.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „БудМаркет” (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 4696
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „БудМаркет”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Затверджено

Зав. каф. менеджменту

_____________

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

Основи ЗЕД

студенту групи М-31

Виконати курсову роботу на тему Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ“
БудМаркет”

Основні вихідні дані:

Варіант: прямий експорт

Об’єкт угоди: будівельні матеріали

Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): FCA

Валюта ціни: долар

Валюта платежу: долар

Умови платежу.

Вид: готівка

Форма: інкасо

Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: тверда оферта

Конкурентні матеріали: ЗТК

Додаткові вихідні дані

Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни
контрагента

Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи_______

Дата отримання завдання_____________

Підпис студента:__________________

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………………………………
…………4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ……………………………………………………….
………………………………………………………………
………6

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “
БудМаркет”……………………………………………………..
……………9

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ТзОВ “
БудМаркет”………………………………………………..16

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО
КОНТРАКТУ………..22

4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ
ПАРТНЕРАМИ…………………………….. 22

4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ
КОНТРАКТУ……………25

4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ………………………………………………………26

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ………………………………….30

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
………………………………………………………………
….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
………………….32

ДОДАТКИ………………………………………………………..
………………………………………………………………
……33

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ТзОВ „БудМаркет”

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ „БудМаркет”, встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн.

якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної
праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість
імпортованих на суму. яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково- технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно- посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до
прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн). Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, “ноу-хау”;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інженерінга;

4) арендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ „БудМаркет”

Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 26.04.
1991 р.

ТзОВ „ БудМаркет ” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ТзОВ „ БудМаркет ” здійснює такі види ЗЕД:

1.Експортує будівельні матеріали.

2.Імпортує сировину і обладнання для її переробки.

3.Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

Фірма „ БудМаркет ” є товариством з обмеженою відповідальністю.

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері
України є товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”
товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами. Називаючи цей вид товариства “товариством з
обмеженою відповідальністю”, законодавець не має на увазі обмеження
відповідальності товариства як суб’єкта господарського права (юридичної
особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад,
лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження
відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх
вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з
обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не
повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також
у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд,
розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним
заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати,
діючої на момент створення товариства.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з
обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загаданих для
всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір
часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними
вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з
учасників зобов’язаний внести не менше ЗО відсотків зазначеного в
установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими
банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад
не пізніше одного року після реєстрації товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти
учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком
учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими
документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються
переважним правом придбання частки учасника, який її відступив,
пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому,
погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний
перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який
відступив її повністю або частково. Частку учасника товариства (після
повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом
одного року зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам.
Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його
вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному
фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути
повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників,
що складаються з учасників або призначених ними представників. До
компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
належить;

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та
представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства;

7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення його організаційної структури;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових
вкладів;

9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10) виключення учасника з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
зазначену в статуті товариства;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути
віднесені й інші питання.

З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна
одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю
голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх
часток у статутному фонді). Збори учасників товариства з обмеженою
відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не
передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними,
якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у
сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребують
одностайності, — всі учасники. У товаристві з обмеженою відповідальністю
створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий
(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого
органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за
винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її
повноваженнями цьому визначено ст. 62 Закону України “Про господарські
товариства” та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами
учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб, її
діяльність регламентовано ст. 63 Закону України “Про господарські
товариства” –

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою
відповідальністю, мас товариство з додатковою відповідальністю.
Особливість його (і головна відмінність від товариства з обмеженою
відповідальністю) полягає в тому, що учасники товариства з додатковою
відповідальністю відповідають за його боргами своїми внесками до
статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм
майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску
кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників
передбачається в установчих документах.

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТзОВ „БудМаркет”

Оцінку ефективності ТзОВ „БудМаркет” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2003 – 2004 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ТзОВ „БудМаркет” наведено в табл 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ „БудМаркет” протягом
2003-2004р.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом
Звітний період

2003р. 2004р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 12465,46 10624,81

2 Акцизні збори, тис. грн. 26,71159 26,56205

3 Мито і митні збори, тис. грн. 57,87581 61,97846

4 Транспортні витрати, тис. грн. 845,8697 973,9416

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 445,1949 442,7005

6 Складські витрати, тис. грн. 222,5969 88,54051

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 213,6937 141,6646

8 Страхові витрати, тис. грн. 53,42317 35,41641

9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 44,51895 88,54051

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 40067,54 35416,04

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 4451,949 4427,006

12 Ціна імпорту, тис. грн. 8,904216 9,296466

13 Кількість імпорту, т. 1958,857 1770,802

14 Коефіцієнт кредитного впливу 0,910526 0,905467

15 Експортна виручка за умова надання комерційного кредиту, тис. грн.
-45506,3 47061,29

Оцінку ефективності ТзОВ „БудМаркет” здійснюємо в такій послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2004=
973.9416+442.7005+88.54051+141.6646+35.41641+88.540051=1770,8041(тис.грн
.)

СН 2003 =
845,8697+445,1949+222,5969+213,6937+53,42317+44,51895=1825,9474(тис.грн.
)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2004=10624,81+1770,8041+26,56205+61,97846=12484,154 (тис.грн.)

СЗТ ІМП 2003 = 12465,46+1825,9474+26,71159+57,87581=14375,343(тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

47061,29

ВРЕКС Г 2004 = = 51974,6054(тис.грн.)

0,905467

-45506,3

ВРЕКС Г 2003 = = 48879,768(тис.грн.)

0,910526

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, т.

ВРІМП 2004= 9,296466*1770,802=16462,2(тис.грн.)

ВРІМП 2003 =8,904216*1958,857=17442,085 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2004=35416,04+4427,006=39843,046 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2003 =40067,54+4451,949=44519,489 (тис.грн.)

Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де,

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2004=16462,2-12484,154=3978,046 (тис.грн.)

ПІМП 2003 =17442,085-14375,343=3066,742 (тис.грн.)

Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2004=51974,6054-39843,046=12131,039 (тис.грн.)

ПЕКС 2003 =48879,768-44519,489=4360,279 (тис.грн.)

Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2004 =39843,046+12484,154=52327,2(тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2003 =44519,489+14375,343=58894,832 (тис.грн.)

Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2004=12131,039+3978,046=16109,085 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2003 =4360,279+3066,742=7427,021 (тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100 (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

16109,085

ЕЗЕД 2004 = *100% = 30%

52327,2

7427,021

ЕЗЕД 2003 = *100% =13 %

58894,832

Отримані результати зводимо в табл 3.

Таблиця 3

Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності

ТзОВ „БудМаркет”

Показники Індекси Одиниці виміру Величина Відхилення

Аналізована 2004 Базова 2003 Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЕД % 30 13 17 214

Прибуток від експорто-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн.

16109,085 7427,021 7584 189

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 16109,606 8525,287 -568 89

Прибуток від експорту ПЕКС тис. грн. 52327,2 58894,834 6673 222

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 12131,559 5458,546 911 130

Витрати на експорт СЗТ ЕКП тис. грн. 3978,047 3066,741 -4676 89

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 12484,154 14375,343 -1891,189 87

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис. грн. 51974,605 48879,768
3094,837 104

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн.. 16462,2 17442,085 -979,885 94

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част . од. 0,905467 0,910526 -0,005059
99

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К тис.
грн. 47061,29 -45506,3 1554,99 103

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 35416,04 40067,54 -4651,5 88

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 4427,006 4451,949 -24,943 99

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн.

0,39225 104

Кількість імпорту NІМП Т.

-188,055 90

Контрактна вартість сировини накладні витрати СК тис. грн. 10624,81
12465,46 -1840,65 85

Акцизні збори СА тис. грн. 26,56205 26,71159 -54,4933 97

Накладні витрати СН тис. грн.

-0,14954 99

Мито і митні збори СМ тис. грн. 61,97846 57,87581 4,10265 107

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 973,9416 845,8697
128,0719 115

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 422,7005 445,1949
-2,4944 99

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 88,54051 222,5969 -134,05685 39

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 141,6646 213,6937 -72,0291 66

Страхові витрати ССТР тис. грн. 35,41641 53,42317 -18,00676 66

Інші витрати СІН тис. грн. 88,54051 44,51895 44,02615 199

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД „ Імарго ” в
аналізованому періоді (АП) ( 2004 р.) становило 60 % , а в базовому
періоді (БП) ( 2003 р.) склало 42% . Це означає , що в АП ефективність
ЗЕД на 18% більше за абсолютним відхиленням і за відносним відхиленням
становило 144% , ніж у БП

Ефективність ЗЕД залежала від експортно-імпортних витрат , що
становили в БП на 67283,54307 тис.грн. , а в АП – 59707,09507 тис.грн. ,
що значить , що в АП витрати менші , за розрахунками абсолютного
відхилення , на 7576,448 тис.грн. , а за відносним відхиленням – на 88%.

Експортно-імпортні витрати залежали від витрат на експорт і
витрат на імпорт. Витрати на експорт в БП становили 47240,714 тис.грн. ,
а в АП – 42048,052 тис.грн. Витрати на експорт за абсолютним відхиленням
зменшилися в АП на 5192, 662 тис.грн., а за відносним – на 89% . Витрати
на імпорт склали :

1) в БП – 20042,82907 тис.грн. ;

2) в АП – 17659,04307 тис.грн.

За абсолютним відхиленням витрати в АП менші на 2383,786 тис.грн., і за
відносним – на 88% , ніж у БП

Також ефективність ЗЕД зросла за рахунок прибутку від
експортно-імпортних операцій , що складали в БП 28283,0693614 тис.грн.,
а в АП 36379,1728735 тис.грн., тобто абсолютне відхилення більше на
8096,1035121 тис.грн., а відносне відхилення склало 128%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс завдяки
прибутку від експорту і прибутку від імпорту. Прибуток від експорту в БП
становив 14419,5997768 тис.грн.,а в АП – 21099,7277435 тис.грн., значить
прибуток від експорту в АП за абсолютним відхиленням більший на
6680,1279667 тис.грн. ніж у БП , а за відносним – на 46% , що становить
в АП 146%.

Прибуток від імпорту теж збільшився за абсолютним відхиленням
на 1415,9755454 тис.грн. в АП і склало 110% за відносним відхиленням ,
тому що в БП прибуток складав 13863, 4695846 тис.грн., а в АП –
15279,44513. Прибуток від експорту відбувся за рахунок витрат на
експорт і виручки від експорту за готівку . Розрахунки витрат на експорт
були розглянуті вище . Виручка від експорту за готівку в БП становила
61660,3137768 тис.грн. , а в АП – 63147,7797435 тис.грн. Збільшення в АП
за абсолютним відхиленням становить 1487,4659667 тис. грн., а за
відносним – 102%.

Прибуток від імпорту залежав від виручки за імпорт і витрат
на імпорт. Витрати на імпорт були розглянуті вище. А виручка від імпорту
склала :

1) в БП – 33906,2986546 тис.грн.;

2) в АП – 32938,4882 тис.грн.

Це означає , що в АП виручка від імпорту була менша . За
абсолютним відхиленням менша на 976,8104546 тис.грн., а за відносним –
97%.

Виручку від імпорту отримали за рахунок середньої ціни імпорту
та кількості імпорту. Середня ціна імпорту в БП склала 12,41471 тис.грн
., в АП-13,15 тис.грн., а за

23

абсолютним відхиленням в АП ціна збільшилась на 0,73529 , а за відносним
– на 105% . Кількість імпорту в БП становила 2731,139 т., а в АП –
2504,828 т. За підрахунком абсолютного відхилення кількість імпорту
зменшилась на 226,311 т., а за відносним – на 91% .

Виручка від експорту за готівку зросла завдяки виручці від
експорту за умов надання комерційного кредиту і коефіцієнту кредитного
впливу . В БП коефіцієнт кредитного впливу складав 1,269501 част.од., а
в АП – 1,280798 част.од. Коефіцієнт збільшився за абсолютним відхиленням
на 0,011297 част.од., а за відносним – на 100%.Виручка від експорту за
умов надання комерційного кредиту в БП склала 78277,83 тис.грн., а в АП
– 80879,55 тис.грн. Значить в АП виручка зросла за абсолютним
відхиленням на 2601,72 тис.грн., а за відносним – на 103%.

Витрати на експорт відбулися за рахунок виробничої
собівартості та поза виробничих витрат. Виробнича собівартість в БП
становила 41033,58 тис.грн., а в АП – 35785,98 тис.грн., за абсолютним
відхиленням в АП собівартість зменшилась на 5247,6 тис.грн., а за
відносним – на 87%.

Поза виробничі витрати становили в БП 6207,134 тис.грн. , а в
АП – 6262,072 тис.грн.. За абсолютним відхиленням витрати в АП
збільшилися на 54,938 тис.грн.,

а за відносним – на 100%.

Накладні витрати в БП складали на 2544,92301 тис.грн., а в АП
– 2504,83108 тис. грн., тобто за абсолютним відхиленням витрати в АП
зменшилися на 40,09193 тис. грн., а за відносним – на 98%.

Накладні витрати зменшилися в АП за рахунок :

1) транспортних витрат за базисом постачання ;

2) вантажно-розвантажувальних витрат ;

3) складських витрат ;

4) експедиторських витрат ;

5) страхових витрат ;

6) інших витрат.

Транспортні витрати за базисом постачання в БП складали
1179,355 тис.грн., а в АП становили 1377,656 тис.грн. За абсолютним
відхиленням в АП витрати збільшилися на 198,301 тис.грн., а за відносним
– 116%.

Вантажно-розвантажувальні витрати в БП становили 620,7134
тис.грн., а в АП становили 626,2071 тис.грн., значить в АП витрати
збільшилися. За абсолютним відхиленням витрати збільшилися на 5,4937
тис.грн., що за відносним становило 100%.

Складські витрати в АП зменшилися , того, що в БП витрати
складали 310,356 тис.

грн., а в АП – 125,242 тис.грн. Вони зменшилися за абсолютним
відхиленням на

185,114 тис.грн., а за відносним відхиленням становило 40%.

Експедиторські витрати в БП становили 297,9427 тис.грн., а в
АП – 200,3869 тис.

грн., експедиторські витрати теж зменшилися – за абсолютним відхиленням
на 97,5558 тис.грн., а відносне відхилення склало 67%.

24

Страхові витрати становили в БП 74,48531 тис.грн., а в АП – 50,09708
тис.грн., ці витрати зменшилися в АП .За абсолютним відхиленням
зменшилися на 24,38823 тис.грн., а відносне – 67%.

Інші витрати в БП склали 62,0706 тис.грн., а в АП – 125,242 тис.грн. За
абсолютним відхиленням витрати в АП збільшилися на 63,1714 тис.грн., а
відносне відхилення становило 201%.

Витрати на імпорт в АП зменшилися завдяки контрактній вартості сировини,
накладним витратам , акцизним зборам , миту і митним зборам.

Контрактна вартість сировини в БП становила 17379,97 тис.грн., а в АП –
15028,97 тис.грн. За абсолютним відхиленням вартість в АП зменшилась на
2351 тис. грн., а відносне відхилення склало 86%.

Накладні витрати розглядалися вище.

Акцизні збори в БП склали 37,24265 тис.грн., в АП – 37,57245 тис.грн. За
абсолютним відхиленням збори в АП збільшилися на 0,3298 тис.грн., а
відносне відхилення становило 100%.

Мито і митні збори в БП становили 80,69341 тис.грн., а в АП 87,66954
тис.грн., за абсолютним відхиленням мито і збори збільшилися на 6,97613
тис.грн., а відносне відхилення склало 108%.

Згідно з табл. 3 можна побачити, що ефективність ЗЕД ТзОВ „БудМаркет” в
аналізованому році порівняно із базовим зросла на 17 %, тобто фактично
збільшилась в два рази. Цьому, безумовно, задовільному показнику
передували:

Збільшився прибуток від експортно-імпортних операцій на 89 %, що склало
7584 тис. грн., а це більше ніж у 2003році.

При цьому експортно-імпортні витрати у аналізованому 2004 році
зменшилися на 11 % і ці витрати у порівнянні з 2003роком знизились на
6568 тис. грн.

При цьому, витрати на експорт зменшились на 11 %, а витрати на імпорт
зменшились у порівнянні з базовим роком на що складає та тис. грн.

Виручка від імпорту у порівнянні з базовим 2003 роком знизилась на 979
тис. грн., що становить 6 %.

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту у 2003 році
збільшилась на 3%, що складає 1554 тис. грн.

Накладні витрати у базовому 2003 році складали 1825,9474 тис. грн.,

а в аналізованому періоді 2004 року цей показник становив на 2% менше
ніж у 2003 році.

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером

Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало
маркетингове дослідження зовнішнього ринку.

Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається
підприємством та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента
бралися до уваги такі фактори:

політичні відносини з країнами контрагентами,

торгівельно-політичні умови,

транспортні умови,

умови платежу та кредиту,

правові питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції
країною контрагентом обираємо:Бельгію

Встановлення контакту з бельгійським контрагентом здійснюємо в такій
послідовності рис 1.

Рис.1.Встановлення контракту з бельгійською фірмою „Pogo Global”.

Бельгія,

м. Страсбург,

вул. Грінпост 12,

73215,

Ltd. „Pogo Global”.

Оферта

м. Коломия
10 квітня ц.р.

ТзОВ „БудМаркет”, пропонує Вам придбати на умовах, перерахованих нижче,
наступний товар:

Найменування товару: цемент (марка М-500).

Кількість: 300 тон.

Ціна: 700 доларів за тону.

Загальна сума: двісті десять тисяч доларів.

Умови поставки: FCA.

Умови оплати: інкасо

Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

рахунку-фактури;

відвантажувальної специфікації;

транспортної накладної;

Строк поставки: травень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії – 5 днів з дати відправлення.

Директор ТзОВ „БудМаркет”
П.Ю.Сіфусе.

Рис. 2.Тверда оферта для встановлення контакту з іноземним контрагентом.

4.2. Пророка базисних та валютно-фінансових умов поставки

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є:
„Франко-перевізник(місце зазначене)” (FCA)

Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90

FCA Франко-перевізник(місце зазначене)

> означає, що зобов’язання продавця щодо поставки
вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на
експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у
погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то
продавець може вибирати у межах домовленого місця або зони пункт, де
перевізник візьме товар під свою відповідальність. Якщо згідно з
торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладання договору з
перевізником (наприклад, у випадку використання залізничного або
повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик і за рахунок
покупця.

Цю умову можна використовувати для будь-якого виду транспорту, в тому
числі й комбінованого.

Під перевізником розуміють будь-яку особу, яка за договором перевезення
зобов’язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею
чи автомобільним шляхом, морем, повітрям, внутрішніми (судноплавними)
шляхами, або сполучаючи ці способи. Якщо покупець дає вказівку
продавцеві поставити вантаж якійсь особі, наприклад, експедиційному
агентству, яке не є перевізником то продавець вважається таким, що
виконав своє зобов’язання по поставці товару з моменту, коли він
опиниться на зберіганні в цієї особи.

> означає залізничну станцію,
товарну станцію, контейнерний термінал або двір, або будь-який інший
приймальний пункт.

>включає себе будь-яке устаткування, використовуване для
об”єднання вантажу, наприклад, усі типи контейнерів й (або ) баржі,
незалежно від того, прийняті вони МОС (Міжнародною організацією по
стандартизації) чи ні, трейлери, кузови, устаткування типу >,
рефрижератори, і ця умова стосується усіх видів транспорту.

А. ТзОВ ” БудМаркет ” зобов’язано

А.1. Поставка товару відповідно до договору.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому
електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Немає зобов’язань. Проте на прохання покупця або у випадку, якщо це є
торговим звичаєм і покупець не дасть своєчасної протилежної вказівки,
продавець може вкласти договір перевезення на звичайних умовах, на ризик
і на рахунок покупця. Продавець може відмовитися укласти цей договір,
про що він повинен негайно повідомити продавця.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар на зберігання перевізнику чи іншій особі (наприклад,
експедиційному агентству), обраному покупцем чи продавцем відповідно до
пункту А. За в зазначеному місці або пункті (наприклад, транспортний
термінал або інший приймальний пункт) у день чи в межах терміну,
визначеного для поставки, і погодженим або звичайним у такому пункті
способом. Якщо конкретний пункт поставки не був погоджений і є кілька
можливих пунктів, то продавець може обрати такий з них, який його
найбільше задовольняє. За відсутності точних вказівок покупця продавець
може поставити товар перевізнику таким способом, який може бути
потрібним при використанні цього виду транспорту даного перевізника і
кількості й(або) походження товару.

Поставка перевізнику вважається завершеною:

а) При перевезенні залізничним транспортом – якщо кількість
товару є достатньою для повного завантаження вагона (або контейнера, що
перевозиться залізницею), то продавець зобов’язаний завантажити вагон чи
контейнер належним чином. Поставка вважається завершеною, коли
завантажений вагон чи контейнер приймається залізницею або якоюсь
особою, що діє від її імені.

Якщо вагон чи контейнер повністю не завантажується товаром, то поставка
вважається завершеною, коли продавець вручив товар на залізничному
приймальному пункті або завантажив його в транспортний засіб, наданий
залізницею.

б) При перевезенні автомобільним транспортом – якщо
завантаження відбувається на підприємстві продавця, поставка вважається
завершеною, коли товар навантажений на транспортний засіб, наданий
покупцям. Якщо товар доставляється на підприємство перевізника, то
поставка вважається завершеною після передачі товару перевізнику або
іншій особі, що діє від його імені.

в) При перевезенні внутрішнім водним шляхом, коли навантаження
здійснюється на підприємстві продавця, поставка вважається завершеною
після навантаження товару на судно, надане покупцем.

Якщо товар поставляється на підприємство перевізника, то поставка
вважається завершеною після передачі товару перевізнику, який здійснює
транспортування внутрішнім водним шляхом, або іншій особі, що діє від
його імені.

г) При перевезенні морським транспортом, якщо товару
достатньо для повного контейнерного завантаження (FCI), поставка
вважається завершеною, коли завантажений контейнер прийнятий морським
перевізником. Після поставки контейнера оператору транспортного
термінала, що діє від імені перевізника, товар вважається прийнятим
після того, як контейнер потрапив на підприємство цього термінала.

Якщо товару недостатньо для повного навантаження контейнера (ICI) або
його не треба перевозити в контейнерах, то продавець повинен поставити
товар на транспортний термінал. Поставка вважається завершеною після
передачі товару морському перевізнику або іншій особі, що діє від його
імені.

д) При перевезенні повітряним транспортом поставка
вважається завершеною, коли товар передано повітряному перевізнику або
іншій особі, що діє від його імені.

е) У випадку, якщо вид транспорту не вказаний поставка
вважається завершеною, коли товар передано перевізнику або іншій особі,
що діє від його імені.

ж) У випадку комбінованого перевезення поставка вважається
завершеною, коли товар передано, як вказано в пунктах а) і е), залежно
від обставин.

А.5. Перехід ризиків.

Згідно пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до
моменту, коли товар буде поставлений відповідно до пункту А.4.

А.6. Поділ ризиків.

Відповідно до положень пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до моменту, коли товар буде поставлений
відповідно до пункту А.4.

– сплатити витрати, пов’язані з митними формальностями, а також усі
мита податки та інші офіційні збори, які виплачуються при вивозі товару.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений на зберігання
перевізникові. Якщо перевізник неспроможний прийняти товар під свою
відповідальність у погоджений термін, то продавець повинен повідомити
про це покупця.

А.8. Доказ доставки – транспортний документ або еквівалентне
електронне повідомлення.

Якщо це загальноприйнято, надати покупцю за рахунок продавця звичайний
документ, який є доказом поставки товару відповідно до пункту А.4.

Якщо ж цей документ не є транспортним, то слід, на прохання покупця, на
його ризик і за його рахунок, уповні посприяти для одержання
транспортного документа для перевезення (наприклад, транспортну
накладну, що передається: морський дорожній лист, що не передається;
документ для транспортування внутрішнім водним шляхом або комплексний
транспортний документ).

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений
еквівалентним EOI повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка
якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для поставки
товару в розпорядження покупця.

Забезпечити за свій рахунок упакування, за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі товар, який є предметом договору, звичайно
прийнято відправляти без упаковки, що потрібна для перевезення товару
тою мірою, якою обставини, що стосуються перевезення (наприклад, вид
транспорт), місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення
договору купівлі-продажу, Упаковка повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інше маркування.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, уповні посприяти
йому в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), виданих у країні відвантаження або
переданих у цю країну й (або) країну походження товару; які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару й за необхідності – для транзитного
перевезення через треті країни. Надати покупцеві, на Його прохання,
потрібну інформацію щодо одержання страховки.

Б. Фірма „Pogo Global” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товарів, а в окремому випадку – для їх транзитного перевезення
через треті країни.

Б.3.Договір перевезення.

За свій рахунок укласти договір перевезення товару із зазначеного місця,
за витягом випадків передбачених у пункті А.3.а .

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він
поставлений у відповідності з пунктом А.4.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до
пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики по товару, починаючи з
погодженої дати або закінчення застереженого строку, призначеного для
поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за
договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

У відповідності з положеннями пункту А.3 нести всі витрати по товару з
моменту, коли він поставлений згідно пункту А.4 і, якщо такі витрати і
збори не були включені у фрахт або понесені продавцем при укладанні
договору перевезення, у відповідності з пунктом А.3 а, нести всі витрати
і збори по товару, що знаходиться в дорозі, до його прибуття в погоджене
місце призначення, а також витрати по розвантаженню.

Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до
пункту Б. 7, то він повинен нести викликані цим додаткові
витрати, починаючи з погодженої дати або дати закінчення строку,
призначеного для відправлення, але за умови, що товар був придбаний
належним чином за договором, тобто виразно відокремлений або іншим
способом позначений як товар, що є предметом даного договору. Сплатити
всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню
митних формальностей, сплачувані при ввозі товарів, а в необхідному
випадку – для його транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця

У випадку, якщо покупець має право визначати час відправлення й (або)
місце призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він
відповідає договору.

Б.9. Перевірка товарів.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі видатки і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу
одержання страховки.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу
буде долар.

Формою розрахунків є: інкасо.

В зовнішньоекономічній діяльності використовується
документарне інкасо, при якому банк опрацьовує фінансові та комерційні
документи, після чого бере на себе зобов’язання одержати платіж від
іноземного покупця.

Розрахунок у формі інкасо – це угода між банком та клієнтом
за якою банк бере на себе зобов’язання одержати платіж на користь
клієнта або ж підтвердження платежу проти комплексу обумовлених
фінансових або комерційних документів.

Розрахунки по інкасо регулюються міжнародними документами
”Уніфіковані правила по інкасо’’Форму розрахунку документарним інкасо
можна зобразити схематично (рис.3.).

Рис.3. Форма розрахунку документарним інкасо.

1.Заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які банки
будуть здійснюватися розрахунки.

2. Експортер здійснює відвантаження товару.

3. Експортер отримує від перевізника транспортні документи.

4. Експортер готує комплект документів і представляє його при інкасовому
доручені банку.

5. Банк ремітент відсилає документи разом із дорученням інкасуючому
банку.

6. Отримавши інкасове доручення і документи інкасуючий банк представляє
їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказаний документи.

7. Імпортер здійснює платіж.

8. Інкасуючий банк переводить виручку банку емітенту.

9.Отримавши переказ банк ремітент зараховує виручку експортеру.

Інкасова форма розрахунків в певній мірі вигідна експортеру тим, що
банки захищають його права на товар до моменту оплати документів або
акцепту тратт (якщо, звичайно, експортер не дав інструкцій про видачу
документів без оплати ).

Інкасова форма розрахунків також вигідна імпортерам, оскільки вона
припускає оплату реально поставленого товару, а витрати по проведенню
інкасової операції є відносно невеликими. Розрахунки у формі інкасо
дозволяють банкам здійснити контроль за своєчасністю отримання платежу,
однак банки, як правило, не мають реальних важелів впливу на імпортера з
метою прискорення оплати (акцепту) документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість обігу
документів через банки і, відповідно їх сплати, який може тривати від
декількох тижнів до місяця і більше. Крім того імпортер має право
відмовитися від оплати представлених документів або не мати дозволу на
переказ валюти за кордон. В останньому випадку експортер понесе витрати,
що пов’язані із зберіганням вантажу, його продажем третій особі або
транспортуванням назад у свою країну.

4.3. Підготовка проекту контракту.

На основі телефонних переговорів ТзОВ „БудМаркет” в особі Директора
Сіфусе П.Ю. та фірми „Pogo Global” в особі Директора Філіпа Моріса було
узгоджено, що проект контракту буде готувати Продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.
До визначених статей відносять:

ПРЕАМБУЛА

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

4. ОПЛАТА

5. ЯКІСТЬ

6. ГАРАНТІЯ

7 ФОРС-МАЖОР

8. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

10. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

11 ІНШІ УМОВИ

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту

Після того, як ми встановили контакт з болгарською фірмою „Pogo Global”,
нами був складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та
усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ТзОВ
„БудМаркет” в особі Голови правління П.Ю.Сіфусе та представником фірми
„Pogo Global” в особі Директора Філіпа Моріса в м. Коломия.

Перед зустріччю кожна із сторін готується до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладення питань що цікавлять, підготували довідкові та
інші матеріали що будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники „Pogo Global” розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде підписаний як на українській так і на
англійській мовах.

Представники обох фірм ретельно вивчили кожну статтю попереднього
контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
непорозуміння, які були вирішенні шляхом порозуміння. Особливо була
зосереджена увага на статі: „Строки та умови поставки”. Сторонами було
узгоджено штрафні санкції за невиконання обов’язків, також були внесені
поправки до попереднього контракту стосовно статті “Маркування”. Було
проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та знайдені на
цій основі взаємоприйнятні рішення.

В результаті переговорів сторони уклали спільний проект контракту в
якому була врахована фактична домовленість якої ми досягли під час
переговорів.

Також було визначено, що контракт роздруковує у двох оригіналах на
українській та французькій мовах на фірмі Продавця. З оригіналів
контракту роблять по три примірники копій. Контракт підписують зазначені
у договорі відповідальні особи. Контроль за виконанням умов контракту
покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу М.М.Довганюк.

Укладений сторонами контракт (див. Додаток А) .

ВИСНОВКИ

ТзОВ „БудМаркет” займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і
реалізуючи частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність ЗЕД підвищилась майже
в два рази, це підвищення спричинене такими показниками :

1.Зменшення прибутку від експортно-імпортних операцій,

2.Зменшенням експортно-імпортних витрат,

3.Правленою та ефективною маркетинговою стратегію,

4.Оперативній організації та взаємодії між відділами,

5.Врахуванні досвіду західних та пострадянських підприємств,

6.Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД.

В поточному році, ТзОВ „БудМаркет” уклала угоду з фірмою „Pogo Global”
на поставку будівельних матеріалів(цементу).

Для встановлення контакту між сторонами було використано тверду оферту.
Сторони провели переговори, усунули непорозуміння і підписали контракт
на продаж на умовах (FCA).

Ефективність ЗЕД підвищилась на 17 %, що є найкращім доказом ефективної
та правильної роботи підприємства. Аналіз також показав здатність ТзОВ
„БудМаркет” підвищувати якісь продукції при зменшенні витрат на
виробництво.

Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ТзОВ „БудМаркет” Для цього
ми використовували показники експортно-імпортної діяльності
підприємства, займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з
іноземними партнерами.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ
„БудМаркет”, встановити контакти з новим партнером, підготувати проект
контракту, провести переговори та укласти його. Детальний аналіз
показників експортно-імпортних операцій показав динаміку показників,
причини та наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено
контакт з фірмою імпортером, в даному випадку фірма„Pogo Global” , при
цьому використовувались такі документ як тверда оферта. Сторони
домовилися, що контракт буде розроблений експортером, тобто ТзОВ
„БудМаркет”. Підчас розробки контракту у сторін виникли непорозуміння,
які були вирішені шляхом переговорів. При розробці контракту широко
застосовувались рекомендації та базові умови поставки „Інкотермс 2000”.
Слід також врахувати, що було досліджено питання фінансових розрахунків
між сторонами, після переговорів було вирішено що оплата буде
проводитись за допомогою документарного інкасо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

КОНТРАКТ № 006654

м. Коломия
20 травня 2004 р.

ТзОВ „БудМаркет”, названа у подальшому „Продавець”, в особі Директора
Сіфусе Павла Юрійовича, з однієї сторони, і фірма ”Pogo Global” названа
у подальшому „Покупець”, в особі Директора Філіпа Моріса з другої
сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує: цемент (марка М-500), на суму
210 000 доларів на умовах, вказаних в Контракті.

2. ЦІНА ТА КІЛЬКІСТЬ.

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №
1.

3. ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах FCA, місто Чоп

3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців
після підписання Контракту.

Дострокова поставка допускається.

Часткове відвантаження не допускається.

3.3. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються. Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці. Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених І раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.4. У тому випадку , якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5. Незважаючи на усі інші положення цього контракту, Продавець не несе
відповідальності за невикористання строків поставки або за непоставки,
що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1 Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець здійснює документарне
інкасо.

Оплата повинна проводитись в повному обсязі на рахунок банку Продавця в
наступну адресу:

Україна, м. Коломия, вул. Січових Стрільців 9, РР № 89990754465055 в АКБ
„Аваль”, МФО № 004367, з зазначенням номера рахунку-фактури Продавця, як
підстави для оплати.

4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою
сумою, що належить Продавцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від
Покупця.

5. ГАРАНТІЯ

5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця або іншою
вповноваженою Продавцем особою.

6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ.

6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придбану для транспортування судном або вантажівкою.

6.2. Усі мішки повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Бельгія, м. Страсбург, вул. Грінпост 12,73215, Ltd. „Pogo Global”.

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт № 006654

Продавець ТзОВ “БудМаркет ”Україна, Івано-Франківська обл., м.
Коломия, вул. Франка 56,78254,тел/факс+38(050) 5164370.

Наряд № 78668.

Транс № 49087

Мішок(50 кг)

Вага брутто 300 450 кг.

Вага нетто 300 000 кг.

6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
покупцем.

7 ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту І замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень, зі сторони Продавця явилась смерть або
тілесні пошкодження, перевищувати фактичну суму, і виплачену Покупцем
Продавцю за дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього
Контракту. Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин
Продавець не може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які
побічні, випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх
виникнення.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем, Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде

виконувати обов’язки голови арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11 ІНШІ УМОВИ

11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і

Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980
року.

11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та французькою мовами, причому обидва тексти
аутентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:
Покупець:

Україна,
Бельгія ,

Івано-Франківська обл.
м. Страсбург

м. Коломия, вул. Франка, 56
Грінпост,12

78254, тел./факс: +38(050) 73215,
тел./факс: +36(076)

677-55-46

м. Коломия, м.
Генк

вул. Січових Стрільців 9
вул.Грінпост,34-3

РР № 89990754465055 РР №
987678544356326

АКБ „Аваль”,
“Investbank”

МФО № 004367 МФО №
876454

За Продавця За
Покупця

( Сіфусе П.Ю. ) ( Філіп
Моріс )

М.П.
М.П.

PAGE

PAGE 2

PAGE

Пошук контрагента через журнали, довідники, каталоги та інтернет.

ТзОВ ” БудМаркет ” підписує відправляє бельгійській фірмі тверду оферту.

Отримавши тверду оферту, бельгійська фірма „Pogo Global” ознайомиться з
її змістом, і у разі згоди з умовами твердої оферти готує і відправляє
фірмі „БудМаркет” письмове підтвердження.

Підготовка проекту контракту.

ПВ

П

ПП

Банк експортера

(ремітент)

Банк імпортера

(інкасуючий банк)

Експортер

(довіритель)

Імпортер
(платник)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020