоди низьких

доходів. Отже, це важливий відхід від розгляду споживання лише як

такого, що базується на поточному доході. Різниця суттєва, бо в

обрахунках споживчих видатків упродовж всього життєвого циклу

відраховуються доходи, які будуть одержані за все життя, а не лише

поточний доход. Та перш ніж детальніше розглядати цей аспект проблеми,

повернемося до малюнка і подивимося на роль активів.

 

Теорія життєвого циклу споживання – це, звісно, і теорія життєвого циклу

заощадження. У своєму найпростішому вигляді, як показано на малюнку № 1

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ