Реферат на тему:
Вплив кліматичних чинників на організм людини
Температура – один з важливих абіотичних чинників, що впливають на всі
фізіологічні функції всіх живих організмів. Температура на земній
поверхні залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря, а
також пори року. Для людини в легкому одязі комфортною буде температура
повітря + 19.20оС, без одягу – + 28.31о З. Що відбувається з людським
організмом, коли температурні параметри змінюються? В цьому випадку він
виробляє специфічні реакції пристосування щодо кожного чинника, тобто
адаптується. Адаптація – це процес пристосування до умов середовища. Як
же відбувається адаптація до змін температури?
Адаптація і терморегуляція. Терморегуляцію забезпечує основні холодові
і теплові рецептори шкіри. При різних температурних впливах сигнали в
центральну нервову систему поступають не окремих рецепторів, а від цілих
зон шкіри, так званих рецепторних полів, розміри яких непостійні і
залежать від температури тіла і навколишнього середовища. Температура
тіла в більшому або меншому ступені впливає на весь організм (на всі
органи і системи). Співвідношення температури зовнішнього середовища і
температури тіла визначає характер діяльності системи терморегуляції.
Температура навколишнього середовища переважно нижче за температуру
тіла. Внаслідок цього між середовищем і організмом людини постійно
відбувається обмін теплом завдяки його віддачі поверхнею тіла і через
дихальні шляхи в оточуючий простір. Цей процес прийнято називати
тепловіддачею. Утворення ж тепла в організмі людини в результаті
окислювальних процесів називають тепловіддачею. В стані спокою при
нормальному самопочутті величина теплоутворення дорівнює величині
тепловіддачі. В жаркому або холодному кліматі, при фізичних
навантаженнях організму, захворюваннях, стресі і т.д. Рівень
теплоутворення і тепловіддача може змінюватися.
Як же відбувається адаптація до низької температури?
Адаптація до низької температури. Умови, при яких організм
людини адаптується до холоду, можуть бути різними (наприклад, робота в
неопалювальних приміщеннях, холодильних установках, на вулиці взимку).
При цьому дія холоду не постійна, а чергуючи з нормальним для організму
людини температурним режимом. Адаптація в таких умовах виражена нечітко.
В перші дні, реагуючи на низьку температуру, теплоутворення зростає
неекономно, тепловіддача ще недостатньо обмежена. Після адаптації
процеси теплоутворення стають більш інтенсивними, а тепловіддача
знижується. Інакше відбувається адаптація до умов життя в північних
широтах, де на людину впливають не тільки низькі температури, але і
властиві цим широтам режим освітлення і рівень сонячної радіації.
Що ж відбувається в організмі людини при охолоджуванні?
Унаслідок роздратування холодових рецепторів змінюються рефлекторні
реакції, регулюючі збереження тепла: звужуються кровоносні судини
шкіри, що на третину зменшує тепловіддачу організму. Важливо щоб процеси
т теплоутворення і тепловіддача були збалансованими. Переважання
тепловіддачі над теплоутворенням приводить до пониження температури тіла
і порушення функцій організму. При температурі тіла 35о Із
спостерігається порушення психіки. Подальше пониження температури
сповільнює сприйняття організмом температури впливає також вогкість. При
підвищеній вогкості температура повітря здається більшою.
Здоров’я людини в значній мірі залежить від погодних умов. Наприклад,
взимку люди частіше хворіють на простудні, легеневі захворювання, грип,
ангіну.
Вплив гірського клімату на організм людини. Одним з складних в
екологічному відношенні районів мешкання людини є високогір’я.
Головними абіотичними чинниками, що впливають в цьому випадку на
організм є зміни парціального тиску атмосферних газів, зокрема кисню,
пониження середньодобової температури, підвищення сонячного
випромінювання. Деякі міста розташовані на значній висоті над рівнем
моря: Мехіко – 2277 м Аддіс-Абеба – близько 2000 м. На великій висоті
розташовано багато сільських селищ на Кавказі, в Гімалаях, на Памірі і
інших місцях. Загалом, в умовах високогір’я живуть десятки мільйонів
людей. Популяції людей, відвіку що живуть в цих умовах мають ряд
адаптивних пристосувань. Так, в крові індійців Перуанських Анд (що
живуть і працюючих на висоті близько 4000 метрів) постерігається
підвищений вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів (до 8х1012 в 1 л
крові). Але не кожна людина, що потрапила в умови гірського клімату,
може подолати вплив цих чинників. Це залежить від його фізіологічних
особливостей і тренованості організму. Якщо адаптації не відбулося у
людини унаслідок падіння парціального тиску кисню розвивається так звана
гірська хвороба. Її викликає гіпоксія – недостаток кисню в тканинах
організму. У разі раптового переміщення (літаком) людини у високогірні
райони (понад 3000 метрів) розвивається гостра форма гірської хвороби:
наголошується задишка, слабкість, посилення серцебиття, запаморочення,
головний біль, пригноблюваний стан. Подальше перебування людини в таких
умовах може привести до його смерті. Для профілактики гострої гірської
хвороби той, хто планує здійснити турпохід в гори, повинен пройти
медогляд і спеціальне тренування.
Температура навколишнього середовища і життя. На ранніх етапах
історичного розвитку температурний чинник грав важливу роль у виборі
місць поселення людей. Коли людина навчилася висікати вогонь з’явилася
деяка його незалежність від негативних впливів середовища. Але, не
дивлячись на це, температурний чинник зберігає своє значення і до цього
дня. Про це свідчить залежність густини населення від середньорічної
температури конкретної географічної зони. Важливим показником
є сезонна різниця. Мінімальні сезонні коливання температури в тропічних
зонах дуже сприятливі для життя. В північних районах народонаселення
збільшується переважно за рахунок збільшення міст де є умови для
часткової ізоляції людини від несприятливих впливів навколишнього
середовища. Екологія людини як самостійна галузь знань вивчає комплексні
питання взаємодія людини і людства з навколишнім світом, досліджує
соціальні і природні закономірності цього взаємодія, а також проблеми
розвитку людини збереження його здоров’я і працездатності, удосконалення
фізичних і психічних можливостей. Інакше кажучи, екологія людини – це
наука, що вивчає взаємодію людини як біосоціальної істоти з складним
багатокомпонентним
навколишнім світом, з динамічним середовищем існування, що постійно
змінюється. Розкриваючи зміст поняття екології людини як науки, слід
визначити принципи функціонування системи
«людина-суспільство-середовище».
А для цього вченим-екологам потрібно:
– створити теорію екології людини;
– розробити методи адаптації до різних виробничих і природнокліматичних
умов, щоб отримати господарські максимальні результати при мінімальному
використовуванні природних ресурсів;
– винайти способи рішення питань стабілізації і поліпшення навколишнього
середовища, попередження і ліквідації регіональних
і глобальних екологічних криз, збереження генетичних ресурсів і
самооновлюваного потенціалу біосфери. Найбільша кількість пітних залоз
на шкірі рук, особи, під пахвами). У корених жителів Півдня середня маса
тіла менше ніж у жителів Півночі, підшкірний жир не дуже розвинутий.
Особливо яскраво виявляються морфологічні і фізіологічні особливості у
популяцій, що живуть в умовах високої температури і недоліку вологи (в
пустелях і напівпустелях, районах, прилеглих до них). Наприклад,
аборигени центральної Африки Південної Індії і інших регіонів з жарким
сухим кліматом мають довгі худорляві кінцівки, невелику масу тіла.
Інтенсивний випіт під час перебування людини в жаркому кліматі приводить
до пониження кількості води в організмі. Щоб компенсувати втрату води,
потрібно збільшити її споживання. Місцеве населення більш адаптовано до
цих умов чим люди, що приїхали з помірної зони. У аборигенів
вдвічі-втричі менше добова потреба у воді, а також в білках і жирах,
оскільки вони мають високий енергетичний потенціал, і усилює спрагу.
Оскільки в результаті інтенсивного випоту в плазмі крові зменшується
зміст аскорбінової кислоти і інших водорозчинних вітамінів, в раціонах
місцевого населення переважають вуглеводи, що збільшують витривалість
організму, і вітаміни дозволяючи виконувати важку фізичну роботу
протягом довгого часу. Від яких чинників залежить сприйняття
температури? Найбільш чутливо усилює температурне відчуття вітер. При
сильному вітрі холодні дні здаються ще холоднішими, а жаркі – ще
жаркіше. звільнює кровообіг, обмін речовин, а при температурі нижче 25о
Із зупиняється дихання.
Одним з чинників інтенсифікації енергетичних процесів є ліпідний обмін.
Наприклад, полярні дослідники, у яких в умовах низької температури
повітря сповільнюється обмін речовин враховують необхідність
компенсувати енергетичні витрати. Їх раціони відрізняються високою
енергетичною цінністю (калорійністю). У жителів північних районів більш
інтенсивний обмін речовин. Основну масу їх раціону складають білки і
жири. Тому в їх крові зміст жирних кислот підвищений, а рівень цукру
дещо знижений.
У людей, що пристосовуються до вологого, холодного клімату і кисневої
недостатності Півночі, також підвищений газообмін, високий зміст
холестерину в сироватці крові і мінералізація кісток скелета, більш
потовщений шар підшкірного жиру (виконуючого функцію теплоізолятора).
Проте не всі люди однаковою мірою здібні до адаптації. Зокрема, у
деяких людей в умовах Півночі захисні механізми і адаптивна
перебудова організму можуть викликати дезадаптацію – цілий ряд
патологічних змін званих «полярною хворобою». Одним з найважливіших
чинників, що забезпечують адаптацію людини до умов Крайньої Півночі, є
потреба організму в аскорбіновій
кислоті (вітамін З), що підвищує стійкість організму до різного роду
інфекціям.
Адаптація до дії високої температури. Висока температура може впливати
на організм людини в штучних і природних умовах. В першому випадку
мається на увазі робота в приміщеннях з високою температурою чергуюча з
перебуванням в умовах комфортної температури. Висока температура
середовища порушує теплові рецептори, імпульси яких включають
рефлекторні реакції, направлені на підвищення тепловіддачі. При цьому
розширяються судини шкіри, швидшає рух крові по судинах теплопровідність
периферичних тканин збільшується в 5-6 разів. Якщо для підтримки
теплової рівноваги цієї недостатньо, підвищується температура шкіри і
починається рефлекторний випіт – найефективніший спосіб віддачі тепла
Вплив на організм людини екологічних чинників. Всі чинники навколишнього
середовища діють на живі організми по-різному. Одні з них забезпечують
ним життя, інші – шкодять, треті – можуть бути байдужий для них. Чинники
середовища, тим або іншим чином впливають на організм, називають
екологічними чинниками. За походженням і характеру дії екологічними
чинниками діляться на абіотичні, біотичні і антропічні. Відвіку відомо,
як важливо для хворого свіже повітря, теплий клімат, чиста вода.
Проблема взаємостосунків людини і природи, гармонія між суспільством і
навколишнім середовищем завжди була актуальною. Більшість геронтологів
(учених які працюють над проблемою довголіття), біологів, екологів і
лікарів-клініцистів вважає, що людський організм може і повинен
нормально функціонувати більше 100 років. Здоров’я, біологічна і
моральна досконалість кожної людини значною мірою залежить від стану
соціального і природного середовища його життя. Комплексний вплив
життєвих компонентів повинен утворювати оптимальні екологічні умови для
існування людини. Таким чином, біологічне майбутнє людства залежить,
перш за все, від того, наскільки йому вдасться зберегти основні природні
параметри, які забезпечують повноцінне життя – певний газовий склад
атмосфери, чистоту прісної і морської води, грунту, флори і фауни,
сприятливий тепловий режим
в біосфері, низький радіаційний фон на Землі. Демографічна ситуація в
світі – одна з найважливіших проблем сучасності. Науку про
народонаселення називають демографією. Вона вивчає зміну чисельності
населення, територіальне розміщення і склад, розкриває закономірності
оновлення. Характерна межа сучасного розвитку суспільства – урбанізація
– концентрація об’єктів промисловості і населення у великих містах. Але
цей процес відбувається настільки швидко, що навколишнє середовище
великих міст вже не в змозі повністю задовольняти всі біологічні і
соціальні потреби людей. Це, перш за все забруднення повітря і води
різними промисловими і побутовими відходами; надмірні звукові
навантаження; кліматичний дискомфорт; недостатня кількість зелених
насаджень. Так, шумове забруднення утворюють стукіт потягів гул літаків,
будівельної техніки, шум заводських
цехів, автотранспорту, побутової техніки. Тривалі збільшені шумові
навантаження нерідко приводять до зниження слуху, роздратування, втрати
сну і інших порушень нормальної діяльності організму. Небезпечний рівень
шуму для організму людини створює також гучна музика. В даний час
проекти забудови міст розробляють з урахуванням карти міського шуму.
Планують об’їзні дороги для автотранспорту, а також транспортні
розв’язки усередині міст, трамваї замінюють тролейбусами. Велику увагу
надають максимальному захисту мікрорайонів, окремих будинків, учбових
закладів, лікарень дитячих садів, бібліотек. Для регулювання
шумового режиму використовують природні і штучні «екрани», зелені
насадження. Передбачаються також перенесення під землю деяких будов,
наприклад гаражів, підстанцій, автобаз і т.д. Розробляються транспортні
засоби з мінімальним рівнем шумового забруднення. Будівництво нових і
реконструкція старих міст сприяє поліпшенню умов життя і здоров’я
населення. Для цього доцільно зупинити
зростання великих міст, слід проектувати міста з меншою кількістю
населення. Науковий підхід до містобудування повинен враховувати
максимальну охорону навколишнього середовища. Формування міського
ландшафту має два аспекти: утворення сприятливих санітарно-гігієнічних
умов і просторову організацію будівництва житла. Пошуки раціональних
способів розселення людей цікавлять багато архітекторів які досліджують
можливості розміщення міст, як на поверхні, так і під землею, пропонують
освоєння Світового океану акваполісами (плавучими містами), створюють
моделі космічних селищ. Сучасне місто розширюють, захоплюючи нові
земельні ділянки, придатні для сільськогосподарського виробництва. Це
неприпустимо! Одним з можливих шляхів зростання міст буде їх
просторовий розвиток по вертикалі. Перспективне науково обгрунтоване
будівництво просторових структур міста на основі досліджень біоніки з
використанням гнучких конструкцій вертикальних форм будов. Вони надійні
і здатні витримати динамічні навантаження. Підземне будівництво
передбачає розміщення в першому ярусі пішохідних переходів, торгових
крапок, побутових служб, гаражів,
стоянок; в другому – автомобільних розв’язок, пересадкових вузлів. На
третьому, глибинному ярусі розміститися метрополітен. Таке місто
майбутнього забезпечить чистий, без вихлопних газів, повітря,
працюватимуть кондиціонери, очисники повітря, пристрої для освітлення і
опалювання. Все це створює нормальні умови для короткочасного
перебування там людини. Необхідно визнати, що екологічна ситуація в
багатьох містах України украй незадовільна. Це, перш за все, торкається
великих промислових міст Півдня (Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецької
області) де забруднення навколишнього середовища унаслідок діяльності
промислових підприємств досягло дуже високих показників. Наша столиця –
місто Київ до недавніх часів була еталоном екологічно чистого міста.
Проте останнім часом, особливо після катастрофи на Чорнобильській
атомній електростанції, вона занесена в список 70 міст миру яким
загрожує екологічна небезпека і клімат, пожити в гірській або сільській
місцевості, біля лісу або моря. З відкриттям в сучасній медицині
ефективних препаратів природні чинники не втратили свого оздоровчого
значення. Порушення природної рівноваги приводить до розбалансування
цілісної системи «людина – навколишнє середовище». Забруднення повітря,
води, грунту, продуктів харчування, шумові навантаження, стресові
ситуації в результаті прискореного ритму життя, негативно
відображаються на здоров’я людини як фізичному, так і психічному.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
