.

Управління операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоторговельній діяльності (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 9933
Скачать документ

Курсова робота

Тема:

Управління операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоторговельній
діяльності

Зміст

TOC \f \o “1-9” \t “????????? 2;2;????????? 1;1” Вступ PAGEREF
_Toc137437186 \h 3

1. Регулювання операцій з давальницькою сировиною PAGEREF
_Toc137437187 \h 4

1.1.Визначення термінів PAGEREF _Toc137437188 \h 4

1.2.Кваліфікація окремих операцій як операцій з давальницькою сировиною
PAGEREF _Toc137437189 \h 5

1.3.Реєстрацiя та облiк контрактiв на переробку давальницької сировини
PAGEREF _Toc137437190 \h 5

1.4.Лiцензування та квотування PAGEREF _Toc137437191 \h 6

1.5.Тимчасовi обмеження щодо переробки давальницької сировини PAGEREF
_Toc137437192 \h 6

1.6.Митне оформлення та платежi PAGEREF _Toc137437193 \h 7

1.7.Реалiзацiя продукцiї iноземного замовника на територiї України
PAGEREF _Toc137437194 \h 7

1.8.Видача, облiк та погашення векселiв PAGEREF _Toc137437195 \h 8

1.9.Давальницька сировина та iндикативнi цiни PAGEREF _Toc137437196 \h
12

2. Облік та оподаткування операцій з давальницькою сировиною PAGEREF
_Toc137437197 \h 14

2.1.Основні питання бухгалтерського обліку ДС PAGEREF _Toc137437198 \h
14

2.2.Оподаткування операцій з давальницькою сировиною PAGEREF
_Toc137437199 \h 15

3. Шляхи покращення управління операціями з давальницькою сировиною
PAGEREF _Toc137437200 \h 18

Висновок PAGEREF _Toc137437201 \h 23

Література: PAGEREF _Toc137437202 \h 24

Додатки PAGEREF _Toc137437203 \h 25

Вступ

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні,
мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і
послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову
інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв’язки, з
одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні –
з іншого.

Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних
підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається,
насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і
ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У
зв’язку з цим зростає значення правового регулювання питань
функціонування різних суб’єктів господарської діяльності в Україні,
побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України,
так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної
діяльності. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності пов’язаний із
застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах
зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг,
лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та
моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою
взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації/установи в
інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних
стратегій.

1. Регулювання операцій з давальницькою сировиною

1.1.Визначення термінів

Згiдно зі статтею 1 ЗУ «Про операцiї з давальницькою сировиною у
зовнiшньоекономiчних вiдносинах» вiд 15.09.95р 327/95-ВР (далі — ЗУ
327/95-ВР) давальницька сировина — це «сировина, матерiали,
напiвфабрикати, комплектуючi вироби, енергоносiї, ввезенi на митну
територiю України iноземним замовником (чи закупленi iноземним
замовником за iноземну валюту в Українi) або вивезенi за її межi
українським замовником для використання у виробленнi готової продукцiї з
подальшим поверненням усiєї продукцiї або її частини до країни власника
(чи реалiзацiєю в країнi виконавця замовником або за його дорученням
виконавцем) або вивезенням до iншої країни.

Готова продукцiя може бути реалiзована в Українi, якщо давальницька
сировина, з використанням якої вироблено цю продукцiю, ввезена iноземним
замовником на митну територiю України чи закуплена iноземним замовником
за iноземну валюту в Українi. Право власностi на iмпортовану
давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцiю належить
iноземному замовнику».

Законом визначено, що замовник — це суб’єкт господарської діяльності,
який надає давальницьку сировину, а виконавець — це суб’єкт
господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення
чи використання давальницької сировини.

Операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах —
це операцiї з переробки (обробки, збагачення чи використання)
давальницької сировини (незалежно вiд кiлькостi замовникiв та
виконавцiв), а також етапiв (операцiй з перероблення цiєї сировини),
ввезеної на митну територiю України (чи закупленої iноземним замовником
за iноземну валюту в Українi) або вивезеної за її межi з метою отримання
готової продукцiї за вiдповiдну плату. До операцiй з давальницькою
сировиною належать операцiї, в яких сировина замовника на конкретному
етапi її переробки становить не менше 20 вiдсоткiв загальної вартостi
готової продукцiї. Винятком з цього правила є конкретний перелiк видiв
давальницької сировини, що врегульований вiдповiдними постановами
Кабмiну. КМУ має право регулювати розмiри питомої ваги сировини у
продуктi переробки згідно зі ст. 7 ЗУ 327/95-ВР. Як видно з таблицi 2,
урядом поставлено обмеження питомого вмiсту сировини у готовiй продукцiї
тiльки щодо сировини українського походження, що направляється на
переробку за кордон. До сировини закордонного замовника застосовується
загальна норма у 20%.

1.2.Кваліфікація окремих операцій як операцій з давальницькою сировиною

У практицi застосування законодавства часто виникають питання
квалiфiкацiї окремих операцiй як операцiй з давальницькою сировиною. З
цiєю метою в МЗЕЗТ затверджено Положення «Про визначення операцiй як
таких, що належать до операцiй з давальницькою сировиною» (наказ 79 вiд
12.02.96 р. — зареєстровано в Мін’юсті за 94/1119 26.02.96 р.). Це
Положення розроблено вiдповiдно до пункту першого статтi 7 ЗУ 327/95-ВР
i визначає механiзм розгляду в МЗЕЗТ України зовнiшньоекономiчних
договорiв (контрактiв) з метою визначення таких операцiй. Висновки
надаються на письмовi запити, з якими звертаються в разi потреби митнi
органи або державнi податковi iнспекцiї. У разi необхiдностi МЗЕЗТ може
на пiдставi статтi 9 ЗУ «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» розглядати
письмовi запити, отримуючи їх безпосередньо вiд суб’єктiв
зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

Для надання висновкiв щодо вiднесення операцiй суб’єктiв
зовнiшньоекономiчної дiяльностi до операцiй з давальницькою сировиною
запитувач подає такi документи:

— лист-запит з обгрунтуванням змiсту вiдхилення окремої операцiї, що
здiйснюється суб’єктом пiдприємницької дiяльностi, вiд норми абзацу
третього статтi 1 Закону України «Про операцiї з давальницькою сировиною
у зовнiшньоекономiчних вiдносинах»;

— копiю контракту, завiрену пiдписом керiвника i печаткою пiдприємства в
установленому порядку;

— копiї документiв, що засвiдчують стан виконання контракту на дату
звернення до МЗЕЗторгу;

— копiї документiв, що засвiдчують спосiб придбання сировини
давальницької операцiї згiдно з контрактом;

— акт експертизи, виданий Торгово-промисловою палатою України чи
регiональною торгово-промисловою палатою, який засвiдчує вiдсоткову
ступiнь використання сировини в операцiї, що розглядається, та рiвень її
вартостi в загальнiй вартостi готової продукцiї.

У разi потреби МЗЕЗТ може вимагати iншi документи.

1.3.Реєстрацiя та облiк контрактiв на переробку давальницької сировини

Така вимога передбачена з метою дотримання добровiльно взятих Україною
зобов’язань по обмеженню експорту статтею 8 ЗУ 327/95-ВР. Наказом
МЗЕЗторгу 133-а вiд 24.02.96 р., який розроблено на виконання
вищезгаданої статтi закону, встановлено, що контракти на переробку ДС
пiдлягають облiку та реєстрацiї тiльки у разi, коли експорт сировини,
продуктiв переробки, зазначених у додатках до наказу 6 (група
текстильних виробів), 8, здiйснюється до країн, перелiчених у додатку 9
(додатки 8 і 9 нижче).

1.4.Лiцензування та квотування

Перелiк товарiв, що перемiщуються через митний кордон України з
застосуванням до них режиму лiцензування та квотування, подано у
постановах КМУ 7 вiд 05.01.98 р.та 393 вiд 30.03.98 р. (зі змінами і
доповненнями), а також КМУ 892 від 16.06.98 р. У випадку якщо контрактом
передбачено реалiзацiю окремих видiв сировини чи готової продукцiї
українського замовника, що вивозилась за кордон на переробку у країнi
переробки або в третiх країнах, та за умови, що предмет реалiзацiї
числиться у перелiку додаткiв до вищезгаданих постанов, застосовується
режим лiцензування чи квотування. Лiцензування та квотування
застосовується також до продукцiї iноземного замовника, що реалiзується
на територiї України в режимi iмпорту (без фактичного ввезення) у
випадку, якщо така пiдпадає пiд зазначений режим вiдповiдно до перелiку
товарiв, що лiцензуються при ввезеннi на територiю України.

Iндивiдуальне лiцензування

Режим iндивiдуального лiцензування застосовується у виключних випадках
до недобросовiсних суб’єктiв ЗЕД вiдповiдно до статті 37 ЗУ 327/95-ВР
(на що наголошується в листi Держмитслужби за 11/1-7544 вiд 15.07.98
р.). Перемiщення давальницької сировини таким суб’єктом повинно
здiйснюватися за наявностi iндивiдуальної лiцензiї МЗЕЗторгу, оформленої
на експорт (iмпорт) послуг на кожну партiю окремо.

1.5.Тимчасовi обмеження щодо переробки давальницької сировини

До обмежень переробки давальницької сировини належать:

1. Призупинення приймання вiд нерезидентiв сировини для виготовлення
спирту та лiкеро-горiлчаних виробiв з 1 серпня 1996 р. та запровадження
внутрiшнiх лiцензiй на вивезення зазначеної продукцiї, виготовленої з
сировини резидентiв України. При цьому обов’язково на рахунок
вiдправника мають надійтити кошти у виглядi передоплати. Цi положення
застосовуються вiдповiдно до вимог постанови КМУ 882 вiд 01.08.96 р.

2. Тимчасове обмеження вивезення давальницької сировини на переробку за
кордоном для виготовлення окремих видiв продукцiї (див. перелiк до
постанови КМУ 1429 вiд 30.11.96 р.). В перелiку налічуються в основному
пiдакцизнi товари.

3. Тимчасове обмеження вивезення на переробку сирових шкiр великої
рогатої худоби (код ТН -4101); шкiр овечих (4102); шкiр iнших (4103).
Регулюється постановою КМУ 1216 вiд 04.11.98 р.

4. Тимчасове вивезення брухту чорних i кольорових металiв (крiм їх
вивезення для виготовлення продукцiї, призначеної для електротехнiчної
промисловостi). Перелiк сировини подано в постановах КМУ 1005 від
22.08.96 р. та 482 від 10.04.98 р. (Перелiк продуктiв переробки дається
у додатку до постанови КМУ 1049 вiд 10.07.98 р.).

1.6.Митне оформлення та платежi

Вiдповiдно до пунктів 2 — 4 статтi 2 Закону України вiд15.09.95 р.
327/95-ВР «Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних
вiдносинах» при ввезеннi на митну територiю України давальницької
сировини iноземного замовника ввiзне мито, податок на додану вартiсть та
акцизний збiр (на пiдакцизнi товари) сплачуються видачею простого
векселя, авiзованого державною податковою адмiнiстрацiєю, термiном на 90
календарних днiв з моменту оформлення ввiзної митної декларацiї. Вексель
погашається у разi вивезення готової продукцiї в повному обсязi, також у
разi часткового вивезення готової продукцiї, якщо український виконавець
документально пiдтверджує оплату ввiзного мита, податку на додану
вартiсть та акцизного збору (на пiдакцизнi товари) на частину сировини
чи невивезеної з України готової продукцiї. Продукцiя, що вироблена з
давальницької сировини iноземного замовника i вивозиться за межi
України, не обкладається вивiзним митом, податком на додану вартiсть та
акцизним збором. При невивезеннi готової продукцiї стягується пеня за
кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка митної вартостi
давальницької сировини, але не бiльше контрактної вартостi невивезеної
готової продукцiї. Митнi збори сплачуються на загальних пiдставах.

1.7.Реалiзацiя продукцiї iноземного замовника на територiї України

Статтею 3 Закону України вiд «Про операцiї з давальницькою сировиною у
зовнiшньоекономiчних вiдносинах» передбачається можливiсть реалiзацiї
готової продукцiї на територiї України, виготовленої з сировини,
ввезеної iноземним замовником. Така реалiзацiя проводиться на загальних
пiдставах пiсля сплати митних зборiв, ввiзного мита, податку на додану
вартiсть, акцизного та митного збору аналогiчно до режиму звичайного
iмпорту.

Вивезення продукту переробки давальницької сировиниш, закупленої за
валюту iноземним замовником на територiї України.

При вивезеннi готової продукцiї,виготовленої з давальницької сировини,
закупленої на територiї України iноземним замовником за iноземну валюту,
митнi платежi (вивiзне (експортне) мито, податок на додану вартiсть,
акцизний збiр) не нараховуються, крiм митних зборiв, що передбачено
статтею 4 ЗУ.

Вивезення сировини українського замовника для переробки за кордон

При вивезеннi давальницької сировини українського замовника за межi
митної територiї України та повернення в Україну готової продукцiї:

— сировина, що не обкладається експортним митом, податком на додану
вартiсть та акцизним збором, вивозиться пiд письмове зобов’язання,
термiном на 90 календарних днiв з моменту оформлення, митнi збори
сплачуються на загальних пiдставах.

До 1 сiчня 1999 року готова продукцiя ввозиться без нарахування податку
на додану вартiсть, якщо така давальницька сировина повнiстю або
частково була вивезена за межi митної територiї України до 1 жовтня 1997
року.

Готова продукцiя, що ввозиться за договорами, згідно з якими
давальницька сировина повнiстю або частково вивезена за межi митної
територiї України до набрання чинностi Законом України, звiльняється вiд
сплати ввiзного мита та режиму лiцензування i квотування;

— сировина, що обкладається експортним митом, податком на додану
вартiсть та акцизним збором, вивозиться з наданням простого векселя
термiном на 90 календарних днiв, митнi збори сплачуються на загальних
пiдставах. У разi ввезення готової продукцiї вексель погашається. При
неввезеннi готової продукцiї або непоступлення валютної виручки у
випадку реалiзацiї продукцiї за кордоном, український замовник
зобов’язаний оплатити вексель. Продовження термiну (бiльше нiж 90
календарних днiв) здiйснення операцiй з давальницькою сировиною
вiдноситься до компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України. У разi
вiдсутностi такого рiшення уряду митне оподаткування проводиться як при
ввезеннi товарiв у режимi iмпорту з справлянням усiх належних платежiв.

У випадку повернення продукту переробки давальницької сировини з
простроченням встановлених термінів, її оформлення проводиться на
загальних пiдставах, у режимi звичайного iмпорту зі справлянням всiх
належних платежiв.

Оформлення частини сировини українського замовника, що йде у рахунок
оплати за роботу.

За частину давальницької сировини або готової продукцiї, що
використовується для оплати виконаної роботи, український замовник
сплачує митнi збори, вивiзне (експортне) мито, акцизний збiр, податок на
додану вартiсть аналогiчно до порядку, що застосовується при бартерних
(товарообмiнних) операцiях, згiдно з пунктом 13 статтi 5 ЗУ 327/95-ВР.

1.8.Видача, облiк та погашення векселiв

Порядок роботи з векселями затверджено наказом Мiнфiну 26 вiд 13.02.96
р. (Мін’юст 78/1103 вiд 16.02.96 р.) «Про затвердження Положення про
порядок видачi, облiку, погашення та вiдстрочення оплати (погашення)
векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом
пiдприємницької дiяльностi при здiйсненнi операцiї з давальницькою
сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах».

Положення розроблено вiдповiдно до Закону України «Про операцiї з
давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах» ( 327/95-ВР )
i визначає єдиний порядок видачi, облiку, погашення та вiдстрочення
оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається
суб’єктом пiдприємницької дiяльностi України при здiйсненнi операцiї з
давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах, його дiя
поширюється на всiх суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi незалежно вiд
форми власностi та органiзацiйної форми.

Видача векселя (письмового зобов’язання)

Оформлення векселя суб’єктом пiдприємницької дiяльностi здiйснюється
виключно на вексельному бланку, який вiдповiдає вимогам постанови КМУ та
НБУ вiд 10 вересня 1992 року 528 «Про затвердження Правил виготовлення i
використання вексельних бланкiв». Застосовується простий вексель згiдно
з додатком 1 до зазначеної постанови iз обов’язковим видiленням окремими
рядками найменування i сум мита, податкiв та зборiв, на сплату яких
видано вексель. Вексель виписується у валютi контракту на переробку
давальницької сировини.

Оформлення письмового зобов’язання здiйснюється згiдно з додатком 2 до
Положення. Векселi не пiдлягають передачi шляхом iндосаменту.
Векселедержателем виступає державна податкова iнспекцiя за
мiсцезнаходженням суб’єкта пiдприємницької дiяльностi. Вексель (письмове
зобов’язання) оформляється у трьох примiрниках. Вiдповiдальнiсть за
правильнiсть зазначення у векселi (зобов’язаннi) термiну платежу та
своєчаснiсть його оплати несе векселедавець.

Облiк векселiв (письмових зобов’язань)

Реєстрацiю та облiк векселiв провадить податкова iнспекцiя за
мiсцезнаходженням суб’єкта пiдприємницької дiяльностi. Взяття векселя
(письмового зобов’язання) на облiк провадиться в день його подання до
державної податкової адмiнiстрацiї. У державнiй податковiй адмiнiстрацiї
на зворотi векселя (письмового зобов’язання) робиться напис «Взято на
облiк» iз зазначенням дати взяття на облiк i облiкового номера та
засвiдченням пiдписом начальника державної податкової адмiнiстрацiї
(заступника начальника) i печаткою державної податкової адмiнiстрацiї.
До облiкового номера через дефiс додається лiтера «I» у разi видачi
векселя (письмового зобов’язання) українським виконавцем при здiйсненнi
операцiї з давальницькою сировиною iноземного замовника, або лiтера «Е»
— у разi видачi векселя (письмового зобов’язання) українським замовником
при вивезеннi давальницької сировини з митної територiї України.

Перший примiрник векселя (письмового зобов’язання) залишається у
державнiй податковiй адмiнiстрацiї. Другий та третiй примiрники векселя
(письмового зобов’язання), взятi на облiк (авiзованi) податковою
адмiнiстрацiєю, повертаються суб’єкту пiдприємницької дiяльностi для
пред’явлення митним органам та власного облiку.

При митному оформленнi давальницької сировини (готової продукцiї) на
зворотi векселя (письмового зобов’язання) зазначається дата i номер
вантажної митної декларацiї, згiдно з якою ввезено (вивезено)
давальницьку сировину (готову продукцiю), iз засвiдченням пiдписом та
особистою печаткою iнспектора митницi, що оформив декларацiю. Коли
вантажна митна декларацiя на давальницьку сировину оформлюється пiсля
дня складання векселя (письмового зобов’язання), за бажанням суб’єкта
пiдприємницької дiяльностi складається новий вексель (письмове
зобов’язання). При цьому датою складання нового векселя (письмового
зобов’язання) визначається дата оформлення вантажної митної декларацiї
на давальницьку сировину.

Новий та первинний (попереднiй) векселi (письмовi зобов’язання) разом з
копiєю вантажної митної декларацiї на давальницьку сировину подаються
для взяття на облiк до державної податкової адмiнiстрацiї, яка взяла на
облiк первинний вексель (письмове зобов’язання).

Перший примiрник нового векселя (письмового зобов’язання) та погашений
первинний вексель залишаються в державнiй податковiй адмiнiстрацiї.
Другий та третiй примiрники нового векселя (письмового зобов’язання),
повертаються векселедавцю для пред’явлення митним органам та власного
облiку.

Погашення векселя (письмового зобов’язання)

Для погашення векселя (письмового зобов’язання) векселедавець подає до
державної податкової адмiнiстрацiї заяву iз зазначенням дати взяття на
облiк та облiкового номера векселя (письмового зобов’язання).

Погашення векселя (письмового зобов’язання) здiйснюється шляхом
проставлення на лицьовому боцi векселя (письмового зобов’язання) напису
«Погашено», засвiдченого пiдписом начальника (заступника начальника)
державної податкової адмiнiстрацiї та печаткою державної податкової
адмiнiстрацiї.

При вивезеннi (реалiзацiї на територiї України) готового продукту, що
належить iноземному замовнику, погашення проводиться:

— у випадку складання нового векселя (зобов’язання);

— у випадку сплати (стягнення у безспiрному порядку) його вартостi;

— при вивезеннi готової продукцiї в повному обсязi, передбаченому в
контрактi, з митної територiї України у визначенi законом термiни та
поданнi копiї вивiзної вантажної митної декларацiї;

— при реалiзацiї готової продукцiї на митнiй територiї України та
поданнi українським виконавцем державнiй податковiй адмiнiстрацiї
ввiзної вантажної митної декларацiї на готову продукцiю (без фактичного
ввезення її в Україну), оформленої на покупця i копiю якої вiн
зобов’язаний передати українському виконавцю, копiї вiдповiдного
контракту iноземного замовника з покупцем готової продукції та копiї
акта здачi-приймання готової продукцiї, взятих на облiк державною
податковою адмiнiстрацiєю за мiсцезнаходженням покупця готової
продукцiї, довiдки банку про сплату покупцем готової продукцiї ввiзного
мита, податкiв та зборiв, якщо такi запроваджено щодо аналогiчних
iмпортних товарiв.

При поверненнi з переробки (її реалiзацiї за кордоном) готової
продукцiї, що належить українському замовнику погашення проводиться:

— у випадку оформлення нового зобов’язання;

— у випадку сплати (стягнення у безспiрному порядку) його вартостi;

— при ввезеннi готової продукцiї в повному обсязi, передбаченому в
контрактi, на митну територiю України у визначенi законом термiни та
поданнi копiї ввiзної вантажної митної декларацiї;

— при отриманнi в повному обсязi валютної виручки вiд реалiзацiї готової
продукцiї за межами митної територiї України на валютний рахунок
українського замовника в уповноваженому банку України та поданнi
українським замовником державнiй податковiй адмiнiстрацiї довiдки
уповноваженого банку України про надходження валютної виручки.

Часткове погашення векселя

Якщо вiдбувається часткове вивезення готової продукцiї за межi митної
територiї України, її продаж на територiї України або ввезення готової
продукцiї чи отримання валютної виручки вiд її реалiзацiї українським
замовником, за бажанням векселедавця, на вiдповiдну частку здiйснюється
погашення векселя (письмового зобов’язання).

У такому випадку в заявi про часткове погашення векселя (письмового
зобов’язання) обов’язково мають видiлятися окремими рядками найменування
та суми мита, податкiв та зборiв, якi пiдлягають погашенню.

Оплата векселя (письмового зобов’язання)

У разi непогашення векселя (його частки) у зазначенi законом термiни
векселедавець зобов’язаний його оплатити. При цьому на кожний вид мита,
податкiв та зборiв виписується окреме платiжне доручення. Пiсля оплати
векселя вiн подається до державної податкової адмiнiстрацiї для
погашення. Сплата за векселем провадиться у валютi України за офiцiйним
валютним курсом Нацiонального банку України, що дiє на день платежу
(день виконання банком розпоряджень про сплату).

Якщо оплата векселя векселедавцем або безспiрне стягнення з нього
непогашених вексельних сум вiдбувається пiсля настання термiну сплати
векселя, державна податкова адмiнiстрацiя на нестягнутi суми нараховує
пеню у розмiрах, що передбаченi чинним законодавством для вiдповiдних
платежiв. Пеня нараховується з дня, наступного за закiнченням термiну
сплати векселя.

Вiдстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання)

Державна податкова адмiнiстрацiя є уповноваженим органом Мiнiстерства
фiнансiв України, що вiдповiдно до закону може давати суб’єкту
пiдприємницької дiяльностi дозвiл на вiдстрочення оплати (погашення)
векселя (письмового зобов’язання). Такий дозвiл дається на термiн не
бiльше ніж 90 днiв. У разi подальшої необхiдностi вiдстрочення оплати
векселя державна податкова адмiнiстрацiя може давати суб’єкту
пiдприємницької дiяльностi новий дозвiл на вiдстрочення оплати векселя.
Загальний термiн вiдстрочення оплати векселя не може перевищувати 270
днiв.

Для вiдстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання)
векселедавець не пiзнiше нiж за п’ять робочих днiв до закiнчення
термiну, на який видано вексель (письмове зобов’язання), має звернутись
до державної податкової адмiнiстрацiї за його мiсцезнаходженням з
письмовою заявою про таке вiдстрочення та з зобов’язанням про подальше
погашення векселя (письмового зобов’язання).

У заявi зазначається термiн, на який векселедавець просить вiдстрочення,
та обгрунтовується його необхiднiсть (у разi потреби додаються
пiдтверджуючi документи). Начальник (заступник начальника) державної
податкової адмiнiстрацiї зобов’язаний протягом п’яти робочих днiв
розглянути заяву i прийняти рiшення про вiдстрочення оплати (погашення)
векселiв (письмових зобов’язань) або про вiдмову у вiдстроченнi.
Заявника повiдомляють про прийняте рiшення. При прийняттi рiшення про
вiдмову у вiдстроченнi оплати векселя (письмового зобов’язання) у заявi
про це робиться позначка з обгрунтуванням причин вiдмови. Про
ознайомлення з причинами вiдмови представник векселедавця розписується у
заявi.

За перiод вiдстрочення оплати векселя з векселедавця стягується плата за
користування кредитом у розмiрi 0,5 облiкової ставки Нацiонального банку
України, що застосовується на день прийняття рiшення про вiдстрочення
оплати.

Плата за користування податковим кредитом суб’єктом пiдприємницької
дiяльностi вiдноситься за рахунок прибутку, що залишається у його
розпорядженнi пiсля оподаткування.

Плата за користування податковим кредитом має бути сплачена протягом
трьох робочих днiв з дати оформлення дозволу на вiдстрочення. У разi
невнесення суб’єктом пiдприємницької дiяльностi у зазначений термiн
плати за користування податковим кредитом державна податкова iнспекцiя в
односторонньому порядку скасовує дозвiл на вiдстрочення i стягує
вексельнi суми.

При погашеннi векселя ранiше термiну, на який видавалось вiдстрочення,
державна податкова адмiнiстрацiя проводить на день погашення перерахунок
ранiше внесеної плати за користування податковим кредитом. Рiзниця мiж
перерахованою та ранiше сплаченою сумою пiдлягає зарахуванню по
вiдповiдних платежах або поверненню суб’єкту пiдприємницької дiяльностi
на пiдставi його письмової заяви у 5-денний термiн з дня подачi заяви.

1.9.Давальницька сировина та iндикативнi цiни

Вiдповiдно до п.10 Положення «Про методику формування та використання
iндикативних цiн», розроблену на виконання Указу Президента України вiд
10.02.96 р. 12 «4/96 «Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цiнової
полiтики у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi» та Положення про
iндикативнi цiни у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi iндикативнi
цiни є обов’язковими до використання суб’єктами зовнiшньоекономiчної
дiяльностi всiх форм власностi, включаючи також угоди з давальницькою
сировиною (на сировину i готову продукцiю з неї), за якими вивозиться
або продається товар, що включено до перелiку iндикативних цiн.

До державного регулювання проведення операцiй з давальницькою сировиною
вiдносяться:

-запровадження облiку та реєстрацiї окремих контрактiв;

– лiцензування та квотування;

– застосування до порушникiв законодавства про зовнiшньоекономiчну
дiяльнiсть режиму iндивiдуального лiцензування;

– встановлення нормативiв термiну переробки сировини;

– обмеження мiнiмальної питомої ваги сировини у загальнiй вартостi
продукту пiсля переробки ;

– тимчасовi обмеження на вивезення (ввезення) окремих видів сировини
згідно з постановами КМУ 882 вiд 01.08.96 р., 1429 вiд 30.11.96 р., 353
вiд 23.03.98 р., 1049 вiд 10.07.98 р.).

2. Облік та оподаткування операцій з давальницькою сировиною

2.1.Основні питання бухгалтерського обліку ДС

Перелік документів, що регулюють облік та оподаткування операцій з ДС у
зовнішньоекономічних відносинах наведено нижче.

Спеціального нормативного документа, який би регулював взаємовідносини
між резидентами України при переробці давальницької сировини, немає.

Пунктом 51 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності
України встановлено, що давальницька сировина відображається у виконавця
(переробника) за балансі за цінами, вказаними в договорі.

Законом визначено, що до операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина
замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше 20
відсотків загальної вартості готової продукції.

Проте в цю норму постановами Кабінету Міністрів України внесено зміни.

За операціями з переробки давальницької сировини, які здійснюються за
угодами між резидентами України, обмежень щодо питомої ваги
давальницької сировини у загальній вартості готової продукції не
встановлено.

Бухгалтерський облік операцій з давальницькою сировиною здійснюється з
урахуванням того, що давальницька сировина є власністю замовника і
рахується на його балансі.

Отримана давальницька сировина та виготовлена з неї готова продукція у
виконавця (переробника) обліковується за балансом.

Передача замовником (власником) давальницької сировини виконавцю
(переробнику) у бухгалтерському обліку замовника відображається записом
на рахунку 05 «Матеріали» з кредиту субрахунка 1 «Сировина і матеріали»
в дебет субрахунка 7 «Матеріали, передані для переробки стороннім
організаціям».

Витрати, пов’язані з виготовленням готової продукції на умовах
давальництва, у замовника обліковуються на рахунку 20 «Основне
виробництво», з дебету якого відображаються всі затрати по виготовленню
готової продукції, включаючи вартість переробленої давальницької
сировини та вартість послуг переробника.

У підприємства-переробника вартість давальницької сировини та
виготовленої з неї продукції обліковується за балансом, оскільки як
сировина, так і готова продукція не є власністю переробника.

2.2.Оподаткування операцій з давальницькою сировиною

Оподаткування операцій з давальницькою сировиною має свої особливості.

Оподаткування операцій з давальницькою сировиною з нерезидентами до 1
жовтня 1997 р. регулювалося Законом «Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Статтею 11.9 Закону України «Про податок на додану вартість», який
набрав чинності з 01.10.97 р., встановлено, що до приведення
законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у
відповідність із нормами цього закону оплата податку на додану вартість
за операціями з ввезення давальницької сировини на митну територію
України здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Таким чином, відповідно до зазначених вище законодавчих актів при
ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземного
замовника ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний збір (на
підакцизні товари) сплачується шляхом видачі простого векселя,
авізованого податковим органом, на термін, що дорівнює терміну
здійснення операції, але не більше як на 90 календарних днів з моменту
оформлення ввізної митної декларації.

У разі вивезення готової продукції у повному обсязі, передбаченому в
контракті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім
митних зборів) не справляються.

Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції
за межі України, якщо український виконавець документально підтвердить
оплату ввізного мита, податків та зборів, які мали бути сплачені при
ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з
України готову продукцію.

Що стосується оподаткування давальницької сировини, яка вивозиться за
межі митної території України, та готової продукції, виготовленої з цієї
сировини, то порядок оподаткування, визначений статтею 11.9 Закону про
ПДВ, застосовується до 01.01.99 р. лише за умови, що за договорами з
переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 р.
або якщо така давальницька сировина була повністю або частково вивезена
за межі України до цієї дати.

Указом Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.98
р. 857/98, який набрав чинності 01.10.98 р., в норму статті 11.9 Закону
про ПДВ внесено зміни.

Указом встановлено, що оподаткування готової продукції, виробленої з
давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну
територію України, за умови, якщо за договорами з переробки
давальницької сировини були проведені фактичні витрати до 01.10.97 р.,
здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», до повного
виконання таких договорів з переробки давальницької сировини.

В інших випадках вивезення давальницької сировини за межі митної
території України оподатковується відповідно до статті 6.2 закону про
ПДВ, тобто за нульовою ставкою, а ввезення готової продукції, якщо вона
не входить до переліку товарів критичного імпорту, оподатковується на
загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Перелік товарів критичного імпорту затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 27.07.98 р. 1145.

Стаття 6 закону про операції з давальницькою сировиною дозволяє
проводити розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання
давальницької сировини як у грошовій формі, так і шляхом виділення
частини давальницької сировини чи готової продукції або з використанням
трьох форм одночасно за згодою замовника та виконавця.

При проведенні розрахунків за надані послуги з переробки давальницької
сировини у грошовій формі оподаткування проводиться у
загальновстановленому порядку.

Проте якщо розрахунки за надані послуги проводяться сировиною або
готовою продукцією, то такі операції є бартерними і їх оподаткування
проводиться відповідно до вимог статті 7.3.4 закону про податок на
додану вартість.

Ця стаття визначає, що датою виникнення податкових зобов’язань під час
здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з
подій, що настала раніше:

— або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг)
— дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податку;

— або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт
(послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання
платником податку результатів робіт (послуг).

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних
операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулася першою:

— або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що
засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) —
дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт,
послуг) нерезиденту;

— або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що
засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) —
дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт,
послуг) платником податку.

При цьому слід мати на увазі, що статтею 11.6 закону про податок на
додану вартість встановлено, що до 1 січня 1999 р. у разі вивезення
(експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України
шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена
(нарахована) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на
збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових
витрат платника податку.

Стаття 4 (п.п. 4.4) закону про податок на додану вартість визначає
порядок оподаткування готової продукції, виготовленої на території
України з давальницької сировини нерезидента.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької
сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України
базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з
урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків,
зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість,
що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України
з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські
гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення
податкових зобов’язань. При цьому податок сплачується до бюджету
покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що
імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої
продукції несе її вітчизняний переробник.

3. Шляхи покращення управління операціями з давальницькою сировиною

Для покращення управління операціями з давальницькою сировиною потрібно
насамперед владі вирішити питання з оподаткуванням підприємств,
позбутись всіх дір в законі.

А ще найкраще прийняти відповідні закони, які дозволяли б Українським
підприємствам виробляти влану продукцію без використання давальницікої
сировини. Звичайно таке можливо не у всіх випадках, тому що практично
неможливо знайти всю необхідну сировину в одному якому небудь регіоні,
як наприклад в нашій області – найбільше використовується , як
давальницька сировина – нафта та нафтопродукти, які використовуються для
виробництва паливно-мастильних матеріалів, а також в хімічній
промисловості.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності триває. Зовнішньоторговельний
оборот товарів за січень-березень 2005 року зріс на 26,7% проти
відповідного періоду минулого року і склав 384,0 млн.дол.США, обсяги
експорту та імпорту зросли відповідно на 16,7% та 45,9% і становили
232,3 млн.дол.США та 151,7 млн.дол.США. Коефіцієнт покриття експортом
імпорту склав 1,53. Сальдо позитивне та склало 80,6 млн.дол.США.
Підприємства області здійснювали зовнішню торгівлю товарами з партнерами
з 66 країн світу.

У 1 кварталі 2005 року експортні поставки товарів здійснювало 241
підприємство області, імпортні – 163 підприємства.

В обласних обсягах зовнішньої торгівлі товарами провідне місце займають
суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності м.Калуша (в експорті – 55.7%,
імпорті – 76.3%), значними є також обсяги м.Івано-Франківська
(відповідно – 15.6 і 6.2%), Надвірнянського (15.6 і 6.3%), Долинського
(6.5 і 1.8%), Тисменицького (4.1 і 5.6%) районів.

Провідні торговельні партнери області в експорті – нерезиденти з Польщі
(15,5% обласного експорту), Румунії (14,1%), Латвії (10,2%), Угорщини
(9,9%), Туреччини (9,3%) та Швейцарії (6,3%).

Вагомими були імпортні надходження з Російської Федерації (73,4%
обласного імпорту), Польщі (6,5%) та Німеччини (6,5%).

Зросли експортні поставки з області товарів наступних груп:

органічні хімічні сполуки (38,7% в загальному обсязі експорту області,
зростання на 52,2%, проти відповідного періоду минулого року);

полімерні матеріали, пластмаси (13,4%, зростання на 53,3%);

деревина та вироби з неї (4,0%, зростання на 4,2%);

продукти неорганічної хімії (1,7%, зростання у 2,4 раза);

одяг текстильний (1,4%, зростання на 10,8%).

Знизився експорт енергетичних матеріалів; продуктів перегонки нафти на
17,2%.

Основу імпортних надходжень в область склали товари наступних груп:

енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (65,4% в
загальному обсязі імпорту області, зростання на 66,5%);

органічні хімічні сполуки (6,5%, зростання у 2,2 раза);

полімерні матеріали, пластмаси (3,2%, зростання на 8,9%);

продукти неорганічної хімії (1,5%, зростання у 2,2 раза).

За 1 квартал 2005 року підприємствами області експортовано 386 т м’яса
(на суму 935,4 тис.дол. США), 158 т масла вершкового (285,9
тис.дол.США), 225 т сиру (678,8 тис.дол.США), 264,8 тис.т нафтопродуктів
(63,2 млн.дол.США), 1,3 тис.т шкіри необробленої (6,0 млн.дол.США), 10,9
тис.м3 лісоматеріалів необроблених (745,1 тис.дол. США), 6,1 тис.м3 ДСП
(1,5 млн.дол. США); імпортовано 13,1 тис.т кам’яного вугілля (631,0
тис.дол.США), 230,7 тис.т нафтопродуктів (98,5 млн.дол. США).

Давальницька сировина займає 74,7% обсягів імпорту, що складає 113,3
млн.дол. США. 87,0% обсягів цієї сировини складають енергетичні
матеріали, нафта та продукти її перегонки, 5,6% – органічні хімічні
сполуки, 2,9% – текстиль та вироби з текстилю, 1,4% – продукти
неорганічної хімії та 1,1% – хутрова сировина.

Найбільші обсяги імпортних надходжень давальницької сировини отримано з
Російської Федерації (92,1% обсягів давальницької сировини) та Німеччини
(3,1%).

На продукцію, виготовлену з давальницької сировини, припадає 54,4%
експортних поставок області. Вагомими залишаються поставки цієї
продукції до Польщі (23,0%), Румунії (17,1%), Угорщини (15,8%),
Туреччини (13,1%).

У товарній структурі експорту продукції, виготовленої з давальницької
сировини, провідне місце займають обсяги органічних хімічних сполук
(66,1%), полімерних матеріалів, пластмас (22,2%) та енергетичних
матеріалів, нафти і продуктів її перегонки (5,8%).

Підприємства з іноземними інвестиціями є важливим суб’єктом
зовнішньоекономічної діяльності, який сприяє розвитку вітчизняного
виробництва, створенню нових робочих місць, ефективному використанню
ресурсної бази та надходженню додаткових коштів до державного бюджету.

Черкащина серед областей України займає одне з провідних місць за
обсягами інвестиційних внесків в економіку. Так, акціонерне товариство
“Азот” провело приватизацію за допомогою корпорації “Термосинтекс” з
Ліхтенштейном, яка внесла в статутний фонд 70 тис. $ США, що склало 30 %
від його обсягу. Компанія “Графія” з Німеччини виділила 5 млн. $ США на
реконструкцію обласної друкарні, внаслідок чого вона в тричі збільшила
обсяг випуску продукції. Компанія “Матс” за рахунок інвестицій в сумі 3
млн. $ США побудувала унікальний завод для переробки насіння кукурудзи і
тепер належать до розряду найбільших в Україні постачальників якісних
елітних сортів кукурудзи. У вигляді сільгосптехніки на загальну суму
1221620 нім. марок зареєстровані інвестиції в спільне АПТП “Гірський
Тікич” від німецького підприємства “Майсенер Ландвіршафтліж Бетайліг
УНГС Гезеллшафт ГнбХ”. А американське підприємства “Dimeltol Internation
Trading Inc” внесло інвестиції у вигляді обладнання для виробництва
продуктів харчування на суму 1млн. $ США в кооператив “Контакт”.
Українсько-польське спільне підприємство “Логос” зареєструвало іноземну
інвестицію, як внесок громадянина Польщі пана Єжи Залжеєвськи до
статутного фонду підприємства на суму 271100 $ США.

Спільне українсько-польсько-американське підприємство “Італьяно в
Україні лтд”отримало від громадянина США Станіслава Пашинського сировину
для виробництва шампанських вин, матеріали, обладнання на суму 18225000
$ США та 43743 нім. марок.

Черкаська тютюнова фабрика отримавши у вигляді обладнання, сировини
інвестицій на суму 31616724 нім. марок від німецької фірми “Reemtsma
Cigarettenfabriben” створила спільне підприємство “Реемстма – Черкаси
тютюнова фабрика”.

Створення спільного підприємства дало можливість “Черкаській тютюновій
фабриці” переобладнати виробництво, покращити технологію і культуру
виробництва, опанувати нові марки цигарок, значно підвищити їх якість та
зовнішнє оформлення.

За 2004 р. всього випущено 8092,8 млн.шт. цигарок, що складає 92,6 % до
випуску 2003 р. Зниження випуску цигарок пояснюється зниженням поставок
в Росію, оскільки урядом Росії був введений акцизний збір, зниженням
постачання в Середню Азію через скорочення переробки давальницької
сировини, зниженням платежеспроможністю населення.

В 2004 р. відвантаження цигарок збільшилося на 154,5 млн. штук. Це
відбулося за рахунок збільшення продажу цигарок в Україні на 1488,7 млн.
штук, експорту на 284,8 млн. штук, та одночасного зменшення операцій з
давальницькою продукцією в 20 раз. В 2004 р. відвантажено 85 млн. штук
давальницької продукції, що склало 1 % від загального обсягу
відвантаження. В 1995 р. відвантажено 1704,1 млн. штук або 20,3 %.
Питома вага давальницької продукції зменшилась з 20,3 % до 1 %, що
свідчить про покращення фінансового стану підприємства, покращення
власних виробничих потужностей.

Відвантаження цигарок на експорт збільшилось на 288,4 млн. штук. Це
свідчить про те, що підприємство збільшило свою конкурентноздатність,
підвищило ефективність використання наявних виробничих потужностей,
знайшло нові ринки збуту. Надходження грошових коштів від експорту
становить 22%. Це свідчить про більш рентабельне виробництво цигарок на
експорт, ніж для продажу на внутрішньому ринку країни. Відвантаження
цигарок по Україні збільшилось на 1488,7 млн.штук, що свідчить про
підвищення попиту на продукцію підприємства.

Левову частку надходжень платежів до бюджету складає податок на
добавлену вартість (29% від всіх платежів) акцизний збір (39% від всіх
платежів). Загальний рівень оподаткування складає 31%. Такий відносно
низький рівень був досягнутий завдяки тому, що підприємство має ряд
пільг. Спільне підприємство “Реемстма – Черкаси тютюнова фабрика”
звільнено від сплати податку на прибуток, так як в його статутний фонд
була внесена кваліфікована інвестиція на суму понад 100000 $ США.
Світовий досвід свідчить, що найкращим чином розвивається економіка,
економічним зростанням 10-15% на рік, при максимальному оподаткуванню
прибутку 10-12%. Оптимальні податки на прибуток 20-30%, при яких
досягається економічне зростання 3-6% на рік. В нашому випадку рівень
оподаткування прибутку 31%. Коли оподаткування прибутку збільшується до
30-55%, відбувається “звертання” розвитку економіки, оскільки знижується
економічна зацікавленість виробників продукції і база для оновлення
капіталу. Це призводить до збільшення числа банкрутств та безробіття.
Рівень оподаткування прибутку підприємства “Реемстма – Черкаси тютюнова
фабрика” дозволяє здійснювати нарощування виробничих потужностей і
економічне зростання. Але така ситуація буде спостерігатись тільки на
протязі 5 років, коли будуть діяти пільги щодо оподаткування прибутку
підприємства. Економіка органічно вимагає ослаблення податкового тиску.
Уряду необхідно знизити рівень податкових ставок, знайти оптимальне
співвідношення між розмірами грошових коштів, які стягуються з платників
податків та ступенем задоволення цими коштами дохідної частини бюджету.

В 2004 році спостерігались великі коливання обсягів обсягів продукції
підприємства “Реемстма – Черкаси тютюнова фабрика”на експорт. Найбільший
обсяг експортних поставок був в січні 1996 року на загальну суму 2856211
гривен. Після цього на протязі трьох місяців відбувалось падіння обсягів
реалізації. Найнижчий обсяг реалізації зафіксований в червні на рівні
1643 гривен. Така ситуація пов’язана з нестабільним попитом на продукцію
підприємства на світовому ринку. Звідси нестабільність заключення угод
на поставку продукції. На відміну від експорту обсяг реалізації на
внутрішньому ринку досить стабільний. Продукція користується стабільним
попитом через хорошу якість, та низький рівень цін на запропоновані
товари. Різке зростання попиту, а відповідно і обсягів реалізації було в
лютому на загальну суму 6760132 гривен. В другий половині 2004 року
ситуація з реалізацією на експорт покращилась, на протязі 2 місяців
обсяги зростали, а в подальшому коливались незначно аж до жовтня місяця.
В 2005 році суми оборотів реалізованих товарів на експорт були
стабільними і коливались в межах +/- 200000 гривен. Якщо так буде і в
подальшому, то підприємство може розраховувати на стабільну роботу та на
тверде положення на зовнішньому ринку. В другий половині 2004 року
ситуація на внутрішньому ринку ознаменувалась різким зростанням обсягів
продукції в жовтні, далі падінням і постійним зростанням аж до лютого
2005 року, коли обсяг реалізації становив 8010126 гривен. Підприємству
дуже вигідно нарощувати обсяги реалізації продукції на експорт, оскільки
таки обороти звільняються від сплати податку на добавлену вартість та
акцизного збору,але нажаль експорт займає незначну частину від загальної
реалізації.

Спільне українське-німецьке підприємство “Реемстма – Черкаси тютюнова
фабрика” за 1996 рік отримало прибуток в розмірі 16764200 гривен, що
являється позитивним явищем з точки зору нарощування виробничих
потужностей підприємства та розширення виробництва. Занепокоєння
визивають збитки від позареалізаційних операцій в розмірі 100000 гривен.
Спільне підприємство “Реемстма – Черкаси тютюнова фабрика” своєю
діяльністю забезпечує стабільне надходження в бюджет у вигляді податків
на загальну суму 29597600 гривен. Такі дані підтверджують вигідність
залучення іноземних інвестицій, що дозволяє створити нові робочі місця
та покращити використання сировинної бази.

Спільне підприємство “Реемстма – Черкаси тютюнова фабрика” отримало в
2004 році прибуток в розмірі 16764200 гривен. Така форма організації
бізнесу являється досить прибутковою в Україні. Це обумовлено рядом
пільг, які надаються підприємствам при оподаткуванні їх прибутків. Так
до 2003 року спільні підприємства звільнялись від сплати прибуткового
податку на протязі 5 років, якщо в їх статутні фонди було внесено
кваліфіковану іноземну інвестицію понад 100000 $ США. Також не
оподатковуються доходи підприємств, які були отримані внаслідок
здійснення експортних операцій, податком на добавлену вартість та
акцизним збором. Українська податкова система стимулює експорт, оскільки
експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти. В
остальному ж податки виконують чисто фіскальну функцію, яка полягає в
забезпеченні дохідної частини бюджету. В останньому рівень оподаткування
в Україні надмірно високий. Після сплати всіх податків – державних і
місцевих в розпорядженні підприємства залишається трохи більше 30%
отриманого прибутку. Така податкова політика хоча і допомагає зменшити
дефіцит державного бюджету, однак не сприяє високоефективному
виробництву, підвищенню виробничих потужностей та розширенню ділової
активності. Згідно кривих Лафера, якщо рівень оподаткування прибутку
перевищує 40%, то платники податків починають укривати свої доходи від
оподаткування, і переводити капітали в тіньовий сектор економіки. Зараз
більше третини грошових коштів України обертається поза банківською
системою в тіньовий економіці. В український системі оподаткування
необхідно знизити загальний рівень, яким оподатковуються платники
податків до 30%. Ставки податків повинні бути диференційованими, більший
прибуток – зниження процентної ставки, що викличе зацікавленість в
розширенні виробництва і забезпечить економічне зростання до 3 – 6% на
рік. Крім цього необхідно надавати податкові пільги для підприємств з
іноземними інвестиціями у вигляді звільнення їх від сплати податку на
прибуток на протязі деякого періоду. Податки повинні стимулювати
виробництво та сприяти зростанню економічного добробуту населення.

Висновок

Операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах —
це операцiї з переробки (обробки, збагачення чи використання)
давальницької сировини (незалежно вiд кiлькостi замовникiв та
виконавцiв), а також етапiв (операцiй з перероблення цiєї сировини),
ввезеної на митну територiю України (чи закупленої iноземним замовником
за iноземну валюту в Українi) або вивезеної за її межi з метою отримання
готової продукцiї за вiдповiдну плату. До операцiй з давальницькою
сировиною належать операцiї, в яких сировина замовника на конкретному
етапi її переробки становить не менше 20 вiдсоткiв загальної вартостi
готової продукцiї. Винятком з цього правила є конкретний перелiк видiв
давальницької сировини, що врегульований вiдповiдними постановами
Кабмiну.

Зараз в наш час після того як Віктор Ющенко став президентом, Україна
потроху наближається до Європи і до світу вцілому, але в нашій владі ,
як не було порядку та дисципліни, а вірніше відданих народу України
керівників так і залишається надалі. Вся ця ситуація не сприяє розвитку
нашої економіки, як вцілому, так і в окремих галузях. Дуже багато
проблем їз законодавством, в податковій політиці та в іншихсферах.
Операції з давальницькою сировиною підпорядковуються законодавству, яке
і досі не досконале.

Готова продукцiя може бути реалiзована в Українi, якщо давальницька
сировина, з використанням якої вироблено цю продукцiю, ввезена iноземним
замовником на митну територiю України чи закуплена iноземним замовником
за iноземну валюту в Українi. Право власностi на iмпортовану
давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцiю належить
iноземному замовнику».

Законом визначено, що замовник — це суб’єкт господарської діяльності,
який надає давальницьку сировину, а виконавець — це суб’єкт
господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення
чи використання давальницької сировини.

Література:

Тижневик «Галицькі контракти» № 42, 1998.

І.М.Школа, В.М.Козменко: “Міжнародні економічні відносини” Чернівці-
“Рута” 1996 ст.187-195.

В.В.Козик, Л.А.Панкова “Світове господарство та міжнародні економічні
відносини” – ст. 63-73.

О.В. Гаврилюк, А.П. Румянцев. “Економічна інтеграція в сучасному світі”
-Київ 1995.

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб.
– 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.

Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности
менеджмента и маркетинга. Учебное пособие – Изд. 2-е, доп. – М.:
Издательство “Ось – 89”, 1999. – С. – 40.

Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник /
Науч. ред. Д-р. эконом. наук, профессор В. В. Круглов. – М.: ИНФРА-М,
1998. – 432 с.

Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1998. –
496 с.

Ломакин В. К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – М.: Финансы,
ЮНИТИ, 1998. – 727 с. (основна)

Максимова Л. М., Носкова И. Я. Международные экономические отношения:
Учеб. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 152 с. (основна)

Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие
услуги: Пер. с англ. – К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1994. – 480 с.

Додатки

Додаток 1
Табл. 1

Законодавчо встановленi термiни переробки окремих видiв давальницької
сировини

№ Якого режиму стосу- ється Опис операцiї (код ТН ЗЕД давальницької
сировини) Опис готової продукції (код ТН ЗЕД) Тер-мiн пере-робки (днi)
Яким документом визначено

1 Ввезен- ня Цукор-сирець (стосується цукрових пiдприємств) Не
конкретизується

180 Розпорядження КМУ ? 447-р від 20.07.96 р.

2 Ввезен- ня Вирощування ячменю пивоварного i доведення його до
стандартiв Ячмiнь пивоварний (1003 00 900)

210 Розпорядження КМУ ? 554-р від 05.09.96 р.

3 Ввезен- ня Карбонат магнiю природний (магнезит) (2519 10 000) Руди i
концентрати хромовi (2610 00 000) Вогнетриви 180

170 Розпорядження КМУ ? 849-р від 31.12.96 р.

4 Ввезен- ня Пек електродний (2708 10 000)

Кокс голчастий пековий (2708 20 000) Графiтованi електроди

150 Розпорядження КМУ ?228-р від 22.04.97 р.

5 Ввезен- ня Напiвфабрикати iз залiза та нелегованої сталi круглого або
багатокутного перерізу, інші (7207 19 150) Труби для газопроводiв:
зов-нiшнiм дiаметром не бiльш як 168,3 мм (7304 10 100)

100 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

6 Ввезен- ня Напiвфабрикати iз залiза та нелегованої сталi круглого
або багатокутного поперечного перерiзу, вмiстом за масою не менше як
0,25% вуглецю: вмiстом за масою 0,25% i бiльше, але менше як 0,6%
вуглецю (7207 20 550) Труби зовнiшнiм дiаметром бiльш як 168,3 мм, але
не бiльше як 406,4 мм. (7304 10 300)

140 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

7 Ввезен- ня Сталь круглого або багатокутного поперечного перерiзу
(7224 90 910) Напівфабрикати iз залiза та нелегованої сталi круглого
або багатокутного перерiзу, iншi (7207 19 150) Труби iншi круглого
перерiзу iз залiза i нелегованої сталi, холоднотягнутi або
холоднокатанi з приєднаними фiтингами, придатнi для подачi газiв або
рiдин, що використовуються у цивiльнiй авiацiї, iншi (7304 31 100)

125 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

8 Ввезен- ня Напiвфабрикати iз залiза та нелегованої сталi круглого
або багатокутного поперечного перерiзу, вмiстом за масою не менше як
0,25% вуглецю: вмiстом за масою 0,25% i бiльше, але менше як 0,6%
вуглецю (7207 20 550)

Сталь легована круглого або багатокутного поперечного перерiзу (7224
90 910)

Сталь нержавiюча, напiвфабрикати круглого або багатокутного
поперечного перерiзу (7218 90 910) Труби i трубки круглого перерiзу з
нержавiючої сталi, холоднотягнутi або холоднокатанi з приєднаними
фiтин- гами, придатнi для подачi газiв або рiдин, що викорис-
товуються у цивiльнiй авiацiї (7304 31 100):

-капiлярнi

– корозiйностiйких сплавiв

-високоточнi презицiйнi

-пiдвищеної якостi

– зовнішнім дiаметром не бiльше як 406,4 мм

150

200

225

235

180

Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

9 Ввезен- ня Напiвфабрикати iз залiза та нелегованої сталi круглого
або багатокутного поперечного перерiзу, iншi (7207 19 150) Труби
круглого перерiзу з легованої сталi з приєднаними фiтингами, придатнi
для подачi газiв або рiдин, що використовуються у цивiльнiй авiацiї
(7304 51 300):

-котловi

-пiдшипниковi

200

130 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

10 Ввезен- ня Сталь легована круглого або багатокутного поперечного
перерiзу (7224 90 910) Труби зовнiшнiм дiаметром не бiльш як 168,3 мм
(7304 59 910)

Труби зовнiшнiм дiаметром бiльш як 168,3 мм, але не бiльш як 406,4 мм

100

140 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

11 Ввезен- ня Титан та вироби з нього, титан необроблений, порошки
Труби та патрубки з приєднаними фiтингами, придатнi для подачi газiв
або рiдин, що використовуються у цивiльнiй авiацiї, iншi:

-гарячедеформованi зовнiшнiм дiаметром не бiльш як 168,3 мм

-гарячедеформованi зовнiшнiм дiаметром бiльш як 168,3 мм, але не бiльш
як 406,4 мм

-холоднодеформованi

140

165

265 Постанова КМУ ?1181 від 28.10.97 р.

12 Ввезен- ня Складовi речовини грунтувального i облицювального
покриття стандарту DIN

(3208 10 900

3823 90 980

3814 00 900).

Змащувальнi матерiали стандарту DIN

(3810 90 910

3811 90 000).

Спецiальнi рiзьбовi з’єднання стандарту DIN

(2710 00 990; 3403 99 900; 7225 90 900

7318 15 900

7326 90 990

8482 80 000

8485 90 900

9017 80 900).

Матерiали трубопроводiв i крiплення їх за обладнанням стандарту DIN

(3810 90 910

3917 39 900

4009 20 000

4009 30 000

4016 93 900

4016 99 900

5911 90 900

7211 90 900

7304 39 910

7304 90 900

7305 39 000

7307 99 900

7308 90 590

7318 15 900

7318 16 500

7320 20 900

7323 99 990

7326 90 990

7411 29 900

7419 99 000

7609 00 000

8412 21 910

8482 30 000

8484 90 900).

Комплектуючi вузли стандарту DIN

(7208 21 900

7211 29 910

7216 21 000

7216 90 100

7220 90 390

7307 22 000

7307 29 100

7307 29 900

7307 99 900

7325 99 900

7323 29 990

7326 90 990

7326 90 930

7411 29 100

8307 10 900

8412 90 900

8307 10 900

8481 20 990

8482 80 000)

Машини та вузли безперервного розливу сталi (8454 90 000)

250

Розпорядження КМУ ? 681-р від 17.09.98 р.

13 Ввезен- ня та ви- везення Давальницька сировина для виготовлення
яхт та суден парусних Яхти та судна паруснi

600 “Постанова КМУ ? 590 від 30.05.98 р.

14 Ввезен- ня та виве- зення Сировина хутрова (включаючи голови,
хвости, лапи та iншi шматки або обрiзки, придатнi для виготовлення
хутрових ви- робiв), крiм шкiряної сировини, класифi- кованої в
товарних позицiях 4101, 4102, 4103:

– норки цiлi, з головою, хвостом або лапа- ми чи без них

(4301 10 000);

– ягнят таких порiд:

астраханської, курдючної,каракульської, перської та аналогiчних порiд,
а також ягнят iндiйської, монгольської або ти- бетської порiд, цiлi, з
головою, хвостом або лапами чи без них (4301 30 000);

– бобра, цiлi, з головою, хвостом або лапами чи без них (4301 40
000);

– ондатри, цiлi, з головою, хвостом або лапами чи без них

(4301 50 000);

– видри або нутрiї

(4301 80 100). Не конкретизовано

120

150

150

140

140 “Постанова КМУ ?1123 від 18.07.98 р.

15 Виве- зення Вiдходи, брухт, сплави та шлами металів платинової групи
Каталiзаторнi сiтки для виробництва сiрчаної кислоти на основi платини
та металiв платинової групи

180 Постанова КМУ ? 642 від 28.06.97 р.

16 Ввезен- ня Сировина для виготовлення частин гiдротурбiн Частини
гiдротурбiн (8410 90 900)

500 Постанова КМУ ?1484 від 21.09.98 р.

Табл. 2

Показники питомого вмiсту давальницької сировини (ДС) при її поверненнi
у виглядi готової продукцiї

№ Опис готової продукцiї та режим перемiщення Код ТН ЗЕД продукцiї
Питомий вмiст ДС Чим регулюється

1 Вся продукцiя 1-24 товарних груп ТН ЗЕД (продукцiя тваринного та
рослинного походження,продукти харчування, алкогольнi та тютюновi
вироби)

0101-240399900

80% Пост. КМУ ?1216 вiд 04.11.97 р.

2 Пластмаси i вироби з них Вся 39 група 80% Пост. КМУ ? 418 вiд
02.04.98 р.

3 Папiр, картон,вироби з паперової маси, паперу i картону Вся 48 група
80% Пост. КМУ ? 418 вiд 02.04.98 р.

4 Книги друкованi, газети, репродукцiї i iншi вироби полiграфiчної
промисловостi; рукописи, машинописнi тексти i плани

Вся 49 група

80% Пост. КМУ ? 418 вiд 02.04.98 р.

5 Чорнi метали,вироби з чорних металiв, мiдь та вироби з неї, нiкель
та вироби з нього, алюмiнiй та вироби з нього Весь перелiк 72-76 груп

80% Пост. КМУ ? 418 вiд 02.04.98 р.

6 Вiдходи та брухт свинцевi 78.02 80% Пост. КМУ ? 427 вiд 02.04.98 р.

7 Вiдходи та брухт цинковi 79.02 80% Пост. КМУ ? 427 вiд 02.04.98 р.

8 Вiдходи та брухт олова 80.02 80% Пост. КМУ ? 427 вiд 02.04.98 р.

Додаток 2

Затверджено наказом МЗЕЗторгу України вiд 24 лютого 1996 року ?133-а

Перелiк товарiв походженням з України, на iмпорт яких введенi
одностороннi кiлькiснi обмеження (квотування, контингенування,
лiцензування) деякими державами, економiчними угрупованнями, митними
союзами

Назва товару Код ТН ЗЕД

Напiвфабрикати iз залiза та нелегованої сталi 7207.19.110, 7207.19.140,
7207.19.160, 7207.19.310, 7207.20.510, 7207.20.550, 7207.20.570,
7207.20.710

Прокат плоский iз залiза та нелегованої сталi шириною не менше як 600
мм, гарячекатаний, неплакований, без електролiтичного або iн. покриття
7208

Прокат плоский iз залiза та нелегованої сталi шириною не менше як 600
мм, холоднокатаний (обжатий в холодному станi), неплакований, без
електро-лiтичного або iн. покриття 7209

Прокат плоский iз залiза та нелегованої сталi шириною не менше як 600
мм, плакований, з електролiтичним або iн. покриттям 7210

Прокат плоский iз залiза та нелегованої сталi шириною не менше як 600
мм, неплакований, без електролiтичного або iн. покриття 7211.11.000,
7211.12.000, 7211.19.100, 7211.21.000, 7211.22.100, 7211.29.100

Прокат плоский iз залiза та нелегованої сталi шириною менше як 600 мм,
плакований, з електролiтичним або iн. покриттям 7212

Прутки гарячекатанi у вiльно змотаних бухтах iз залiза та нелегованої
сталi 7213

Прутки iн. iз залiза та нелегованої сталi, без подальшої обробки пiсля
ку- вання, гарячої прокатки, гарячого пресування, включаючи прутки
зiгнутi пiсля прокатки 7214

Кутки, фасоннi та спецiальнi профiлi iз залiза та нелегованої сталi
7216

Прокат плоский з нержавiючої сталi шириною не менше як 600 мм
7219.11.100, 7219.11.900, 7219.12.100, 7219.12.900, 7219.13.100,
7219.13.900, 7219.14.100, 7219.14.900

Прутки з нержавiючої сталi, гарячекатанi, у вiльно змотаних бухтах
7221.00.100, 7221.00.900

Прутки з нержавiючої сталi iншi; кутки, фасоннi та спецiальнi профiлi з
нержавiючої сталi 7222

Сталь легована iнша в зливках чи iн. первинних формах; напiвфабрикати з
iнших легованих сталей 7224.90.310, 7224.90.390

Прокат плоский з iнших легованих сталей шириною не менше як 600 мм
7225.10.100, 7225.20.200, 7225.30.000

Прутки гарячекатанi з iнших легованих сталей, у вiльно змотаних бухтах
7227.10.100, 7227.20.200, 7227.90.100, 7227.90.300, 7227.90.500,
7227.90.700

Прутки з iнших легованих сталей; кутки, фасоннi та спецiальнi профiлi з
iнших легованих сталей; прутки порожнистi для бурових робiт з легованої
та нелегованої сталi 7228

Конструкцiї шпунтовi з чорних металiв свердленi та несвердленi,
перфорованi та неперфорованi, монолiтнi чи виготовленi зi збiрних
елементiв; кутки фасоннi та спецiальнi зварнi iз чорних металiв
7301.10.000

Додаток 3

до наказу МЗЕЗторгу України вiд 24 лютого 1996 року ?133-а

Перелiк країн, до яких експорт товарiв, зазначених у додатках ?6 та ?8
до наказу МЗЕЗторгу України вiд 24 лютого 1996 року ?133-а, пiдлягає
облiку-реєстрацiї в МЗЕЗторгу України

Країни — члени Європейського Союзу:

— Бельгiя;

— Нiдерланди;

— Люксембург;

— Федеративна Республiка Нiмеччина;

— Данiя;

— Грецiя;

— Iспанiя;

— Францiя;

— Об’єднане Королiвство Великобританiї та Пiвнiчної Iрландiї;

— Iрландiя;

— Iталiя;

— Португалiя.

Новi країни — члени Європейського Союзу (з 1 сiчня 1995 року);

— Австрiя, Фiнляндiя, Швецiя, Литва, Латвія, Естонія, Польша.

Країни — члени Пiвнiчноамериканської угоди про вiльну торгiвлю (НАФТА):

— Сполученi Штати Америки;

— Канада;

— Мексика.

Країни — члени Карибського спiвтовариства (КАРИКОМ), що приєднуються до
НАФТА:

— Антигуа і Барбуда, Барбадос, Белiз, Гайана, Гренада, Домінiка,
Сент-Вiнсент, Сент-Люсiя, Тринiдад i Тобаго, Ямайка.

Додаток 4

до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30 листопада 1996 р. №1429

Перелік видiв готової продукцiї, виробленої з давальницької сировини,
вивезення якої тимчасово обмежується

Код товару згiдно з ГС Опис товару згiдно з гармонізованою системою

02.07 39130

02.07 39230 Частини тушок домашньої птицi (стегенця, половинки,
четвертинки) свiжi або охолодженi

02.07 41510 Частини тушок домашньої птицi (стегенця) замороженi

18.06 90110 –

18.06 90390 Шоколад з начинкою або без начинки

21.01 10110 Тiльки розчинна кава

22.03 00 Пиво солодове

22.04 (крiм 22.04 10, 22.04 30) Вина винограднi натуральнi, включаючи
мiцнi

22.04 10 Вина iгристi, шампанське

22.04 30 Iншi сусла винограднi (в тому числi коньячнi та шампанськi
виноматерiали)

22.05 Вермути та iншi вина винограднi натуральнi з доданням рослинних
або ароматичних екстрактiв

22.06 00 Iншi напої збродженi (сидр яблучний, сидр грушевий – перру,
медовий напiй)

22.07 Спирт етиловий неденатурований з вмiстом спирту не менш як 80
вiдсоткiв об’єму; спирт етиловий та iншi спиртнi напої, денатурованi,
будь-якої мiцностi

22.08 10

(крiм 22.08 10100) Складнi спиртовi напiвфабрикати, що використовуються
для виготовлення напоїв; iншi (в тому числi коньячний спирт)

22.08 10100 Напої ароматичнi гiркi з вмiстом спирту за об’ємом вiд 44,2
до 49,2 вiдсотка

22.08 20 –

22.08 90190 Мiцнi спиртнi напої (в тому числi коньяк, брендi), одержанi
в результатi дистиляцiї (перегонки) виноградного вина або вичавок
винограду

22.08 90310 –

22.08 90390 Горiлка; сливова, грушева або вишнева спиртова настойка
(крiм лiкерiв)

22.08 90510 –

22.08 90790 Iншi спиртнi напої, лiкери та iншi алкогольнi напої

22.08 90910,

22.08 90990 Спирт неденатурований етиловий з концентрацiєю спирту за
об’ємом менш як 80 вiдсоткiв

24.01 Тютюнова сировина. Тютюновi вiдходи

24.02 10000 Сигари (в тому числi сигари з обрiзними кiнцями), сигарили
(сигари тонкi), iнше

24.02 20000 Сигарети з тютюну або його замiнникiв, цигарки

24.03 (крiм 24.03 10000, 24.03 99100) Iнший промислово виготовлений
тютюн i промисловi замiнники тютюну

24.03 10000 Тютюн для палiння (в тому числi iз замiнниками або без
замiнникiв тютюну в будь-якiй пропорцiї)

24.03 99100 Тютюн для жування, тютюн для нюхання

27.10 00330

27.10 00350 Бензин моторний

27.10 00610

27.10 00690

27.10 00650 Важкi дистиляти (дизельне пальне)

42.03 10000 Тiльки одяг з натуральної шкiри

43.03 10900 Тiльки одяг хутровий з норки, нутрiї, песця або лисицi

71.13 – 71.14 Ювелiрнi вироби

85.23 Тiльки аудiокасети без записiв

85.23 Тiльки вiдеокасети без записiв

85.24 Тiльки аудiокасети iз записами

85.24 Тiльки вiдеокасети iз записами

Міністр Кабінету Міністрів України В.Пустовойтенко

Додаток 5

Податковий і бухгалтерський облік операцій з давальницькою сировиною

Варіант I. Ввезення давальницької сировини від іноземного замовника для
її переробки на митній території України

№з/п

Зміст операцій №при подвійних Рахунки

проводках Дебет Кредит

1. Сплачено митний збір при оформленні вантажно-митної декларації на
ввезення давальницької сировини 1.

2. 18

20 51

18

2. Видано авізований ДПА простий вексель на суму ввізного мита, ПДВ
акцизного збору(на підакцизні товари) при ввезенні товарів (на 90
календарних днів з моменту оформлення ввізної митної декларації)

006

3. Оприбутковано на позабалансовий облік отриману в переробку
давальницьку сировину від нерезидента

002

Виробничі витрати на переробку давальницької сировини:

а) нарахована заробітна плата виробничому персоналу 1.

2. 18

20 70

18

4. б) нарахування зборів від суми нарахованої заробітної плати 1.

2. 18

20 65, 68, 69

18

в) витрачання власних сировини й матеріалів та пального в процесі
переробки давальницької сировини 1.

2. 18

20 05, 06

18

г) інші витрати 1.

2. 18

20 відповід-ні рахунки

18

5. Вартість наданих послуг з переробки давальницької сировини 1.

2. 62, 76

48 48

46

6. Оплата за надані послуги валютою

52 62, 76

7. Оплата за надані послуги часткою давальницької сировини 1.

2. 18

05/1 62, 76

18

8. Оплата за надані послуги часткою виготовленої з давальницької
сировини готової продукції 1.

2. 18

40 62, 76

18

9. Списуються витрати, пов’язані з виробництвом продукції із
давальницької сировини

46 20

10. Списана з обліку вартість давальницької сировини використаної на
виробництві готової продукції

002

11. Сплачено митні збори при оформленні вантажно-митної декларації на
вивезення виготовленої із давальницької сировини готової продукції за
кордон 1.

2. 18

46 51

18

12. Погашено простий вексель при вивезенні готової продукції з митної
території України (на повну суму в разі вивезення готової продукції в
повному обсязі, частково в разі часткового вивезення готової продукції,
якщо український виконавець документально підтверджує оплату ввізного
мита, ПДВ та акцизного збору (на підакцизні товари) на частину не
вивезеної з України готової продукції*

006

13. Сплачена пеня у випадку невивезення готової продукції за кожен день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької
сировини (не більше контрактної вартості не вивезеної готової продукції)

81 51

14. Нарахована курсова різниця на суму дебіторської заборгованості

а) при збільшенні курсу валюти 1.

2. 62, 76

48 48

80

б) при зменшенні курсу валюти 1.

2. 18

80 62, 76

18

* Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини іноземного
замовника і вивозиться з митної території України, не обкладається
вивізним митом, податком на додану вартість та акцизним збором. Митні
збори при ввезенні давальницької сировини і вивезенні виготовленої з неї
готової продукції сплачуються на загальних підставах.

Варіант II. Вивезення давальницької сировини резидентом для її переробки
за межами митної території України

? з/п

Зміст операцій ? при подвій- них провод-

Рахунки

ках Дебет Кредит

1. Сплачений митний збір при оформленні вантажно-митної декларації на
вивезення давальницької сировини резидента за межі митної території
України 1.

2. 18

20 51

18

2. Відображено передачу давальницької сировини на переробку нерезиденту
на окремому субрахунку 05/7 “Матеріали, передані в переробку на сторону”

05/7

05/1

3. Сплачений митний збір при ввезенні готової продукції на митну
територію України 1.

2. 18

20 51

18

4. Сплачено ПДВ при ввезенні готової продукції на митну територію
України

68 51

5. Списана вартість переданої на переробку давальницької сировини, що
була використана на виробництво готової продукції (без вартості
сировини, що передана нерезиденту в оплату послуг)

20

05/7

6. Вартість послуг нерезидента з переробки давальницької сировини 1.

2. 18

20 60

18

7. Оприбутковано виготовлену з давальницької сировини готову продукцію
за фактичною собівартістю

40 20

8. Оплачені послуги нерезидента за переробку давальницької сировини
валютою

60 52

9. Оплачені послуги нерезидента за переробку давальницької сировини
переданою нерезиденту сировиною (вартість разом з ПДВ) 1.

2. 60

46 46

05/7

10.

Зменшено податковий кредит на суму ПДВ, що відноситься до вартості
переданої нерезиденту в оплату послуг сировини 1.

сторно

2.

3.

68

18

05/7

67/2

67/2

18

11. Курсові різниці, що виникли при розрахунках із виконавцем угоди з
переробки давальницької сировини – нерезидентом:

а) при збільшенні курсу валюти 1.

2. 18

80 60

18

б) при зменшенні курсу валюти 1.

2. 60

48 48

80

Варіант III. Отримання давальницької сировини від резидента для її
переробки в готову продукцію (облік у виконавця)

№ Зміст операцій ? Рахунки

з/п

пров. Дебет Кредит

1. Оприбуткована на позабалансовому рахунку отримана від замовника
давальницька сировина

002 –

Затрати з переробки давальницької сировини:

а) нарахована зарплата, податки і збори 1. 18 65, 68, 69,70

2. 20 18

2. б) списано витрачену власну сировину й матеріали на надання послуг з
1. 18 05, 06

переробки давальницької сировини 2. 20 18

в) інші витрати 1. 18 відпові-дні рахунки

2. 20 18

3. Визначена вартість наданих послуг з переробки давальницької 1. 62,
76 48

сировини 2. 48 46

Нараховано ПДВ

4. а) до 1 жовтня 1998 р.

46 67/1

б) після 1 жовтня 1998 р.

46 68

5. Списано затрат на надання послуг з переробки давальницької сировини

46 20

6. Оплата за надані послуги коштами

50, 51 62, 76

7. Оплата за надані послуги сировиною 1. 18 62, 76

2. 05/1 18

8. Оплата за надані послуги часткою готової продукції 1. 18 62, 76

2. 40 18

9. ПДВ по оплаті послуг, наданих до 1 жовтня 1998 р.

67/1 68

10. Списана з обліку вартість давальницької сировини, використаної на
виробництво готової продукції

– 002

Варіант IV. Передача на переробку давальницької сировини резиденту
(облік у замовника)

№ Зміст операцій ? Рахунки

з/п

пров. Дебет Кредит

1. Відображено в обліку вартість відвантаженої для переробки сировини

05/7 05/1

Одержано від виконавця акт виконаних робіт з переробки сировини:

2. а) на суму без ПДВ 1.

2. 18

20 60

18

б) на суму ПДВ

– до 1 жовтня 1998 р.

67/2 60

– після 1 жовтня 1998 р.

68 60

3. Списано вартість сировини, використаної на виготовлення готової
продукції

20 05/7

4. Оприбуткована готова продукція, виготовлена із давальницької сировини
(по собівартості)

40 20

5. Оплачено виконавцю угоди за переробку давальницької сировини

а) коштами

60, 76 50,51

б) частиною сировини, виданої на переробку 1. 60,76 48

– без ПДВ 2.

3. 48

46 46

05/7

– на суму ПДВ 4. 46 68

в) частиною готової продукції 1. 60,76 48

– без ПДВ 2.

3. 48

46 46

40

– на суму ПДВ 4. 46 68

АФ «Контракти-Аудит»: Емілія ОРКУШ, Юлій СМЕЯН, Олена ХОЛОЩАК

Додаток 6

Договір

на переробку давальницької сировини

м. _____________________ «___»________199___р.

Замовник
________________________________________________________________________
____

(найменування підприємства)

в особі директора__________________________, який діє на
підставі__________________________

з однієї сторони, і
Виконавець______________________________________________________________
_________________

(найменування підприємства)

в особі________________________________, який діє на
підставі_____________________________,

з іншої сторони, уклали цей договір про нижченаведене.

1. Предмет договору

Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати відповідно до
умов цього договору роботу з обробки, збагачення або переробки
давальницької сировини __________ у готову продукцію, а Замовник
зобов’язується прийняти готову продукцію____________ і оплатити
проведену роботу.

2. Характеристика виконуваних Виконавцем робіт

2.1. Результатом виконаних робіт за цим договором є
______________________________________.

(указати точне найменування готової продукції)

2.2. Кількість виготовленої продукції
_____________________________________________________.

2.3. Якість виготовленої продукції повинна відповідати таким
умовам:_________________________.

3. Давальницька сировина

3.1. Виготовлення готової продукції проводиться з давальницької сировини
Замовника, за винятком матеріалів _________________, які за умовами
цього договору надав Виконавець.

3.2. Продукція виготовляється з такої давальницької сировини:

1. __________________ у кількості ____________________ ціна
______________ сума ___________.

2. __________________ у кількості ____________________ ціна
______________ сума ___________.

Загальна вартість переданої давальницької сировини становить
_____________________________.

3.3. Якість сировини повинна відповідати
_________________________________________________.

3.4. Приймання давальницької сировини за кількістю і якістю проводиться
_____________________.

3.5. У разі недоброякісності наданої давальницької сировини Замовник
зобов’язаний провести заміну сировини в термін ________з моменту
складання акта про недоброякісність давальницької сировини.

4. Порядок розрахунків

4.1. Вартість виконаних робіт за цією угодою становить
____________________________________.

4.2. Форми оплати
____________________________________________________________________

(грошова, частиною сировини, частиною готової продукції, комбінована)

4.3. Терміни оплати: аванс (завдаток) ______протягом _________з моменту
підписання цього договору в розмірі______;

остаточний розрахунок _________ протягом _________ з моменту підписання
акта здачі-приймання готової продукції у розмірі _________.

4.4. Оплата матеріальними цінностями відбувається на підставі акта
прийому-передачі. __________

5. Порядок здачі-приймання готової продукції

5.1. Переробка давальницької сировини Виконавцем у готову продукцію має
бути здійснена протягом ____________ (вказується термін) з моменту
отримання давальницької сировини. Про готовність продукції до приймання
Виконавець письмово (факсом) повідомляє Замовника.

5.2. Здача-приймання готової продукції здійснюється сторонами за актом
протягом _________ з моменту повідомлення Замовника про готовність
продукції до приймання.

5.3. Пункт здачі-приймання
_____________________________________________________________

5.4. Доставка готової продукції здійснюється
______________________________________________

(Замовником або Виконавцем)

за рахунок _________ у такому порядку
__________________________________________________.

5.5. У термін _________ після підписання акта здачі-приймання Виконавець
зобов’язаний надати Замовникові звіт про використання сировини, дані про
відходи, придатні до використання і реалізації.

6. Термін дії цього договору

6.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і
діє до моменту його остаточного виконання до «___»__________199___р.

6.2. Цей договір може бути пролонгований за угодою сторін.

7. Відповідальність сторін

7.1. Ризик випадкової загибелі або псування сировини Замовника з моменту
передачі його за актом приймання-передачі Виконавцеві і до моменту
передачі готової продукції за актом приймання-передачі Замовнику несе
Виконавець. За втрату сировини Виконавець відшкодовує її вартість
Замовнику

в розмірі _______________, а також сплачує штраф у розмірі
_______________.

7.2. За несвоєчасну поставку сировини Замовник сплачує Виконавцеві штраф
(пеню)

у розмірі ____________________. За домовленістю сторін також можуть бути
переглянуті строки виконання договору, про що буде складено додаток до
договору.

7.3. У разі несвоєчасного виконання робіт з переробки давальницької
сировини або несвоєчасного повідомлення Замовника про готовність
продукції до приймання Виконавець сплачує пеню за кожен день
прострочення в розмірі _______________.

7.4. У разі несвоєчасного вивезення готової продукції Замовником
останній сплачує пеню за кожний день затримки в розмірі _________.

7.5. У разі несвоєчасної оплати Замовником авансу або вартості виконаних
робіт останній сплачує Виконавцю пеню в розмірі ___________ за кожен
день прострочки.

7.6. За необгрунтоване розірвання договору в односторонньому порядку
винна сторона сплачує штраф у розмірі __________.

8. Порядок вирішення спорів

8.1. Усі спори між сторонами, за якими не була досягнута угода,
розв’язуються відповідно до законодавства України в арбітражному суді.

8.2. Сторони встановлюють, що всі можливі претензії за цим договором
повинні бути розглянуті сторонами протягом _________ днів з моменту
отримання претензії.

9. Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін

9.1. Замовник

Місцезнаходження офісу _______________________ Поштова адреса та
індекс_________________

Телефон __________________, факс _________________

Розрахунковий рахунок ?______ у _______________ МФО ______________, код
ЄДРПОУ ________

9.2. Виконавець

Місцезнаходження офісу __________________________ Поштова адреса та
індекс______________

Телефон __________________, факс _________________

Розрахунковий рахунок ?______ у _________________ МФО _____________, код
ЄДРПОУ _______

9.3. Сторони зобов’язуються негайно письмово повідомляти одна одну у
разі зміни відомостей, зазначених у пункті 9 цього договору.

Замовник ___________________________ (_______________)

М.П.

Виконавець ___________________________ (_______________)

М.П.

Додаток 7

Закон України

Вводиться в дію постановою ВР 328/95-ВР від 15.09.95 р.

Норми Закону у частині сплати податку на додану вартість поширюються
тільки на виконання зобов’язань за векселями, виданих платниками
подат-ку до набрання чинності Законом 168/97-ВР від 03.04.97 р.

Стаття 1.

Визначення термінів і понять

У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому
значенні:

давальницька сировина — сировина, матеріали, напівфабрикати,
комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України
іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну
валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для
використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням
усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в
країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або
вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в
Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю
продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи
закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право
власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову
продукцію належить іноземному замовнику;

операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах —
операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання)
давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та
виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини),
ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником
за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання
готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких
сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не
менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

замовник — суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку
сировину;

виконавець — суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку,
обробку, збагачення чи використання давальницької сировини;

готова продукція — продукція (товар), вироблена з використанням
давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для
проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у
контракті між замовником і виконавцем.

Стаття 2.

Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини
іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції

1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України
іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного
митного тарифу України ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ), податками та зборами, що
справляються у разі ввезення товарів.

2. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів)
провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя
державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном
платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою
сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення
ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем,
визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини.

3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів
України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій
з давальницькою сировиною.

4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в
контракті, за межі митної території України у період, зазначений у
частинах другій, третій та дев’ятій цієї статті, вексель погашається і
ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.
Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції,
передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо
український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита,
податків та зборів, які мають бути сплачені при ввезенні в Україну
частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову
продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість
давальницької сировини перераховується у валюту України за офіційним
валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем.

5. Облік векселів ведеться державною податковою інспекцією за
місцезнаходженням виконавця.

6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються
ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає
державній податковій інспекції письмове зобов’язання щодо вивезення
готової продукції у період, зазначений у частинах другій, третій та
дев’ятій цієї статті.

7. У разі вивезення готової продукції у повному обсязі у період,
зазначений у частинах другій, третій та дев’ятій цієї статті, письмове
зобов’язання погашається. Якщо не вивозиться обумовлений у письмовому
зобов’язанні обсяг готової продукції, з виконавця до бюджету, до якого
він сплачує податок на прибуток, стягується пеня у валюті України за
кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості
давальницької сировини, але не більше від контрактної вартості
невивезеної готової продукції.

8. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом
Національного банку України на день платежу після фактичного
відвантаження продукції іноземному замовнику.

9. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи можуть
давати дозволи на відстрочення оплати векселів окремим суб’єктам
підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на підставі кредитної угоди,
укладеної українським виконавцем з податковою інспекцією за його
місцезнаходженням до дня фактичного відвантаження готової продукції
іноземному замовнику. За користування кредитом суб’єкти підприємницької
діяльності вносять до бюджету, до якого виконавець сплачує податок на
прибуток, плату в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку
України, що застосовується на день продовження строку платежу за
векселем або погашення письмового зобов’язання.

10. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що
ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем
органові митного контролю копії зазначеного векселя, авізованого
(взятого на облік) державною податковою інспекцією за місцезнаходженням
виконавця.

11. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з
використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію
України, і вивозиться з цієї території, є подання українським виконавцем
органові митного контролю копії векселя та копії ввізної вантажної
митної декларації.

12. Підставою для погашення векселя є подання українським виконавцем
державній податковій інспекції копії вивізної вантажної митної
декларації.

13. Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється
Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством економіки
України.

14. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться
відмітка «Давальницька сировина» і проставляється код відповідно до
класифікатора угод.

15. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної
іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог
цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається
вивізним (експортним) митом, іншими податками і зборами (крім митних
зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим
ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з
використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію
України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється
спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального
призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

16. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких міжнародними
договорами України передбачено добровільне обмеження експорту, а також
продукції походженням з України, імпорт якої до інших держав квотується,
контингентується або ліцензується відповідно до законодавства цих держав
або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів,
здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за
поданням Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

17. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої
як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне
мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних)
операціях.

Стаття 3.

Порядок реалізації на митній території України готової продукції,
виготовленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником

1. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, ввезеної
іноземним замовником, може реалізовуватися на загальних підставах на
митній території України шляхом укладення іноземним замовником контракту
з покупцем готової продукції.

2. Підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання),
передбаченого статтею 2 цього Закону, у разі реалізації готової
продукції або її частини на митній території України є подання
українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної
митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в
Україну), копії зазначеного контракту та копії акта здачі-приймання
готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за
місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки про сплату ввізного
мита, інших податків та зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних
імпортних товарів.

Стаття 4.

Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником
давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з
неї готової продукції

1. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на
митній території України у суб’єктів підприємницької діяльності України
за іноземну валюту.

2. Період здійснення операцій з давальницькою сировиною, закупленою
іноземним замовником за іноземну валюту на митній території України у
суб’єктів підприємницької діяльності, становить 90 днів. Продовження
цього строку та вивезення готової продукції здійснюються на умовах,
визначених статтею 2 цього Закону.

3. Додатковою підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну
валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання
українським виконавцем органу митного контролю копії контракту на
придбання іноземним замовником сировини в Україні та довідки
уповноваженого банку України про надходження іноземної валюти на рахунок
українського постачальника сировини.

4. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, закупленої
іноземним замовником на митній території України, і належить йому, при
вивезенні з митної території України не обкладається вивізним
(експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів),
які справляються при експорті товарів з України.

5. У разі виготовлення з давальницької сировини підакцизних товарів, за
умови їх вивезення за межі митної території України, український
виконавець не сплачує акцизний збір.

6. Іноземний замовник має право реалізувати готову продукцію,
виготовлену з давальницької сировини, закупленої ним на митній території
України, шляхом укладення контрактів з покупцями готової продукції лише
за умови попередньої реєстрації його постійного представництва в
Україні.

7. Підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання),
передбаченого статтею 2 цього Закону, у разі реалізації готової
продукції або її частини на митній території України є подання
українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної
митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в
Україну), оформленої покупцем готової продукції, копію якої він
зобов’язаний передати українському виконавцю, копії зазначеного
контракту та копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на
облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця
готової продукції, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та
зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних імпортних товарів.

Стаття 5.

Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі
митної території України та повернення в Україну готової продукції

1. Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним)
митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на
підставі подання українським замовником органу митного контролю
письмового зобов’язання щодо повернення в Україну готової продукції,
виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки
від реалізації готової продукції), не пізніш як через 90 календарних
днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

2. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів
України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій
з давальницькою сировиною.

3. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну
територію України, має бути не меншою митної вартості давальницької
сировини.

4. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної
виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі в період,
зазначений у частинах першій, другій та сьомій цієї статті, письмове
зобов’язання погашається. Якщо не ввозиться обумовлений в контракті
обсяг готової продукції (валютна виручка), з замовника стягується до
бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, пеня за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості не ввезеної в Україну
готової продукції або не переведеної в Україну валютної виручки, але не
більше від контрактної вартості не ввезеної готової продукції. Пеня
сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного
банку України на день платежу після фактичного отримання готової
продукції.

5. У разі коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної
території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним
(експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім митних зборів)
провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з
відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою
сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення
вивізної вантажної митної декларації. Податок на добавлену вартість,
сплачений або що підлягає сплаті за виконані роботи, надані послуги,
придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію
основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи,
українському замовнику не відшкодовується.

6. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної
виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на
який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито,
податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо не ввозиться
обумовлений в контракті обсяг готової продукції (валютна виручка) у
визначений цим Законом строк, український замовник зобов’язаний оплатити
вексель. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість
давальницької сировини перераховується у валюту України за офіційним
валютним курсом Національного банку України, що діє на день платежу за
векселем.

7. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи можуть
давати дозволи на відстрочення оплати векселів або погашення письмових
зобов’язань окремим суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на
підставі кредитної угоди, укладеної з українським замовником. За
користування кредитом суб’єкти підприємницької діяльності вносять до
бюджету, до якого замовник сплачує податок на прибуток, плату в розмірі
0,5 облікової ставки Національного банку України, що застосовується на
день продовження строку платежу за векселем або погашення письмового
зобов’язання.

8. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що
вивозиться за межі митної території України, є подання українським
замовником органу митного контролю копії письмового зобов’язання або
векселя, авізованого (взятого на облік) державною податковою інспекцією
за місцезнаходженням замовника.

9. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з
використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться
на митну територію України, є подання українським замовником митному
органу копії зазначеного письмового зобов’язання або векселя та копії
вивізної вантажної митної декларації.

10. Підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання) є подання
українським замовником державній податковій інспекції копії ввізної
вантажної митної декларації на готову продукцію або довідки
уповноваженого банку України про повернення валютної виручки.

11. Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (у
тому числі її частини, що використовується українським замовником для
розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає ліцензуванню і
квотуванню, за винятком тих видів сировини, на які поширюється
спеціальний режим експорту, а також випадків, коли контрактом
передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або
вивезення її до іншої країни.

12. Вивезення окремих видів давальницької сировини українськими
замовниками тимчасово обмежується Кабінетом Міністрів України, якщо це
може завдати шкоди економіці країни.

13. За частину давальницької сировини або готової продукції, що
використовується для оплати виконаної роботи, український замовник
сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при
бартерних (товарообмінних) операціях.

14. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського
замовника з урахуванням вимог цього закону, що ввозиться на митну
територію України, звільняється від обкладення ввізним митом, податками
та зборами (крім акцизних та митних зборів), які справляються при
імпорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування і квотування.

15. Порядок видачі, обліку і погашення векселів (письмових зобов’язань)
встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з
Міністерством економіки України.

Стаття 6.

Порядок розрахунків за переробку, обробку, збагачення чи використання
давальницької сировини

1. Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання
давальницької сировини можуть провадитися у грошовій формі, шляхом
виділення частини давальницької сировини чи готової продукції або з
використанням трьох форм одночасно за згодою замовника та виконавця.

2. Вивезення українським виконавцем частини давальницької сировини або
готової продукції, отриманих для оплати виконаної роботи чи продукції,
виробленої із зазначеної сировини, здійснюється на загальних підставах.

Стаття 7.

Визначення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах

1. У разі потреби, за запитом митних органів або державних податкових
інспекцій, визначення операцій як таких, що належать до операцій з
давальницькою сировиною, зазначених в абзаці третьому статті 1 цього
Закону, здійснюється Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і
торгівлі України на підставі акта експертизи, виданого
Торгово-промисловою палатою України чи регіональними
торгово-промисловими палатами.

2. Кабінет Міністрів України або уповноважені ним органи можуть
встановлювати інші показники питомої ваги давальницької сировини у
загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Стаття 8.

Облік та статистична інформація про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах

1. Органи Державного митного комітету України та органи Головної
державної податкової інспекції України ведуть облік поточних операцій з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах і щомісяця
подають оперативну інформацію про це місцевим органам державної
статистики України.

2. Облік та опублікування статистичної інформації щодо проведення
операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
здійснює Міністерство статистики України.

3. Контракти (договори), на підставі яких здійснюються операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, обліку
(реєстрації) не підлягають, за винятком договорів щодо давальницької
сировини українського замовника, що вивозиться за межі митної території
України, на яку поширюється спеціальний режим експорту, а також у
випадках, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в
країні виконавця або вивезення її до іншої країни.

Стаття 9.

Державні гарантії при здійсненні операцій з давальницькою сировиною

1. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів замовників і
виконавців, у тому числі право розпорядження на власний розсуд
давальницькою сировиною і продукцією, виготовленою з її використанням.

2. Державні органи несуть відповідальність перед замовниками і
виконавцями за дії, що суперечать чинному законодавству і завдають цим
суб’єктам господарювання збитків, на умовах і в порядку, передбачених
законодавством України.

Стаття 10.

Законодавство про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах

Відносини, пов’язані з державним регулюванням операцій з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, регулюються цим Законом,
іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України.

Стаття 11.

Заключні положення

Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України
від 17 травня 1993 року 52 «Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах».

Президент України Л. КУЧМА

м.Київ, 15 вересня 1995 року, 327/95-ВР

Документи, що регулюють облік та оподаткування операцій з ДС

1. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. 327/95-ВР.

2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.
168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 р. 283/97-ВР (зі змінами та
доповненнями).

4. Указ Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від
07.08.98 р. 857/98.

5. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в
Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93
р. 250.

6. Лист Міністерства фінансів України від 16.08.96 р. 18-19123 «Про
облік продукції з давальницької сировини».

7. Положення про порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення
оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається
суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 13.02.96 р. 26.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020